Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас
Урок 31. Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1921 рр.
Мета: визначити нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1921 рр.; охарактеризувати культурно-освітню діяльність громадських організацій; розкрити провідні ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури й духовного життя, із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.
Очікувані результати: ...
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Поняття: культура, «Просвіти», УАН, «більшовизація» культурно-освітньої діяльності, лікнеп, робітфаки.
Дати: 24 листопада 1918 р. — відкриття УАН.
Персоналії: В. Вернадський, Л. Писаржевський, О. Палладін, Є. Патон, А. Кримський, М. Грушевський, Д. Багалій, Д. Бузескул, Д. Граве, М. Кравчук.
І. Організаційна частина
II. Актуалізація опорних знань
• Метод «Мікрофон»
Назвіть імена видатних представників української культури початку XX ст.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Нові тенденції та чинники розвитку української культури в 1917—1921 рр.
• Аналізуємо інформацію
Автори підручника «Культура українського народу» (К., 1994) відзначають: «У світі, розколотому “на біле і червоне” класово-політичним двобоєм, про цілісність культури та її системну повномірність не могло бути і мови: кожна зі сторін — антагоністів піднесла на свої гасла тільки “лозунгові” імперативи і підперла їх багнетами».
- 1) Проаналізуйте наведену точку зору, поясніть, як ви її зрозуміли. Чи поділяєте ви думку авторів? Свою відповідь аргументуйте.
- 2) Спираючись на розповідь вчителя, наведену цитату та матеріал підручника, випишіть до зошита нові тенденції та чинники розвитку української культури у 1917—1921 рр.
• Проблемне завдання
Аргументовано доведіть або спростуйте твердження М. В. Кордона: «Попри всі негаразди, пов’язані зі зміною політичних режимів, які встановлювалися в Україні, культурне життя продовжувало розвиватися».
2. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці
Увага!
У період Української Центральної Ради були зроблені спроби створити власну систему освіти, яка базувалася на принципі націоналізації, відповідно до якого кожна нація, яка жила в Україні, мала право навчати своїх дітей рідною мовою. Відмінною ознакою того часу стало відкриття українських шкіл. Протягом 1917—18 навчального року в Україні відкрилося 30 українських гімназій, а вивчення української мови, літератури та історії було обов’язковим у всіх середніх школах та гімназіях.
• Робота з підручником
Випишіть у зошит культурні здобутки Української Центральної Ради.
• Робота з джерелом
Увага!
За часів гетьманування П. Скоропадського була створена мережа національної вищої школи. При міністерстві народної освіти під керівництвом В. Вернадського виникла комісія у справах вищих шкіл та наукових інституцій. Законом від 17 серпня 1918 р. відкривалися два державні університети: у Києві та Кам’янці-Подільському.
• Робота з джерелом
• Повідомлення учня
Заслухайте повідомлення учня про діяльність першого ректора Кам’янець-Подільського університету І. Огієнка і дайте власну оцінку цій постаті.
• Робота з джерелом
• Робота зі схемою
Складіть схему, яка б відображала структуру Української Академії наук, дату її заснування, керівництво і склад відділів.
• Повідомлення учнів
Заслуховуються стислі довідки про діяльність президента Української Академії наук В. Вернадського та її секретаря А. Кримського.
До уваги вчителя!
• Проблемне завдання
Аргументовано доведіть або спростуйте думку О. Субтельного: «...за якихось кілька місяців Гетьманщина мала на своєму рахунку такі здобутки в царині культури, про які мріяли багато поколінь інтелігенції». Визначте внесок П. Скоропадського в розвиток української освіти, науки та культури.
• Робота з додатковою літературою
Із праці М. Поповича «Нарис історії культури України»
...Наслідком культурного розвитку України в перші роки комуністичної диктатури було, з одного боку, різке розширення соціальної бази української культури, залучення до освіти та творчості найширшого загалу вчора ще малописьменних мас, переважно молоді, а з іншого,— неминуче при цьому різке зниження «планки» мінімуму культурності... Чимало відомих діячів науки, літератури, мистецтва, освіти, церкви, які не сприйняли радянсько-більшовицького режиму, опинилися за межами України, в еміграції....
- 1) На які особливості освітньої політики більшовиків звертає увагу дослідник?
- 2) Дайте власну оцінку політики більшовиків у галузі культури.
• Робота з підручником
Опрацюйте відповідний матеріал підручника і випишіть у зошит імена видатних українських учених та їхні наукові здобутки. 3
3. Культурно-освітня діяльність громадських організацій
• Аналізуємо інформацію
Дослідниця І. Романко стверджує: «“Просвіти” 1917—1939 рр. діяли в межах різних державних утворень, вплив яких виявлявся їхньою політикою щодо організації. Найбільш сприятливою була політика державних форм, створених українським народом у національно-визвольних змаганнях 1917—1920 рр. У свою чергу праця “Просвіти” й чималої кількості її осередків завжди була необхідною і важливою для українського народу, але не зовсім сприятливою для іншонаціональних утворень (зокрема, Австро-Угорської та Російської імперій, Української Соціалістичної Радянської Республіки). Адже товариства, дбаючи про піднесення національної свідомості, втілювали національну ідею в підсвідомості власного народу».
Якими були умови діяльності «Просвіт» у роки Української революції? Простежте, як протягом 1917—1921 рр. змінювався характер діяльності «Просвіт». Укажіть значення їхньої діяльності.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Учні самостійно підбивають підсумки уроку.
V. Домашнє завдання
П: ...
ІВЗ: Підготувати стислі повідомлення про життя та творчу діяльність окремих українських літераторів 1917—1921 рр. (на вибір).
Роздавальний матеріал
Картка 1
Із заяви гетьманського уряду в 1918 р.
...Правительство буде рішуче проводити в життя ідею усестороннього розвитку української культури, забезпечення прав української мови, закріплення всіх форм української державності...
• Запитання та завдання
- 1) Які напрями розвитку в галузі культури визначалися пріоритетними?
- 2) Як наведене джерело відображає напрямки діяльності гетьманського уряду у сфері культури та освіти?
- 3) Використовуючи наведене джерело та матеріал підручника, випишіть у зошит досягнення гетьманського уряду в освітній політиці.
Картка 2
Із запрошення на відкриття університету в Кам'янці-Подільському за підписом ректора І. Огієнка
Новий університет, що вже з самого географічного положення найближчий до високої західноєвропейської держави, не буде звичайним університетом східного типу: при Кам’янець-Подільському Державному Українському університеті закладається вперше на сході слов’янський богословський університет і, крім того, на історико-філологічному факультеті вже відкрито дві нові національні кафедри: одна — польської, друга — єврейської літератури й історії. Вірний кращим традиціям європейських університетів, новий Кам’янець-Подільський Державний Український університет матиме на цілі невпинну наукову працю на користь рідної української культури.
• Запитання та завдання
- 1) Якою була мета відкриття університету в Кам'янці-Подільському?
- 2) Чи згодні ви з твердженням М. Кордона про те, що університет у Кам'янці-Подільському «постав як вогнище вищої української науки, перший національний вуз, гордість України, символ її національного відродження»? Свою відповідь аргументуйте.
- 3) Визначте історичне значення цієї події.
Картка 3
Із доповіді Раді Міністрів міністра освіти М. Василенка
Коли в Києві закладається Українська Академія наук, то це викликається не самісінькими науковими інтересами. З цим пов’язуються міркування величезної національної та державно-економічної ваги... Викликають академію до життя, з одного боку, зріст та поглиблення національної свідомості українського громадянства, а з другого,— необхідність невидно підняти виродливість та трудову міць українського народу та й використати, у як найвищій мірі виробливі сили.
• Запитання та завдання
- 1) Які завдання покладалися на створену Українську Академію наук?
- 2) Визначте історичне значення створення Української Академії наук.