Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва

44. Ікона «Вознесіння Богородиці» Йова Кондзелевича

Й. Кондзелевич народився в 1667 році в м. Жовкві, а помер близько 1740 року. У молоді літа Кондзелевич переїхав на Волинь, до самої смерті жив у Луцьку (де він, можливо, викладав у братській школі), а головним чином — у Білостоцькому монастирі, який засновано в 1636 році луцьким земельним писарем Семеном Гуревичем Воютинським.

До XVIII століття цей монастир уважався оплотом православ’я і був єпископською резиденцією. При монастирі існувало училище для дітей. І все ж основним заняттям Кондзелевича був іконопис, хоча є намагання приписати йому ряд портретів. У 1710 році в акті обрання єпископа на Луцьку православну кафедру він згадується як ігумен Луцького Хресто-Воздвиженського братства, а в 1713 році його повторно обирають на цю посаду.

У 1698—1705 роках він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скита Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою Богородчанський іконостас (зберігається з 1924 року в Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові), згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Богородиці».