Навчання дітей з особливими освітніми потребами. 2019. Колупаєва

Емоційні та поведінкові розлади

Загальний огляд

Порівняно з групами дітей із труднощами навчання та когнітивними розладами, діти з групи емоційно неврівноважених і з розладами поведінки (emotionally disturbed and behaviorally disordered)1 складають значно меншу групу. Такі розлади спостерігаються менше, ніж у 6-10% серед школярів з особливими освітніми потребами. Серед учнів, у яких виявлено емоційні та поведінкові розлади, більшість — хлопчики. Частота таких порушень у молодшій школі незначна, найвища вона в середній школі й на початку старшої, а потім знову знижується.

Наразі у світі не застосовується єдине визначення для емоційних і поведінкових розладів, однак фахівці встановили певні спільні підходи до розуміння розладів емоцій та поведінки.

Ось деякі із цих спільних ознак:2

  • поведінка виходить за допустимі рамки й дуже відрізняється від тієї, що спостерігається зазвичай;
  • проблеми поведінки, що є тривалими й не минають швидко;
  • поведінка, соціально та культурно неприйнятна;
  • поведінка, що негативно впливає на навчальні досягнення учня;
  • поведінка, що її не можна пояснити проблемами зі здоров’ям, порушеннями в сенсорній чи соціальній сфері.

В учнів з емоційними та поведінковими проблемами спостерігається широкий спектр ознак, що відрізняються як за типом, так і за силою. Оскільки кожна людина має різноманітні емоції та поведінку, то й емоційно-поведінкові розлади характеризуються різними ознаками.

1 За Хунце/Huntze, 1985. Рада дітей з розладами поведінки (The Council for Children with Behavior Disorders, CCBD).

2 Адаптовано за Alberta Learning (2000). Programming for students with special needs series: Teaching students with emotional disorders and/or mental illnesses (Book 8) (Anxiety disorders, pp. 1-23; Eating disorders, pp. 24-41).

З порушеннями емоційно-поведінкового спектра зазвичай асоціюються такі проблеми:

  • агресивна поведінка;
  • соціальні труднощі;
  • безвідповідальність;
  • погані стосунки з ровесниками;
  • гіперактивність/відволікання;
  • обман і крадіжки;
  • проблеми в навчанні;
  • депресія;
  • тривожність.

Класифікація

Діти з емоційними та поведінковими розладами дуже відрізняються між собою. Тому спеціалісти поділили їх на однорідні підгрупи. Для групування використовуються кілька різних систем класифікації. Схеми класифікації, що застосовуються в освітній сфері, зазвичай співвідносяться з функціональною поведінкою та пов’язаними з нею втручаннями. Наприклад, однією з корисних для педагогів систем може бути та, де описано шість великих підгруп дітей з емоційними й поведінковими розладами1:

Розлад поведінки

Якщо дитина порушує поведінку й привертає до себе увагу. Також до цієї категорії належать діти, які діють агресивно щодо оточення.

Соціальна агресія

Діти, які демонструють агресію, ймовірно, входитимуть до певної субкультурної групи — об’єднання однолітків, які агресивно ставляться до своїх ровесників, учителів і батьків. У таких групах звичним явищем є прогулювання занять, злочинність тощо.

Проблеми уваги/незрілість

У дітей може спостерігатись дефіцит уваги, вони легко відволікаються й погано зосереджуються. Багато учнів із цієї групи імпульсивні й можуть діяти, не переймаючись щодо наслідків.

Тривожні/відособлені

Учні, які належать до цієї групи, потайні й невпевнені в собі. Зазвичай у них дуже низька самооцінка, через що вони уникають будь-якої діяльності. Такі діти тривожні й часто перебувають у депресії.

1 Розроблено Квеєм і Петерсоном (Quay & Peterson, 1987).

Психопатична поведінка

У цієї підгрупи дітей можуть спостерігатись галюцинації, вони живуть у своєму вигаданому світі, щось собі буркотять і поводяться дивно.

Надмірна рухливість

Таким дітям важко всидіти на місці, терпляче вислухати іншу людину, зосереджуватися упродовж тривалого часу. Також ці діти часто дуже багато говорять.1

Класифікація стає не такою важливою, коли персонал освітнього закладу використовує модель функціонального оцінювання/втручання.

Емоційні й поведінкові розлади можуть спричинятися багатьма різними чинниками, що охоплюють біологічні, психоаналітичні, поведінкові, феноменологічні та соціальні аспекти (наведені нижче в таблиці).

Причини емоційних і поведінкових розладів

Теоретична основа

Етіологія/чинники, що їх спричиняють

Біологічна

• генетична спадковість;

• біохімічні порушення;

• неврологічні порушення;

• ушкодження центральної нервової системи

Психоаналітична

• психологічні процеси;

• функціонування мозку;

• вроджена схильність (інтуїтивний процес);

• травма в ранньому дитинстві

Поведінкова

• Події в навколишньому середовищі:

• нездатність навчитися адаптивної поведінки;

• навчання поганого пристосування;

• розвиток поганого пристосування внаслідок стресових подій в оточенні дитини

Феноменологічна

• неправильне самоусвідомлення;

• неправильне застосування захисних механізмів;

• почуття, думки і дії, викликані іншою людиною

1 За працею Human Exceptionality (p.148), by М. L. Hardman, C. J. Drew, M. W. Eagan.

Соціальна

• виконання певної ролі;

• передача культурних цінностей;

• соціальна невпорядкованість;

• порушена комунікація;

• диференційна асоціація;

• негативні взаємодії з оточенням

Загальні ознаки

Допомога може бути успішною у тих випадках, коли вона добре організована, враховані демографічні характеристики і проведена спеціальна підготовка вчителів. Аби покращити реінтеграцію, потрібен позитивний підхід, покращення певних демографічних характеристик (наприклад, розмістити таких учнів в одному крилі школи, або провести тренінги для вчителів, наприклад, у різних закладах освіти). Під час планування реінтеграції учнів з емоційними та поведінковими розладами керівництво освітнього закладу має враховувати ці показники. Надзвичайно важливою для успішної інтеграції є здатність учителів і учнів ефективно боротися з емоційно-поведінковими проблемами.

Для визначення відповідних стратегій втручання, окрім фахового оцінювання спеціалістами, педагогам доречно провести функціональне оцінювання, що зосереджує увагу на здатності дитини добре виконувати щоденні дії й надає цінну інформацію для вчителів. Функціональне оцінювання допомагає краще зрозуміти неприйнятну поведінку учнів, а також може полегшити добір корекційних підходів.

Чинники, що впливають на поведінку

Фізіологічні чинники

• хворобливість або алергії;

• втома;

• голод чи спрага;

• збудження через порушення звичних дій, запізнення на автобус тощо;

• побічні ефекти медикаментів

Ситуація в класі

• сильний шум;

• неприємна температура у приміщенні;

• надмірне або мінімальне збудження;

• незручний стілець;

• часті порушення порядку

Навчальна програма та процес навчання

• мало можливостей для вибору;

• часті зміни розкладу;

• неотримання учнем потрібної йому допомоги;

• нечіткі вказівки щодо завершення роботи;

• в учня мало можливостей для комунікації;

• надто складні завдання;

• тривалі завдання;

• завдання, що не подобаються учневі;

• завдання, критерії виконання яких незрозумілі;

• завдання, що їх учень не вважає за потрібні або корисні

Розглянувши ці параметри в контексті ситуації з конкретним учнем, педагоги можуть спланувати відповідні заходи, спрямовані на усунення чи послаблення проблеми.

Учні з поведінковими розладами часто спричинюють значні проблеми в освітньому закладі. На відміну від учнів з іншими порушеннями, ці діти часто поводяться погано, порушують поведінку в класі, що негативно впливає не лише на їхнє навчання, а й на навчання однокласників. Оскільки наразі в інклюзивних класах навчається багато учнів з емоційними й поведінковими розладами, педагогам слід співпрацювати під час розробки та впровадження відповідного супроводу та корекційних заходів. Важливо налагодити постійну співпрацю між педагогами й сім’єю дитини під час коригування поведінки та впровадження інших методів, адже дитина може бути спантеличеною, якщо реакція вчителів та батьків відрізнятиметься в загальних підходах.

У дитячому та підлітковому віці в окремих дітей можуть спостерігатися такі розлади: тривожні, розлади настрою (депресія), опозиційно зухвалий, розлади поведінки та ін. Нижче представлено загальні характеристики окремих з них.