Українська мова. 8 клас. Данилевська

Урок 15. Підмет як головний член речення

Питання уроку

Чим може бути виражений підмет?
Які типові помилки у визначенні підмета?
Який підмет називають складеним?
Як узгоджуються підмет із присудком?

Гра в слова

Проведіть гру «Можливі варіанти». Які з поданих речень мають варіанти вживання присудка, а в яких можлива лише одна форма?

• Какаду (стрибав/стрибало) з гілки на гілку.

• Авокадо (достигав/достигало) під тропічним сонцем.

• Батько з сином (прямував/прямували) вулицею.

• П’ятеро гостей (прийшли/прийшло) з квітами.

• ООН (працювала/працювало) кілька годин без перерви.

• Багато людей (не змогли/не змогло) потрапити на стадіон.

• Місто Київ (зустрів/зустріло) співом дзвонів.

Що з чим узгоджується в реченні — підмет із присудком чи присудок з підметом?
У чому саме узгоджуються підмет із присудком?
Які труднощі в узгодженні підмета з присудком?

Уже йшлося про те, що підмет — це головний член двоскладного речення, що називає предмет, ознаку якого виражає присудок. Підмет відповідає на запитання хто? що?, він означає виконавця дії або носія стану.

За способом вираження підмет буває простим і складеним.

Простий підмет виражений одним словом — іменником у формі називного відмінка чи словом іншої частини мови, ужитим зі значенням іменника.

СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПРОСТОГО ПІДМЕТА

Складений підмет виражений словосполученням.

СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ СКЛАДЕНОГО ПІДМЕТА

Присудок узгоджується з підметом у тих граматичних значеннях, які є для них спільними. Це може бути:

рід (Дитя бавилося. Листок став зеленим. Книжка виявилася цікавою.);
число (Вітер гуляє. Вітри гуляють.);
особа (Я чекаю. Ти чекаєш. Він чекає.).

Помилки в узгодженні присудка з підметом бувають тоді, коли непросто визначити рід або число іменника в ролі підмета або коли підмет є складеним. Зокрема, трапляються помилки, пов’язані з незнанням мовцями складних випадків визначення роду іменників іншомовного походження (кумедний какаду, набридлива цеце, давня гінді) та абревіатур (авторитетна ООН, престижний ВНЗ).

Зверніть увагу!

Якщо підмет виражений іменником чоловічого роду, що означає професію й у реченні стосується особи жіночої статі, то присудок може вживатися у формі як чоловічого, так і жіночого роду: Директор (Антоніна Мудра) наказав. Директор (Антоніна Мудра) наказала.

Щоправда, в офіційно-діловому стилі переважають форми чоловічого роду.

Типовими є помилки у виборі форм числа присудка тоді, коли складений підмет виражений сполученням означено-кількісного числівника, неозначено-кількісного числівника (багато, мало, кілька), кількісного іменника (більшість, решта, частина) з іменником у формі родового відмінка множини. Присудок у таких реченнях може мати форму однини і множини:

П’ятеро гостей прийшли. П’ятеро гостей прийшло.

Поділіть текст на частини, сформулюйте питальним реченням, про що йдеться в кожній. Стисло перекажіть.

Дайте відповіді на запитання: 1. Який підмет називають простим, а який — складеним? 2. Чим може бути виражений простий підмет? 3. Які форми вираження складеного підмета?

Доберіть свої приклади до складних випадків узгодження присудка з підметом.

Вправа 1. Визначте підмети в поданих реченнях.

1. Двоє діток бавилося на підлозі. 2. Тарас зайшов до однокласника із Сашком. 3. Берези весело кучерявилися з бузком. 4. Ніхто з них не збирався вибачатися. 5. Джованні Боккаччо — автор славнозвісного «Декамерону». 6. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» Іллі Рєпіна — яскравий зразок історичного живопису.

• У яких реченнях ужито простий підмет?

Вправа 2. Запишіть речення, визначте в кожному граматичну основу. Чи всі вони мають підмет? Чим виражений підмет?

1. Навчатися — найскладніша праця. 2. Багатьом бракує вміння навчатися. 3. Подорожувати — завжди цікаво. 4. Нам завжди цікаво подорожувати.

Коментар до вправи

Певні труднощі становить розмежування двоскладних речень з підметом у формі інфінітива і присудком, вираженим прислівником, та односкладних, у яких головним членом є прислівник із залежним від нього інфінітивом.

У першому реченні інфінітивний підмет стоїть на початку, від прислівникового присудка його відокремлює пауза, тому це двоскладне речення. У другому реченні інфінітив стоїть наприкінці й перед ним немає паузи, тому це односкладне речення.

Вправа 3. Попрацюйте з таблицею в зошиті. Розподіліть речення між колонками залежно від способу вираження в них підмета.

РІЗНОВИДИ ПІДМЕТІВ ЗА СПОСОБОМ ВИРАЖЕННЯ

Простий підмет	Складений підмет

1. Багато вітрів прошуміло над головою. 2. У житті є не тільки «хочу». 3. Із п’ять хлопців мостилося коло столу з книжками. 4. Лиш боротись — значить жити. 5. І знову «слава» покотилося вулицями. 6. Майже три роки минуло відтоді. 7. Добре вчитися — вміння, що формується з роками. 8. Двоє приятелів стояли осторонь. 9. «Гуси-лебеді летять» — повість Михайла Стельмаха. 10. Розкішні крислаті кущі з буйною лозою вкривали подвір’я. 11. Один у полі не воїн. 12. На стадіоні зібралося багато людей.

Чи знаєте ви, що сучасна теорія речення значно складніша від тієї, окремі положення якої ви опрацьовуєте на уроках? Зокрема, у шкільній граматиці спонукальні речення зі звертанням характеризовано як односкладні, у яких немає підмета: Полий, Оленко, квіти! У теоретичній граматиці такі речення є двоскладними з підметом у формі кличного відмінка.

Ілля Рєпін. «Запорожці», або «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880-1891 рр.).

Цей твір — чи не найзнаменитіша картина, присвячена історії українського козацтва. На полотні досить ретельно зображені деталі козацького вбрання та зброї козаків. Ілля Рєпін кілька разів звертався до проблеми запорозької історії, залишив два варіанти картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Один з них зберігається в Державному російському музеї в Санкт-Петербурзі, а інший — у Харківському художньому музеї.

Вправа 4. Які відмінності між картинами ви помітили? Складіть за репродукціями картин 6 речень з підметами, вираженими різними способами. Речення запишіть, підкресліть у кожному граматичні основи.

Вправа 5. Запишіть речення, вибравши потрібну форму присудка.

1. Сто двадцять п’ять випускників (отримало, отримали) дипломи. 2. Мирослава з Катрею (поспішала, поспішали) на співбесіду. 3. Двадцять чотири учні (зареєструвалося, зареєструвалися) для участі в конкурсі. 4. Більшість восьмикласників (здолала, здолало, здолали) випробування відбіркового туру. 5. Десять років (минули, минуло) відтоді. 6. Багато дерев (всохло, всохли).

Резюме

• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.

• Навіщо вміти визначати підмет і присудок?

• Які відомості про підмет важливі для щоденного користування мовою?

• Схарактеризуйте особливості підмета за схемою.

ПІДМЕТ ЯК ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

простий

↓

виражений одним словом, а саме:

• іменником;

• займенником;

• прикметником чи дієприкметником, ужитим у ролі іменника;

• числівником;

• вигуком;

• інфінітивом

складений

↓

виражений словосполученням, компонентами якого можуть бути:

• кількісний числівник (означено-кількісний чи неозначено-кількісний) та іменник;

• іменник та слово з кількісним значенням (трохи, скільки, стільки, решта, частина тощо);

• іменник у Н. в., що в реченні має значення обмеження, та іменник у Р. в.;

• іменник або займеннику Н. в. та іменник в Ор. в. зі значенням спільності;

• займенник або числівник із прийменником із та іменник (займенник) у Р. в. зі значенням вибірковості (двоє з нас, хтось із хлопців);

• складена власна назва;

• назва твору, цитата чи уривок;

• фразеологізм

Якщо хочеш, щоб люди йшли за тобою, йди за ними.

Китайська мудрість

Вправа 6. Перепишіть текст, зніміть скісні риски та вставте замість крапок пропущені літери. Підкресліть підмети.

Бульба повів с..нів своїх до світлиці, звідк.. проворно вибігли дві вродливі найм..чки у ч..рвоному намисті...

Світлицю було вбрано за звичаєм тих часів, про які ж..ві згадки зосталися тільки в піснях та народних думах. Усе було чисте, вимащ..не кол..оровою глиною. По стінах — шаблі, нагаї, сільця на птицю, не/води й мушкети, хитро оправл..ний ріжок на порох, золота вуздечка на коня і пута зі срібними бляшками. Вікна у світлиці були маленькі, з круглими т..мнавими шибками, які т..пер можна зустріти хіба в старо/давніх ц..рквах і крізь які інакше й не/дивилися, як тільк.. підваж..вши насувну шибку. Вікна й двері були в ч..рвоних обводах. На полицях по кутках стояли глеки, сулії, пляшки з з..леного й син..ого шкла, сріблом биті кел..хи, золочені чарки всілякої роботи — венецької, турецької, черкеської, що завітали до Бульб..ної світлиці різними шляхами, через треті й ч..тверті руки, як то зазвичай бувало в ті лицарські часи. Б..р..стові ш..рокі лави по/під стінами всієї світлиці; в..л..чезний стіл під образами на покуті; широка піч із запічками, карунками й пр..скалками з барвистих кахлів — усе це було добре знайоме нашим двом лицарям, які що/року пр..ходили до/дому на вакації.

(Микола Гоголь, «Тарас Бульба»; переклад з російської Максима Рильського)

• Речення з якими підметами за способом вираження вжито в тексті?

• Розберіть за будовою підкреслені слова.

Вправа 7. Запишіть слова, уставте замість крапок пропущені літери.

1) ро..бити; 2) ро..чинити; 3) ро..казати; 4) ро..питати; 5) ро..єднати; 6) ро..шити; 7) ві..сканувати; 8) ві..їхати; 9) ві..чинити; 10) ві..рвати; 11) ві..слати; 12) ві..танути; 13) бе..язикий; 14) бе..ініціативний; 15) ро..грати; 16) ро..молоти; 17) ро..рвати; 18) ві..брати; 19) ві..летіти; 20) бе..ідейний; 21) бе..іменний; 22) ро..чаруватися; 23) ро..ступитися; 24) бе..захисний.

• Яким орфограмам присвячено вправу? Повторіть основні правила, що пояснюють правопис слів із цими орфограмами.

Зміст