Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас

Урок 31. Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1921 рр.

Мета: визначити нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1921 рр.; охарактеризувати культурно-освітню діяльність громадських організацій; розкрити провідні ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури й духовного життя, із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Очікувані результати: ...

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Поняття: культура, «Просвіти», УАН, «більшовизація» культурно-освітньої діяльності, лікнеп, робітфаки.

Дати: 24 листопада 1918 р. — відкриття УАН.

Персоналії: В. Вернадський, Л. Писаржевський, О. Палладін, Є. Патон, А. Кримський, М. Грушевський, Д. Багалій, Д. Бузескул, Д. Граве, М. Кравчук.

І. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

• Метод «Мікрофон»

Назвіть імена видатних представників української культури початку XX ст.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Нові тенденції та чинники розвитку української культури в 1917—1921 рр.

• Аналізуємо інформацію

Автори підручника «Культура українського народу» (К., 1994) відзначають: «У світі, розколотому “на біле і червоне” класово-політичним двобоєм, про цілісність культури та її системну повномірність не могло бути і мови: кожна зі сторін — антагоністів піднесла на свої гасла тільки “лозунгові” імперативи і підперла їх багнетами».

1) Проаналізуйте наведену точку зору, поясніть, як ви її зрозуміли. Чи поділяєте ви думку авторів? Свою відповідь аргументуйте.
2) Спираючись на розповідь вчителя, наведену цитату та матеріал підручника, випишіть до зошита нові тенденції та чинники розвитку української культури у 1917—1921 рр.

• Проблемне завдання

Аргументовано доведіть або спростуйте твердження М. В. Кордона: «Попри всі негаразди, пов’язані зі зміною політичних режимів, які встановлювалися в Україні, культурне життя продовжувало розвиватися».

2. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці

Увага!

У період Української Центральної Ради були зроблені спроби створити власну систему освіти, яка базувалася на принципі націоналізації, відповідно до якого кожна нація, яка жила в Україні, мала право навчати своїх дітей рідною мовою. Відмінною ознакою того часу стало відкриття українських шкіл. Протягом 1917—18 навчального року в Україні відкрилося 30 українських гімназій, а вивчення української мови, літератури та історії було обов’язковим у всіх середніх школах та гімназіях.

• Робота з підручником

Випишіть у зошит культурні здобутки Української Центральної Ради.

• Робота з джерелом

Увага!

За часів гетьманування П. Скоропадського була створена мережа національної вищої школи. При міністерстві народної освіти під керівництвом В. Вернадського виникла комісія у справах вищих шкіл та наукових інституцій. Законом від 17 серпня 1918 р. відкривалися два державні університети: у Києві та Кам’янці-Подільському.

• Робота з джерелом

• Повідомлення учня

Заслухайте повідомлення учня про діяльність першого ректора Кам’янець-Подільського університету І. Огієнка і дайте власну оцінку цій постаті.

• Робота з джерелом

• Робота зі схемою

Складіть схему, яка б відображала структуру Української Академії наук, дату її заснування, керівництво і склад відділів.

• Повідомлення учнів

Заслуховуються стислі довідки про діяльність президента Української Академії наук В. Вернадського та її секретаря А. Кримського.

До уваги вчителя!

• Проблемне завдання

Аргументовано доведіть або спростуйте думку О. Субтельного: «...за якихось кілька місяців Гетьманщина мала на своєму рахунку такі здобутки в царині культури, про які мріяли багато поколінь інтелігенції». Визначте внесок П. Скоропадського в розвиток української освіти, науки та культури.

• Робота з додатковою літературою

Із праці М. Поповича «Нарис історії культури України»

...Наслідком культурного розвитку України в перші роки комуністичної диктатури було, з одного боку, різке розширення соціальної бази української культури, залучення до освіти та творчості найширшого загалу вчора ще малописьменних мас, переважно молоді, а з іншого,— неминуче при цьому різке зниження «планки» мінімуму культурності... Чимало відомих діячів науки, літератури, мистецтва, освіти, церкви, які не сприйняли радянсько-більшовицького режиму, опинилися за межами України, в еміграції....

1) На які особливості освітньої політики більшовиків звертає увагу дослідник?
2) Дайте власну оцінку політики більшовиків у галузі культури.

• Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника і випишіть у зошит імена видатних українських учених та їхні наукові здобутки. ³

3. Культурно-освітня діяльність громадських організацій

• Аналізуємо інформацію

Дослідниця І. Романко стверджує: «“Просвіти” 1917—1939 рр. діяли в межах різних державних утворень, вплив яких виявлявся їхньою політикою щодо організації. Найбільш сприятливою була політика державних форм, створених українським народом у національно-визвольних змаганнях 1917—1920 рр. У свою чергу праця “Просвіти” й чималої кількості її осередків завжди була необхідною і важливою для українського народу, але не зовсім сприятливою для іншонаціональних утворень (зокрема, Австро-Угорської та Російської імперій, Української Соціалістичної Радянської Республіки). Адже товариства, дбаючи про піднесення національної свідомості, втілювали національну ідею в підсвідомості власного народу».

Якими були умови діяльності «Просвіт» у роки Української революції? Простежте, як протягом 1917—1921 рр. змінювався характер діяльності «Просвіт». Укажіть значення їхньої діяльності.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Учні самостійно підбивають підсумки уроку.

V. Домашнє завдання

П: ...

ІВЗ: Підготувати стислі повідомлення про життя та творчу діяльність окремих українських літераторів 1917—1921 рр. (на вибір).

Роздавальний матеріал

Картка 1

Із заяви гетьманського уряду в 1918 р.

...Правительство буде рішуче проводити в життя ідею усестороннього розвитку української культури, забезпечення прав української мови, закріплення всіх форм української державності...

• Запитання та завдання

1) Які напрями розвитку в галузі культури визначалися пріоритетними?
2) Як наведене джерело відображає напрямки діяльності гетьманського уряду у сфері культури та освіти?
3) Використовуючи наведене джерело та матеріал підручника, випишіть у зошит досягнення гетьманського уряду в освітній політиці.

Картка 2

Із запрошення на відкриття університету в Кам'янці-Подільському за підписом ректора І. Огієнка

Новий університет, що вже з самого географічного положення найближчий до високої західноєвропейської держави, не буде звичайним університетом східного типу: при Кам’янець-Подільському Державному Українському університеті закладається вперше на сході слов’янський богословський університет і, крім того, на історико-філологічному факультеті вже відкрито дві нові національні кафедри: одна — польської, друга — єврейської літератури й історії. Вірний кращим традиціям європейських університетів, новий Кам’янець-Подільський Державний Український університет матиме на цілі невпинну наукову працю на користь рідної української культури.

• Запитання та завдання

1) Якою була мета відкриття університету в Кам'янці-Подільському?
2) Чи згодні ви з твердженням М. Кордона про те, що університет у Кам'янці-Подільському «постав як вогнище вищої української науки, перший національний вуз, гордість України, символ її національного відродження»? Свою відповідь аргументуйте.
3) Визначте історичне значення цієї події.

Картка 3

Із доповіді Раді Міністрів міністра освіти М. Василенка

Коли в Києві закладається Українська Академія наук, то це викликається не самісінькими науковими інтересами. З цим пов’язуються міркування величезної національної та державно-економічної ваги... Викликають академію до життя, з одного боку, зріст та поглиблення національної свідомості українського громадянства, а з другого,— необхідність невидно підняти виродливість та трудову міць українського народу та й використати, у як найвищій мірі виробливі сили.

• Запитання та завдання