Біологія. 7 клас. Андерсон

§ 6. Немембранні та одномембранні органели

Складники клітин постійно оновлюються: старі руйнуються, натомість утворюються нові. Руйнування старих частин клітини називається словом «автофагія» (що означає «самоперетравлення»). Порушення цього процесу призводить до розвитку хвороб. Відкриття автофагії відзначене Нобелівською премією 2016 року.

Цитоплазма є внутрішнім середовищем клітини. У цитоплазмі розрізняють рідку частину і компактні складники (органели й включення).

Включення — це змінні компоненти клітин. Ними можуть бути резервні сполуки (зерна крохмалю, краплини жирів) або продукти обміну речовин.

Органели — це постійні цитоплазматичні складові, що мають певну будову та виконують визначені функції. Деякі органели утворені мембранами, подібними за будовою до клітинної, інші ж не мають їх у своєму складі.

Важливим складником цитоплазми є цитоскелет — система білкових мікротрубочок та мікрониток, що пронизують усю цитоплазму, контактують з клітинною мембраною й органелами. Цитоскелет підтримує форму клітини, бере участь в організації її рухів, забезпечує внутрішні процеси транспортування, поділ клітини тощо (іл. 22, а).

Джгутики та війки — немембранні органели, що забезпечують рух клітин (див. § 4). Вони подібні за будовою, але джгутики довші, а кількість їх — менша. Органели руху властиві багатьом одноклітинним організмам і деяким клітинам багатоклітинного організму.

Іл. 22. Складники клітини: а — цитоскелет; б — ендоплазматична сітка; в — комплекс Гольджі

На якому рисунку може бути зображено процес утворення лізосом? Відповідь аргументуйте.

До немембранних органел також належать рибосоми. Це невеликі тільця, що беруть участь у синтезі білків.

Низка структур належить до одномембранних органел. Ендоплазматична сітка (ЕПС) — це сукупність мембранних трубочок і канальців, що пронизують цитоплазму. У них здійснюються важливі біохімічні реакції. Частина ЕПС містить рибосоми, складниками яких є, зокрема, білкові молекули (іл. 22, б). Далі утворені в мембранних пухирцях речовини транспортуються до комплексу Гольджі — це сукупність плоских мембранних цистерн (мішечків), розташованих поблизу ядра (іл. 22, в). Тут перетворюються та сортуються синтезовані в ЕПС білки. Далі вони пакуються в мембранні пухирці та направляються до місць свого призначення. Деякі можуть виділятися з клітини: наприклад, білки, які забезпечують травлення у шлунку або кишечнику. Частина перетравлювальних білків пакується в особливі пухирці — лізосоми. Їхньою функцією є внутрішньоклітинне травлення.

Вакуолі — це великі мембранні порожнини, заповнені рідким умістом. Залежно від їхньої будови та функцій вирізняють кілька типів таких органел. Рослинні клітини містять великі клітинні вакуолі, внутрішній уміст яких називається клітинним соком. Вони регулюють пружність клітини, можуть містити пігменти, надаючи частинам рослин забарвлення, зберігати продукти обміну речовин тощо (іл. 23). Скоротливі вакуолі прісноводних одноклітинних організмів виводять з клітин надлишкову воду. Травні вакуолі формуються за участю лізосом і забезпечують живлення клітини (іл. 24). Зокрема, так живляться одноклітинні організми, про що ви дізнаєтесь в § 10.

Іл. 23. Барвники клітинного соку визначають колір квіток