ТЕМА 8. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII CT.

1648-1657 рр.

національно-визвольна війна українського народу на чолі з Б.Хмельницьким проти польського панування

1648 р., січень

захоплення козаками Б. Хмельницького Запорозької Січі. Початок Національно-визвольної війни

1648 р., лютий-березень

Угода Б. Хмельницького з Кримським ханом Іслам-Гіреєм III про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої

1648 р., 5-6 травня

битва під Жовтими Водами, перша битва Національно-визвольної війни. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої

1648 р., 16 травня

битва під Корсунем. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої

1648 р.,23 вересня

битва під Пилявцями на Волині, де до козаків приєдналися повсталі українські та білоруські селяни. Перемога козаків і нищівна поразка 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського («перини», «латини» і «дитини» за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину

1648 р., жовтень

осада козаками Б. Хмельницького разом із татарами Львова і Замостя

1648 р., грудень

козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея, який виведе українців з польського полону як колись пророк Мойсей вивив євреїв з єгипетського полону. Саме в грудні 1648 р. Б. Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави, а не лише помста за трагедію особистого життя

1649 р., липень-серпень

козацькі війська оточили частину польських військ на чолі з магнатом Яремою Вишневецьким у фортеці Збараж

1649 р., липень

битва під Лоєвим, у якій козацькі війська на чолі з полковником М. Кричевським зупинили литовські війська Я. Радзивілла. Сам М. Кричевський загинув під час битви. Ф хоча литовці здобули перемогу, через великі втрати вони вимушені були зупинити свій наступ в Україну

1649 р., 15 серпня

під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами польської армії на чолі з королем Яном Казимиром. Козаки практично здолали поляків, але союзники козаків - татари - вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з полякам. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір

1649 р.,18 серпня

Зборівський мирний договір між козаками і поляками, за яким під владу козаків переходила Київщина, Брацлавщина та Чернігівщина, а козацький реєстр збільшувався до 40 тис. козаків

1650 р., серпень-вересень

козацька армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Це був перший молдавський похід козаків Б. Хмельницького

1651 р., лютий

поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне. У цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна

1651 р.,28 червня

битва під Берестечком, найбільша битва війни (разом близько 300 тисяч вояків). У вирішальний момент козаків зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення. Це була перша поразка козацьких військ у національно-визвольній війні

1651 р., липень

друга битва під Лоєвим, під час якої козацькі війська на чолі з полковником М. Небабою були розбиті литовськими військами Я. Радзивілла. М. Небаба загинув у бою

1651 р., 28 вересня

Білоцерківський договір між поляками та козаками, згідно з яким під владою козаків залишалася лише Київщина, а реєстр скорочувався до 20 тис.

1652 р.,травень

битва під Батогом, у якій козаки знову одержують перемогу над поляками. Ця перемога призвела до відновлення території козацької держави, зміцнення її військового і політичного становища

1653 р., серпень-вересень

Молдавський похід (Сучавська кампанія) сина Богдана Хмельницького Тимоша Хмельницького, під час якого він загинув у сутичці з молдавськими військами

1653 р., осінь

облога козаками польської армії у м. Жванець. Козаків раптово знову зрадили татари, які таємно уклали сепаратний мир з поляками, підписавши в грудні 1653 р. Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах

1653 р., 1 жовтня

московський Земський собор вирішив прийняти Військо Запорозьке під зверхність московського царя, тобто встановити протекторат над Україною

1654 р.,8 січня

у м. Переяслав відбулася Переяславська козацька рада, на якій більшість козаків присягнули на вірність московському царю

1654 р., березень

укладання Березневих статей - умов договору між Московським царством та козацькою державою. Держава Війська Запорозького приймала протекторат московського царя, залишаючись надалі окремою державою, зберігаючи свій політичний і соціальний устрій, власну адміністрацію, армію, фінанси. Реєстр збільшувався до 60 тис. козаків.

1655 р., січень

перемога козацько-московських війська над поляками в битвах під Охматовим (Дрижипільська битва) та Городком

1656 р., жовтень

Віленське перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством

1657 р., 27 липня

смерть Б.Хмельницького

Богун Іван

козацький полководець часів Національно-визвольної війни. У 1651 р. під час Берестейської битви за відсутності Б.Хмельницького очолив командування козацьким військом, урятував козацьку армію від розгрому. У 1654 р. відмовився давати присягу російському цареві на Переяславській раді

Бутурлін Василь

Російський військовий діяч і дипломат, який у січні 1654 р. очолив російське посольство в Україні, яке від імені московського царя Олексія Михайловича уклало союзну угоду з українським козацтвом про спільні дії проти Речі Посполитої

Жданович Антон

сотник Чигиринського полку, а потім полковник Київський. У 1657 р. очолював козацькі війська в спільному поході проти Речі Посполитої разом зі Швецією та Трансільванією

Іслам-Гірей III

хан Кримського ханства, з яким у 1648 р. Б.Хмельницький уклав воєнно-політичний союз

Максим Кривоніс

черкаський полковник, визначний військовий діяч початку Національно-визвольної війни: у Корсунській битві загін під його командуванням зіграв вирішальну роль у розгромі польського війська. Помер від чуми під час облоги Замостя наприкінці 1648 р.

Кричевський Михайло

виходець із Берестейської української католицької шляхти, полковник реєстрових козаків, із початком Національно-визвольної війни перейшов на бік Б. Хмельницького й прийняв православ’я. Був призначений київським полковником. Загинув у 1649 р. під час першої битви під Лоєвим з литовськими військами

Лупул Василь

молдавський господар 1634-1654 рр. 3 1650 р. союзник Б.Хмельницького в боротьбі проти Речі Посполитої. Син Б.Хмельницького Тимош Хмельницький одружився на дочці В.Лупула Розанді

Небаба Мартин

колишній коростишівський міщанин, потім - Чернігівський полковник, загинув у 1651 р., обороняючи переправу поблизу Лоєва від війська Януша Радзивілла

Нечай Данило

походив з родини православного шляхтича, сподвижник Б. Хмельницького. Загинув у лютому 1651 р. в битві з поляками біля м. Красне

Олексій Михайлович Романов

московський цар, який «взяв козацьку державу під велику руку царя» у 1654 р.

Радзивілл Януш

литовський державний і військовий діяч, який очолював литовські війська в боротьбі з козаками в битві під Лоєвим у 1649 р. та 1651 р. У 1651 р. війська Я.Радзивілла здобули Київ і вчинили жорстоку розправу з мешканцями міста

Розанда

молодша дочка молдавського господаря В.Лупула. Дружина Тимоша Хмельницького (старшого сина Б.Хмельницького)

Хмельницький Богдан

український гетьман. Керівник Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.

Хмельницький Тимош

старший син Б. Хмельницького, який загинув під час молдавського походу 1653 р.

Юрій II Ракоці

князь семигородський (трансільванський) середини XVII ст. У 1657 р. брав участь разом з українськими козаками та шведами у спільному поході проти Речі Посполитої

Березневі статті

договір між Московським царством та козацькою державою Б.Хмельницького 1654 р. Умови договору:

Держава Війська Запорозького зберігає свій устрій, адміністрацію, фінанси, військо тощо;

чисельність козацького війська (реєстр) становить 60 тис. козаків;

московським чиновникам забороняється втручатися у внутрішні справи козацької держави;

Держава Війська Запорозького має право мати зовнішні відносини з будь-якими державами, окрім Туреччини та Польщі.

Білоцерківський мир

мирний договір 1651 р. між Річчю Посполитою та Державою Війська Запорозького. Умови договору:

територія автономії козацької держави під владою гетьмана обмежувалась лише Київським воєводством; реєстр козаків зменшувався до 20 тис. козаків; гетьман підпорядковувався польському королю і позбавлявся права зовнішніх зносин;

шляхта і польські чиновники отримали право повернутися до своїх маєтків

Віленське перемир’я

перемир’я 1656 р. між Річчю Посполитою та Московським царством, за яким обидві держави домовлялися не укладати сепаратний мир із Швецією. Віленське перемир’я було підписане без участі українських козаків

Гетьманщина

неофіційна назва козацької держави, яка набуває поширення наприкінці XVII - XVIII ст.

Держава Війська Запорозького

офіційні назва козацької держави, яка утворилася у 1649 р. у ході Національно-визвольної війни

Зборівський трактат

мирний договір 1649 р. між Річчю Посполитою та військом Б.Хмельницького. Умови договору:

визнання Річчю Посполитою автономії козацької України під владою гетьмана на території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств (Військо Запорозьке в межах Речі Посполитої); установлювався реєстр у 40 тис. козаків; усім учасникам війни оголошувалася амністія; польська шляхта отримала право повернутися до своїх маєтків, а селяни мусили повертатися до своїх панів та виконувати довоєнні повинності;

православна церква урівнювалася в правах з католицькою.

У результаті Зборівського договору можна вести мову про утворення української козацької держави

Кам’янецька угода

угода про спільні дії, яку уклали Річ Посполита та Кримське ханство у 1653 р.

Молдавські походи

козацькі походи на Молдавське князівство 1650-1653 рр. з метою встановлення союзних відносин основі шлюбу між старшим сином Б.Хмельницького Тимошом Хмельницьким а молдавською принцесою Розандою

Національно-визвольна війна

війна українського народу сер. XVII ст. на чолі з Б.Хмельницьким за визволення з-під влади Речі Посполитої

Переяславська рада

козацька рада у м. Переяслав 8 січня 1654 р., на якій більшість козаків присягнули на вірність московському царю Олексію Михайловичу

Протекторат

така форма міждержавних відносин, за якої одна країна визнає над собою зверхність іншої заради власної безпеки

Універсал

письмовий законодавчий та виконавчий акт козацького гетьмана, починаючи з часів Б.Хмельницького