ТЕМА 9. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-Х - У 80-ТІ РР. XVII CT.

1657 р.

на козацькій раді в Чигирині молодший син Б.Хмельницького Юрій Хмельницький обраний гетьманом, але через молодість тимчасово передав владу у руки козацтва, яке обрало гетьманом Івана Виговського

1657 - 1659 рр.

гетьманування І.Виговського

1658 р.

І.Виговський підписав Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою. Козацька держава входила до складу Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних». Річ Посполита повинна була складатися з трьох рівних утворень - Польського королівства, князівства Литовського та князівства Руського (Україна)

І.Виговський придушив повстання полтавського полковника М.Пушкаря та отамана Січі Я.Барабаша, які виступили проти союзу з Польщею

1659 р.

Конотопська битва, у якій війська об’єднані війська козаків І.Виговського та татар розбили 100 тис. армію росіян

1659-1663 рр.

гетьманування Ю.Хмельницького

1659 р.

Ю.Хмельницький був обраний гетьманом на Переяславській раді в присутності російських військ і підписав Переяславську угоду з Московським царством. У порівнянні з Березневими статтями Б.Хмельницького, Переяславські статті суттєво обмежували права козацької держави і на її території розміщувалися полки російських військ

1660 р.

«Слободищенська кампанія» - невдалий наступ московсько-козацьких військ проти Речі Посполитої. Ю.Хмельницький переходить на бік Польщі й підписує з нею Слободищенський трактат, який проголосив про вхід України до Речі Посполитої. Слободищенський трактат значно обмежував права козацької держави у порівнянні з Гадяцькою угодою І.Виговського. Частина козаків на Лівобережжі підняла повстання, відмовилася визнавати владу Польщі й обрала собі нового гетьмана - Я. Сомка

60-ті - 80-ті рр. XVII ст.

доба «Руїни» в історії України

1663 р.

початок гетьманування на Правобережжі П.Тетері. Поділ України на Правобережну та Лівобережну

«Чорна рада» в Ніжині. Початок гетьманування на Лівобережжі І.Брюховецького

1663-1665 рр.

гетьманування П.Тетері на Правобережжі

1663-1668рр.

гетьманування І.Брюховецького на Лівобережжі

1665 р.

І.Брюховецький уклав з Росією Московські статті, які суттєво обмежували права козацької держави. Податкова система держави переходила під керівництво московських посадовців

1665-1676 рр.

гетьманування П.Дорошенка на Правобережжі

1667 р.

Андрусівське перемир'я на 13,5 років між Річчю Посполитою та Московським царством. Документальний поділ України по Дніпру

1668 р.

П.Дорошенко об’єднує під своєю владою Правобережну й Лівобережну України й оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра

1668-1672рр.

гетьманування Д.Многогрішного на Лівобережжі

1669 р.

Д.Многогрішний підписує Глухівські статті з Москвою, які дещо розширювали права козацької автономії у відносинах з Московським царством у порівнянні з Московськими статтями І.Брюховецького

Корсунська рада - прийняття правобережними козаками П.Дорошенка Турецького протекторату

1669-1674рр.

гетьманування на Правобережжі ставленика Речі Посполитої М.Ханенка

1672 р.

Бучацький мир між Річчю Посполитою й Османською імперією, за яким до Туреччини відійшло Поділля; П.Дорошенко оголошувався гетьманом у старих межах (Київщина та Брацлавщина); у складі Польщі залишалися західноукраїнські землі

Лівобережний гетьман І.Самойлович підписав з Москвою «Конотопські статті», що обмежували права козацької держави у порівнянні з Глухівськими статтями Д.Многогрішного

1672-1687 рр.

гетьманування І.Самойловича на Лівобережжі

1674 р.

у друкарні Києво-Печерської Лаври був виданий «Синопсис» - нарис вітчизняної історії (з російської точки зору), що фактично став першим систематизованим підручником з історії. Імовірним автором «Синопсису» був І.Гізель

1676 р.

І.Самойлович оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра, після зречення влади П.Дорошенка на Правобережжі

1677-1685рр.

гетьманування Ю.Хмельницького на Правобережжі

1677 р., 1678 р.

Чигиринські походи Ю.Хмельницького разом з турками й татарами на м. Чигирин проти росіян і лівобережного гетьмана І.Самойловича. Походи закінчилися повним руйнуванням міста

1681 р.

Бахчисарайський мир між Московським царством і Османською імперією, за яким Лівобережжя входило до складу Росії; на Запорозьку Січ також поширювалася влада Росії; Поділля визнавалося за Туреччиною. Після Бахчисарайського договору Ю.Хмельницького було позбавлено гетьманської влади і страчено у 1685 р.

1685 р.

страта Ю.Хмельницького турками

1686 р.

«Вічний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою, який «навічно» закріпив поділ України по Дніпру

Київська православна митрополія була підпорядкована Московському патріархату

1687 р.

лівобережний гетьман І. Самойлович брав участь разом з російською армією на чолі з князем В. Голіциним у спільному першому Кримському поході проти татар. Похід завершився невдало

І.Самойлович був відсторонений від гетьманської влади

Барабаш Яків

отаман Запорозької Січі 1657-1658 рр., разом із М.Пушкарем очолив антиурядове повстання 1658 р. проти гетьманування І.Виговського

Баранович Лазар

український церковний, політичний та літературний діяч другої половини XVII ст. Автор полемічного трактату «Нова міра старої віри»

Брюховецький Іван

гетьман Лівобережжя 1663-1668 рр. Підписав з Росією «Московські статті», за якими значно обмежив автономію козацької держави. Був обраний на «Чорній раді» в Ніжині, події якої описав П.Куліш

Виговського Іван

козацький гетьман 1657-1659 рр. Підписав Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою. Придушив повстання козаків на чолі з М.Пушкарем та Я.Барабашем. Переміг російські війська в битві під Конотопом у 1559 р.

Гізель Інокентій

український православний діяч XVII ст., вчений-богослов, служитель церкви. Імовірний автор «Синопсису». Автор полемічного трактату «Правдива віра»

Дорошенко Петро

гетьман Правобережжя 1665-1676 рр. Спирався на підтримку Османської імперії. Створив корпус найманих козаків - сердюків. У 1668 р. тимчасово став гетьманом обох берегів Дніпра

Многогрішний Дем’ян

гетьман Лівобережжя 1668-1672 р. Підписав з Москвою «Глухівські статті»

Самойлович Іван

гетьман Лівобережжя 1672-1687 рр. Підписав з Росією «Конотопські статті». У 1676 р. тимчасово оголошує себе

гетьманом обох берегів Дніпра. У 1677-1678 рр. захищав Чигирин під час «Чигиринських походів» правобережних козаків Ю.Хмельницького та турецьких військ

Сірко Іван

легендарний отаман Запорозької Січі часів «Руїни». Прославився битвами з татарами та турками, у яких не зазнав жодної поразки. Дружби з Сірком шукали польські королі та російські царі

Сомко Яків

наказний гетьман Лівобережжя 1660-1663 рр.

Суховій Петро

отаман Запорозької Січі 1668-1669 рр., гетьман Війська Запорозького та Правобережної України 1669 р. (ставленик Кримського ханства)

Тетеря Павло

гетьман Правобережжя 1663-1665 рр. Спирався на підтримку Польщі

Ханенко Михайло

поставлений поляками гетьман Правобережжя у 1669 р.

Хмельницький Юрій

молодший син Б.Хмельницького, український гетьман 1657 р., 1659-1663 рр.. Гетьман Правобережжя 1677-1685 рр. Відповідальний за початок «Руїни» на українських землях, за розкол України на Правобережну та Лівобережну. Брав участь у «Чигиринських походах» 1677-1678 рр. Був страчений турками у 1685 р.

Андрусівське перемир’я

перемир’я на 13,5 років між Річчю Посполитою та Московським царством 1667 р. Умови:

Річ Посполита і Московське царство припиняють бойові дії на 13,5 років;

Правобережжя визнавалося під владою Речі Посполитої, Лівобережжя та Київ (на 2 роки) - під владою Росії; Запорозька Січ оголошувалася територією спільного управління Росії та Польщі

Бахчисарайський мир

мирний договір між Московським царством та Османською імперією 1681 р., згідно з яким Лівобережжя входило до складу Росії; на Запорозьку Січ також поширювалася влада Росії; Поділля визнавалося за Туреччиною

Бучацький мир

мир між Річчю Посполитою й Османською імперією, за яким до Туреччини відійшло Поділля; П.Дорошенко оголошувався гетьманом у старих межах (Київщина та Брацлавщина); у складі Польщі залишалися західноукраїнські землі

Велике князівство Руське

назва козацької України (у складі Київщини, Брацлавщини та Чернігівщини) відповідно до умов Гадяцького договору 1658 р. Велике князівство Руське мало увійти до складу Речі Посполитої Трьох Народів (поляків, литовців та українців)

Великий згін

насильне переселення мешканців Правобережжя (Подніпров’я) на Лівобережну Україну організоване І.Самойловичем у 1678- 1679 рр.

Вічний мир

мирний договір між Річчю Посполитою та Московським царством 1686 р. Умови:

- кордон між Річчю Посполитою та Московською державою проходив по Дніпру. Правобережжя перебувало у складі Речі Посполитої, Лівобережжя - у складі Росії;

- Поділля залишалося під владою Туреччини;

- Запоріжжя та м. Київ відходили до Москви

Гадяцький трактат

угода 1658 р. між Річчю Посполитою та козацькою державою І.Виговського. Умови договору:

Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Велике князівство Руське» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних»;

князівство мало свій суд, казну, монету, військо в 30 тисяч реєстрових козаків та 10 тисяч найманців, виборне довічне гетьманське управління, але самостійні зовнішні відносини з іншими державами заборонялись;

православна віра урівнювалася в правах з католицькою; козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, можливість отримати шляхетство, але відновлювалося велике землеволодіння та різноманітні повинності й податки селян і міщан

Гетьманщина

неофіційна назва козацької держави, яка набуває поширення наприкінці XVII - XVIII ст.

Глухівські статті

угода 1669 р. між Лівобережним гетьманом Д.Многогрішним та Московським царством. Умови:

московські залоги розташовувалися лише в п’яти містах

- Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині та Острі;

податки збирала козацька старшина;

- реєстр становив 30 тис. осіб;

гетьманові дозволялося тримати наймане військо - компанійців;

резиденція гетьмана переносилася до Батурина

Інтервенція

втручання однієї чи декількох держав у внутрішні справи іншої держави, застосовуючи військові сили

Компанійці

козаки підпорядкованого гетьману вільнонайманого кінного полку. Вперше компанійців найняв Д.Многогрішний

Конотопські статті

угода 1672 р. між Лівобережним гетьманом І.Самойловичем та Московським царством. Умови:

гетьману заборонено мати компанійські полки; гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшинської ради;

гетьманові заборонялося підтримувати зовнішні відносини без царської згоди, особливо з П.Дорошенком

Корсунська угода

Договір, підписаний 1669 р. між Правобережним гетьманом П.Дорошенком та турецьким урядом, за яким правобережні козаки прийняли турецький протекторат

Московські статті

угода 1665 р. між Лівобережним гетьманом І.Брюховецьким та Московським царством. Умови:

вибори гетьмана відбувалися лише за згоди царя; московські залоги розташовувалися в усіх найбільших українських містах, а також у фортеці Кодак; податки збирали московські посадовці; митрополит української православної церкви призначався Московською церквою

Переяславська угода

угода 1659 р. між козацьким гетьманом Ю.Хмельницьким та Московським царством. Умови:

московські війська розташовувалися в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані й мали утримуватися за рахунок місцевого населення;

кандидатура гетьмана узгоджувалась із московським царем;

заборонялися дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами

Руїна

період в історії України 60-х - 80-х рр. XVII ст., який характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України по Дніпру та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московського царства, Речі Посполитої, Оманської імперії)

Сердюки

козаки вільнонайманого піхотного полку, який виконував функції особистої гвардії гетьмана. Сердюків уперше найняв П.Дорошенко

«Синопсис»

надрукований у 1674 р. нарис вітчизняної історії (з російської точки зору), що фактично став першим систематизованим підручником з історії. Імовірним автором «Синопсису» був І.Гізель

Слободищенський трактат

угода між Річчю Посполитою та козацькою державою, підписана Ю.Хмельницьким у 1660 р., яка проголосила про вхід козацької держави до Речі Посполитої. У порівнянні з Гадяцькою угодою І. Виговського Слободищенський трактат Ю. Хмельницького значно обмежував права та свободи козацької України у складі Речі Посполитої

Чигиринські походи

походи 1677 р. та 1678 р. козаків правобережного гетьмана Ю.Хмельницького разом з турками й татарами на м. Чигирин проти росіян і лівобережного гетьмана І.Самойловича. Походи закінчилися повним руйнуванням міста

Чорна Рада

загальна козацька рада за участі «черні» (селян, бідних міщан та козаків), на якій у 1663 р. у м. Ніжині обрали гетьманом Лівобережжя І.Брюховецького. Ці події лягли в основу роману П.Куліша «Чорна рада»

Чуднівська кампанія

наступ 1660 р. козаків Ю.Хмельницького та московських військ проти Речі Посполитої, який закінчився поразкою козацько-московських сил у битві під Чудновим. У результаті Ю. Хмельницький підписав із Річчю Посполитою Слободищенський трактат