Історія України: хронологічний і термінологічний довідник для підготовки до ЗНО
ТЕМА 13. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVIII - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
70-80-ті рр. XVIII ст. |
реформи Марії-Терезії та Йосифа II в Австрійській імперії |
1789 р. |
скасування панщини в Австрійській імперії реформою імператора Йосипа II. Після смерті Йосипа II панщина була поновлена |
1816 р. |
греко-католицький священик І.Могильницький у м. Перемишлі заснував Товариство греко-католицьких священників |
20-30-ті рр. XIX ст. |
рух опришків під керівництвом М.Штолюка діяльність Перемишльського культурно-освітнього гуртка на чолі з єпископом М. Левицьким |
30-40 рр. XIX ст. |
початок промислового перевороту на Західноукраїнських землях |
1831 р. |
«холерні бунти» в Закарпатті - виступи селян, пов’язані з епідемією холери |
1833 р. |
заснування культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця». Засновниками гуртка були М.Шашкевич, І.Вагилевич та Я.Головацький |
1837 р. |
видання культурно-просвітницьким гуртком «Руська трійця» альманаху «Русалка Дністровая» |
1843-1844 рр. |
селянське повстання на Буковині під проводом Л.Кобилиці |
1848-1849 рр. |
революції у Австрії, Франції, Італії та Німеччині, що увійшли в історію під назвою «весна народів» |
1848 р., квітень |
остаточне скасування панщини в Галичині |
1848 р., травень |
у Львові створено першу українську політичну організацію - Головну Руську Раду, яку очолив Г.Яхимович |
1848 р., червень |
Слов’янський з’їзд у м. Празі, на якому відбулося визнання українців за окремий народ з власними національними потребами |
1848 р., жовтень |
Собор руських учених у Львові, на якому утверджено єдину граматику української мови, висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах |
1848 р., 1-2 листопада |
ініційоване поляками збройне повстання у Львові, яке придушене австрійськими військами |
1848-1850 рр. |
друге селянське повстання на Буковині під проводом Л.Кобилиці |
1849 р. |
Буковина отримала статус окремого автономного округу у складі Королівства Галичини та Лодомерії |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Вагилевич Іван |
західноукраїнський поет, фольклорист, громадський діяч XIX ст. Один із засновників культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» у 1833 р. |
Габсбурги |
правляча династія в Австрійській імперії |
Головацький Яків |
західноукраїнський поет, лінгвіст, історик, греко-католицький священик. Один із засновників культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» у 1833 р. |
Марія-Терезія |
австрійська імператриця (1740-1780 рр.) з роду Габсбургів. Представниця освіченого абсолютизму. Започаткувала ряд прогресивних реформ в Австрійській імперії у 70-80-хх рр. XVIII ст. |
Йосиф II |
австрійський імператор (1780-1790 рр.) з роду Габсбургів. Син Марії-Терезії. Представник освіченого абсолютизму. Продовжував прогресивні реформи в Австрійській імперії, започатковані Марією-Терезою у 70-80-хх рр. XVIII ст. |
Кобилиця Лук’ян |
ватажок селянських повстань на Буковині 1843-1844 рр. та 1848-1850 рр. Депутат австрійського рейхстагу (парламенту) у 1848 р. |
Левицький Михайло |
настоятель Української Греко-Католицької Церкви у XIX ст., керівник Перемишльського культурно-просвітницького гуртка |
Могильницький Іван |
західноукраїнський освітній і церковний діяч, греко-католицький священик. Засновник у м. Перемишлі 1816 р. Товариства греко-католицьких священників |
Шашкевич Маркіян |
західноукраїнський поет, науковець, греко-католицький священик. Очолив культурно-просвітній гурток «Руська трійця» у 1833 р. Ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» у 1837 р. Виступав за рівноправність руської мови |
Штоліок Михайло |
керівник руху опришків на Західній Україні в 20-30-ті рр. XIX ст. |
Яхимович Григорій |
єпископ Української Греко-Католицької Церкви у XIX ст. (з 1860 р. її настоятель). У 1848 р. очолив у Львові першу українську політичну організацію - Головну Руську Раду |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
«Весна народів» |
революції в Австрії, Франції, Італії та Німеччині 1848-1849 рр. Революції зазнали поразки |
Галицько-Руська матиця |
культурно-освітнє товариство, яке засноване у Львові 1848 р. і займалося переважно видавництвом дешевих освітніх книжок |
Головна Руська Рада |
перша західноукраїнська політична організація, що виникла під час революції в Австрійській імперії у травні 1848 р. у Львові. ГРР ставила собі за мету поділити Галичину на Західну (польську) та Східну (українську); запровадити українську мову в освіті та державному діловодстві, досягти рівноправ’я з поляками тощо. ГГР видавала газету «Зоря Галицька» та заснувала видавництво «Галицько-Руська матиця» |
Екстенсивне землеробство |
система господарювання, завдяки якій збільшення продукції досягається лише при розширенні посівних площ |
Інвентарі |
господарські описи міст та поміщицьких маетностей на західноукраїнських землях |
Інтенсивне землеробство |
система господарювання, завдяки якій збільшення продукції досягається засобом удосконалення праці та техніки |
«Зоря Галицька» |
перша газета українською народною мовою, що виходила друком у Львові з 1848 р. по 1857 р. Друкований орган Головної Руської Ради |
Королівство Галичини та Лодомерії |
коронний край Австрійської імперії, до складу якого входили українські землі Східної Галичини та Північної Буковини |
Промисловий переворот |
перехід від ручної праці до машинної, від мануфактур до фабрик і заводів |
Революція |
стрімкі радикальні зміни політичного, економічного та соціального життя суспільства здебільшого насильницьким методом народного повстання |
Рейхстаг |
назва парламенту (законодавчого органу влади) в Австрійській імперії |
«Русалка Дністровая» |
літературний альманах, який був виданий у м Будапешті культурно-освітнім гуртком «Руська трійця» у 1837 р. Того ж року був конфіскований владою |
«Руська трійця» |
галицький культурно-просвітницький гурток, який був заснований у 1833 р. М.Шашкевичем, І.Вагилевичем та Я.Г оловацьким |
Руський собор |
організація полонізованої української шляхти, яка виникла під час революції в Австрійській імперії у квітні 1848 р. у Львові й підтримувала ідею незалежності Польщі |
Сервітути |
право користуватися чужою власністю. На правах сервітуту селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, луками, пасовиськами тощо |
«Холерні бунти» |
збройні виступи селян Закарпаття у 1831 р., пов’язані з епідемією холери |
Центральна Рада Народова |
польська політична організація, що виникла під час революції в Австрійській імперії у квітні 1848 р. у Львові. ЦРН ставила собі за мету відновити незалежність польської держави |