Біологія. Опорні конспекти. 7 клас

ТЕМА 4. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

ПОНЯТТЯ ПРО ПОПУЛЯЦІЮ, ЕКОСИСТЕМУ ТА ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА

Популяція

Популяція — це сукупність особин одного виду, які тривалий час (багато поколінь) живуть на певній території. Ця територія характеризується відносно стабільними умовами. Особини, що її населяють, відрізняються за статтю, віком тощо. Вони частіше контактують між собою, ніж із особинами інших популяцій.

Популяції карася, які трапляються на території його поширення (ареалі): а — озеро; б — річка; в — ставок

Кожен вид тварин на певній території (ареалі) поширений нерівномірно. Ділянки, де зустрічаються особини певного виду («острівки»), чергуються з ділянками, де відсутні такі особини. Ці «острівки» і є популяціями.

Різні популяції одного виду завжди чимось різняться між собою. Адже в природі практично не буває однакових умов існування для декількох популяцій, тому і пристосувальні ознаки особин цих популяцій будуть відрізнятися. Іноді ці ознаки майже непомітні, іноді — очевидні.

Екосистема

Екосистема — сукупність живих організмів, що займають певну територію та взаємодіють як між собою, так і з фізичними чинниками навколишнього середовища (ґрунт, клімат тощо).

Приклади екосистем: екосистема лісу, екосистема Степу, екосистема моря тощо.

Прісна водойма

Наприклад, екосистема прісної водойми утворена такими живими організмами:

• рослинами: прибережними (рогіз, очерет), великими плаваючими (латаття біле, глечики жовті), дрібними плаваючими (переважно водоростями) тощо;

• тваринами: личинками комах, пуголовками, ракоподібними, молюсками, рибами тощо;

• бактеріями та грибами, які поширені по всій водоймі, особливо багато їх на дні.

Усі ці живі організми прісної водойми взаємодіють як між собою, так і з фізичними чинниками водного середовища (світло, температура, тиск, ґрунт тощо).

Усі природні екосистеми пов’язані між собою і разом утворюють живу оболонку Землі, яку називають біосферою — сферою життя.

Компоненти екосистеми

абіотична частина

біотична частина

Хімічні (солоність води, кислотність ґрунту тощо) та фізичні (освітленість, вологість, температура тощо) характеристики середовища

Продуценти — зелені рослини (у процесі фотосинтезу утворюють органічну речовину — глюкозу);

консументи — організми, які споживають цю органічну речовину;

редуценти — гриби, мікроорганізми, що мінералізують органічні рештки

Продуценти: водорості, трав'янисті рослини, дерева

Консументи: рослини-паразити, гриби, тварини

Редуценти: гриби, мікроорганізми

Взаємовідносини організмів (популяцій, екосистем) між собою та з навколишньою неорганічною природою вивчає наука екологія (від грец. ойкос — дім, житло і логос — наука, слово).

Чинники середовища (екологічні чинники)

Середовище існування — це сукупність конкретних умов, у яких живе дана особина, популяція або вид.

Середовище існування та його чинники

Кожна тварина живе у певному середовищі: водному, наземно-повітряному, ґрунтовому або організмі інших живих істот. Окремі елементи цих середовищ, які діють на організм, називаються чинниками середовищ, екологічними чинниками. За походженням і характером впливу всі екологічні чинники поділяють на три групи.

1. Чинники неживої природи: освітленість, температура, вологість, газовий склад повітря, сольовий склад води тощо. Це абіотичні чинники (від грец. а — заперечна частка і біос — живий).

2. Чинники живої природи: різні види взаємодії як між особинами одного виду, так і різних видів. Це біотичні чинники.

3. Чинники, пов’язані з людиною та її діяльністю. Це антропогенні чинники.

Чинники неживої природи (абіотичні чинники)

А. Наземно-повітряне середовище

Чинники неживої природи наземно повітряного середовища: температура, вологість, освітленість, газовий склад повітря, атмосферний тиск, вітер, прозорість повітря, сонячна радіація тощо.

Пристосування тварин до абіотичних чинників наземно-повітряного середовища

Б. Водне середовище

Чинники неживої природи водного середовища: температура, мінеральний склад (солоність), тиск, прозорість, густина і в’язкість, течія, органічний склад, газовий склад тощо.

Пристосування тварин до абіотичних чинників водного середовища

В. Ґрунтове середовище

Чинники неживої природи ґрунтового середовища: температура, вологість, механічна структура ґрунту, відсутність світла, мінеральний та органічний склад, газовий склад тощо.

Пристосування тварин до абіотичних чинників ґрунтового середовища

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

• Види в природі існують у формі популяцій.

• Сукупність популяцій різних видів, що трапляються на певній території та взаємодіють як між собою, так і з умовами середовища, утворюють екосистеми. Глобальна екосистема — біосфера.

• Компоненти екосистеми: абіотична частина, біотична частина.

• Окремі елементи середовища існування, що діють на живі організми, — це чинники середовища.

• Чинники середовища: чинники неживої природи, чинники живої природи і вплив людини на інші види та на середовище існування.

• Кожен вид існує за певної інтенсивності екологічного чинника. Однак умови середовища нестабільні, тому у кожного виду впродовж тривалої еволюції виробилися пристосування до зміни інтенсивності дії чинників (або підвищеної, або зниженої). Такі пристосування називають адаптаціями.

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ

1. Що таке популяція? Що таке екосистема?

2. Якими компонентами утворена екосистема?

3. Які чинники середовища впливають на живі організми?

4. Які чинники середовища називають абіотичними. Наведіть приклади таких чинників.

5. Які великі ссавці трапляються в пустелі? Які в них виробились пристосування до життя в пустелі?

6. Які подібні пристосування до життя на суходолі виникли у тварин і рослин; у хребетних і членистоногих?