Географія. Опорні конспекти. 7 клас

РОЗДІЛ І. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

ТЕМА 1. ФОРМА І РУХИ ЗЕМЛІ

Конспект № 3

Куляста форма Землі та її географічні наслідки

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає форму Землі — геоїд, дні рівнодення та сонцестояння;

• наводить приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання й орбітального руху Землі;

• показує на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола;

• характеризує осьове обертання й орбітальний рух Землі;

• порівнює наслідки добового та річного рухів Землі;

• пояснює вплив форми Землі та її рухів на природу материків та океанів;

• оцінює значення для людини знань про форму та рухи Землі.

Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Земля має кулясту форму, як і більшість інших великих небесних тіл. Розуміння того, що Земля має форму кулі, прийшло до людини не одразу, а із розвитком науки та географічних знань.

Перші космічні польоти та фотознімки Землі з космосу не залишили жодних сумнівів у тому, що Земля має кулясту форму. Але земна куля незвичайна, вона трохи сплюснута з полюсів. Окрім того, поверхня Землі не ідеально рівна, на ній є гори, рівнини, западини, які також не дають можливості виразити форму Землі чіткою геометричною фігурою. Вчені дали їй назву геоїд, що в перекладі з грецької означає «землеподібна».

Пригадаємо, що припущення стосовно кулястої форми Землі першим зробив древньогрецький учений Піфагор (571 р. до н. е. — 495 р. до н. е.). Аристотель (385 р. до н. е. — 322 р. до н. е.) уперше звернув увагу на круглу тінь Землі під час спостережень за місячними затемненнями. Його учень Дикеарх (350 р. до н. е. — 285 р. до н. е.) серед перших намагався розрахувати розміри Землі.

Уперше радіус Землі обчислив александрійський учений Ератосфен Кіренський (276 р. до н. е. — 194 р. до н. е.). Саме його вважають першим ученим, який математично довів, що Земля має форму кулі.

І лише 1873 р. німецький фізик Йоганн Лістинг запропонував термін «геоїд» як визначення форми Землі.

Сучасними методами досліджень, у тому числі з залученням даних штучних супутників Землі, підтверджено розрахунки давніх греків. Сучасні розміри Землі становлять: екваторіальний радіус — 6378,3 км; полярний радіус — 6356,9 км; довжина екватора 40 075,7 км; довжина меридіана 40 008,5 км. За цими параметрами було обчислено площу поверхні Землі — 510 млн км², про яку вже зазначалось вище.

Форма та розміри Землі мають неабияке географічне значення. Кулеподібна фігура Землі обумовлює зменшення кута падіння сонячних променів на земну поверхню від екватора до полюсів і, як наслідок цього явища, — утворення кількох теплових поясів. Теплові пояси, у свою чергу, разом з іншими чинниками (розмірами та масою Землі, відстанню Землі до Сонця) обумовлюють закономірні зміни природних процесів і явищ у географічній оболонці в напрямку від екватора до полюсів. Розміри та маса Землі визначають таку силу земного тяжіння, яка утримує атмосферу певного складу та гідросферу, без яких неможливе життя.