Біологія. 7 клас. Андерсон

§ 7. Двомембранні органели

Уміст деяких органел відокремлений від цитоплазми не однією, а двома мембранами. До них належать мітохондрії, пластиди та ядро.

Мітохондрії та пластиди. Це органели, що містять дві мембрани та забезпечують клітину енергією. Внутрішня мембрана має численні складки — кристи, які необхідні для збільшення її поверхні. У мітохондріях відбуваються основні процеси, які забезпечують клітину енергією, тому їх можна назвати «енергетичними станціями» клітини (іл. 25).

Пластиди — це двомембранні органели, властиві, зокрема, рослинам. Розрізняють кілька типів пластид, які мають свої особливості будови та функцій. Найпоширенішими є хлоропласти — органели зеленого кольору, що здійснюють фотосинтез. Він відбувається за участі численних плоских мембранних мішечків — тилакоїдів, розташованих усередині хлоропласту (іл. 26). Безбарвні пластиди — лейкопласти — забезпечують запасання поживних речовин, наприклад, крохмалю у клітинах бульб картоплі. А пластиди, забарвлені у кольори жовто-червоної частини спектра, — хромопласти — надають забарвлення пелюсткам, плодам, листкам та іншим частинам рослин. Пластиди одного типу здатні перетворюватися на інші. Наприклад, якщо картоплину покласти на світло, за деякий час вона позеленіє. Свідченням якого перетворення є цей факт?

Мітохондрії та пластиди не виникають з інших мембранних структур клітини, а розмножуються поділом.

Іл. 25. Будова мітохондрії

Іл. 26. Будова хлоропласта

Порівняйте будову мітохондрії та хлоропласта.

Ядро. Органела евкаріотичної клітини, що обмежена подвійною мембраною та забезпечує збереження спадкової інформації — це ядро. Оболонку ядра утворюють дві мембрани: зовнішня та внутрішня, між якими є заповнена рідиною щілина. Внутрішній уміст ядра контактує з цитоплазмою крізь отвори великого розміру — ядерні пори. Вони потрібні для транспортування великих за розмірами структур, зокрема, частин рибосом, які утворюються в ядрі.

Всередині ядра вирізняють рідку частину — ядерний сік, ущільнення — ядерце та головну за функціями частину — хроматин. Ядерний сік за складом і функціями нагадує цитоплазму (іл. 27). Головною складовою частиною хроматину є особливі молекули, що називаються ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота). Молекула ДНК є носієм спадкової інформації. Частину молекули, у якій закодована інформація про певну ознаку організму, називають геном. У стані активного функціонування хроматин являє собою ніби мереживо довгих молекул ДНК. А під час поділу клітини хроматин збирається у компактні структури, які називають хромосомами (іл. 28).

Ядерця є місцем утворення компонентів рибосом. Зібрані частини цих органел транспортуються крізь ядерні пори у цитоплазму, де беруть участь у синтезі білка.

У ядрі зберігається спадкова інформація та започатковуються процеси її реалізації, про які ви дізнаєтеся в старших класах. Статеве розмноження організмів пов’язане із заплідненням — злиттям ядер статевих клітин. Саме в ядрі відбувається регуляція активності генів, отже, ядро є центром контролю за функціонуванням клітини.

Іл. 27. Будова ядра