Історія України: хронологічний і термінологічний довідник для підготовки до ЗНО
ТЕМА 14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVIII - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
|
1784 р. |
заснування Львівського університету, при якому відкрито Руський інститут з українською мовою навчання, що діяв до 1809 р. |
|
1798 р. |
перше видання «Енеїди» І.Котляревського відкриття першого професійного театру із професійною трупою в м. Харкові |
|
1805 р. |
відкриття першого в Наддніпрянській Україні Харківського університету з ініціативи В.Каразіна |
|
1809 р |
будівництво італійським архітектором Тома де Томоном оперного театру в Одесі |
|
1816 р. |
греко-католицький священик І.Могильницький у м. Перемишлі заснував Товариство греко-католицьких священників |
|
1817 р. |
закриття Києво-Могилянської академії, на базі якої у 1819 р. була відкрита Київська духовна академія |
|
1820 р. |
відкриття князем О.Безбородьком в м. Ніжині гімназії вищих наук, що прирівнювалася до університету |
|
1833 р. |
заснування культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця». Засновниками гуртка були М.Шашкевич, І.Вагилевич та Я.Головацький |
|
1834 р. |
відкриття Київського університету імені князя Володимира (сучасний Національний університет імені Т.Шевченка) |
|
1837 р. |
видання культурно-просвітницьким гуртком «Руська трійця» альманаху «Русалка Дністровая» |
|
1840 р. |
перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка |
|
1846 р. |
перше видання «Історії Русів» |
|
1848 р. |
відкриття кафедри української мови у Львівському університеті перший з’їзд українських діячів науки та культури у Львові - Собор руських учених |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
|
Вагилевич Іван |
західноукраїнський поет, фольклорист, громадський діяч XIX ст. Один із засновників культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» у 1833 р. |
|
Головацький Яків |
західноукраїнський поет, лінгвіст, історик, греко-католицький священик. Один із засновників культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» у 1833 р. |
|
Гулак Микола |
український учений, математик, природознавець, громадсько-політичний діяч XIX ст. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства 1846 р. |
|
Гулак-Артемовський Петро |
український письменник XIX ст., поет, байкар. Започаткував в українській літературі жанр романтичної балади |
|
Каразін Василь |
український вчений-хімік першої половини XIX ст. Засновник Харківського університету 1805 р. |
|
Квітка-Основ’яненко Григорій |
український прозаїк, драматург першої половини XIX ст. Засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі |
|
Кониський Григорій |
український письменник шляхетського походження, церковний та культурний діяч ХVIII ст. Один з імовірних авторів «Історії Русів» |
|
Костомаров Микола |
видатний український історик XIX ст., викладач Київського університету. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства 1846 р., автор «Книги буття українського народу» |
|
Котляревський Іван |
український громадський діяч, письменник, автор «Енеїди» 1798 р. Засновник української класичної літератури. Організатор полтавського козачого полку під час російсько-французької війни 1812 р. |
|
Куліш Пантелеймон |
український письменник XIX ст., автор роману «Чорна рада», член Кирило-Мефодіївського братства |
|
Максимович Михайло |
український вчений-енциклопедист, історик XIX ст. Перший ректор Київського університету імені князя Володимира |
|
Могильницький Іван |
західноукраїнський освітній і церковний діяч, греко-католицький священик. Засновник у м. Перемишлі 1816 р. Товариства греко-католицьких священників |
|
Остроградський Михайло |
видатний український вчений-математик XIX ст. |
|
Полетика Григорій |
український громадський діяч XVIII ст., письменник, поліглот, перекладач. Один з імовірних авторів «Історії Русі в» |
|
Шашкевич Маркіян |
західноукраїнський поет, науковець, греко-католицький священик. Очолив культурно-просвітній гурток «Руська трійця» у 1833 р. Ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» у 1837 р. Виступав за рівноправність української мови |
|
Шевченко Тарас |
відомий український поет XIX ст., громадсько-політичний діяч. Брав участь у засіданні Кирило-Мефодіївського братства |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
|
«Енеїда» І.Котляревського |
українська поема, написана письменником І.Котляревським і вийшла друком у 1798 р. «Енеїда» - перша пам’ятка української літератури, що була написана розмовною мовою. Поема започаткувала становлення нової української літератури |
|
Класицизм |
мистецький та архітектурний стиль, в основу якого покладені традиції античності як норма та зразок досконалості. В архітектурі класицизму масово представлені колони |
|
«Кобзар» Т.Шевченка |
збірка поезії українського поета Т.Шевченка, яка вперше вийшла друком у 1840 р. в м. Санкт-Петербург |
|
Романтизм |
ідейний рух у літературі та мистецтві кінця XVIII-XIX ст., характерними ознаками якого є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, загострення уваги до психологічних проблем особистості, її почуттів тощо |
|
«Історія Русів» |
історичний твір української національно-політичної думки кінця XVIII - початку XIX ст., у якому представлений історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 р. Уперше твір вийшов друком у 1846 р. Автор невідомий. Імовірними авторами вчені визначають Г.Кониського та Г.Полетику |
|
«Русалка Дністровая» |
літературний альманах, який був виданий у м Будапешті культурно-освітнім гуртком «Руська трійця» у 1837 р. Того ж року був конфіскований владою |
|
«Руська трійця» |
галицький культурно-просвітницький гурток, який був заснований у 1833 р. М.Шашкевичем, І.Вагилевичем та Я.Головацьким |
