Українська мова. 8 клас. Данилевська
Урок 16. Присудок як головний член речення
Питання уроку
- Які типові помилки у визначенні присудка?
- Чим може бути виражений присудок?
- Який присудок називають дієслівним складеним?
- Яка структура іменного складеного присудка?
Гра в слова
Проведіть гру «Герой нашого часу». Доберіть упродовж хвилини якомога більше характеристик до узагальненого портрета вашого однолітка, зваживши на одну з трьох моделей (моделі розподіліть між командами).
Виграє та команда, набір характеристик якої буде найбільшим.
- Який член речення називає дію, стан, істотну ознаку підмета?
- Чи лише дієсловом може бути виражений присудок?
- Зі скількох слів може складатися присудок?
Присудок — це головний член двоскладного речення, що називає дію, стан або ознаку підмета. Відповідає на запитання що робить підмет? яким він є (був, буде) ? ким (чим) він є (був, буде)?
За морфологічним вираженням присудки поділяють на дієслівні та іменні, за будовою — на прості та складені.
Складений присудок має два компоненти: допоміжне дієслово чи дієслівну зв’язку та інфінітив або іменну частину.
Відповідно до форми вираження другого компонента розрізняють дієслівний складений та іменний складений присудки.
У складених присудках допоміжні дієслова та дієслівні зв’язки не виражають своїх значень, але передають усі властиві дієслівному присудку граматичні значення: спосіб, час, особу. Іменна частина та інфінітив виражають основне значення присудка.
МОРФОЛОГІЧНЕ ВИРАЖЕННЯ ІМЕННОЇ ЧАСТИНИ
Роль зв’язок виконують дієслова бути, становити, являти собою, рідше ними бувають дієслова ставати, залишатися, робитися, називатися, вважатися, доводитися. Досить часто у формах теперішнього часу дієслівну зв’язку бути пропускають: Мова — душа народу. На місці пропущеної зв’язки здебільшого ставлять тире, про що ви довідаєтеся докладніше на наступному уроці.
Виокремлюють ще так званий подвійний присудок, який складається ніби одночасно зі складеного та простого присудків. Порівняйте:
Складіть план розповіді про присудок. Перекажіть теоретичний матеріал за планом.
Доберіть свої приклади речень з різними присудками з повсякденних ситуацій використання мови. Простежте за своїм мовленням. Як часто використовуєте в мовленні різні типи присудків? Який тип присудка найчастіше вживаєте ви особисто?
Вправа 1. Перепишіть. Підкресліть у кожному реченні граматичну основу. У дужках після речення зробіть висновок про різновид присудка.
1. Я з першого погляду в Київ закоханий. 2. Стає іще ріднішою земля. 3. Ми все бажаємо змінити. 4. Батько із сином звикли волю шанувати. 5. Ти повинен лишатися чесним. 6. Не любив він ловити птахів.
Вправа 2. Прочитайте уривки з праці «Опис України» французького інженера Г. Л. де Боплана, яка є цінним історичним джерелом. Визначте присудки (усно).
І. «Козаки добре загартовані, легко витримують спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать... Найбільше виявляють спритності та доблесті, б’ючись у таборі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, що є їхньою звичайною зброєю), обороняючи ці укріплення... Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кількох тисяч татар».
II. «Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя. Задля цього так часто бунтують та повстають проти шляхтичів, бачачи, що їх у чомусь утискають. Таким чином, рідко коли минає сім чи вісім років, щоб вони не бунтували чи не піднімали повстання проти панів».
III. «Козаки високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі... відзначаються міцним здоров’ям і навіть не хворіють... Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що в глибокій старості, бо більшість із них гине на полі слави».
• Перепишіть один з уривків, підкресліть у кожному реченні граматичну основу.
• У текстах якого типу мовлення активно використовують іменні складені присудки?
Вправа 3. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Що ви знаєте про видатного українського філософа Григорія Сковороду?
Російська імператриця Катерина II бажала, аби її вважали безкорисливою покровителькою й меценаткою філософів... 1787 року, подорожуючи Україною, вона зачула про видатного філософа Григорія Сковороду і здивувалася: «Чому не знала про нього раніше? Чому він не охоплений її увагою і милістю?» Негайно звеліла своїм слугам розшукати Сковороду і переказати йому милостиве повеління, аби переселився до столиці Росії, щоб вона завжди, коли забажає, могла з ним зустрітися й поговорити про складні питання життя. Але ніхто не знав, де шукати філософа, бо він не мав місця постійного проживання. Розпочалися гарячкові пошуки....
З Харкова, де зупинилася імператриця, в усі кінці Слобожанщини полетіли вершники! Нарешті один з них зупинився на околиці села Гусинці. При дорозі сидів чоловік, якого назвали філософом, і грав на сопілці. Поблизу безтурботно пощипувала соковиту траву вівця... Вершник передав Сковороді волю великої імператриці. Філософ вислухав уважно, проте нічого не відповів. Зате заграв на сопілці веселу мелодію. Розгублений посланець мусив вислухати її до кінця. Потім філософ здивував його такими словами: «Скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця». Так і поїхав імператорський посланець ні з чим.
Вельможам невсилки було зрозуміти вчинок Григорія Сковороди. Як це людина може відмовитися від теплого місця під сонцем, від благ і почестей? Очевидно, він видався їм просто неймовірним диваком, людиною не від світу цього, якими завжди видавалися філософи тим, хто не годен осягнути значення тих цінностей, про існування яких навіть не підозрює.
(За Михайлом Слабошпицьким)
• Випишіть із тексту вправи по одному реченню:
а) з дієслівним простим присудком;
б) дієслівним складеним присудком;
в) іменним складеним присудком (присудки підкресліть).
Вправа 4. Випишіть речення з підкресленими словами. Визначте, яким членом речення є ці слова.
Григорій Сковорода (1722-1794) навчався в Києво-Могилянській академії. Мав яскраве музичне обдаровання, був запрошений співати до царського палацу. Полишивши службу в придворній капелі, він повернувся на навчання до Києво-Могилянської академії. А незабаром вирушив у складі дипломатичної місії за кордон. Побував у багатьох європейських містах, слухав лекції в тамтешніх університетах. Повернувшись в Україну, був домашнім учителем та викладачем Переяславського й Харківського колегіумів. У колегіумах узявся викладати курс поетики, використовуючи найпрогресивніші досягнення європейського мистецтва, які багато в чому суперечили традиційним поглядам. Це викликало невдоволення керівництва колегіумів. Не бажаючи поступатися переконаннями, Г. Сковорода облишив викладання. Останні 25 років життя мандрував Україною, проповідуючи серед народу свої погляди. Г. Сковорода заповів написати на його могилі: «Світ ловив мене, але так і не спіймав».
• Чому Г. Сковороду називають останнім мандрівним філософом? Довідайтеся з інтернет-джерел про те, хто такі мандрівні дяки. Як називали таких мандрівників в інших країнах?
Пам’ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі в Києві. Установлений 1977 року. Скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Василь Гнєздилов.
Пам’ятник Григорію Сковороді в Лохвиці на Полтавщині. Установлений 1922 року. Скульптор Іван Кавалерідзе.
Вправа 5. Які риси вдачі Г. Сковороди втілив скульптор у пам’ятниках, створених у різні роки? Складіть 3-4 речення про Григорія Савича Сковороду, використавши різні типи присудків.
Вправа 6. Складіть розповідь про свій робочий день, використавши подані присудки та їхні елементи.
• Прокидаюся, снідаю, вдягаюся, поспішаю, вітаюся, радію.
• Мушу квапитися, маю встигнути, хочу послухати, маю змогу прогулятися.
• Радий (рада) пробігтися, уважний(а), зосереджений(а), замислений(а), безтурботний(а), у гарному гуморі, сонний(а).
Чи знаєте ви, що поширені в усному мовленні спонукальні вислови на зразок «давайте поміркуємо», «давайте прочитаємо» не відповідають нормі утворення форми І особи множини наказового способу? Вони постали за зразком російської мови. Українській мові властиві прості форми із закінченням -мо: поміркуймо, прочитаймо. Уживаними є речення з часткою нумо. Нумо гратися! Нумо співати!
Резюме
• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.
• Схарактеризуйте особливості присудка за схемою (див. с. 94).
• Доведіть, що різні форми присудка дають змогу точніше передавати відтінки значень і є виявом гнучкості та багатства мови.
Вправа 7. Перепишіть, зніміть скісні риски та вставте замість крапок пропущені літери. Підкресліть у кожному реченні граматичну основу.
За описами сучасн..ків мож..мо скласти такий образ Гр..горія Сковороди. Вдягався він пр..стойно, але просто, їжу вж..вав, за т..перішніми понят..ями, вегетаріанську: зел..нь, плоди, молочні продукти, їв тільк.. раз на день — після заходу сонця.
М/яса й риби Григорій Савич не/вживав. Сну вділяв часу не/більше чот..р..ох годин на добу, вставав у/досвіта й завжди ходив пішки за місто на чисте повітря і в сади. Був в..селий, бад..орий, л..(г, х)кий, рухливий, стриманий, цнотливий, усім задовол..ний, скромний, говіркий, з усього виводив повчан..я, навідував хворих, утішав оп..чал..них, розділяв остан..є з бідними, виб..рав і любив друзів за їхніми якостями, був учений без пихи, а спілкуючись з людьми, ні/кому не/лестив.
(За Валерієм Шевчуком)
Вправа 8. Запишіть слова, уставте замість крапок пропущені літери.
1) пр..ярок; 2) пр..боркати; 3) пр..землений; 4) пр..рва; 5) пр..завзятий; 6) пр..нижений; 7) пр..нести; 8) пр..класти; 9) пр..краса; 10) пр..чіпливий; 11) пр..стол; 12) пр..звисько; 13) пр..добрий; 14) пр..мудрий; 15) пр..хилений; 16) пр..зирство; 17) пр..старкуватий; 18) пр..красно; 19) пр..бережний; 20) Пр..азов’я; 21) пр..киданий; 22) пр..жовтий; 23) пр..жовклий; 24) пр..значення.
• Якій орфограмі присвячено вправу? Повторіть основні правила, що пояснюють правопис слів із цією орфограмою.
