Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»
Урок 20. РОЗВИТОК ОСВІТИ І КУЛЬТУРИ
Мета уроку
Після цього уроку учень/учениця
• має знати: дати заснування Харківського та Київського університетів, відновлення діяльності Львівського університету;
• має розуміти: суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій; пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частини національного руху; поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея»;
• має вміти: охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні; визначати особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень; пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури; узагальнити діяльність Василя Каразіна, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з таблицею
♦ Слухаючи розповідь учителя, складіть таблицю «Позитивні і негативні чинники розвитку культури України в першій половині XIX ст.».
Орієнтовний вигляд таблиці
|
Позитивні чинники |
Негативні чинники |
|
• Вплив народної культури; • розвиток промислового виробництва; • формування національної інтелігенції; • позитивний вплив європейської культури; • поширення романтизму |
• Поділ України між Російською та Австрійською імперіями; • антиукраїнська політика імперій; • підпорядкування Православної церкви Московському патріархатові |
Складання тез
♦ На основі тексту підручника складіть тези про систему освіти в українських землях.
Орієнтовний вигляд тез
1. Парафіяльні школи — для дітей найнижчих станів (існували при церквах, давали початкову освіту, навчання — 1 рік).
2. Повітові училища — для дітей дворян, купців, заможних ремісників (навчання тривало 2-3 роки).
3. Середню освіту надавали:
1) губернські гімназії — для дітей дворян і чиновників. Навчання тривало 7 років. (Чернігів, Одеса, Херсон, Київ і т. д.);
2) приватні пансіонати;
3) інститути шляхетних дівчат.
4. Проміжне місце між гімназіями та університетами посідали ліцеї: Рішельевський в Одесі (1817 р.) і Ніжинський (1820 р.) 1832 року перетворений на Гімназію вищих наук.
5. Вищу освіту надавали університети, де переважно могли навчатися діти дворян. 1805 р. — Харківський університет. 1834 р. — Київський університет Святого Володимира.
Запитання.
♦ Яку роль, на вашу думку, російський уряд відводив Київському університетові в поширенні освіти на Правобережжі? Із чим це було пов’язано?
Підготовка духовенства
1819 р. — Київська духовна академія на базі Києво-Могилянської академії. У Північній Буковині — Чернівецький ліцей — кадри духовенства.
В Галичині — Львівський інститут Оссолінських.
Робота з текстовою таблицею
♦ Опрацювати відповідний матеріал підручника і скласти таблицю «Розвиток наукових знань в українських землях в першій половині XIX ст.». Орієнтовний вигляд таблиці
|
Дмитро Бантиш-Каменський, історія |
4-томна «История Малой России» |
|
Микола Костомаров, історія |
«Богдан Хмельницький», «Руїна» Очолював Кирило-Мефодіївське товариство, професор Київського університету |
|
Микола Маркевич, історія |
«Історія Малоросії» — думка державної незалежності України |
|
Михайло Максимович, історик, фізіолог, етнограф |
«Малоросійські пісні». Переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім». Досліджував «Повість минулих літ», «Руську Правду». Перший ректор Київського університету |
|
Тимофій Осиповський, математика |
3-томний «Курс математики» |
|
Михайло Остроградський, математика |
Започаткував Петербурзьку математичну школу |
|
Ізмаїл Срезневський, філолог, славіст, історик |
1842 року став першим професором-славістом у Харківському університеті, де читав курси з історії та слов’янських мов |
Повідомлення учнів
Виступ учнів з презентаціями про життя і творчість Василя Каразіна, Михайла Максимовича та Михайла Остроградського.
Робота з поняттям
Національна ідея — це свідоме утвердження нації у всіх проявах її етнічної сутності.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Завдання
♦ Визначте особливості розвитку культури у першій половині XIX ст.
Особливості розвитку культури
1. Відбулося становлення національної культури.
2. Нерівномірність культурного розвитку різних регіонів України.
3. Узгоджена діяльність інтелігенції Заходу і Сходу України.
4. Розпочався процес формування української інтелігенції.
III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Підготувати презентації про життя і творчість Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки.