Крок до ВНЗ. Всесвітня історія. Довідник

НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

Країни Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія)

• Демократичні республіки зі зростаючою ринковою економікою.

• Підтримують взаємне економічне і політичне партнерство.

• У Латвії та Естонії президент обирається парламентом, у Литві — всенародним голосуванням.

• Впроваджують національно-державні пріоритети розвитку країн.

• Власникам компенсоване втрачене в перші роки радянської влади майно.

• У 1994 р. з території республік виведені російські війська.

• У Латвії, Естонії — проблема російськомовного населення, для якого вводилися особливі умови набуття громадянства (екзамен на знання державної мови, ценз осідлості).

• Не є членами СНД; входять до НАТО, ЄС, Всесвітньої торговельної організації.

Республіка Білорусь

• Авторитарне правління президента О. Лукашенка (з 1994 р.). Рада Європи, США визначили О. Лукашенка як диктатора, що спричинило ізоляцію країни.

• Збереження планово-централізованої економіки, реформи розпочалися лише 1993 р.

• Економічна і політична інтеграція з Росією: значні дотації з Москви, наднизькі ціни на енергоносії, об’єднання грошових систем. У 1999 р. підписано договір з РФ про створення союзної держави.

• Обмеження демократичних прав і свобод:

— переслідування і зникнення журналістів;

— політична цензура державних і приватних ЗМІ;

— ув’язнення опозиційних політиків.

• Денаціоналізація білорусів: друга мова — російська, практично відсутні школи з білоруською мовою навчання, пропагування меншовартості білорусів щодо росіян, ворожнечі західному світові.

• Із середини 2000-х років — напружені відносини з РФ, пошук зближення з ЄС.

Республіка Молдова

• У перші роки незалежності — курс на возз’єднання з етнічно близькою Румунією, повернення латинського алфавіту, як наслідок — посилення сепаратистських настроїв на лівому березі Дністра, де більшість населення — українці і росіяни.

• У 1992 р. самопроголошена Придністровська республіка. До 1994 р. тривали воєнні дії між Молдовою та Придністров’ям за підтримки 14-ї армії РФ. У 1997 р. Придністров’я та Гагаузька республіка отримали широку автономію, проте конфлікт не розв’язаний до сьогодні; Придністровська республіка не визнана у світі.

• Економічне становище складне через наслідки війни та втрату значної частини промислового потенціалу у Придністров’ї; відсутні власні енергоресурси.

• У зовнішній політиці — орієнтація на ЄС.

• Втручання Румунії у внутрішні справи Молдови.

Грузія

Політичний розвиток

• Із кінця 1991 р. до початку 1994 р. з деякими перервами тривала громадянська війна між прибічниками і противниками президента З. Гамсахурдіа, що завершилася відстороненням Гамсахурдіа від влади (а згодом і вбивством) та обранням президентом Е. Шеварднадзе (1995 р.). В обмін на військову допомогу Росії Грузія увійшла до СНД.

• У 2003 р. відбулася так звана «революція троянд»: вибори президента були визнані сфальсифікованими, Е. Шеварднадзе виїхав за кордон, президентом було обрано опозиціонера М. Саакашвілі.

• Уряд Саакашвілі домігся певної економічної стабілізації, розпочав боротьбу з корупцією, проте суттєво погіршив стосунки з РФ. Восени 2007 р. політична криза змусила президента призначити позачергові президентські і парламентські вибори. За офіційними даними, у січні 2008 р. президентом знову обрано М. Саакашвілі.

Збройні конфлікти

• Із 1989 р. — боротьба Південної Осетії за незалежність від Грузії, яка переросла у війну. Наслідком стало проголошення незалежної республіки, яка, втім, не визнана у світі. Активні дії тривали до 1996 р.

• 1992 р. — самопроголошення незалежної Абхазької республіки, що призвело до військового конфлікту. За підтримки Росії абхазькі війська завдали поразки грузинській армії, яка залишила територію Абхазії. Конфлікт досі не розв’язаний і періодично загострюється.

• Серпень 2008 р. — Грузія атакувала населені пункти Південної Осетії, звинувативши самопроголошену республіку, контрольовану російськими миротворцями, у постійних провокаціях на кордоні. Грузинська армія намагалася встановити контроль над Південною Осетією. У відповідь Російська Федерація ввела свої війська на територію Абхазії та власне Грузії; офіційний привід — «захист російських громадян». Посередником у російсько-грузинському конфлікті виступив президент Франції Н. Саркозі. Незважаючи на обурення світової спільноти діями Росії, ані Рада Безпеки ООН, ані ЄС не прийняли офіційних заяв, які б засуджували агресію проти Грузії. Російські війська, всупереч домовленостям, залишаються на території Грузії.

Вірменія

• Встановила контроль над Нагірним Карабахом (1992 р.).

• Через блокаду Азербайджану 1993 р. різко погіршилося економічне становище, зріс дефіцит бюджету, закривалися підприємства; введене нормування продуктів харчування; відбулася криміналізація економіки. Зросла еміграція.

• Стабілізація — зсередини 1990-х років завдяки підписанню торговельних договорів з Туркменістаном, Іраном та США.

Азербайджан

• У країні двічі проходили дострокові президентські вибори через невдачі у конфлікті з Арменією через Нагірний Карабах (1992, 1993 рр.). Останній президент — Г. Алієв — забезпечив передання влади своєму синові І. Алієву.

• Основа економіки — нафтовидобування у Каспійському морі.

• Країна зміцнила відносини з Туреччиною, Іраном, країнами ЄС.

• У конфлікті з Вірменією в Нагірному Карабасі Азербайджан програв, хоча остаточно конфлікт досі не розв’язано. Світова спільнота наполягає, щоб формально Карабах залишився в Азербайджані, але здобув якнайширшу автономію.

Країни Центральної Азії

Авторитарні, формально демократичні держави. Об’єднані Організацією економічного співробітництва (1999 р.). Члени СНД

Узбекистан

Тяжіння до східної моделі. Президент — І. Карімов, веде активну боротьбу з кланами. Опозиція не впливає на прийняття рішень, чимало її лідерів емігрували. У 2005 р. армія придушила антиурядові виступи в Андижані

Киргизстан

Орієнтація на західну модель розвитку.

У 2005 р. відбулася «революція тюльпанів», унаслідок якої ліквідовано режим А. Акаева. Проте громадянського миру та покращення соціально-економічного становища це не принесло; триває боротьба між кланами Півночі і Півдня. Одна з перших країн СНД — членів ВТО

Туркменістан

Тяжіння до східної моделі. Культ особи «турменбаші» С. Ніязова — колишнього президента країни (помер 2006 р.). Сировинне спрямування економіки (видобуток газу). Одна з найбідніших країн Євразії. Запроваджений візовий режим для громадян СНД

Таджикистан

1991-1997 рр. — збройне протистояння керівництва країни та ісламської опозиції, Півночі та Півдня за втручання афганських моджахедів і військ Росії; завершилося за сприяння Росії, яка зберігає свою військову присутність у Таджикистані. Має найнижчий рівень життя серед пострадянських країн

Казахстан

Орієнтація на західну модель розвитку. Найрозвиненіша країна; ініціатор інтеграційних процесів у регіоні (зони єдиного економічного простору); має значні сировинні ресурси. Президент — Н. Назарбаев (з 1990 р.)

Завдання для самоконтролю

1. «Десталінізація» у СРСР спричинила

А повну ліквідацію культу особи Сталіна і демократизацію суспільства

Б встановлення культу особи М. Хрущова

В часткову демократизацію зі збереженням радянського режиму

Г розбудову правової держави з ринковою економікою

2. Після Другої світової війни СРСР приєднав такі території

А Закарпатську Україну, Кенігсберг, Південний Сахалін, Курильські острови

Б Північну Буковину, Латвію, Литву та Естонію

В Фінляндію, Кенігсберг, Південний Сахалін, Монголію

Г усі визволені країни Східної Європи

3. Авторитарні режими були встановлені в таких пострадянських державах:

А Латвія, Литва, Естонія

Б Туркменістан, Таджикистан, Білорусь

В Україна, Білорусь, Литва

Г Грузія, Вірменія, Азербайджан

4. Проаналізуйте наведені твердження і вкажіть правильне.

А «Молдова стала єдиною пострадянською республікою, що не змогла врегулювати проблему сепаратизму.»

Б «Нормалізація відносин СРСР з Югославією відбулася у 1970-ті роки.»

В «Після Другої світової війни Сталін особливу увагу став приділяти розвиткові генетики.»

Г «Нагірно-Карабахська автономна область стала яблуком розбрату між Вірменією та Азербайджаном.»

5. Укажіть чинники, що сприяли відновленню економіки СРСР після Другої світової війни.

1) Жорстке державне регулювання економіки.

2) Матеріальне стимулювання працівників.

3) Виплата Німеччиною репарацій.

4) Грошова реформа 1946 р.

5) Іноземні кредити.

6) Перерозподіл коштів легкої та харчової промисловості, сільського господарства.

7) Використання нових технологій.

6. Установіть відповідність між особою та сферою її діяльності.

1 О. Косигін

2 А. Жданов

3 П. Григоренко

4 Д. Дудаєв

А Генеральний секретар ЦК КПРС

Б Президент Чеченської республіки Ічкерія

В Секретар ЦК ВКП(б) з ідеології

Г Голова Ради Міністрів СРСР Д Дисидент-правозахисник

1

2

3

4

7. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А розстріл парламенту в Росії

Б «Кукурудзяна кампанія» М. Хрущова

В інтервенція СРСР до Афганістану

Г початок перебудови в СРСР

1

2

3

4

8. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

Зі статті американського політолога Дж. Бройлі. «Я наголошую на тому, що не варто розглядати розпад СРСР як наслідок піднесення націоналістичних опозиційних рухів; останні у вигляді політики „повернення до витоків” у республіках саме й були раціональною реакцією на занепад центральної державної влади в СРСР.»

• Чи згодні ви з автором? Які причини розпаду СРСР вбачаєте ви?

9. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«Отже, що залишив нам Горбачов? З точки зору його противників — розвалену державу, що колись називалася Радянським Союзом; нестримну інфляцію, жебраків на вулицях; мільйонерів і, як кажуть, до 80 % людей за межею бідності. Але натомість ми маємо ім’я Андрія Дмитровича Сахарова і власне прозріння, маємо книги Олександра Ісаєвича Солженіцина і розуміння великої істини — „людина” справді може звучати гордо. Чи так це мало?»

• Про який період історії СРСР йдеться у тексті?

• Чи згодні ви з автором щодо його оцінки?

• Назвіть позитивні і негативні результати політики перебудови.

• Коротко схарактеризуйте діяльність А. Сахарова та О. Солженіцина, згаданих у тексті.

10. Доведіть або спростуйте твердження.

«У 70-ті роки XX ст. в СРСР починають розвиватися корупція і тіньова економіка.»


buymeacoffee