Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів

Тема 27. ПОВОЄННА ВІДБУДОВА І РОЗВИТОК УКРАЇНИ В 1945 — НА ПОЧАТКУ 1950-х рр. (81—84 дні)

Тест 1 (вхідний)

1. З якою державою СРСР уклав міжнародний договір про входження до УРСР територій, заштрихованих на картосхемі?

А Польщею

Б Румунією

В Угорщиною

Г Чехословаччиною

2. Якими були результати й наслідки відбудови промисловості в Україні в 1945 — на початку 1950-х рр.?

А посідання провідного місця паливно-енергетичної бази СРСР

Б досягнення конкурентноспроможності промислової продукції

В здобуття повної самостійності у вирішенні економічних питань

Г створення сприятливих умов для здобуття іноземних інвестицій

3. Про яку політику йдеться в уривку з історичного твору?

«...в столиці сорокамільйоної УРСР [повністю] проводиться російською мовою викладання наук, так же, як і в інших вузах УРСР. Такого нема ніде в світі... Якщо мій народ не спромігся на власну вищу школу - вся абсолютна решта, себто, ну ніщо вже інше не має ціни...»

А демократизацію

Б ідеологізацію

В русифікацію

Г українізацію

4. Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами історичних діячів періоду повоєнної відбудови.

1 народний комісар закордонних справ УРСР, голова делегації УРСР на Паризькій мирній конференції

2 член Організації українських націоналістів, головнокомандуючий Української повстанської армії

3 прозаїк, публіцист, голова правління Спілки письменників України, автор трилогії «Прапороносці»

4 патріарх Української греко-католицької церкви, звинувачений у «ворожій діяльності» проти УРСР

А О. Гончар

Б А. Жданов

В Д. Мануїльський

Г Й. Сліпий

Д Р. Шухевич

5. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях у другій половині 1940-х — на початку 1950-х рр.

А проведення польським урядом операції «Вісла»

Б загибель головнокомандуючого УПА Р. Шухевича

В ліквідація Української греко-католицької церкви

Г припинення збройної боротьби загонів ОУН-УПА

6. Які твори української літератури й мистецтва були створені в період «відбудови»?

1 кінофільм С. Герасимова «Молода гвардія»

2 роман В. Некрасова «В окопах Сталінграда»

3 збірка поезій В. Симоненка «Земне тяжіння»

4 оповідання О. Вишні «Мисливські усмішки»

5 кіноповість О. Довженка «Зачарована Десна»

6 опера К. Данькевича «Богдан Хмельницький»

План теми

1. Зовнішньополітична діяльність УРСР. Адміністративно-територіальні зміни.

2. Відбудова промисловості. Голод в Україні 1946—1947 рр.

3. Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН та УПА.

4. Розгортання ідеологічних кампаній.

Теоретична частина

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УРСР. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗМІНИ

Перемога СРСР у Другій світовій війні створила умови для розширення його кордонів на заході, що призвело до завершення об’єднання українських земель. Польща, Чехословаччина, Угорщина й Румунія визнали зміни своїх кордонів на користь СРСР.

Входження західноукраїнських земель до УРСР

Дата	Подія
29 червня 1945 р.	Підписання договору між СРСР і Чехословаччиною, відповідно до якого Закарпаття увійшло до складу УРСР
16 серпня 1945 р.	Підписання договору між СРСР і Польщею про державний кордон, який юридично закріпив входження Східної Галичини й Західної Волині до складу УРСР
10 лютого 1947 р.	Підписання мирного договору між СРСР і Румунією, який юридично зафіксував входження Північної Буковини й Бессарабії до складу УРСР

Нове розмежування кордонів супроводжувалося депортацією значної частини населення. У 1944— 1946рр. із Галичини, Волині, Рівненщини до Польщі було переселено близько 1 млн поляків, із Польщі до України переїхало 520 тис. українців. У квітні — липні 1947р. польський уряд провів операцію «Вісла», у ході якої близько 150 тис. українців, що проживали у прикордонних з УРСР районах Холмщини та Лемківщині, були примусово виселені на Захід і Північ Польщі.

Зростання авторитету України в світі виявилося в поверненні її як суб’єкта міжнародного права на міжнародну арену. 26 квітня 1945 р. на конференції у Сан-Франциско УРСР увійшла до складу Організації Об'єднаних Націй як член-засновник. 29 липня — 15 жовтня 1946р. делегація УРСР на чолі з міністром закордонних справ Д. Мануїльським взяла участь у Паризькій мирній конференції й 10лютого 1947р. разом з іншими союзними державами підписала мирні договори з Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією.

ВІДБУДОВА ПРОМИСЛОВОСТІ. ГОЛОД В УКРАЇНІ 1946—1947 РР.

Визволення території України від німецько-фашистських загарбників поставило перед керівництвом УРСР завдання відбудови зруйнованої економіки республіки. Україна постраждала під час Другої світової війни більше ніж інші країни Європи, тому масштаби відбудовчих робіт були дуже великими.

У серпні 1946р. Верховна Рада УРСР схвалила четвертий п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946—1950рр. Він передбачав менше ніж за п’ять років відбудувати зруйновані райони країни, відновити й навіть перевищити довоєнний рівень промислового та сільськогосподарського розвитку.

Відбудова здійснювалась централізовано за чітким державним планом. Пріоритетом вважалась відбудова важкої промисловості (80% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства. Вагома роль належала адміністративно-командній системі, яка давала змогу за короткий час мобілізувати й зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певному об’єкті. Відбудові допомагала ідеологія, вплив якої виявлявся у соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.

Відбудовчий процес було ускладнено голодом 1446—1947рр., причинами якого були несприятливі кліматичні умови (посуха, неврожай), скорочення посівних площ, поголів'я худоби, нестача техніки й робочих рук внаслідок війни, вивезення хлібу за кордон для підтримки прорадянських режимів у країнах Східної Європи. Але головною причиною голоду, який позбавив життя майже 1 млн осіб, стала політика сталінського керівництва, яке вимагало неухильного виконання постраждалими областями планів хлібозаготівель і проводило репресивну політику проти селян.

У цілому за роки четвертої п'ятирічки Україна досягла довоєнного рівня розвитку народного господарства, знову посівши місце паливно-металургійної бази СРСР. Успіхи відбудови дозволили у 1947 р. скасувати карткову систему та провести грошову реформу Економіка УРСР остаточно перетворилася на складову економіки СРСР.

Однак «холодна війна» зробила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги за планом Маршалла. Тому керівництво СРСР могло розраховувати лише на власні сили та ресурси й не зуміло скористатися результатами науково-технічної революції, яка розпочалася в країнах Заходу наприкінці Другої світової війни.

РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ. БОРОТЬБА ОУН ТА УПА

У другій половині 1940-х — на початку 1950-х рр. відновилася політика радянізації західноукраїнських земель, сутність якої полягала в уніфікації соціально-економічного, політичного й культурного життя Західної України у відповідності з нормами, виробленими радянським режимом у Наддніпрянській Україні.

Політика радянізації Західної України

Складові	Результати, наслідки радянізації
Індустріалізація	Націоналізація промисловості. Відбудова й реконструкція традиційних галузей промисловості — нафтової, деревообробної, побутової. Розвиток нових галузей промисловості — машинобудівної, хімічної, електротехнічної. Зростання промислового виробництва у 3,2 рази
Колективізація	Ліквідація індивідуальних селянських господарств. Об’єднання 93 % селянських господарств у колгоспи. Утворення радгоспів на базі великих маєтків. Створення машинно-тракторних станцій (МТС)
«Культурна революція»	Ліквідація неписьменності. Зростання кількості шкіл, технікумів, вузів. Насадження комуністичної ідеології. Формування місцевої радянської інтелігенції

Радянізація проходила в умовах запеклої боротьби. Органи НКДБ і НКВС застосовували масові репресії, жертвами яких стали 500 тис чоловік, та депортації в східні райони СРСР, у ході яких було виселено понад 200 тис. чоловік. У 1946 р. на Львівському соборі було «самоліквідовано» Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ).

Українська повстанська армій (УПА) на чолі з Р. Шухевичем розгорнула широкомасштабну партизанську боротьбу проти органів радянської влади на західноукраїнських землях, у ході якої загинуло понад 30 тис. цивільних громадян і військовослужбовців. У 1950 р. головнокомандуючий УПА Р. Шухевич загинув у бою під Львовом, однак збройне підпілля продовжувало організовану боротьбу до 1954 р.

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ. РОЗГОРТАННЯ ІДЕОЛОГІЧНИХ КАМПАНІЙ

Розвиток культури в повоєнні роки мав суперечливий характер. Сталінська система намагалася загнати науку, літературу й мистецтво у жорстокі ідеологічні межі з метою встановлення контролю над духовним життям радянського суспільства. Однак, незважаючи на несприятливі умови, українська культура мала значні досягнення.

Культура України у 1945 — на початку 1950-х рр.

Освіта

Розвиток освіти був складовою частиною процесу повоєнної відбудови. Було відновлено довоєнну мережу шкіл, технікумів, вузів, здійснено перехід до обов’язкової семирічної освіти (1953 р.), запроваджено вечірні й професійні заочні школи та курси для дорослих.

Наука

Українські вчені досягли значних успіхів у дослідженнях із наук, наближених до воєнного та суміжного з ним виробництва. Було запущено першій в СРСР атомний реактор (1946 р.), створено першу в Європі малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ» (1948—1951 рр., С. Лебедєв), розроблено метод автоматичного зварювання метопу під флюсом (1949 р., Є. Патон).

Література, мистецтво

Українські письменники О. Гончар (трилогія «Прапороносці»), М Стельмах (роман «Велика рідня»), В. Некрасов (роман «В окопах Сталінграда»), В. Сосюра («Вітчизна») створили яскраві твори про війну й повоєнне лихоліття.

У кіномистецтві переважали революційно-патріотичні твори (кінофільми «Молода гвардія», «Подвиг розвідника»). Прославленню мирної праці були присвячені фільми «Весла на Зарічній вулиці», «Сільська вчителька».

Наступ сталінізму на культуру отримав назву «ждановщина» за ім'ям секретаря ЦК ВКП(б)

О. Жданова. Українську інтелігенцію звинувачували з одного боку, у «буржуазному націоналізмі», а з іншого— у «космополітизмі» й «низькопоклонстві перед Заходам».

«Ждановщина» виявилася у переслідуванні письменників О. Вишні («Мисливські усмішки»), В. Сосюри («Любіть Україну»), Ю. Яновського («Жива вода»), композитора К. Данькевича (опера «Богдан Хмельницький») і завдала величезного удару по розвитку української культури.

Відображенням «ждановщини» стала «лисенківщина», пов'язана з проявом культу особи президента ВАСГНІЛ академіка Т. Лисенка, що виявилося у переслідуванні інакомислення в галузі сільськогосподарських наук, гоніннями на вчених-генетиків І. Полякова, М. Гришка, Л. Делоне. В результаті вітчизняна біологія виявилася відірваної від досягнень світової науки.

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

З Постанови ЦК КП(б)У «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення» від 12 жовтня 1946 р.

«Обговоривши питання про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР, ЦК КП(б)У вважає стан репертуару театрів України зовсім незадовільним.

Найголовніший недолік нинішнього стану репертуару драматичних і оперних театрів УРСР полягає в тому, що п'єси радянських авторів на сучасні теми виявились фактично витісненими з репертуару театрів УРСР...

У зовсім неприпустимому стані перебуває репертуар оперних театрів УРСР. При потуранні Комітету в справах мистецтв при Раді Міністрів УРСР оперні театри України фактично зняли зі свого репертуару радянську оперу. За останні роки театри УРСР не поставили ні однієї опери радянських композиторів, присвяченої сучасному життю, і не організували спільно з композиторами роботи по створенню нових опер на сучасні... теми.

Драматичні й оперні театри України досі не створили високоідейних і повноцінних в художньому відношенні спектаклів про перемогу радянського ладу, про сталінську дружбу народів радянської країни».

1. До якого періоду в історії української культури відноситься наведений уривок?

2. Які напрями державної політики у розвитку мистецтва демонструє цей документ?

3. Які наслідки мала така політика для розвитку мистецтва і суспільства взагалі?

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

ДАТИ

1945 р., 26 квітня	вступ України до Організації Об’єднаних Націй (ООН) на конференції в Сан-Франциско
1945 р., 26 червня	підписання договору між СРСР і Чехословаччиною, входження Закарпапя до складу УРСР
1945 г., 16 серпня	підписання договору між СРСР і Польщею про державний кордон, входження Східної Галичини й Західної Волині до складу УРСР
1946—1947 рр.	голод в Україні
1946—1950 рр.	IV п’ятирічний план розвитку народного господарства УРСР
1946 р.	«саморозпуск» Української греко-католицької церкви
1947 р.	проведення перших повоєнних виборов до Верховної Ради УРСР
1947 р., 10 лютого	підписання мирного договору між СРСР і Румунією, входження Північної Буковини й Бессарабії до складу УРСР
1947 р.	проведення повоєнної грошової реформи
1947 г., квітень —липень	проведення польською владою операції «Вісла»
1947 р.	Укази Президії Верховної Ради СРСР «Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного і громадського майна» та «Про посилення охорони особистого майна громадян»
1948 р.	Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя»
1948 р.	відбудова та пуск електрометалургійного заводу «Дніпроспецсталь» у Запорожжі
1949 р.	звільнення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л. Мельникова
1950 р.	загибель головнокомандуючого УПА Р. Шухевича

ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

Операція «Вісла»	примусове виселення українців, що проживали у прикордонних з УРСР районах Холмщини та Лемківщині, на Захід і Північ Польщі (1947)
«Ждановщина»	система заходів радянського керівництва, пов'язаних з ім'ям секретаря ЦК ВКП(б) О. Жданова, що мали на меті відновлення ідеологічного контролю над суспільством
Космополітизм	теорія, що проповідує байдуже ставлення до історії Батьківщини, свого народу, національної культури, політики
«Лисенківщина»	період в біологічній науці й практиці, пов'язаний з проявом культу особи президента ВАСГНІЛ академіка Т. Лисенка, що виявилося у переслідуванні інакомислення в галузі сільгоспнауки, гоніннями на вчених-генетиків

ПЕРСОНАЛІЇ

МАНУЇЛЬСЬКИЙ Дмитро (1883—1959) — радянський державний і партійний діяч, заступник голови Ради Народних Міністрів УРСР (1946—1953), народний комісар закордонних справ УРСР з 1944 р. Очолював делегацію УРСР на міжнародній конференції у Сан-Франциско (1945) та на Паризькій мирній конференції (1947). Ініціатор кампанії боротьби проти «українського буржуазного націоналізму», розгорнув акцію по переслідуванню української інтелігенції, зокрема О. Довженка, В. Сосюри, М. Рильського та ін.

СЛІПИЙ Йосиф (1892—1984) — український церковний діяч, ректор Львівської духовної семінарії, патріарх Української греко-католицької церкви. Після війни звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР» і засуджений до 8 років ув'язнення. Звільнений з ув’язнення завдяки виступам відомих політичних діячів країн світу на його захист й висланий за межі СРСР (1963)

ГОНЧАР Олесь (1918—1995) — український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч Учасник Великої Вітчизняної війни, автор трилогії «Прапороносці». Голова правління Спілки письменників України, сприяв виданню творів письменників «розстріляного відродження». Учасник руху «шістдесятників», автор романів «Тронка», «Собор» та ін.

Тест 2 (контрольний)

1. Яка риса відрізняє процес відбудови в Україні від країн Європи?

А здійснення відбудови централізовано за державним планом

Б збільшення капіталовкладень у розвиток соціальної сфери

В використання сучасного устаткування і новітніх технологій

Г одержання фінансової допомога США за планом Маршалла

2. З якою державою СРСР уклав міжнародний договір про входження до УРСР територій, заштрихованих на картосхемі?

А Польщею

Б Румунією

В Угорщиною

Г Чехословаччиною

3. В чому полягала мета проведеної урядом Польщі операції «Вісла»?

А завершенні об’єднання усіх українських земель у складі УРСР

Б припиненні бойових дій УПА в прикордонних з УРСР районах

В депортації українців із Польщі до прикордонних районів УРСР

Г переселенні поляків із Галичини, Волині, Рівненщини до Польщі

4. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, пов'язаними з характеристикою духовно-культурного життя в Україні у період відбудови.

1 політика, що виявилася в переслідуванні інакомислення в галузі сільгоспнауки, гоніннях на вчених-генетиків

2 теорія, що проповідує байдуже ставлення до історії Батьківщини, свого народу, національної культури

3 політика, яка мала на меті відновлення ідеологічного контролю держави над суспільством

4 теорія, що проповідує визнання винятковості власного народу й пріоритетності його інтересів

А «ждановщина»

Б космополітизм

В культ особи

Г «лисенківщина»

Д націоналізм

5. Установіть послідовність зовнішньополітичних акцій СРСР у повоєнні роки, до яких була залучена Україна.

А підписання договору між СРСР і Чехословаччиною щодо кордонів України

Б участь у роботі конференції Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско

В підписання договору між СРСР і Польщею про радянсько-польський кордон

Г укладення мирного договору між СРСР і Румунією на Паризькій конференції

6. Які положення відрізняють радянізацію західноукраїнських земель у 1944—1950 рр. від радянської модернізації 1929—1938 рр.?

1 заборона політичних партій, громадських організацій та «Просвіт»

2 одночасність процесів відбудови, індустріалізації та колективізації

3 ліквідація УГКЦ, арешти греко-католицьких священиків і монахів

4 націоналізація землі, промислових підприємств, банків, транспорту

5 розширення мережі середньої, професійно-технічної та вищої освіти

6 проведення індустріалізації, колективізації та «культурної революції»