Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII-XVIII ст.

Селянські домогосподарства

Далі так само розглянемо два аналізовані вище показники — залюдненість і структуру сімейних домогосподарств для основних соціальних груп сільського соціуму Гетьманщини. Зауважимо, що аналіз середньої та граничної населеності домогосподарств здійснений на основі вивчення даних сповідальних розписів 15 типових сіл Лубенського полку, що входили до складу 5 сотень, а саме: Митченки (1758, 1770, 1782), Савинці (1758, 1770, 1782), Грабарівка (1758, 1768, 1778) Пирятинської першої сотні; Золотухи (1765, 1775, 1781), Остапівка (1765, 1770, 1777), Карпилівка (1758, 1772, 1778) Яблунівської сотні; Мелехи (1765, 1775, 1782), Поставмуки (1767, 1775, 1781), Крутий Берег (1767, 1775, 1782) Городиської сотні; Луговики (1775, 1777, 1779), Нехристівка (1765, 1772, 1779), Сухоносівка (1766, 1775, 1781) Курінської сотні⁵⁹; Бацмани (1765, 1773, 1778), Сологубівка (1759, 1768, 1777), Ведмеже (1765, 1770, 1772) Роменської сотні⁶⁰. Вибір трьох розписів по кожному селу зумовлений насамперед необхідністю запобігти отриманню випадкових даних (наприклад, якщо розпис припадав на роки, що йшли одразу після посух, епідемій тощо).

Першим розглянемо духовенство. Зазначимо, що кількість домогосподарств представників цієї соціальної групи, у порівнянні з іншими — козаками та посполитими, була незначною й максимально становила п’ять родин (1758 р., село Грабарівка Пирятинської першої сотні), а мінімально — одну (22 випадки у різних селах).

———————

59 Державний архів Полтавської області (далі — ДАПО). — Ф. 801. — Оп. 1. — Спр. 7. — Арк. 1–14; Спр. 10. — Арк. 1–10; Спр. 15. — Арк. 1–17; Спр. 20. — Арк. 21–29; Спр. 59. — Арк. 1–14; Спр. 67. — Арк. 1–18; Спр. 69. — Арк. 1–12; Спр. 70. — Арк. 1–10; Спр. 74. — Арк. 1–7; Спр. 106. — Арк. 1–12; Спр. 150. — Арк. 1–11; Спр. 155. — Арк. 1–19; Спр. 158. — Арк. 1–16; Спр. 202. — Арк. 1–16; Спр. 210. — Арк. 1–12; Спр. 254. — Арк. 1–12; Спр. 255. — Арк. 1–13, 34–41; Спр. 256. — Арк. 26–41; Спр. 259. — Арк. 66–77; Спр. 307. — Арк. 1–12; Спр. 309. — Арк. 13–20; Спр. 411. — Арк. 1–11; Спр. 417. — Арк. 1–13; Спр. 426. — Арк. 1–14; Спр. 428. — Арк. 1–23; Спр. 433. — Арк. 1–17; Спр. 543. — Арк. 65–78; Спр. 544. — Арк. 49–56; Спр. 575. — Арк. 1–14; Спр. 576. — Арк. 1–12; Спр. 632. — Арк. 19–30; Спр. 634. — Арк. 1–14; Спр. 635. — Арк. 14–21; Спр. 706. — Арк. 44–57; Спр. 711. — Арк. 16–31; Спр. 713. — Арк. 35–46; Спр. 738. — Арк. 13–23; Спр. 740. — Арк. 1–24, 43–56; Спр. 742. — Арк. 33–48.

60 Державний архів Сумської області (далі — ДАСО). — Ф. 960. — Оп. 3. — Спр. 21. — Арк. 27–39, 210–234, 325–338; Спр. 184. — Арк. 157–169, 232–244 зв., 269–287 зв.; Спр. 276. — Арк. 1–15, 80–89, 143–151 зв.

В цілому ми проаналізували 81 двір, господарями яких були священнота церковнослужителі. Загалом у цих домогосподарствах мешкало 958 осіб (460 чоловіків та 498 жінок). Відповідно, середня населеність домових спільнот сільського духовенства Лубенського полку становила 11,8 особи. Граничні показники залюдненості цих домогосподарств коливалися дуже сильно — від 3 осіб у родині 71-річного ієрея Василя Квачовного (Мелехи, 1765 р.) до 40 осіб у сім’ях священиків Федора Савицького та Єфима Іванова (Бацманів, 1765 р. та Сологубівка, 1759 р., відповідно). Зведені показники середньої населеності домогосподарств духовенства по кожному селу наведені у табл. 14.

Таблиця 14

Середня населеність домогосподарств духовенства Лубенського полку

Села	Митченки	Савинці	Грабарівка	Золотухи	Остапівка	Карпилівка	Мелехи	Поставмуки	Крутий Берег	Луговики	Нехристівка	Сухоносівка	Ведмеже	Бацманів	Сологубівка
Середня насел-ть	11,7	9,9	9,3	13,7	10,0	16,7	7,3	8,0	6,2	12,0	14,3	13,5	19,0	23,3	29,7

Порівнюючи отриману нами цифру із даними російського історика Б. Міронова, який зазначає, що середній розмір родини білого духовенства в Росії складав приблизно 5,2 особи⁶¹, констатуємо більше ніж подвійну перевагу домогосподарств сільського духовенства Лубенського полку за цим показником.

Другою проаналізованою нами великою соціальною групою зазначених вище сіл було козацтво. Загальна кількість домогосподарств козаків у досліджуваних селах Лубенського полку за всі розглянуті нами роки дорівнювала 1881. За результатами підрахунків з’ясовано, що загальна населеність цих домових спільнот становила 22 702 особи (11 539 чоловіків та 11 163 жінок). Таким чином, показник середньої населеності козацьких сімей по полку загалом складав 12,1 особу.

Зауважимо, що лише у двох випадках (села Мелехи та Крутий Берег Городиської сотні) показники середньої населеності були нижчими за 10 осіб. Тільки в одному випадку вона була порівняно невисокою й складала 6,5 особи (село Крутий Берег). У 12 випадках з 15 середня населеність перевищувала 11 осіб. У двох селах (Сухоносівка Курінської сотні і Ведмеже Роменської сотні) вона була дуже високою — 16,0 і 17,2 особи, відповідно (див. табл. 15).

———————

61 Миронов Б.Н. Социальная история России периода империи… — Т. 1. — С. 224.

Таблиця 15

Середня населеність домогосподарств козаків Лубенського полку

Села	Митченки	Савинці	Грабарівка	Золотухи	Остапівка	Карпилівка	Мелехи	Поставмуки	Крутий Берег	Луговики	Нехристівка	Сухоносівка	Ведмеже	Бацмани	Сологубівка
Середн. насел.	11,6	12,5	11,6	12,9	11,8	10,7	9,3	12,3	6,5	12,0	11,1	16,0	17,2	12,5	12,9

Додамо, що у жодному з досліджуваних сіл тенденція до поступового постійного зменшення середньої населеності не простежується. У деяких випадках результати останнього зрізу даних, у порівнянні з першим, дійсно вказують на зменшення числа мешканців домогосподарств. Динаміка зміни цього показника зазвичай мала подібний вигляд (за прикладом села Карпилівка): 1758 р. — 10,6 особи, 1768 — 12,1, 1778 — 9,6. На нашу думку, така ситуація, можливо, була пов’язана з епідемією чуми 1770 р. та посухами 1772, 1773 і 1774 рр., що суттєво зменшували врожайність і призводили до голоду⁶². На відміну від зазначеної вище, тенденція до постійного поступового зростання середньої населеності була зафіксована нами у п’яти селах: Ведмеже, Нехристівка, Мелехи, Поставмуки і Савинці.

Граничні межі залюдненості козацьких домових спільнот були ще ширшими за духовенство. Так, домогосподарства Клима Момотенка (Сухоносівка, 1775 р.) та вдови Олени (Бацмани, 1773 р.) нараховували лише по одній особі⁶³. Найбільше ж число мешканців — 58 осіб — було зафіксовано у родині Миколи Семича (Ведмеже, 1770 р.)⁶⁴.

Порівняємо вирахувану нами середню населеність домогосподарств козаків Лубенського полку з аналогічними даними інших науковців. Так, за розрахунками вже згадуваного Д. Казімірова, середня населеність козацьких домогосподарств містечка Мени Чернігівського полку за даними 1765–1769 рр. становила 9,3 особи⁶⁵. Ще один український науковець — О. Якименко, досліджуючи козацькі домогосподарства сіл Логовате (дані за 1767 р.), Коман та Кудлаївка (дані за 1792 р.) Стародубського полку, визначає їхню середню залюдненість у 8,5, 8,9 і 11,6 особи відповідно⁶⁶. Як бачимо, населеність домогосподарств козаків Лубенського полку була вищою, але в цілому співставною з наведеними вище показниками.

———————

62 Острась Е.С. Врожайність зернових культур, хлібні ціни та забезпеченість населення хлібом в Лівобережній Україні в другій половині ХVІІІ ст. — Донецьк, 2003. — С. 11.

63 ДАСО. — Ф. 960. — Оп. 3. — Спр. 21. — Арк. 210.

64 Там само. — Спр. 184. — Арк. 244.

65 Казіміров Д. Козацькі родини м. Мени за Генеральним описом Лівобережної України 1765–1769 рр. // Краєзнавство. — К., 2011. — № 4. — С. 218.

Третьою й останньою аналізованою нами категорією сільського соціуму були посполиті. У ході роботи ми дослідили 1614 домогосподарств, що об’єднували представників цього соціального стану. Загальна чисельність населення цих домових спільнот становила 13 503 особи (6 928 чоловіків та 6 575 жінок). Таким чином, показник середньої населеності селянських сімей по полку загалом складав 8,4 особи. Населеність одного домогосподарства коливалася у межах від 1 (родини 51-річної вдови Ірини, котра, за даними 1770 р., мешкала у Митченках⁶⁷ та 50-річної вдови Васси, яка, станом на 1765 р., проживала у Мелехах⁶⁸) до 44 осіб (сім’я 41-річного Кіндрата Марченка, Поставмуки, 1781 р.)⁶⁹. Зведені показники середньої населеності домогосподарств посполитих по кожному селу наведені у таблиці 16.

Таблиця 16

Середня населеність домогосподарств посполитих Лубенського полку

Села	Митченки	Савинці	Грабарівка	Золотухи	Остапівка	Карпилівка	Мелехи	Поставмуки	Крутий Берег	Луговики	Нехристівка	Сухоносівка	Ведмеже	Бацмани	Сологубівка
Середня насел-ть	10,9	7,9	8,2	9,9	7,3	6,9	7,6	10,0	9,5	8,2	9,0	8,1	6,7	6,5	9,8

Співставлення результатів нашої розвідки з даними аналогічних розрахунків інших дослідників дозволяє стверджувати, що середня населеність селянських домогосподарств по Гетьманщині в цілому перебувала приблизно на зазначеному нами вище рівні. Так, зокрема,згадуваний

———————

66 Якименко О. Населеність домогосподарств і структура родин Стародубського полку другої половини XVIII ст. (на прикладі с. Логовате І-ї Стародубської сотні) // Гуржіївські історичні читання. — Черкаси, 2014–2015. — Вип. 8–9. — С. 122; Якименко А. Историко-демографические характеристики казацкой семьи Новгородской сотни Стародубского полка во второй половине XVIII в. // Вспомогательные исторические дисциплины и источниковедение: современные исследования и перспективы развития / Материалы XXVII Междунар. науч. конф. Москва, 9-11 апр. 2015 г. — М., 2015. — С. 499.

67 ДАПО. — Ф. 801. — Оп. 1. — Спр. 255. — Арк. 6 зв.

68 Там само. — Спр. 67. — Арк. 15.

69 Там само. — Спр. 711. — Арк. 38 зв.

О. Якименко на основі аналізу даних Румянцевського опису села Крута Буда Стародубського полку наводить показник середньої населеності селянських родин — 8,2 особи⁷⁰. Він же в іншій праці, спираючись на те саме джерело, визначає індекс середньої залюдненості селянських дворів села Лисе цього ж полку на рівні 7,3 особи⁷¹. Українська дослідниця О. Бороденко, вивчивши десять сіл Полтавського полку за даними сповідних розписів 1775 р., вирахувала показник середньої населеності селянських домогосподарств в 11,7 особи⁷².

Таким чином, серед домогосподарств трьох аналізованих нами соціальних груп найбільш населеними були сім’ї козаків — 12,1 особи. Приблизно таку ж середню населеність мали двори представників сільського духовенства — 11,8 особи. На останньому місці перебували селянські домогосподарства, показник середньої населеності яких дорівнював 8,4 особи. За нашим припущенням, пояснення такого факту слід шукати насамперед в економічній площині: рівень заможності селянських сімей був дещо нижчим, аніж козацьких. Водночас, зауважимо, що сам по собі показник середньої населеності домогосподарств селян був доволі високим — це підтверджується співставленням з результатами розвідок інших науковців.

Загалом, дослідивши 3576 домогосподарств 15 сіл Лубенського полку, ми встановили, що їхня загальна населеність за всі роки складала 37 163 особи із таким статевим поділом: 18 927 чоловіків та 18 236 жінок. Отже, показник середньої залюдненості всіх домогосподарств по полку загалом дорівнював 10,4 особи (див. табл. 17).

Таблиця 17

Середня населеність домогосподарств Лубенського полку

Соціальні групи	Духовенство	Козаки	Посполиті	Разом
Середня населеність	11,8	12,1	8,4	10,4

———————

70 Якименко О. Історико-демографічні характеристики селянської родини у другій половині XVIII ст. (на прикладі села Крута Буда Стародубського полку) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. — Вип. 23: Збірник наукових праць. — Вінниця, 2015. — С. 185.

71 Якименко О. Історико-демографічні характеристики селянської родини у другій половині XVIII ст. (на прикладі села Лисе Стародубського полку) // Соціально-гуманітарні науки, економіка, право: нові виклики, практика інновацій / Матеріали Міжн. наук.-практ. конф., м. Полтава, 16–17 квітня 2015 р.: У 2 т. — Т. 1. — К., 2015. — С. 382. 72 Бороденко О.А. Самотня жінка в сільському соціумі Гетьманщини другої половини XVIII ст.: історико-демографічний аналіз (на прикладі Полтавського полку): Дис. … канд. іст. наук. — Полтава, 2014. — С. 106.

Порівняння отриманих нами результатів із даними інших науковців дозволяє стверджувати, що населеність домогосподарств сільського соціуму Гетьманщини була доволі високою. Як бачимо із таблиці 18, за цією ознакою досліджуваний регіон суттєво відрізнявся від Західної Європи XVIII ст., де середня населеність домогосподарств була значно меншою⁷³. Таке співвідношення опосередковано підтверджує концепцію Д. Хайнала про розподіл Європейського континенту на дві умовні зони — західну та східну, зі своїми моделями шлюбної поведінки та домінуючими типами домогосподарств⁷⁴.

Таблиця 18

Середня населеність домогосподарств різних регіонів світу

Регіон

Села Лубенського полку

Села Стародубського полку

м. Мени, Чернігвського полку

Села Житомирського повіту

Села Ярославського повіту, Росія

Прибалтика

Абтенау, Австрія

Корф Кастл, Англія

Лонгнесс, Франція

Колорно, Італія

Аросс ін. Мюль, Швейцарія

Іокуші, Японія

Таегу, Корея

Роки

друг. пол. XVIII ст.

XVIII ст.

1765-69 рр.

1791 р.

XVIII ст.

кін. XVIII ст.

1790 р.

1778 р.

1782 р.

1779 р.

1746 р.

1789 р.

Середня насел-ть

10,4

8,9

9,3

6,6

5,2

15,4

7,7

4,8

5,1

4,2

5,3

5,5

4,7

———————

73 Для порівняння використані дані з наступних джерел: Волошин Ю. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини… — С. 220; Казіміров Д. Козацькі родини м. Мени за Генеральним описом Лівобережної України 1765–1769 рр. — С. 218; Крикун М. Населення домогосподарств у Житомирському повіті Київського воєводства 1791 р. — С. 27; Ласлетт П. Семья и домохозяйство: исторический подход // Брачность, рождаемость, семья за три века: Сб. статей. — М., 1979. — C. 152–156; Миттерауер М. Структура семьи в России и Центральной Европе: сравнительный анализ // Семья, дом и узы родства в истории. — СПб., 2004. — С. 46–47; Kuen-tae Kim. Different paterns of marriage between a city and villages in 18^th century Korea: The cause of Taegu Area // History of the Family. — № 14. — 2009. — P. 74.

74 Див. докладніше: Хаджнал Дж. Европейский тип брачности в ретроспективе // Брачность, рождаемость, семья за три века. — М., 1979, — С. 14–70; Шолтычек М. Семья и домохозяйство в Центральной Европе // Историческая демография: Сб. статей. — М., 2008. — Вып. 14: Демографические исследования. — С. 240–276; Носевич В. Ещё раз о Востоке и Западе: Структуры семьи и домохозяйства в истории Европы // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.vln.by/node/116; Hajnal J. Two kinds of preindustrial household formation system // Family Forms in Historic Europe. — Cambridge, 1983. — P. 65–104.

Далі розглянемо структуру домогосподарств представників сільського соціуму Гетьманщини і визначимо їхню типологію відповідно до згадуваної вище класифікації сімейних домогосподарств П. Ласлетта.

Зазначимо, що джерельна база цієї частини нашої розвідки дещо відрізнятиметься від тієї, що була використана задля вивчення населеності. Типологію родин визначатимемо на основі розгляду шести українських сіл і спиратимемося на інформацію, що міститься у сповідних розписах та Румянцевському описі. Отже, об’єктом нашого дослідження стали домогосподарства сіл Грабарівка (Пирятинська І-а сотня Лубенського полку, 1778), Нехристівка (Курінська сотня Лубенського полку, 1779), Крутий Берег (Городиська сотня Лубенського полку, 1767), Козлівка (Переяславська 3-а сотня Переяславського полку, 1777), Красновське (Любецька сотня Чернігівського полку, 1765), Мельня (Батуринська сотня Ніжинського полку, 1765)⁷⁵.

Аналогічно до вивчення населеності, почнемо з розгляду родин сільського духовенства (див. мал. 5). Інформація про домові спільноти цього соціального стану міститься лише у сповідних розписах, у яких ми зафіксували 13 домогосподарств священнота церковнослужителів. Одне (7,7% від загальної кількості) з них ми віднесли до категорії самотніх осіб — 35-річний псаломщик церкви Різдва Святого села Крутий Берег Григорій Іванов був неодружений і не мав кревних зв’язків з іншими мешканцями двору⁷⁶. По дві (по 15,4%) родини були типологізовані нами як розширені (обидві з низхідним розширенням) та мультифокальні (одна родина вдови з двома одруженими синами і одна сім’я з низхідними другорядними ядрами). Найбільше ж було зафіксовано нуклеарних родин (усіх чотирьох класів) — 8 (61,5%). Домогосподарств без структури виявлено не було.

———————

75 ДАПО. — Ф. 801. — Оп. 1. — Спр. 575. — Арк. 1–14; Спр. 635. — Арк. 14–21; Спр. 150. — Арк. 1–11; Спр. 546. — Арк. 19–30; ЦДІАК України. — Ф. 57. — Спр. 6. — Арк. 684–711; Спр. 57. — Арк. 1034–1116 зв.

76 ДАПО. — Ф. 801. — Оп. 1. — Спр. 150. — Арк. 1.

Отриманий нами типологічний розподіл родин духовенства в цілому корелюється із аналогічними розрахунками по місту Полтаві цього ж періоду, де одинаки і нуклеарні домогосподарства сумарно нараховували 88,9%⁷⁷. Отже, можемо вести мову про переважання серед духовенства простих форм сімейної організації.

Аналіз структури 191 домової спільноти козаків засвідчив таку картину (див. мал. 6). Домогосподарств одинаків або родин без структури у використаних нами джерелах знайдено не було. Третє місце посіли сім’ї розширеного типу, котрих нараховувалося 21 (11,0%). Далі, із значним відривом, йшли нуклеарні (прості) — їх було 72 (37,7%). Першість у цій типологізації належала мультифокальним сім’ям, яких нараховувалося 98 (51,3%).

Таким чином, бачимо, що, на відміну від домогосподарств представників духовенства, серед козацьких родин переважали складні сім’ї (частка розширених і мультифокальних домогосподарств сумарно становила 62,3%). Порівнюючи результати наших розрахунків із цифрами, що наводить О. Якименко стосовно типології домогосподарств козаків села Логовате Стародубського полку (нуклеарні — 29,0%, розширені — 19,4%, мультифокальні — 51,6%), фіксуємо їхню близьку схожість⁷⁸. Дещо менша, але теж помітна перевага мультифокальних козацьких домогосподарств над нуклеарними — 45,5% проти 36,3% — була виявлена у містечку Мени Чернігівського полку 1766 р.⁷⁹ Тобто, маємо підстави стверджувати про переважання серед козацьких родин сільського населення Гетьманщини складних типів домогосподарства.

———————

77 Волошин Ю. Населення домогосподарств і структура родин мешканців Полтави другої половини XVIII ст. … — С. 44.

78 Якименко О. Населеність домогосподарств і структура родин Стародубського полку другої половини XVIII ст. ...– С. 123.

79 Казіміров Д. Козацькі родини м. Мени за Генеральним описом Лівобережної України 1765–1769 рр. — С. 219.

Типологічний аналіз структури домогосподарств посполитих продемонстрував такий розподіл (див. мал. 7). Зі 150 селянських родин найменше було класифіковано як розширені — 17 (11,3%). Друге місце посіли нуклеарні родини, котрих нараховувалося 52 (34,7%). Найбільше ж було зафіксовано мультифокальних домових спільнот — 81 (54,0%). Одинаків або домогосподарств без структури виявлено не було. Як бачимо, типологія селянських родин майже співпадала з козацькими.

Таким чином, і серед селянських домогосподарств першість була за складними формами сімейної організації. Подібний до нашого типологічний розподіл домових спільнот був зафіксований у селі Крута Буда Стародубського полку, де станом на 1767 р. серед родин посполитих частка мультифокальних становила 51,7%, розширених — 13,8% і нуклеарних — 34,5%⁸⁰. Приблизно схожа картина була виявлена у селі В’язівка цього ж полку: за даними 1767–1795 рр., 45,1% селянських сімей були мультифокальними, 29,4% — нуклеарними, 13,7% — розширеними, а також нараховувалося 11,8% одинаків⁸¹.

Насамкінець проаналізуємо структуру домогосподарств всього сільського населення і об’єднаємо показники у зведеній таблиці (див. табл. 19). Отже, загалом нами було досліджено 354 домових спільноти представників сільського соціуму: духовенства, козаків і посполитих. Найбільшу частку серед них становили складні мультифокальні домогосподарства, яких нараховувалося 181 (51,1%). У свою чергу серед цих сімей переважали родини з низхідними другорядними ядрами — 109 (60,2%). Значна частина мультифокальних домогосподарств була типологізована як братські — 49 (27,1%). Далі йшли родини, які складалися з овдовілих

———————

80 Якименко О. Історико-демографічні характеристики селянської родини у другій половині XVIII ст. ... — С. 186.

81 Якименко О. Структура селянської родини Лівобережної України у другій половині XVIII століття (на прикладі села В’язівка Стародубського полку) // Історична пам’ять: Наук. збірник. — Вип. 32. — Полтава, 2015. — С. 72.

батька або матері та мінімум двох їхніх жонатих дітей — 21 (11,6%). Найменш репрезентованими виявилися родини з висхідними другорядними ядрами, котрих було зафіксовано лише 2 (1,1%).

Таблиця 19

Структура родинних домогосподарств сільського населення Гетьманщини

Категорія	Клас	Опис	К-ть	%
Особи самотні	1a	Вдови і вдівці	—	0,3
Особи самотні	1b	Нежонаті чи не окресленого цивільного стану	1	0,3
Без структури	2a	Нежонаті брати і сестри, які живуть разом	—	—
Без структури	2b	Інші кревні, які живуть разом	—	—
Нуклеарні	3a	Шлюбні пари без дітей	11	37,3
	3b	Шлюбні пари з дітьми	105
	3c	Вдови з дітьми	10
	3d	Вдівці з дітьми	6
Розширені	4a	Родини з висхідним розширенням	9	11,3
	4b	Родини з низхідним розширенням	24
	4c	Родини з бічним розширенням	7
Мультифокальні	5a	Родини з висхідними другорядними ядрами	2	51,1
	5b	Родини з низхідними другорядними ядрами	109
	5c	Овдовілий(а) батько / мати з мінімум двома жонатими дітьми	21
	5d	Мешкаючі разом жонаті брати й сестри або інші родичі по бічній лінії	49
Разом			354	100

Друге місце у загальному типологічному розподілі посіли прості нуклеарні домогосподарства — 132 (37,3%). Серед них абсолютну більшість складали шлюбні пари з дітьми — 105 (79,5%). Частки ж шлюбних пар без дітей, а також вдів і вдівців з дітьми були незначними — 11 (8,3%), 10 (7,6%) і 6 (4,6%), відповідно.

На третьому місці, із значним відставанням від перших двох, йшли розширені домогосподарства — 40 (11,3%). З-поміж них помітно переважали родини з низхідним розширенням, яких нараховувалося 24 (60,0%), і приблизно порівну розподілилися сім’ї з висхідним та бічним розширенням — 9 (22,5%) і 7 (17,5%) відповідно.

Нами було виявлено лише одне домогосподарство самотньої особиодинака. Мінімальна частка — 0,3%, що припадала на нього, фактично не впливала на загальний типологічний розподіл родин. Домогосподарств без структури не було зафіксовано взагалі.

Отже, загалом складні родини (мультифокальні та розширені) помітно переважали прості (нуклеарні та самотніх осіб) — 62,4% проти 37,6%.

Порівняння нашої типологізації з результатами інших дослідників змальовує доволі схожу картину щодо різних сільських регіонів Гетьманату другої половини XVIII ст. Так, розрахунки по селах Стародубського полку теж засвідчили помітну перевагу складних домогосподарств: мультифокальні — 60,9%, нуклеарні — 34,8%, розширені — 4,2% (складні — 65,1%)⁸². Також вони тримали першість серед сільських родин Полтавського полку: мультифокальні — 54,7%, нуклеарні — 22,2%, без структури — 12,4%, розширені — 10,7%, одинаки — 0,1% (складні — 65,4%)⁸³. Зауважимо, що розвідки різних істориків так чи інакше засвідчують мінімальну кількість одинаків у сільському соціумі Гетьманщини того часу. Тому маємо підстави стверджувати, що такий вид домогосподарств для традиційного ранньомодерного суспільства був нетиповим і може вважатися свого роду соціальною девіацією, принаймні для сільської місцевості.

Якщо порівняти наші результати з аналогічними даними по різних регіонах Західної та Центральної Європи, то можемо констатувати суттєві відмінності між ними та Українським Гетьманатом за показниками середньої населеності і типологічному розподілу сімейних домогосподарств. Наприклад, П. Ласлетт наводить дані щодо 4 європейських населених пунктів: Корф Кастл (Англія), Лонгнесс (Франція), Колорно (Італія) та Аросс ін. Мюль (Швейцарія). В усіх названих поселеннях помітно переважали нуклеарні домогосподарства — їхня частка коливалася у межах від 73 до 77%, тоді як мультифокальних родин нараховувалося від 1 до 11%, а розширених — від 8 до 14%⁸⁴. Подібну ситуацію констатують і згадані вище польські дослідники М. Шолтисек та Д. Біскуп. Згідно з їхніми підрахунками, нуклеарні родини становили 72% взятих для аналізу селянських домогосподарств⁸⁵. За розрахунками білоруського історика В. Носевича, по селах Кореньщини (сучасна Білорусь) прості та складні домогосподарства розподілилися майже порівну — 50,6 і 49,4% відповідно⁸⁶.

———————

82 Волошин Ю. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини у ХVІІІ ст. … — С. 228.

83 Бороденко О.А. Самотня жінка в сільському соціумі Гетьманщини… — С. 111.

84 Ласлетт П. Семья и домохозяйство: исторический подход. — C. 156.

85 Shołtysek M., Biskup D. Różnorodność czytożsamość? ... − S. 375.

86 Носевич В.Л. Традиционная белорусская деревня в европейской перспективе // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://vln.by/book-village/index.html.

Таким чином, здійснений аналіз населеності і структури домогосподарств сільського населення Гетьманату другої половини XVIII ст. засвідчив перевагу серед даної соціальної верстви достатньо великих і складних форм сімейної організації, що в цілому було характерним для східноєвропейського регіону.

* * *

Отже, підсумовуючи отримані результати, доходимо висновку, що за розглянутими нами параметрами міський і сільський соціуми Української держави дещо відрізнялися. Так, зокрема, середня населеність домових спільнот у містах коливалася в межах 5,9 − 7,3 особи, тоді як в селах цей показник становив близько 10,4 особи. Тут слід зауважити, що в більшості міських домогосподарств, крім господарів, середній розмір родин яких був не більшим 5 осіб, мешкали ще й слуги, підсусідки, учні, підмайстри тощо. Натомість в сільських спільнотах розміри родин власників часто збігалися з загальним числом мешканців.

Ще однією особливістю було те, що в містах козацької України більшість мешканців жила в родинах з простою нуклеарною структурою, в основі яких зазвичай були шлюбні пари з дітьми. Сільське ж населення об’єднувалося в родини зі складною мультифокальною структурою. Імовірно, ця відмінність була тісно пов’язана з особливостями економічного розвитку міста та села.

Як видно з нашого дослідження, у сільській місцевості число одинаків та осіб, які жили в безструктурних родинах, було мінімальним і набагато меншим, ніж у містах. Наявність таких осіб, очевидно, слід так само віднести до особливостей, притаманних міському способу життя.

Зміст