Рухи Землі, їх наслідки

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає дні рівнодення та сонцестояння;

• наводить приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання й орбітального руху Землі;

• показує на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола;

• характеризує осьове обертання й орбітальний рух Землі;

• порівнює наслідки добового та річного рухів Землі;

• пояснює вплив рухів Землі на природу материків та океанів;

• оцінює значення для людини знань про форму та рухи Землі

Рухи Землі, їх наслідки. Земля обертається навколо своєї осі, навколо Сонця і разом з ним та усією Сонячною системою навколо центру Галактики. Наша планета обертається навколо своєї осі із заходу на схід, або проти годинникової стрілки (якщо дивитися з боку Північного полюса).

У різних точках Землі швидкість обертання різна, максимальна на екваторі, а на полюсах — нульова. Обертання Землі навколо своєї осі зумовлює зміну дня й ночі. Зміна дня й ночі пояснюється тим, що Сонце освітлює лише ту половину земної кулі, яка повернута до нього. Вдень поверхня Землі нагрівається, вночі — охолоджується. Для всього живого на нашій планеті сприятливим є те, що повний оберт Земля здійснює саме за 24 години. Унаслідок цього день і ніч на більшій її частині є короткочасними періодами. Тому протягом дня поверхня суходолу та води не встигає перегрітися, а протягом ночі — охолонути.

Постійна зміна дня й ночі створює добову ритміку живої та неживої природи. Добовий ритм пов’язаний зі світловими та температурними умовами. Приміром, відомий добовий рух температури, денний і нічний бризи і т. ін. Добові ритми характерні і для органічного світу. (Подумайте і наведіть приклади.) До інших географічних наслідків обертання Землі навколо осі належить відхилення тіл, що рухаються горизонтально (вітрів, морських течій тощо) від їхнього початкового напрямку: у Північній півкулі — вправо, у Південній — вліво (сила Коріоліса). Відхилення на екваторі дорівнює нулю, а до полюсів зростає. Окрім цього, осьове обертання впливає на фігуру Землі (стиснення з полюсів).

Земля рухається по орбіті з заходу на схід із середньою швидкістю 30 км/с. Повний оберт навколо Сонця Земля здійснює приблизно за 365 діб 5 годин 48 хвилин і 46 секунд. Земна вісь має постійний кут нахилу до площини її орбіти — 66°33'. Саме завдяки цьому під час руху Землі навколо Сонця Північна та Південна півкулі освітлюються нерівномірно. Найбільший кут падіння сонячних променів у Північний півкулі — в червні, в Південній — у грудні. Це приводить до важливого географічного наслідку — зміни пір року та нерівності дня і ночі на всіх широтах, окрім екватора. Під час обертання Землі навколо Сонця виділяють чотири основні положення: зимове та літнє сонцестояння (22 грудня і 22 червня), весняне та осіннє рівнодення (21 березня і 23 вересня).

Положення Землі відносно Сонця в різні пори року

22 червня, в день літнього сонцестояння, Земля обернена до Сонця Північною півкулею. Сонячне проміння Падає прямовисно над паралеллю 23°30' пн. ш. Ця паралель називається Північним тропіком. На паралелі 66°33' пн. ш. цього дня Сонце не заходить за горизонт — тут панує полярний день, а в Південній півкулі на такій самій широті Сонце не з’являється над горизонтом — там панує полярна ніч. Ці паралелі називають полярними колами. 22 грудня, в день зимового сонцестояння, сонячне проміння в полудень падає прямовисно на Південний тропік (23°30' пд. ш.) і тоді за Південним полярним колом панує полярний день, за Північним — полярна ніч.

Освітлення Землі 22 грудня

Зі зміною пір року пов’язана сезонна ритміка природи, яка проявляється в зміні температури, вологості повітря й інших метеорологічних елементів, у режимі річок, житті органічного світу.

В результаті нахилу осі обертання Землі до площини орбіти та річного руху Землі утворилось п’ять поясів освітлення, обмежених тропіками та полярними колами, які відрізняються висотою полуденного Сонця над горизонтом, тривалістю дня та тепловими умовами. Пояси освітлення — основа кліматичної поясності, природної зональності тощо.