Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів

Тема 26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (77-80 дні)

Тест 1 (вхідний)

1. Якій державі були передані заштриховані на картосхемі українські землі в 1939 р.?

А Німеччині

Б Румунії

В СРСР

Г Угорщині

2. Яка мета була спільною для радянської, націоналістичної та польської течій руху Опору в Україні?

А визволення України від нацистських окупантів

Б повернення західноукраїнських земель Польщі

В проголошення незалежної Української держави

Г відновлення в Україні органів радянської влади

3. Кому з діячів української культури належить наведена характеристика?

«Основоположник української кінематографії, режисер фільму «Битва за нашу Радянську Україну», письменник, автор оповідань «Перед боєм», кіноповісті «Україна в огні»».

А Л. Викову

Б О. Довженку

В М. Стельмаху

Г О. Телізі

4. Установіть відповідність між періодами Другої світової війни та подіями, які відбулися на території України.

1 здійснення партизанськими загонами Карпатського рейду

2 входження Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР

3 танкова битва в районі Луцьк—Броди—Рівне Дубно

4 визволення Правобережної України, Криму і Західної України

А 1 вересня 1939 р. — 21 червня 1941 р.

Б 22 червня 1941 р. — 18 листопада 1942 р.

В 19 листопада 1942 р. — кінець 1943 р.

Г січень 1944 р. — 9 травня 1945 рр.

Д 9 травня — 2 вересня 1945 р.

5. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, які характеризують політику радянської

влади в Західній Україні.

1 примусове виселення окремих осіб або народів з місця постійного проживання

2 насильницьке об'єднання самостійних селянських господарств у колективні господарства

3 перехід землі, підприємств, банків із приватної власності у власність держави

4 створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства країни

А депортація

Б індустріалізація

В колекгивізація

Г радянізація

Д націоналізація

6. Які операції здійснили радянські війська з визволення українських земель у 1944 р.?

1 Бєлгород-Харківську

2 Карпатсько-Ужгородську

3 Корсунь-Шевченківську

4 Львівсько-Сандомирську

5 Харківсько-Барвінківську

6 Чернігігово-Прип'ятську

Тема 26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

План теми

1. Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

2. Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму.

3. Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА.

4. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні.

Теоретична частина

ПОЧАТОК ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВКЛЮЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ, БЕССАРАБІЇ ТА ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ ДО СКЛАДУ УРСР

Напередодні Другої світової війни українські землі перебували під владою чотирьох держав: СРСР (Лівобережна, Правобережна, Південна Україна), Польщі (Східна Галичина й Західна Волинь), Румунії (Північна Буковина й Бессарабія), Угорщини (Закарпаття).

Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі

Дата	Подія
23 серпня 1939 р.	СРСР і Німеччина підписали договір про ненапад — пакт Молотова — Ріббентропа і таємний протокол до нього, який передбачав розподіл сфер впливу в Європі. СРСР мав свободу дій у Східній Польщі (Західній Україні, Західній Білорусії), Естонії, Латвії, Фінляндії
1 вересня 1939 р.	Німеччина напала на Польщу, почалася Друга світова війна
17 вересня 1939 р.	Червона Армія перейшла радянсько-польський кордон і зайняла Східну Галичину й Західну Волинь
28 вересня 1939 р.	СРСР і Німеччина підписали Договір «Про дружбу і державний кордон», за яким ліквідувалась Польська держава й встановлювався спільний радянсько-німецький кордон
15 листопада 1939 р.	Східна Галичина й Західна Волинь увійшли до складу УРСР
28 червня 1940 р.	Радянські війська перейшли Дністер і встановили свій контроль над Бесарабією й Північною Буковиною, примусивши Румунію передати їх СРСР
2 серпня 1940 р.	Північна Буковина й Бессарабія увійшли до складу УРСР

Приєднання західноукраїнських земель до складу СРСР мало велике значення: вперше за кілька століть майже всі українські землі об’єдналися в однієї державі (за винятком Закарпаття, яке в березні 1939 р. було окуповано Угорщиною).

Для узаконювання радянського режиму в Західній Україні почала проводитись політика «радянізації», яка передбачала зміни в економічному, політичному й духовному житті згідно з виробленими в СРСР зразками. Націоналізація великої промисловості, конфіскація поміщицьких земель, створення системи соціального забезпечення, українізація освіти зустріли підтримку українського населення. Однак насильницька колективізація, заборона політичних партій, громадських організацій, «Просвіт», масові репресії викликали незадоволення населення Західної України.

ПОЧАТОК ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ. ВСТАНОВЛЕННЯ НАЦИСТСЬКОГО ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ

22 червня 1941 р. Німеччина та її союзники напали на СРСР. План «Барбаросса» («бліцкриг», 1940 р.) передбачав швидке просування німецьких військ до найважливіших політичних і економічних центрів. Війська групи армій «Північ» наступали на Ленінград, «Центр» — на Москву, «Південь» — на Київ.

На території УРСР було утворено Південно-Західний фронт (командуючий — генерал М Кирпонос) і Південний фронт (командуючий — генерал І. Тюленєв). Влітку — восени 1941 р. розгорнулися вирішальні бої за Україну, які закінчилися поразкою радянських військ і окупацією нацистськими військами всієї Правобережної, більшої частини Лівобережної України та Криму.

Військові події на території України в 1941 —1942 рр.

Дата	Подія
22 червня 1941 р.	Напад Німеччини на СРСР
23—29 червня 1941 р.	Танкова битва в районі Луцьк—Броди—Рівне—Дубно
7 липня — 26 вересня 1941 р.	Оборона Києва
5 серпня —16 жовтня 1941 р.	Оборона Одеси
30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р.	Оборона Севастополя
22 липня 1942 р.	Завершення окупації України військами Німеччини

Героїчний опір Червоної армії зірвав плани «блискавичної війни» й сприяв перемозі в битві під Москвою взимку 1941—1942 рр. Однак рішення радянського керівництва розгорнути загальний наступ на всіх фронтах, у тому числі й в Україні, виявилися помилковими. Поразки радянських військ навесні 1942 р. в районі Харкова (Харківсько-Барвенківська операція) і в Криму (Керченсько-Феодосійська операція) дала можливість німецьким військам завершити окупацію України 22 липня 1942р.

Окупація території України німецькими військами та їх союзниками супроводжувалася встановленням «нового порядку» згідно з планам «Ост» (1940 р.).

План «Ост»

• перетворення України на аграрно-сировинний придаток рейху,

• заселення окупованих земель німецькими колоністами,

• фізичне знищення або масову депортацію населення до Сибіру

Окупаційний режим здійснювався нацистськими каральними органами (СС — охоронні загони, СД — служба безпеки, гестапо — таємна поліція) і допоміжною адміністрацією з числа місцевих жителів— колабораціоністів (бургомістри, старости, поліція).

Адміністративно-територіальне розчленування України

Рейхскомісаріат «Україна»	Рівненська, Волинська, Кам’янець-Подільська, Житомирська, Київська, Дніпропетровська, Полтавська області, деякі райони Тернопільської, Вінницької, Миколаївської областей
Дистрикт «Галичина»	Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська області (підпорядковано Польському генерал-губернаторству з центром у м. Кракові)
Трансністрія	Одеська, Чернівецька, деякі райони Вінницької, Миколаївської областей (включено до складу Румунії)
Німецьке командування	Чернігівська, Сумська, Харківська області, Донбас, південна частина Кримського півострова

Економічне пограбування України виявлялося у вивозі до Німеччини сировини, устаткування, продовольства, творів мистецтва, примусовій праці населення на окупованій території, вивезенні 2,5 млн молодих людей — остарбайтерів на роботу до Німеччини.

Установлення «нового порядку» супроводжувалось терором, репресіями, масовими стратами військовополонених і мирних громадян: в Україні діяло 180 концтаборів, 50 гетто, загинуло понад 5 млн мирного населення. Окупаційний режим проводив політику планомірного й організованого знищення євреїв — голокост, символом якої стали масові розстріли у Бабиному Яру (м. Київ), Дробицькому Яру (м. Харків).

РОЗГОРТАННЯ РАДЯНСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ. ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН.

УТВОРЕННЯ УПА

Установлення «нового порядку» в Україні викликало розгортання антифашистського руху Опору, який мав три течії: радянську, націоналістичну і польську.

Основні течії руху Опору в Україні

Течія
Радянська течія	Українська визвольна течія
Організації, представники
Підпільні організації, партизанські загони та з’єднання (С. Ковпак, О. Сабуров, О. Федоров)	Організація Українських Націоналістів, Українська Повстанська Армія (С. Банд ера, Р. Шухевич)
Мета
Визволення окупованої території, відновлення радянської влади	Визволення окупованої території, відновлення української держави
Територія поширення
Чернігівщина, Сумщина, Київщина, Крим, Полісся	Галичина, Волинь, Полісся
Діяльність
Партизанські з’єднання на чолі з С. Ковпакам, О. Сабуровим, О. Федорович чинили диверсії на залізницях («рейкова війна»), руйнували німецькі комунікації, наносили удари по воєнних об’єктах, здійснювали партизанські рейди (Карпатський рейд С. Ковпака, 1943р). Дії партизан координував Український штаб партизанського руху на чолі з генералом Т. Строкочем, створений у червні 1942р. Підпільні організації добували розвіддані, організовували саботаж на підприємствах, зривали постачання сільськогосподарської продукції до Німеччини	30 червня 1941 р. після відступу радянських військ зі Львова Організація Українських Націоналістів на чолі зі С. Бандерою (ОУН-Б) заявила про відновлення незалежності України й формування уряду на чолі з Я. Стецьком. Однак нацистська адміністрація розігнала уряд і заарештувала близько 300 членів ОУН. У жовтні 1942р. була утворена Українська Повстанська Армія (УПА) на чолі з Р. Шухевичем, яка почала збройну боротьбу проти усіх, хто загрожував української незалежності — Німеччини, СРСР, Польщі

ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ. ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР ТА ІНШИХ НАРОДІВ КРИМУ.

ЗАВЕРШЕННЯ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

Після перемоги Червоної армії у Сталінградській битві (17 літня 1942 р. — 2 лютого 1943 р.) та Курській битві (5 липня — 23 серпня 1943 р.) почалося визволення території України від німецько-фашистських загарбників. Першим населеним пунктом, визволенням від німецьких військ, було с. Півнівка Ворошиловградської області.

Визволення України від нацистських окупантів (1943—1944 рр.)

Дата	Подія
Січень — грудень 1943 р.	Визволення Лівобережної України (Бєлгород-Харківська, Чернігово-Прип'ятьська. Мелітопольська, Донбаська, Запорізька, Дніпропетровська операції, битва за Дніпро, визволення Києва (6 листопада 1943 р.)
Січень — квітень 1944 р.	Визволення Правобережної України (Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська, Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька, Проскурівсько-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Одеська операції)
Квітень — травень 1944 р.	Визволення Криму (Кримська операція), масова депортація татар, греків, вірменів з Криму
Липень — жовтень 1944 р.	Визволення західноукраїнських земель (Львівсько-Сандомирська, Ясько-Кишинівська, Карпатсько-Ужгородська операції, визволення Ужгорода — останнього населеного пункту у межах сучасних кордонів України (28 жовтня 1944 р.)
30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р.	Оборона Севастополя
22 липня 1942 р.	Завершення окупації України військами Німеччини

Радянські війська разом з партизанськими загонами остаточно визволили територію України від нацистських загарбників, однак Велика Вітчизняна війна тривала до підписання Акта про беззастережну капітуляцію Німеччини. 9 травня 1945р. —День Перемоги над нацистською Німеччиною.

Народ України зробив величезний внесок у розгром Німеччини: до збройних сил СРСР було направлено 6 млн. чоловік, орденами й медалями нагороджено 2,5 млн чоловік, звання Героя Радянського Союзу удостоєно 2 069 українців. Український народ заплатив величезну ціну за перемогу: матеріальні втрати становили 1,2 трлн крб., прямі збитки — 285 млрд крб., людські втрати — близько 8 млн чоловік.

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

ДАТИ

1939 р„ 23 серпня	підписання радянсько-німецького пакту про ненапад (пакту Молотова — Ріббентропа)
1939 р., 1 вересня	напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни
1939 р., 17 вересня	вступ Червоної армії на територію Західної України
1939 р., 28 вересня	підписання СРСР і Німеччиною Договору «Про дружбу і державний кордон»
1939 р., 15 листопада	включення Східної Галичини й Західної Волині до складу УРСР
1940 р., 28 червня	вступ Червоної армії до Бессарабії та Північної Буковини
1940 р., 2 серпня	включення Північної Буковини іі Бессарабії до складу УРСР
1941 р., 22 червня	напад Німеччини на СРСР; початок Великої Вітчизняної війни
1941 р., 23—29 червня	танкова битва на західноукраїнських землях у районі Луцьк— Броди—Рівне—Дубно
1941 р., 30 червня	проголошення ОУН-Б Акта відновлення Української Держави
1941 р., 30 червня	створення Державного комітету оборони (ДКО)
1941 р., 7 липня — 26 вересня	оборона Києва
1941 р., 5 серпня — 16 жовтня	оборона Одеси
1941 р., 30 жовтня — 1942 р., 4 липня	оборона Севастополя
1941 р., 25 листопада	арешт німецьким командуванням членів оунівського підпілля
1942 р., 20 червня	створення Українського штабу партизанського руху (УШПР)
1942 р., 22 липня	завершення окупації України військами Німеччини та її союзників
1942 р., 14 жовтня	створення Української повстанської армії (УПА)
1942 р., жовтень	рейд партизанських з’єднань під командуванням С. Ковпака і О. Сабурова на Правобережній Україні
1942 р., 19 листопада	початок контрнаступу радянських військ під Сталінградом
1942 р., грудень	початок визволення України
1943 р., червень — жовтень	Карпатський рейд партизанського з’єднання під командуванням С. Ковпака
1943 р., 5 липня	початок наступу радянських військ під Курськом
1943 р., 23 серпня	визволення радянськими військами Харкова
1943 р., 6 листопада	визволення радянськими військами Києва
1944 р., січень — лютий	Корсунь—Шевченківська наступальна операція
1944 р., вересень — жовтень	Карпатсько—Ужгородська наступальна операція
1944 р., 28 жовтня	визволення радянськими військами всієї території України
1945 р., 9 травня	День Перемоги; завершення Великої Вітчизняної війни

ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

План «Ост»	план окупаційної політики німецького командування, який передбачав установлення «нового порядку» на окупованій території СРСР
Депортація	примусове виселення окремих осіб, груп, народів з місця постійного проживання
«Новий порядок»	жорстокий окупаційний режим, запроваджений німецькою адміністрацією на окупованій території СРСР, що супроводжувався терором, репресіями, масовими стратами населення
Голокост	політика планомірного й організованого знищення нацистами євреїв у Німеччині та на окупованих нею територіях в 1933—1945 рр.
Колабораціонізм	добровільне співробітництво окремих осіб, груп населення або урядів окупованих країн з окупаційною адміністрацією
Рух Опору	національно-визвольний антифашистський рух народів на окупованих Німеччиною та її союзниками територіях
Радянізація	політика радянського режиму в Західній Україні, яка передбачала зміни в економічному, політичному й духовному житті згідно з виробленими в СРСР зразками

ПЕРСОНАЛІЇ

ТИМОШЕНКО Семен (1895—1970) — радянський військовий діяч, маршал Радянського Союзу. Командував військами Червоної армії, які вступили на територію Західної України у вересні 1939 р. Учасник Великої Вітчизняної війни, командуючий військами Південно-Західного фронту після загибелі М. Кирпоноса. Представник Ставки Верховного головнокомандування

КИРПОНОС Михайло (1892—1941) — радянський військовий діяч, генерал-полковник. Герой Радянського Союзу. Підчас радянсько-фінляндської війни командував стрілецькою дивізією. Учасник Великої Вітчизняної війни, командуючий військами Південно-Західного фронту, один із організаторів оборони Києва (1941). Загинув у бою, намагаючись вирватися зі штабом фронту із оточення

КОВПАК Сидір (1887—1967) — український радянський військовий і державний діяч, генерал-майор, учасник Великої Вітчизняної війни. Командир Путивльського партизанського загону, пізніше — з’єднання партизан, яке здійснило Карпатський рейд (1943). Вів боротьбу з формуваннями УПА на західноукраїнських землях. Автор спогадів «Від Путивля до Карпат»

ФЕДОРОВ Олексій (1901—1989) — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни. Командир радянського партизанського загону на Чернігівщині, пізніше — Волинського з’єднання партизан, яке вело боротьбу проти УПА й допомагало Червоної армії визволити Ковель від нацистських військ

САБУРОВ Олександр (1908—1974) — радянський військовий діяч, генерал-майор військ НКВД, Герой Радянського Союзу. Учасник Великої Вітчизняної війни. Командир радянського партизанського загону, пізніше з’єднання партизан, що діяло на Правобережній Україні. Сприяв радянізації західноукраїнських земель, організатор військових операцій проти УПА та підпілля ОУН

БАНДЕРА Степан (1909—1959) — український політичний діяч, член УВО, один із лідерів Організації українських націоналістів. Противник польської політики «пацифікації» щодо українців Галичини і Волині, організатор замаху на міністра закордонних справ Польщі Б. Перацького. Голова ОУН-Б, що в роки нацистської окупації проголосила відновлення української державності

МЕЛЬНИК Андрій (1890—1964) — український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, співзасновник УВО, один із лідерів Організації українських націоналістів. Після смерті Є. Коновальця став головою Проводу ОУН, після розколу організації очолив ОУН-М. В роки нацистської окупації обстоював ідею відновлення української державності

ШУХЕВИЧ Роман (1907—1950) — український політичний і військовий діяч, член Організації Українських націоналістів. Один із організаторів Карпатської Січі — збройних сил Карпатської України (1938). Головнокомандуючий Української повстанської армії у (1943—1950), член Української визвольної ради. Загинув біля Львова у бою з військами НКВС

ТЕЛІГА Олена (1907—1942) — українська поетеса, політичний діяч, член Організації Українських націоналістів. У жовтні 1941 р. разом з похідними групами ОУН вирушила до Києва, де організувала Спілку українських письменників і займалася літературною діяльністю. Після початку нацистських репресій проти українських націоналістів заарештована й розстріляна у Бабиному Яру

Тест 2 (контрольний)

1. Якою цифрою позначено на карті територію, що увійшла до складу УРСР у 1940 р.?

А 1

Б 2

В 3

Г 4

2. Коли було ухвалено документ, витяг із якого наведено?

«Організація Українських Націоналістів... взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська Держава...»

А 22 червня 1941 р.

Б 30 червня 1941 р.

В 22 липня 1942 р.

Г 14 жовтня 1942 р.

3. Що таке голокост?

А тотальне фізичне знищення нацистами єврейського населення

Б обмеження прав єврейського населення за релігійною ознакою

В вороже ставлення нацистів до євреїв на окупованих територіях

Г морально-психологічний тиск окупаційної адміністрації на євреїв

4. Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами українських політичних і військових діячів.

1 генерал-полковник, командуючий військами Південно-Західного фронту, загинув під час оборони Києва

2 член Організації Українських націоналістів, головнокомандуючий Української повстанської армії

3 генерал-майор, командир Путивльського партизанського загону, згодом з’єднання партизан, яке здійснило Карпатський рейд

4 голова фракції Організації Українських націоналістів, що проголосила Акт відновлення Української Держави

А С. Бандера

Б М. Кирпонос

В С. Ковпак

Г О. Федоров

Д Р. Шухевич

5. Установіть послідовність визволення міст України радянськими військами в 1943—1944 рр.

А Київ

Б Севастополь

В Харків

Г Ужгород

6. Чим пояснюються невдачі Червоної армії на початку Великої Вітчизняної війни?

1 зруйнувнням відступаючими радянськими військами промислових об’єктів

2 прорахунками командування у визначенні напрямку головного удару ворога

3 упевненістю у веденні воєнних дій «малою кров’ю» і на «ворожій території»

4 кількісним переважанням німецьких військ у військовій техніці та озброєнні

5 співробітництвом населення окупованих земель із німецькою адміністрацією

6 демонтажем інженерних оборонних споруд на радянсько-польському кордоні