Крок до ВНЗ. Всесвітня історія. Довідник

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ наприкінці XIX — на початку XX ст.

• Міжнародні відносини кінця XIX — початку XX ст. визначалися суперечностями між провідними країнами Європи: Росією, Німеччиною, Великою Британією, Францією, Австро-Угорщиною.

Країни	Основні суперечності
Між Німеччиною та Францією	— Франція прагне реваншу за програш у франко-прусській війні, шукає союзників для спільної боротьби з Німеччиною; — Німеччина намагається ізолювати Францію, створює Союз трьох імператорів (Росія, Австро-Угорщина, Німеччина)
Між Німеччиною та Росією	— Німеччина не підтримала Росію на Берлінському конгресі 1878 р.; — Росія відмовилася від нейтралітету на випадок нападу Німеччини на Францію; — з кінця 1870-х років тривала митна війна між країнами
Між Німеччиною та Англією	— Претензії Німеччини на панування на Близькому, Середньому і Далекому Сході, де Англія мала традиційно сильні позиції; активне проникнення німецького капіталу в Туреччину; — прагнення Німеччини отримати перевагу на морі шляхом будівництва могутнього флоту
Між Росією та Австро-Угорщиною	— Посилення Австро-Угорщини на Балканському півострові

• Водночас відбувається зближення інтересів Австро-Угорщини та Німеччини, Росії та Франції. Це призводить до формування військово-політичних блоків.

Утворення військово-політичних блоків

Військово-політичні блоки	Троїстий союз	Антанта
Рік утворення	1882 р.	1907 р.
Учасники	Німеччина, Австро-Угорщина, Італія	Франція, Велика Британія, Росія
Зміст угоди	Взаємна підтримка в разі нападу Франції або Росії	Взаємна допомога в разі нападу держав Троїстого союзу
Розпад	У 1915 р. у зв’язку з переходом Італії до Антанти	Після завершення Першої світової війни

• За формою обидва блоки мали оборонний характер.

• Через прагнення військової переваги над противником блоки розгорнули гонку озброєнь. Так, армія Німеччини до початку XX ст. зросла на 44 %, Франції — на 49 %, Австро-Угорщини — на 107 %; військові витрати Німеччини становили половину державного бюджету.

• Мир у Європі став підтримуватися рівновагою військово-політичних союзів.

• Створення блоків наблизило світову війну.

Локальні конфлікти кінця XIX — початку XX ст.

Японо-китайська війна

1894-1895 рр. — Японія отримала о. Тайвань та контрибуцію від Китаю, Китай відмовився від протекції над Кореєю.

Англо-бурська війна

1899-1902 рр. — завоювання Британією бурських республік Південної Африки Трансваалю та Оранжевої.

Іспано-американська війна

1898 р. — захоплення США Пуерто-Рико, Філіппін, о. Гуам, окупація Куби.

Марокканські кризи

• 1905-1906 рр. — Перша марокканська криза: Німеччина спробувала перешкодити Франції встановити своє панування в Марокко (Північна Африка). Конфлікт розв’язано на користь Франції завдяки підтримці Англії, Росії та Італії.

• 1911 р. — Друга марокканська криза: чергова невдала спроба Німеччини перешкодити Франції захопити Марокко. Німеччина змушена визнати протекторат Франції над більшою частиною Марокко.

Італо-турецька війна

• 1911 р. — захоплення Італією турецьких володінь у Північній Африці — Триполітанії та Кіренаїки.

Балканські кризи

• 1908-1909 рр. — Боснійська криза: Австро-Угорщина за підтримки Німеччини приєднала раніше окуповані Боснію та Герцеговину. Цей крок викликав різкий опір Сербії та Росії.

• 1912-1913 рр. — Перша балканська війна Балканського союзу (Болгарія, Сербія, Греція, Чорногорія) проти Туреччини з метою остаточної ліквідації турецького панування на півострові.

Результати Першої валлонської війни

— Туреччина позбавлена всіх європейських володінь, крім території навколо Стамбула;

— підтверджено незалежність Албанії;

— Сербія не отримала виходу до Адріатичного моря;

— між союзниками виникли суперечки щодо розподілу Македонії.

• 1913 р. — Друга балканська війна за розподіл Македонії між Сербією та Болгарією; згодом до конфлікту приєдналися інші балканські держави, Болгарія капітулювала.

Результати Другої валлонської війни

— Болгарія зберегла вихід до Егейського моря, але втратила більшість придбань Першої балканської війни;

— частина болгарських територій розподілена між Туреччиною та Румунією;

— Македонія розділена між Грецією та Сербією;

— розпався Балканський союз.