Українська мова. Повторне видання. 8 клас. Авраменко (2025)

§ 29-30. Означення

1. Прочитайте речення та виконайте завдання.

А. Яке питання (який? або чий?) треба поставити над кожною стрілкою?

Б. Якою частиною мови виражене кожне з означень у цих реченнях?

Означення — це другорядний член речення, який називає ознаку предмета (якість, колір, матеріал, належність та ін.) і відповідає на питання який? чий? котрий?

Означення, виражене одним словом, називаємо непоши́реним, а словосполученням — поширеним.

Означення бувають узгоджені й неузгоджені.

Зауважте!

Розгляньте схему та запам’ятайте, що означення може залежати від підмета, додатка й обставини.

2. Прочитайте речення. Знайдіть означення та визначте, якою частиною мови вони виражені (усно).

1. Кульбабки, кульбабки на ніжках тонких! Пошив би я шапку з кульбабок м’яких (П. Ребро). 2. Під віконцем гладіолус у багряному цвіту, подає він ніжний голос: «Я на радість всім цвіту» (В. Кравчук). 3. Росла в гаю конвалія під дубом високим, захищалась від негоди під віттям широким (Леся Українка). 4. В ромашковім полі жайвори співають, і росу пахучу ночі сповивають (Н. Воронюк). 5. Ось волошки, сонні трошки, синім шовком шиті, ясноокі, чисто вмиті, розбрелись по житі (Г. Черінь).

3. Перепишіть речення. Підкресліть означення та вкажіть — узгоджені вони чи неузгоджені.

1. Ромашка здавна символізує інтимний вибір «любить — не любить». 2. Барвінок уособлює невмирущу пам’ять про покійних. 3. Душевну красу та святість символізують волошки. 4. Особливу силу вони мають для молодих: пучком васильків кроплять наречених на весіллі («Словник символів»). 5. І марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні... (Олександр Олесь). 6. Чорнобривці чорноброві квітнуть в тиші вечоровій (В. Семенко). 7. Краса троянди душу чарує, її усмішка серце хвилює (Б. Пісний).

4. Прочитайте речення. Випишіть означення у дві колонки: 1) узгоджені; 2) неузгоджені.

1. Першими почали вирощувати квіти давні єгиптяни понад чотири тисячі років тому. 2. Споконвіків мовою квітів люди передавали свої думки. 3. Давні греки прикрашали фіалками власні житла й статуї богів. 4. Олія троянди входить до складу парфумів. 5. Властивість виділяти аромат мають не всі квіти (М. Шевчук).

Зауважте!

5. Перепишіть вислови. Підкресліть означення та складені іменні присудки, іменна частина яких виражена прикметником. Поясніть, як ви відрізняєте названі члени речення.

1. Усяку троянду нюхають у свій час. 2. Улеслива людина — гадюка під квітами. 3. Квітки колючі найбільш живучі. 4. Мальовані квіти не дають запаху. 5. На добрий цвіт бджола летить. 6. Квітка хороша, але шипок гострий (нар. тв.).

6. Прочитайте загадки та виконайте завдання.

1. У зеленім зіллі виросло дівчатко.

В нього вії білі й золоті очатка.

2. Синьоока ця заброда в полі водить хороводи.

Де вона вінки спліта, пшениці рідкі й жита.

3. Білі горошини на зеленій стеблині.

4. Стоять красуні на воді,

Вінки в них білі й золоті.

А. Запишіть загадки під диктовку. Напишіть у дужках відгадку в кінці кожної з них.

Б. Уважно звірте свій текст із тим, що в підручнику.

В. Підкресліть означення та складені іменні присудки, іменна частина яких виражена прикметником.

Г. Розкажіть, яку роль виконують означення в загадках (усно).

7. Виконайте завдання в тестовій формі.

• Визначте спосіб вираження кожного означення.

Означення (у реченні)	Спосіб вираження означення
1 У вкритих снігом ярах спочивають трави. 2 Та історія не виходила з голови аж до вечора. 3 Бажання допомогти додає людині благородства. 4 Пісні про кохання іноді розчулюють до сліз.	А іменник Б інфінітив В числівник Г займенник Д дієприкметниковий зворот

8. Перетворіть узгоджені означення на неузгоджені, заверште речення з ними та запишіть їх (за зразком).

Зразок. Сік із вишні нагадує мені про сонячне літо.

1. Вишневий сік нагадує мені ... . 2. Пригодницькі романи переносять мене ... . 3. Сонячне світло сприяє ... . 4. Бабусині казки згадую, коли ... . 5. Глиняна ваза додає ... . 6. Трирічна дівчинка грається з ... . 7. Одеська команда перемогла ... .

9. Прочитайте текст і виконайте завдання.

У нашому житті дуже багато свят, неодмінним атрибутом яких є подарунки. Скажімо, на Великдень заведено дарувати писанки та крашанки, на Новий рік і Різдво — цукерки, невеличкі корисні речі. Однак є і такі подарунки, що не вимагають святкового дня. Звичайно ж, це — квіти.

З давніх-давен квіти для людини були символом почуттів і думок. Справді, де ми ще знайдемо такого ніжного, гарного, поетичного тлумача своїх найпотаємніших мрій і почуттів? На Сході здавна існує наука про значення квітів і мову цих чарівних творінь природи.

На жаль, у сучасному метушливому світі дуже мало людей, які по-справжньому розуміють і відчувають мову квітів. Мабуть, фантазії бракує, а можливо, часу, а швидше за все — бажання жити красиво. Уряди-годи хапаємо, виходячи з метро, кілька гвоздичок — і то вже радість. Мало хто замислюється, вітаючи ветеранів червоними гвоздиками, що цими квітами висловлюють колишньому бійцеві гарячу вдячність. До речі, гвоздикам ще в давнину надавали саме такого змісту.

Тож обов’язково навчіться ще однієї мови спілкування — мови квітів (за О. Когут).

А. Доберіть до тексту заголовок.

Б. Повторно прочитайте текст і перекажіть його (усно).

10. Розшифрувавши народний вислів, запишіть його та виконайте завдання.

А. Підкресліть означення та надпишіть рід, число й відмінок.

Б. Розкрийте зміст цього вислову. Поясніть, яку роль у ньому відіграють антоніми (усно).

11. Перепишіть текст, уставляючи пропущені букви е, и, і виконайте завдання.

Бувають їстівні квіти. Салат із кульбаб дуже корисний. Із квітів хризантеми також готують салати. А з кор..ня лотоса варять суп і в..готовляють борошно.

Усі знають країну тюльпанів, але не всім відомо, що в Голландію завезли ці квіти з Туреччини в шістнадцятому столітті. До того тюльпанів там і близько не було.

У Японії цінують д..рева п..р..дусім за їхні квітки, а не за плоди. А яка ж рослина найбільша? Листя гігантської водяної лілії з Амазонки досягає двох метрів і може витр..мати на собі д..тину (М, Шевчук).

А. Підкресліть граматичні основи й означення.

Б. Надпишіть над кожним означенням — узгоджене воно чи неузгоджене.

12. Перетворіть неузгоджені означення на узгоджені, заверште з ними речення та запишіть їх (за зразком).

Зразок. Яблучний сік дуже корисний.

1. Сік із яблук ... . 2. Праця вчителя ... . 3. Товари з Києва ... . 4. Чашка з порцеляни ... . 5. Хлопець років п’ятнадцяти ... . 6. Подарунок від мами ... . 7. Твори Шевченка ... .