Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів

Тема 30. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ І ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (93—96 дні)

Тест 1 (вхідний)

1. Що стало соціальним наслідком Чорнобильської катастрофи?

А величезні фінансові витрати на ліквідацію наслідків аварії

Б радіоактивне забруднення поверхні землі, води, атмосфери

В підрив довіри до комуністичного керівництва СРСР і УРСР

Г погіршення стану здоров'я населення забруднених територій

2. Якою цифрою позначено на картосхемі місто, від якого 1990 р. протягнувся «живий ланцюг» з нагоди річниці злуки УНР і ЗУНР?

А 1

Б 2

В 3

Г 4

3. Хто з політичних діячів став першим всенародно обраним Президентом незалежної України? А Л. Кравчук

Б Л. Кучма

В В. Ющенко

Г В. Янукович

4. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, які характеризують суспільно-політичний розвиток України в період «перебудови».

1 запровадження більшої політичної, економічної та духовної свободи в житті суспільства

2 наявність у державі декількох зареєстрованих політичних партій, що ведуть боротьбу за владу

3 політика максимальної відвертості в діяльності державних органів і громадських організацій

4 визнання декількох незалежних рівноцінних засад, що лежать в основі суспільного життя

А багатопартійність

Б гласність

В лібералізація

Г плюралізм

Д суверенізація

5. Установіть послідовність подій, що пов'язані зі становленням незалежності України.

А підписання Акта проголошення незалежності України

Б прийняття Декларації про державний суверенітет УРСР

В підписання Л. Кравчуком Договору про утворення СНД

Г проведення перших в історії України виборів Президента

6. Що спричинило невдачу економічних реформ другої половини 1980-х рр.?

1 відсутність реальних умов для формування ринкових відносин

2 непослідовність керівництва СРСР і УРСР у здійсненні реформ

3 відсутність науково обгрунтованої стратегії розвитку економіки

4 збереження планової системи розвитку економіки СРСР та УРСР

5 прагнення поєднати адміністративно-командну і ринкову системи

6 незадоволення робітників підприємств і службовців ходом реформ

План теми

1. Початок «перебудови». Чорнобильська катастрофа.

2. Економічні реформи. Загострення соціально-економічної кризи. Фінансове становище та рівень життя населення.

3. Політичні реформи. Формування багатопартійності, виникнення Народного руху України за перебудову. Перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

4. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів.

5. Здобуття Україною незалежності. Прийняття Декларації про державний суверенітет. Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

Теоретична частина

ПОЧАТОК «ПЕРЕБУДОВИ». ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА

Період 1985—1991 рр. став останнім в історії СРСР і УРСР. У 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний М. Горбачов, за ініціативою якого в СРСР почалася «перебудова». «Перебудова» — курс на системну модернізацію радянського суспільства, проголошений новим керівництвом КПРС на квітневому 1985 р. пленумі ЦК КПРС і підтверджений на XXVII з’їзді КПРС 1986 р.

Перебудова передбачала докорінні зміни в економічному, політичному й культурному житті суспільства: прискорення соціально-економічного розвитку, демократи за цію суспільства, розширення гласності. підвищення рівня життя народу проголошення «нового мислення» у міжнародних відносинах, припинення «холодної війни».

Початок перебудовчих процесів в Україні співпав з аварією на Чорнобильській АЕС, яка відбулася 26 квітня 1986 р. Від Чорнобильської катастрофи постраждали 3,5 млн чоловік, 73 тис. стали інвалідами. Забрудненими радіацією виявилися 10% території України, особливо Київська, Чернігівська, Житомирська області. Сумарні витрати України на ліквідацію аварії досягли на момент закриття ЧАЕС в 2000 р. 130 млрд доларів. Влада прагнула приховати від населення сам факт аварії, а коли це не вдалося — наслідки Чорнобильської катастрофи.

Процеси перебудови в Україні гальмувалися партійним керівництвом на чолі з першими секретарями ЦК КПУ В. Щербицьким (1972—1989 рр.), В. Івашком (1989—1990 рр.), С. Гуренком (1990— 1991 рр.), які на словах декларували відданість «перебудові», а фактично чинили спротив горбачовському курсу. Прагнення відмежуватися від процесів перебудови призвело до падіння авторитету Компартії України серед населення й початку виходу комуністів із її лав.

ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ. ЗАГОСТРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ.

ФІНАНСОВЕ СТАНОВИЩЕ ТА РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

«Перебудова» почалася з економіки. Економічні реформи, які проводилися під гаслом «прискорення» соціально-економічного розвитку, передбачали перехід від екстенсивних до інтенсивних методів господарювання, підвищення продуктивності праці на основі запровадження досягнень НТР, удосконалення методів управління господарством.

З метою впровадження курсу на «прискорення» партійно-державне керівництво СРСР і УРСР прийняло постанови «Про боротьбу з алкоголізмом та його негативними наслідками» (1985 р.), «Про подальше вдосконалення економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі країни» (1986 р.), «Про основні напрями розв'язання житлової проблеми» (1986 р.), «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами» (1986 р.), закони СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність» (1986 р.), «Про державне підприємство» (1987 р.), Закон УРСР«Про економічну самостійність» (1990 р.).

Реформування економіки проявилося у реорганізації управління господарством на принципах госпрозрахунку, наданні підприємствам самостійності, самоуправління й самофінансування, запровадженні орендних і кооперативних форм господарювання, створенні асоціацій, малих підприємств і спільних підприємств з іноземними фірмами.

Однак спроби економічних реформ виявилися невдалими. Стрімке підвищення зарплзг призвело до збільшення дефіциту продовольчих і промислових товарів, зростання цін і темпів інфляції, обміну підприємствами промислової продукції за бартером, запровадження продажу продуктів і товарів за картками споживача з купонами.

Причинами невдач економічних реформ стали відсутність науково обгрунтованої стратегії розвитку непослідовність і некомпетентність керівництва у здійсненні реформ, прагнення поєднати несумісні адміністративно-командну й ринкову економічні моделі, опір консервативних сил у партійному й державному апараті.

ПОЛІТИЧНІ РЕФОРМИ. ФОРМУВАННЯ БАГАТОПАРТІЙНОСТІ.

ПЕРШІ АЛЬТЕРНАТИВНІ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ

Після невдалих спроб реформування економіки партійно-державне керівництво СРСР визнало необхідність здійснення політичних реформ. Реформування політичної системи, яке проводилося під гаслами «демократизації» і «гласності». Програма реформ передбачала поступове формування правової держави, запровадження принципу розподілу влади між законодавчою, виконавчою, судовою гілками, лібералізацію суспільно-політичного життя, пом'якшення цензури, надання можливості отримувати достовірну інформацію, дізнатися правди про історичне минуле, висловлювати власну думку.

Реформування політичної системи проявилося у реабілітації та звільненні усіх політв'язнів (1988—1990 рр.), проведенні виборів народних депутатів СРСР на альтернативній основі (1989 р.), скасуванні статті 6 Конституції СРСР про керівну роль КПРС у державі й суспільстві (1990 р.), запровадження посади президента СРСР (1990 р.). Спроби політичних реформ призвели до підриву монополії КПРС на владу, формуванню багатопартійності, зростання політичної активності населення.

У 1989—1990 рр. почалось формування багатопартійної системи, утворилися перші політичні партії: Українська християнсько-демократична партія (УХДП), Українська республіканська партія (УРП), Народна партія України (НПУ), Українська національна партія (УНП), Ліберально-демократична партія України (ЛДПУ), Соціалістична партія України (СПУ).

Формуванню багатопартійності сприяли скасування статті 6 Конституції СРСР про керівну роль КПРС у суспільстві (1990 р.), розкол КПУ й створення Демократичної платформи, яка перетворилася на Партію демократичного відродження України (ПДВУ, 1990 р.).

Перші вибори на альтернативній основі до Верховної Ради України 1990 р. продемонстрували ослаблення авторитету КПУ й посилення впливу опозиції, яка, об’єднавшись у Демократичний блок, одержала майже третину депутатських мандатів. Головою Верховної Ради УРСР був обраний Л. Кравчук.

ЗРОСТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА. ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ СТРАЙК ШАХТАРІВ

«Перебудова» сприяла активізації національно-визвольного руху, що виявилося у боротьбі за звільнення політичних в'язнів, відновлення статусу української мови, відродження суверенітету України, формуванні національних громадських організацій, проведенні мітингів, демонстрацій, акцій протесту.

Виникли національно-демократичні та неформальні громадські організації, незалежні від офіційної влади: Український культурологічний клуб (1987 р.), правозахисна організація Українська Гельсінська спілка (1988 р.), Українська студентська спілка (1989 р.), історично-просвітницьке товариство «Меморіал» (1989 р.), екологічна організація «Зелений світ» (1989 р.).

Першою масовою опозиційною організацію став «Народний рух України за перебудову» (1989 р.) на чолі з І. Драчем, який об’єднав представників різних політичних сил, що ставили собі за мету створення незалежної української держави.

Відроджувалися такі форми відстоювання прав людини, як мітинги, демонстрації, акції протесту («мітингова демократія»). У Львові відбувся перший за радянський час в Україні мітинг (1988 р.), учасники якого засудили тоталітарний режим і вимагали від влади забезпечення гарантій прав і свобод людини. У Києві пройшли перші екологічна демонстрація й мітинг (1988 р.), учасники яких порушили питання про персональну відповідальність вищого партійно-державного керівництва за наслідки Чорнобильської трагедії.

Від Івано-Франківська через Львів до Києва протягнувся «живий ланцюг» (1990 р.) з нагоди відзначення роковини Акта злуки УНР та ЗУНР, учасники якого вимагали незалежності України. У Києві відбулася акція голодування студентів (1990 р.), які вимагали відставки Голови Ради Міністрів УРСР і задоволення ряду політичних вимог, зокрема надання конституційної сили Декларації про державний суверенітет України.

На шахтах Донецького і Львівсько-Волинського вугільних басейнів спалахнув масовий шахтарський страйк (1989 р.), учасники якого поряд з економічними вимогами висували й політичні вимоги.

Розвиток національно-визвольного руху сприяв формуванню передумов незалежності України й завершився прийняттям Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України і Акта проголошення незалежності України.

«Перебудова» в УРСР

Напрями реформ	Заходи перебудови, зміст реформ
Економічні реформи	• проголошення курсу на прискорення соціально-економічного розвитку (1985 р.); • надання підприємствам самостійності, самоуправління й самофінансування (1987 р.); • запровадження орендних і кооперативних форм господарювання, створення малих підприємств і спільних підприємств з іноземними фірмами (1988 р.); • прийняття Закону УРСР «Про економічну самостійність» (1990 р.)
Політичні реформи	• проголошення курсу на демократизацію й гласність, реабілітація політв’язнів (1988—1990 рр.); • проведення виборів народних депутатів СРСР на альтернативній основі (1989 р.), перші альтеративні вибори до Верховної Ради УРСР (1990 р.); • ліквідація монополії КПРС на владу (1990 р.), формування багатопартійності, утворення політичних партій (УРП, УХДП, СПУ та ін.); • запровадження посади президента СРСР (1990 р.)
Національно-визвольний рух	• утворення громадських організацій, зокрема Української Гельсінської спілки (1988 р.), Народного руху України за перебудову (1989 р.); • проведення мітингів, демонстрацій, акцій протесту (мітинги у Львові, Києві, голодування студентів, шахтарський страйк)

ЗДОБУТТЯ УКРАЇНОЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Наприкінці 1980-х рр. загострилося питання про зміну державного устрою СРСР. У 1988—1990 рр. державний суверенітет проголосили Естонія, Литва, Латвія, Азербайджан, Молдова, Росія («парад суверенітетів»). 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.

Декларація про державний суверенітет України 1990 р.

• визначила основні напрямки державотворення, внутрішньої і зовнішньої політики;

• проголосила повноту й неподільність влади республіки в межах її території;

• визнала поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову;

• проголосила самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, освіти, науки, культури;

• визнала незалежність і рівноправність України в міжнародних відносинах, миролюбну зовнішню політику, нейтралітет;

• проголосила рівність усіх громадян перед законом незалежно від походження, соціального й майнового становища, расової та національної приналежності, статі, освіти, політичних і релігійних поглядів

Спроба союзного керівництва на чолі з президентом СРСР М. Горбачовим покласти край «параду суверенітетів» і зберегти СРСР шляхом підписання нового союзного договору виявилася невдалою. Референдум 17 дереіня 1991 р. засвідчив підтримку більшістю населення України державного суверенітету республіки (80,2 %) та оновлення СРСР (70,2 %).

19—21 серпня 1991 р. реакційні сили здійснили спробу державного перевороту з метою збереження тоталітарного режиму в СРСР Заколот очолив Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС, рос. — ГКЧП), до складу якого увійшли віце-президент Г. Янаєв, прем’єр-міністр В. Павлов, міністр оборони Д. Язов, голова КДБ В. Крючков та інші вищі посадові особи. В СРСР було оголошено надзвичайний стан, до Москви введено війська, президента М. Горбачова ізольовано на дачі «Форос» у Криму.

Опір заколотникам очолили президент Росії В. Єльцин і Верховна Рада Росії, на бік яких перейшла армія. Після невдалого штурму «Білого дому» стало зрозумілим, що спроба перевороту провалилася. Підписання нового союзного договору було зірвано, республіки, зокрема Україна, стали брати усю повноту влади у свої руки.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР прийняла «Акт проголошення незалежності України». проголосивши Україну незалежною демократичною державою. 1 грудня 1991 р. відбувся Всеукраїнський референдум, 90,3% учасників якого підтвердили «Акт проголошення незалежності України». 1 грудня 1991 р. відбулися перші вибори президента України, в яких переміг Голова Верховної Ради України Леонід Кравчук (61,6% голосів).

8 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі неподалік від Мінська президент України Л. Кравчук, президент Росії Б. Єльцин, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич констатували розпад СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня 1991 р. в Алма-Аті декларацію про утворення СНД підписали Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Україна.

25 грудня 1991 р. М. Горбачов оголосив про свою відставку з посади Президента СРСР. СРСР юридично припинив своє існування. Україна вступила в новий етап своєї історії як незалежна держава.

Перебудова» не досягла поставлених цілей. Половинчасті та суперечливі реформи призвели до розвалу адміністративно-командної системи та краху радянської економіки, ліквідації тоталітарного режиму, розпаду СРСР і виникненню на його території незалежних держав, зокрема України.

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Повідомлення про аварію на Чорнобильській атомній електростанції від Ради Міністрів СРСР (травень 1986 року)

«На Чорнобильській атомній електростанції тривають роботи з ліквідації аварії... Унаслідок ужитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилось, рівні радіації в районі АЕС і в селищі станції знизились... Розгорнуто роботи з очистки забруднених ділянок прилеглої території. До їх виконання залучено спеціалізовані підрозділи, оснащені необхідною сучасною технікою та ефективними засобами. Деякі агентства на Заході поширюють чутки про те, що нібито під час аварії на АЕС загинуло тисячі людей. Як уже повідомлялось, фактично загинуло дві особи, госпіталізовано всього 197, із них 49 залишили госпіталь після обстеження. Підприємства, колгоспи, радгоспи та установи працюють нормально».

1. Про які історичні події йдеться в документі?

2. Чи відповідає дійсності інформація, наведена в офіційному повідомленні?

3. Чому влада намагалася приховати правду від населення? Які наслідки мала така позиція влади?

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

ДАТИ

1985 р.	обрання М. Горбачова Генеральним секретарем ЦК КПРС
1985 р., квітень	проголошення керівництвом КПРС на чолі з М. Горбачовим курсу на «перебудову»
1986 р.	XXVII з’їзд КПРС; XXVII з’їзд КПУ
1986 р., 26 квітня	вибух на Чорнобильської АЕС
1988 р.	відновлення діяльності правозахисної організації Української Гельсінської спілки
1989 р.	вибори народних депутатів СРСР на альтернативній основі; перший з’їзд народних депутатів СРСР
1989 р.	загальноукраїнський страйк шахтарів
1989 р., вересень	виникнення Народного Руху України («Народного Руху України за перебудову»)
1989 р.	усунення В. Щербицького з посади першого секретаря ЦК КПУ; обрання на що посаду В. Івашка
1989 р.	прийняття Верховною Радою УРСР Закону «Про мови в Українській РСР»
1989—1990 рр.	формування багатопартійної системи в УРСР
1989 р.	відродження УГКЦ, утворення УПЦ Московського патріархату, перший собор УАПЦ
1990 р„ березень	перші вибори до Верховної Ради УРСР на альтернативній основі
1990 р., червень	обрання В. Івашка Головою Верховної Ради УРСР
1990 р., 16 липня	прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України
1990 р., липень	відставка В. Івашка, обрання Л. Кравчука Головою Верховної Ради УРСР
1990 р., серпень	прийняття Верховною Радою УРСР Закону «Про економічну самостійність Української РСР»
1990 р.	запровадження продажу продуктів і товарів за картками споживача з купонами
1991 р.	прийняття Верховною Радою УРСР постанови про відновлення автономії Криму
1991 р., 19—21 серпня	спроба антиконституційного державного перевороту в СРСР на чолі з ГКЧП
1991 р., 24 серпня	прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України
1991 р., 1 грудня	підтвердження Всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України; обрання Президентом України Л. Кравчука

ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

«Перебудова»	політичний курс радянського керівництва КПРС на чолі з М. Горбачовим на системну модернізацію радянського суспільства шляхом «революції згори», що реалізувався в СРСР 1985—1991 рр.
Інфляція	знецінення паперових грошей, що перебувають в обігу, падіння їх купівельної спроможності, яке супроводжується постійним зростанням цін на всі товари та послуга
Гласність	політика максимальної відвертості в діяльності державних і громадських організацій, надання можливості отримувати достовірну інформацію, дізнатися правди про історичне минуле, висловлювати власну думку, ліквідація цензури
Плюралізм	політичний принцип, за яким влада здійснює свої повноваження у взаємодії з опозиційними партіями і громадськими організаціями, забезпечує громадянам право вільно відстоювати свої інтереси
Багатопартійність	наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрованих політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу з метою завоювання, утримання й використання державної влади для реалізації інтересів певних соціальних груп
Суверенітет	незалежність держави у зовнішній політиці й верховенство у внутрішніх справах
Ринкові відносини	економічні відносини, які існують в умовах багатоукладної ринкової економіки, вільної конкуренції та рівноправності суб’єктів господарювання

ПЕРСОНАЛІЇ

ІВАШКО Володимир (1932—1994) —радянський державний і партійний діяч, кандидат економічних наук, перший секретар ЦК Компартії України (1989—1990), голова Верховної Ради УРСР (1990). Перший заступник Генерального секретаря ЦК КПРС (1990—1991). Під час спроби державного перевороту в СРСР (1991) не підтримав ГКЧП

ДРАЧ Іван (р. н. 1936) — український поет, драматург, кіносценарист, автор поетичної збірки «Протуберанці серця», «Балади буднів», кіноповісті «Криниця для спраглих». Під час презентації фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» вставанням продемонстрував протест проти арештів дисидентів (1965). Державний і громадський діяч, перший голова Народного руху України за перебудову (1989—1992), депутат Верховної Ради незалежної України

КРАВЧУК Леонід (р. н. 1934) —український державний і політичний діяч, перший президент України. Голова Верховної Ради України (1990—1991), перший Президент України після здобуття незалежності (1991—1994). Голова Всеукраїнського об’єднання «Порозуміння», президент Фонду сприяння розвитку міст України, депутат Верховної Ради України (1990—1991, 1994—2006), Герой України (2001)

Тест 2 (контрольний)

1. Якою цифрою позначено на картосхемі місто, де 1989 р. відбувся установчий з'їзд Народного руху України за перебудову?

А 1

Б 2

В 3

Г 4

2. У чому полягає історичне значення документа, витяг із якого наведено?

«Верховна Рада Української РСР, виражаючі волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, ...проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах...»

А сприяв визнанню незалежності України більшістю держав світу

Б надав Україні можливість вийти зі складу СРСР мирним шляхом

В створив правовий фундамент для Конституції та законів України

Г консолідував суспільство шляхом об’єднання всіх політичних сил

3. Коли Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України?

А 16 липня 1990 р.

Б 24 серпня 1991 р.

В 1 грудня 1991 р.

Г 28 червня 1996 р.

4. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, які характеризують соціально-економічний розвиток України в період «перебудови».

1 прибутковість виробництва, яка визначається розміром прибутку на одиницю капіталовкладень

2 поєднання централізованого керівництва з певною господарською самостійністю підприємств

3 отримання особою в користування землі, засобів виробництва на визначений термін за плату

4 передача державної та муніципальної власності за плату або безкоштовно у приватну власність

А госпрозрахунок

Б оренда

В приватизація

Г прискорення

Д рентабельність

5. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя в Україні наприкінці 1980-х — на початку 1990-х рр.

А відновлення діяльності правозахисної організації Української гельсінської спілки

Б загальноукраїнський страйк шахтарів, які висували економічні й політичні вимога

В виникнення масової політичної організації «Народний рух України за перебудову»

Г утворення «живого ланцюга» з нагоди відзначення річниці Акта злуки УНР і ЗУНР

6. Які заходи в економічній сфері були здійснені керівництвом ЦК КПРС на чолі з М. Горбачовим у період «перебудови»?

1 переведення підприємств на самоокупність та самофінансування

2 надання підприємствам права на зовнішньоекономічну діяльність

3 ліквідація галузевої системи управління й створення раднаргоспів

4 обмеження господарської самостійності промислових підприємств

5 запровадження орендних та кооперативних форм господарювання

6 освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру, Північного Кавказу