Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва

46. Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою» з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині. 30-ті роки XVIII ст.

Покровську церкву в селі Сулимівка було збудовано стараннями Івана Сулими, гетьмана Запорозького козацтва, який тривалий час провів у численних небезпечних морських походах, побував у багатьох країнах тодішньої Європи і був вражений величчю та красою іноземних соборів. Після звільнення з турецького полону, у якому провів кілька років, він дав обітницю збудувати у себе вдома кам’яну церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці, яка б користувалася особливою повагою в запорозьких козаків.

Конструктивні особливості Сулимівської церкви зумовлені неабияким мистецьким та інженерним талантом майстра. Стиль архітектури, характер пласких пілястр невибагливого карниза, суворість масиву зближують її з київською церквою Миколи Притиска на Подолі (1631) та Іллівською церквою в Чернігові (1649). У внутрішньому просторі, як і в екстер’єрі, височить баня, що підкоряє собі неглибокий бабинець та вівтар. Завдяки цьому домінує прийом висотного розкриття простору.

Зовні церква прикрашена темно-зеленими куполами та увінчана ще тими, автентичними, козацькими хрестами, всередині розпису немає. Церква відзначається суворістю форми, притаманною оборонному будівництву XVII століття. Про це свідчать масивні стіни, високо розташовані вікна та відсутність декоративних прикрас на фасадах. Стіни церкви прикрашалися іконами, які у випадку нападу забирали та вивозили до схову.

1740 року полковник Сулима найняв талановитих художників (їхні прізвища поки що невідомі), які витворили іконостас Покровської церкви в с. Сулимівка (збудованої стараннями його прадіда — гетьмана Івана Сулими). Від цього іконостасу збереглися кілька ікон, портрети Семена Сулими та його дружини Параски. Ці твори вважаються шедеврами українського

живопису заключного періоду козацького барокко. Серед сулимівських ікон є такі, що можуть за своєю художньою цінністю конкурувати з творами Рубенса, бо творці цих шедеврів — західні художники. Саме такою вважають фахівці ікону «Халев та Ісус Навін — розглядачі Ханаана — землі обітованої» на сюжет Старого Завіту. Одна із сулимівських ікон — «Зустріч Марії та Єлизавети» зберігається у Львівському національному музеї. Сулимівська багата спадщина може стати безцінною пам'яткою української історії та культури, справжнім надбанням нації.