Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва
45. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» І. Мигури. 1706 р.
Мігура (Мигура) Іван Детесович (у чернецтві — Іларіон, роки життя невідомі) — визначний український гравер кінця XVII — початку XVIII століття. Навчався в Києво-Могилянській Колегії. Був архідияконом Києво-Печерської Лаври, у 1709—1712 роках ігуменом Миколаївського Крупицько-Батуринського монастиря (біля с. Осіч на Чернігівщині, за 7 км від Батурина).
Іларіон Мигура (по-світському Іван) — архідиякон Києво-Печерської лаври, а пізніше ігумен монастиря в Батурині.
Українська книжкова гравюра XVI—XVIII століття віддавна привертала увагу дослідників.
Колекція мідних гравірувальних дощок українських друкарень XVII—XIX століть є унікальним зібранням рідкісних пам’яток граверного мистецтва, що репрезентують твори майстрів граверних шкіл різних регіонів України, широкий спектр видів і жанрів мистецтва гравюри та шляхи його розвитку в Україні. Більша частина дощок призначена для ілюстрування церковних книг, виданих в українських друкарнях — Іллінській Чернігівській, Почаївській, друкарні Києво-Печерської лаври та ін.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України