Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів

Тема 31. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (97—100 дні)

Тест 1 (вхідний)

1. Який чинник сприяв становленню економіки незалежної України?

А деформація структури економіки, переважання важкої промисловості

Б неконкурентність більшості промислової продукції на світовому ринку

В висококваліфікована і дешева робоча сила, значний науковий потенціал

Г відсутність завершеного циклу виробництва товарів у більшості галузей

2. Коли Верховна Рада України прийняла документ, витяг із якого наведено?

«Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. ...Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».

А 16 липня 1990 р.

Б 24 серпня 1991 р.

В 8 червня 1995 р.

Г 28 червня 1996 р.

3. Кому з українських політичних і державних діячів належить така характеристика?

«Президент України, сприяв прийняттю Конституції незалежної України, вніс пропозицію про проведення політичної реформи, суть якої полягала у перетворенні президентсько-парламентської форми державного правління на парламентсько-президентську».

А Л. Кравчуку

Б Л. Кучмі

В В. Ющенку

Г В. Януковичу

4. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, які характеризують соціально-економічний розвиток України в 1990-х рр.

1 стрімке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, різке знецінення грошової одиниці

2 капіталовкладення, фінансовий внесок в економіку, у розвиток виробництва

3 зняття жорстких правил формування цін, дозвіл на формування вільних ринкових цін

4 роздержавлення економіки, передача державної або муніципальної власності у приватну власність

А гіперінфляція

Б дефіцит

В інвестиція

Г лібералізація

Д приватизація

5. Установіть послідовність прийняття документів, які стали правовою основою державотворення в незалежній Україні.

А Акт проголошення незалежності України

Б Декларація про державний суверенітет УРСР

В Закон про економічну самостійність УРСР

Г Конституція України

6. Хто із зазначених діячів сучасної української культури є письменниками?

1 О. Байрак

2 П. Загребельний

3 Р. Іваничук

4 Я. Клочкова

5 Ю. Мушкетик

6 Б. Патон

План теми

1. Початок державотворчих процесів в незалежній Україні. Заснування Збройних Сил. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України. Прийняття державної символіки, формування інституту громадянства Прийняття Конституції 1996 р. та змін до неї.

2. Соціально-економічне життя. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа. Диференціація суспільства.

3. Інтегрування України у європейське та світове співтовариство. «Газові» та «торгівельні війни» з Росією. «Революція Гідності». Агресія Росії проти України. Анексія Криму. Президентські вибори 2014 р. Антитерористична операція. Угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).

4. Культурне та духовне життя в незалежній Україні.

Теоретична частина

ПОЧАТОК ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ. ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ 1996 Р.

Проголошення незалежності України поставило перед українським народом завдання державотворення — формування органів влади, визначення їх повноважень, вироблення основних напрямків внутрішньої та зовнішньої політики. Правовою основою державотворення етапи Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.), Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), рішення Всеукраїнського референдуму (1 грудня 1991 р.), Конституція України (28 червня 1996 р.).

З перших днів незалежності Верховна Рада України почала активну законотворчу діяльність, прийнявши закони «Про громадянство України» (1991 р.), «Про збройні ста України» (1991 р.), затвердивши державну символіку України — прапор, герб і гімн (1992 р.).

Принципи організації державної влади визначені Конституцією України. Відповідно до Конституції Україна є республікою (ст. 5). Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади є народ. Державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу, судову гілки (ст. 6).

Вищим органом законодавчої влади є парламент — Верховна Рада України (ст. 75), яка обирається громадянами терміном на 5 років (450 депутатів). Парламентські вибори в Україні відбувалися у 1990 р. (голови ВР — В. Івашко, Л. Кравчук, І. Плющ), 1994 р. (голова ВР — О. Мороз), 1998 р. (голови ВР — О. Ткаченко, І. Плющ), 2002 р. (голова ВР — В. Литвин), 2006 р. (голова ВР — О. Мороз), 2007 р. (голови ВР — А. Яценюк, В. Литвин), 2012 р. (голови ВР — В. Рибак, О. Турчинов), 2014 р. (голова ВР — В. Гройсман).

Вищим органом виконавчої влади є уряд — Кабінет Міністрів України (ст. 113). За роки незалежності, від 1991 р. до 2014 р., в Україні змінилося 16 прем’єр-міністрів, зокрема головами уряду були відомі політичні і державні діячі Л. Кучма, В. Ющенко, В. Янукович, Ю. Тимошенко, М. Азаров та ін. У 2014 р. прем’єр-міністром України став А. Яценюк.

Главою держави є Президент України (ст. 102), який обирається громадянами терміном на 5 років. За роки незалежності президентами України обиралися Л. Кравчук (1991 р.), Л. Кучма (1994 р., 1999 р.), В. Ющенко (2004 р.), В. Янукович (2010 р.), П. Порошенко (2014 р.).

Вищими органами судової влади в Україні є Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України (ст. 124).

У 2002 р. Президент України Л. Кучма вніс пропозицію про проведення політичної реформи, суть якої полягала у перетворенні президентсько-парламентської форми державного правління на парламентсько-президентську. У 2010 р. після обрання Президентом України В. Януковича зміни до Конституції були скасовані й відбулося повернення до президентсько-парламентської республіки.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ. ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА. ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ЦІН. ГРОШОВА РЕФОРМА. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА

На початку 1990-хрр. економіка незалежної України опинилась у важкому стані, який характеризувався спадом промислового й сільськогосподарського виробництва, розвалом фінансової системи, інфляцією, розривом традиційних економічних зв'язків з колишніми республіками СРСР, падінням життєвого рівня населення.

Українським урядам довелось вирішувати відразу декілька завдань: виведення економіки з кризи, здійснення соціально-економічних реформ, проведення структурної перебудови економіки, включення економіки України у світове господарство.

У першій половині 1990-х рр. реформи не дали відчутних результатів. Спад промислового і сільськогосподарського виробництва продовжувався, валовий національний продукт скоротився на 44%, національний дохід — на 54%. Приватизація державної власності відбувалася повільно, енергетична криза призвела до перебоїв з постачанням електроенергії, темпи інфляції були найвищими у світі (гіперінфляція), за межею бідності опинилося 64% населення.

У другій половині 1990-х рр. економіка поступово почала виходити з кризи завдяки введення національної валюти —гривні (1996 р.), поетапної лібералізації цін, децентралізації управління економікою, структурної перебудові виробництва, створення ринкової економіки. У 1999 р. Україна вперше за роки незалежності завершила рік з позитивними показниками соціально-економічного розвитку.

У 1999—2000рр. в економіці України настала стабілізація, а з 2001 р. почалося поступове економічне зростання, причинами якого були відновлення частини економічних зв'язків із країнами СНД, роздержавлення й приватизація підприємств, реформа сільського господарства, стабілізація фінансової системи, залучення іноземних інвестицій.

Однак економічна ситуація залишається складною. Забезпечення ефективного функціонування економіки потребує подальшого проведення реформ: забезпечення стабільного зростання виробництва, структурної перебудови економіки, її переорієнтації на виробництво високотехнологічної продукції, модернізації виробництва, нормалізації політики оподаткування, розвиток малого і середнього бізнесу, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій, забезпечення європейської і євроатлантичної інтеграції, вступ України до Європейського Союзу (ЄС), забезпечення зростання життєвого рівня населення.

ІНТЕГРУВАННЯ УКРАЇНИ У ЄВРОПЕЙСЬКЕ ТА СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО.

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ (ЄС)

Після проголошення незалежності Україна вперше стала рівноправним суб’єктом міжнародних відносин. Правовими засадами зовнішньої політики України є:

• Декларацій про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.), в якій Україна проголосила намір стати нейтральною державою, не брати участі у військових блоках і дотримуватися трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї;

• «Основні напрями зовнішньої політики України» (2 липня 1993 р.), в яких зафіксовано зміст національних інтересів України у сфері міжнародних відносин і головні завдання її зовнішньої політики;

• Конституція України (28 червня 1996 р.), де визначена спрямованість зовнішньої політики України на забезпечення мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства на основі норм міжнародного права.

У першій половині 1990-х рр. головним завданням зовнішньої політики України було забезпечення її міжнародного визнання й набуття статусу позаблокової та без’ядерної держави. Україну визнали 186 держав — членів ООН.

У другій половині 1990-х рр. Україна намагалася реалізувати стратегію багатовекторності зовнішньої політики, розвивати відносини зі своїми стратегічними партнерами Азербайджаном, Аргентиною,

Білоруссю, Болгарією, Грузією, Ізраїлем, Канадою, Китаєм, Молдовою, Німеччиною, Польщею, Росією, Румунією, Словаччиною, США. Туреччиною, Угорщиною, Узбекистаном, Фінляндією та ін.

Україна бере участь в діяльності міжнародних організацій: ООН (Організація Об’єднаних Націй), ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури), СНД (Співдружність Незалежних Держав), ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі), РЄ (Рада Європи), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергетики), МВФ (Міжнародний валютний фонд), СЕ (Світовий банк), СОТ(Світова організація торгівлі).

У 1995 р. Україна однієї з перших держав СНД вступила до Ради Європи. У 2005 р. Рада Міністрів Євросоюзу визнала Україну країною з ринковою економікою. У 2008 р. Україна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ). Україна веде активну роботу зі вступу до Європейського союзу. У 2014 р. Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзам (ЄС).

КУЛЬТУРНЕ Й ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Здобуття незалежності і початок демократичних перетворень створили сприятливі умови для духовного розкріпачення суспільства, початку національного та культурного відродження. Однак слабка фінансова підтримка з боку держави негативно вплинула на культурний розвиток, призвівши до «відпливу умів», комерціалізації культури та підсиленню впливу закордонної масової культури.

Культура незалежної України Освіта

Реформування середньої освіти—українізація, запровадження 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів, профілізація старшої школи, комп’ютеризація шкіл — сприяють підвищенню якості освіти.

Вдосконалюється професійно-технічна й вища освіта, що виявляється у збільшенні кількості учбових закладів і числа спеціальностей, розширенні зв’язків із закордонними університетами, запровадженні навчання на контрактній основі, переході на ступеневу підготовку — бакалавр, магістр.

Наука

Провідним центром науки є Національна академія наук України (президент — Б. Патон). Вагомий внесок у розвиток науки внесли академіки НАН Ю. Митропольський (математична фізика), П. Костюк (фізіологія), Ю. Глеба (клітинна інженерія), І. Дзюба (літературознавство), В. Смолій (історія), І. Курас (політологія), В. Тацій (правознавство), В. Шинкарук (філософія). В Антарктиді працює українська дослідницька станція ім. В. Вернадського.

Література

Здобутками літературі є твори українських письменників П. Загребельного («Тисячолітній Миколай»), Ю. Мушкетика («Страх підстарости Чаплинського»), Р. Іваничука («Рев оленів нарозвидні»), А. Дімарова (повість «Молитва до Марії»), В. Шевчука («Сонце в тумані»), Є. Пашковського («Щоденний жезл»).

Мистецтво

Помітним явищем у музичному мистецтві стали міжнародні конкурси ім. М. Лисенка, В. Горовця, фестивалі естрадної пісні «Пісенний вернісаж», «Червона рута», «Таврійські ігри». Новаторами театрального мистецтва є режисери Р. Віктюк («Служниці», «Саломея»), Б. Жолдак («Гамлет. Сни»).

У кіномистецтві залишається високим рівень кінодокументалістики («Голод — 33» режисера В. Шматолахи, «Хроніка повстання у Варшавському гетто» режисера Й. Дулевської), художніх стрічок («Ізгой» режисера В. Савельєва, «Молитва про гетьмана Мазепу» режисера Ю. Іллєнка, «Тарас Бульба» режисера В. Бортко, серіали «Роксолана», «Чорна рада»).

Спорт

Українські спортсмени досягли успіху у спортивній і художній гімнастиці (Л. Подкопаєва, О. Вітриченко, К. Серебрянська), катанні на ковзанах (О. Баюл), боксі (брати Клички), плаванні (Я. Клочкова), шахах (Р. Понамарьов), футболі (А. Шевченко).

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Із Конституції України

(Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.)

«Верховна Рада України від імені Українського народу—громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народам права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередниками, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України.

Розділ І. Загальні засади

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою...

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні полежіть виключно народові і не може бути узурповано державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».

1. Від чийого імені прийнятий основний Закон, на основі яких нормативних актів?

2. Як визначається в преамбулі (вступі до Конституції України) мета державного будівництва?

3. Як у Конституції визначено державний лад України?

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

ДАТИ

1991 р., 6 грудня	прийняття Верховною Радою України Закону «Про збройні сили України»
1991 р., 8 грудня	підписання Договору про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД); припинення існування СРСР
1992 р., січень —лютий	затвердження Верховною Радою України Державного гімну, Державного прапору, малого гербу України
1992 р.	утворення Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ-КП)
1992 р.	вступ України до Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)
1993 р.	схвалення Верховною Радою України «Основних напрямків зовнішньої політики України»; прийняття Верховною Радою України воєнної доктрини України
1994 р.	вибори до Верховної Ради України
1994 р., липень	обрання Л. Кучми Президентом України
1994 р.	приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯО)
1995 р.	обрання України членом Ради Європи (РЄ)
1996 р. 28 червня	ухвалення Верховною Радою України Конституції України
1996 р., вересень	запровадження в Україні нової національної валюти — гривні
1997 р.	підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО
1997 р.	підписання Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією
1998 р.	чергові вибори до Верховної Ради України
1999 р.	прийняття Верховною Радою України Закону «Про загальну середню освіту»
2002 р.	чергові вибори до Верховної Ради України
2004 р.,	«Помаранчева революція», обрання В. Ющенка Президентом
жовтень — грудень	України
2005 р.	надання Україні статусу країни з ринковою економікою
2006 р.	чергові вибори до Верховної Ради України
2007 р.	позачергові вибори до Верховної Ради України
2008 р.	вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ)
2010 р., січень	обрання В. Януковича Президентом України
2013, листопад — 2014, лютий	«Революція гідності
2014 р.	підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄЄ)
2014, червень	обрання П. Порошенка Президентом України

ПЕРСОНАЛІЇ

КУЧМА Леонід (р. н. 1938) — український державний і політичний діяч, другий президент України. Займав посади заступника генерального конструктора КБ «Південне», генерального директора ракетобудівного концерну «Південний машинобудівний завод». Перебував на посаді прем’єр-міністра України (1992—1993), двічі обирався Президентом України (1994, 1999), сприяв прийняттю Конституції незалежної України (1996)

ЮЩЕНКО Віктор (р. н. 1954) — український державний і політичний діяч, третій Президент України. Займав посади голови Національного банку України (1993—2000), увійшов у десятку кращих банкірів світу (1997). Прем’єр-міністр України (1999—2001), голова партії «Наша Україна» (2005— 2013), Президент України (2004—2010). Лідер Помаранчевої революції, засновник та Голова Ради Інституту Президента Віктора Ющенка «Стратегічні ініціативи»

ЯНУКОВИЧ Віктор (р. н. 1950) — український державний і політичний діяч, четвертий Президент України. Голова Партії регіонів України (2003 2010), з 2010 р. — почесний голова. Прем’єр-міністр України (2002—2005, 2006—2007), народний депутат Верховної Ради України (з 2006), Президент України (2010—2014). 22 лютого 2014 р. визнаний Верховною Радою України таким, що у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень, та є таким, що не виконує свої обов'язки

ПОРОШЕНКО Петро (р. н. 1965) — український державний і політичний діяч, п’ятий і чинний Президент України. Посідав посади секретаря Ради Національної безпеки і оборони України (2005), голови Ради Національного банку України (2007—2012), міністра закордонних справ України (2009), міністра економічного розвитку та торгівлі України (2012). Депутат Верховної Ради України III, IV, V та VII скликань. Президент України (з 2014)

Тест 2 (контрольний)

1. Як називається документ, витяг із якого наведено?

«Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелам влади в Україні є народ. ...Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповано державою...».

А Акт проголошення незалежності України

Б Декларація про державний суверенітет України

В Закон України «Про громадянство України»

Г Конституція України

2. За якого прем’єр-міністра темпи зростання ВВП в Україні були найбільш високими?

А Л. Кучми

Б Ю. Тимошенко

В В. Ющенка

Г В. Януковича

3. Яка тенденція негативно впливає на розвиток сучасної української освіти?

А відкриття навчальних закладів різних форм власності

Б утвердження української мови у сфері освіти та науки

В обмеженість державного фінансування закладів освіти

Г створення вітчизняних підручників і педагогічної преси

4. Установіть відповідність між повноваженнями та назвами органів державної влади відповідно до Конституції України.

1 розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного, соціального й культурного розвитку

2 призначення Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів і припинення їхніх повноважень

3 прийняття законів, внесення змін до Конституції України, визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики

4 вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради

А Верховна Рада України

Б Верховний Суд України

В Кабінет Міністрів України

Г Конституційний Суд України

Д Президент України

5. Установіть послідовність вступу України до міжнародних організацій.

А Організація Об'єднаних Націй (ООН)

Б Рада Європи (РЄ)

В Світова організація торгівлі (СОТ)

Г Співдружність Незалежних Держав (СНД)

6. Які чинники сприяли державотворчому процесу в Україні в 1991—1994 рр.?

1 мирний шлях здобуття Україною незалежності

2 міжнародне визнання України державами світу

3 кризовий стан економіки та падіння виробництва

4 корупція та хабарництво у вищих ешелонах влади

5 підтримка населенням проголошення незалежності

6 незавершеність процесу формування української нації