СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

Безпосередні втрати

• 27 млн людей.

• Третина національного багатства країни.

• Зруйновано 1 млн 710 міст, 70 тис. сіл і селищ

Територіальні придбання

• Закарпатська Україна.

• Область Печенги.

• Кенігсберг (Калінінград) з областю.

• Південний Сахалін і Курильські острови.

• Республіка Тува.

• Підтверджено приєднання територій у 1939-1940 рр.: Західна Україна, Північна Буковина, Бессарабія, Західна Білорусія, Прибалтика

Економічна сфера

• 1946-1950 рр. — п’ятирічка відбудови.

• Отримання репарацій від Німеччини.

• Першочергове відновлення підприємств важкої промисловості та енергетики.

• Ігнорування світових тенденцій розвитку нових промислових галузей: хімічної, електротехнічної, автомобілебудівної тощо.

• Перекачування фінансів із сільського господарства у промисловість.

• Нестача техніки, особливо в сільському господарстві, та кваліфікованої робочої сили.

• Скорочення сільськогосподарського виробництва на 2/3.

• Наднизькі ціни на аграрну продукцію, катастрофічна нестача продуктів харчування.

• Голод 1946-1947 рр. (Україна, Молдавія, частина областей Росії) через завищені плани хлібозаготівель.

• Застосування праці в’язнів ГУТАБу

Соціальна сфера

• Житлова проблема.

• Карткова система, низька оплата праці при високих цінах.

• Дитяча безпритульність.

• 1947 р. — скасування карткової системи і грошова реформа, що пограбувала заощадження населення.

• Відсутність паспортів у колгоспників

Внутрішньополітична сфера

• Антирадянський повстанський рух у Прибалтиці («Лісові брати»), Україні (УПА), Білорусії.

• Відновлення репресій, передусім проти військових та державних діячів (розгром Ленінградської партійної організації).

• Переслідування військовополонених і репатрійованих.

• Формальні вибори до Верховних Рад СРСР та союзних республік, що не мали реальних повноважень.

• 1949 р. — успішне випробування атомної бомби в Семипалатинській області

Культурна сфера

• «Ждановщина» — повний державний контроль над мистецьким життям, репресії творчої та наукової інтелігенції (за іменем секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології А. Жданова).

• Заборона «псевдонаук» — кібернетики й генетики

Десталінізація — ліквідація ознак культу особи Сталіна, демократизація радянського суспільства

Передумови

• Смерть Сталіна 5 березня 1953 р.

• Арешт і страта Л. Берія, голови Міністерства внутрішніх справ і Держбезпеки

• Вересень 1953 р. — обрання М. Хрущова Першим секретарем ЦК КПРС

Причини

• Зменшення страху перед державним репресивним апаратом.

• Масові повстання у концтаборах ГУТАБу.

• Прагнення керівництва уникнути соціального вибуху

Результати

• Звільнення з таборів та реабілітація мільйонів в’язнів.

• Обмежений характер критики сталінізму, що не торкалася суті тоталітарної системи

Суперечливість

• Відсутність офіційної інформації про сталінські злочини.

• Розстріли народних демонстрацій (просталінська у Тбілісі 1953 р.; робітнича проти підвищення цін у Новочеркаську 1962 р.).

• Не були реабілітовані кримські татари, турки-месхетинці, німці Поволжя та інші народи.

• Переслідування письменників, поетів, художників-авангардистів, інших митців, що відхилялися від партійних канонів (поети А. Вознесенський, Б. Ахмадуліна, Й. Бродський; письменники Б. Пастернак, В. Аксьонов; режисер М. Хуциев, скульптор Е. Неізвестний тощо).

• 1961 р. — XXII з’їзд КПРС прийняв нову програму партії, яка запланувала побудову комунізму за 20 років

Роки

Характеристика

1953-1956

• Скасовані позасудові органи засудження («трійки», «п’ятірки», Особлива нарада МВС СРСР).

• Амністія громадян та народів, що співробітничали з німцями.

• Початок реабілітації репресованих

Роки

Характеристика

1956-1964

• Лютий 1956 р. — доповідь М. Хрущова «Про культ особи Сталіна та його наслідки» на XX з’їзді КПРС:

— критика сталінської політики як злочинної;

— засудження масових репресій;

— причина культу — сам Сталін і риси його характеру, а не радянська система;

— радянське керівництво не несе відповідальності за сталінські злочини.

• Перейменування населених пунктів, вулиць, заводів тощо, названих іменем Сталіна, знесення пам’ятників вождю.

• Звільнення більшості політичних в’язнів ГУТАБу

Зміст

Результати

• Скорочення кількості міністерств союзного підпорядкування.

• Розширення прав республік у формуванні бюджету, використанні капіталовкладень.

• Ліквідація міністерств.

• Утворення системи рад народного господарства — раднаргоспів — територіальних органів, які планували й управляли промисловістю і будівництвом у межах відповідних економічних районів.

• Створення Вищої ради народного господарства та державних комітетів з окремих галузей промисловості

• Зростання реальних повноважень республік.

• Децентралізація управління.

• Більш ефективне використання ресурсів.

• Збільшення виробництва товарів народного споживання.

• Впровадження промислових ЕОМ, запуск першого штучного супутника Землі (1957), політ першого космонавта Ю. Гагаріна у космос (1961), розвиток атомної енергетики.

• Зростання добробуту населення.

• Повільні темпи НТР (крім воєнної та космічної галузей), відставання від західних держав

Рік

Зміст

Результати

1953

• Впровадження матеріального заохочення працівників.

• Скорочення податків на присадибні ділянки.

• Списання боргів колгоспів

• Рентабельність сільського господарства.

• Зростання валового збору зерна

1957

• Укрупнення колгоспів.

• Перетворення колгоспів на радгоспи

• Скорочення кількості колгоспів, покращення їхньої матеріально-технічної бази.

• Занепад «неперспективних» сіл

1958

• Ліквідація МТС.

• Продаж техніки МТС колгоспам за завищеними цінами

• Зростання боргів колгоспів.

• Відсутність необхідних умов для обслуговування і зберігання техніки

Рік

Мета

Результати

1954

Освоєння цілинних земель Південного Сибіру, Казахстану, Алтаю, Північного Кавказу

Закріплення екстенсивного розвитку аграрної галузі

1955

Розширення посівів кукурудзи як кормової культури

• Скорочення посівів зернових.

• Порушення сівозміни, структури ґрунтів

Рік

Мета

Результати

1957

Догнати і перегнати США у виробництві м’яса і молока на душу населення

• Скорочення поголів’я худоби у присадибних господарствах.

• Нестача кормів

Рік

Характеристика

1953

• Введення щомісячної (або поквартальної) оплати праці колгоспників.

• Нормалізовано виплату трудоднів.

• Підвищення грошової оплати колгоспників

1956

• Зростання пенсій на 80 % .

• Скасовано кримінальну відповідальність робітників і службовців за залишення роботи.

• Селянам видано паспорти.

• Початок масового житлового будівництва: до 1965 р. житлом забезпечено майже 18 млн осіб

1957

• Ліквідовано обов’язкові державні позики, що забирали до 10 % зарплати.

• Скорочено робочий день.

• Впроваджено 5-денний робочий тиждень

1961

Грошова реформа: вартість карбованця зменшено вдесятеро, зросли ціни

Результати

• Відплив кадрів з села.

• Вільний продаж побутової техніки, автомобілів.

• Реальне покращення добробуту громадян СРСР.

• Наприкінці 50-х років підвищуються ціни, заморожується зарплата, поглиблюється товарний дефіцит

Причини

• Суперечливість діяльності М. Хрущова.

• Скорочення прихильників хрущовської політики.

• Продовольчі труднощі початку 60-х років

Подія

• 12 жовтня 1964 р. пленум ЦК КПРС затвердив зняття М. Хрущова з усіх посад.

• Першим секретарем ЦК КПРС обрано Л. Брежнєва

Результати

• Згортання десталінізації та реабілітації жертв сталінських репресій.

• Посилення адміністративних методів керівництва.

• Згортання більшості хрущовських реформ

Автор

Голова Ради міністрів СРСР О. Косигін

Мета

Створення конкурентоспроможної економіки

Основні заходи

• Відновлення міністерств.

• Збільшення самостійності підприємств у плануванні.

• Введено показник реалізації продукції.

• Формування фондів розвитку культури й відпочинку, сфери побуту для працівників.

• Підвищено оплату надпланових поставок колгоспів.

• Покращення матеріально-технічної бази колгоспів

Результати

• 1966-1970 рр. — «золота п’ятирічка».

• Збільшення реальної зарплати, зростання кількості баз відпочинку та профілакторіїв.

• Відсутність реального ринку товарів.

• Відсутність стимулів до підвищення продуктивності праці та якості продукції

Наростання економічноїкризи

• Технологічне відставання СРСР, за винятком військової та космічної промисловості.

• Значна енерго- та матеріаломісткість виробництва.

• Експортний товар — сировина, передусім нафта і газ.

• Низька продуктивність праці.

• Реалізація дорогих, економічно необґрунтованих проектів (Байкало-Амурська магістраль)

• Закупки за кордоном продовольства та товарів масового вжитку.

• Замороження будівництва об’єктів культури, освіти, спорту.

• Гостра житлова проблема.

• Товарний дефіцит

Екологічна криза

• Зміна річищ Амудар’ї та Сирдар’ї — річок, що впадали в Аральське море, — призвела до обміління моря, засолювання ґрунтів.

• Затоплення родючих земель унаслідок будівництва великих гідроелектростанцій.

• Будівництво АЕС у густозаселених регіонах.

• Забруднення водоймищ, повітря відходами виробництва

Суспільно-політичний застій

• Конституція 1977 р. закріпила тезу про побудову в СРСР «розвиненого соціалістичного суспільства».

• Возвеличення керівництва держави, передусім Л. Брежнєва, нагородженого багатьма вищими нагородами СРСР.

• Конституційне затвердження однопартійної системи.

• Фіктивність більшості прав і свобод.

• Корупція

Національне питання

• Заява про формування «радянського народу».

• Русифікація: різке скорочення вузів з рідною мовою навчання, заохочення відмови від вивчення рідної мови тощо.

• Заохочення міграцій населення до інших республік.

• Колоніальний характер республіканських економік (вирощування бавовнику в Середній Азії)

Наука і культура

• Фінансування передусім природничих дисциплін, що були пов’язані з оборонною промисловістю.

• Заборона об’єктивно аналізувати радянську політику.

• Дві течії в мистецтві: представники однієї звеличували комуністичну партію, за що користувалися державною підтримкою (М. Шолохов, К. Федін), представники іншої були опозиційно налаштовані і критично ставилися до існуючих порядків (О. Солженіцин, В. Аксьонов, Б. Гребенщиков)

Результати

• Стагнація економіки, відставання від провідних індустріальних держав.

• Наростання мовчазного невдоволення.

• Активізація дисидентів

Поняття

Дисидент — інакомислячий, незгодний

Передумови виникнення

• Лібералізація суспільного життя внаслідок «відлиги».

• Антикомуністичні виступи в країнах Центральної Європи.

• Світовий правозахисний рух внаслідок прийняття Декларації прав людини (1948), Гельсінкського заключного акту (1975).

• Фіктивність проголошених Конституціями СРСР прав і свобод людини

Методи боротьби дисидентів

• Демонстрації протесту.

• «Самвидав» — підготовка і поширення забороненої літератури, відомостей про порушення прав людини в СРСР (журнал «Хроніка поточних подій»).

• «Тамвидав» — друк дисидентських матеріалів за кордоном.

• Звернення до керівництва країни, урядів демократичних держав, міжнародних організацій.

• Утворення правозахисних організацій

Течії дисидентського руху

• За демократичний соціалізм (П. Григоренко, Р. Медведев).

• Національно-визвольна — за створення незалежних держав (Л. Лук’яненко, З. Гамсахурдіа).

• Правозахисна — за реалізацію конституційних прав і свобод людини (А. Сахаров, О. Солженіцин, А. Марченко).

• Релігійна — за свободу віросповідання (Г. Якунін, Й. Тереля)

Методи боротьби проти дисидентів

• Звільнення з роботи.

• Ув’язнення.

• Заслання.

• Позбавлення радянського громадянства, депортація за кордон.

• Поміщення до психіатричної лікарні

Значення діяльності

• Рух не був масовим, але став поштовхом до опозиції радянській системі.

• Піднесення руху свідчило про глибоку кризу соціалістичної системи

Назва

Ініціативна група захисту прав людини

Комітет з прав людини в СРСР

Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод в СРСР

Рік утворення

1969

1970

1976

Учасники

Г. Алтунян, М. Джемілєв

А. Сахаров, Л. Богораз

В. Чорновіл, Л. Лук’яненко

Діяльність

Відкритий лист до ООН з фактами порушення прав людини

Наукове вивчення порушень прав людини

Громадський контроль за виконанням Гельсінкського заключного акту

Генеральний секретар ЦК КПРС

Ю. Андропов

К. Черненко

Роки правління

1982-1984

1984-1985

Політичний курс

Жорстка репресивна боротьба з корупцією та порушеннями трудової дисципліни

Незмінність брежнєвського курсу

Суть

Соціально-економічний і політичний курс радянського керівництва у 1985-1991 рр.

Мета

Реформування всіх сфер суспільного життя при збереженні соціалізму та однопартійної системи

Ініціатор

Новообраний Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов

Результат

• Ліквідація тоталітарного режиму в СРСР.

• Втрата КПРС монополії на владу, створення багатопартійності, активізація громадського руху.

• Руйнація планової економічної системи.

• Припинення «холодної війни».

• Ліквідація світової соціалістичної системи.

• Розпад СРСР

Рік

Зміст

Результати й наслідки

1985

Курс на прискорення — подолання соціально-економічної відсталості СРСР:

— забезпечення громадян продовольством, товарами, житлом протягом 15 років;

— упровадження досягнень НТР;

— активізація «людського фактора»;

— антиалкогольна кампанія

• Бюджетні втрати через непродуманість реформ.

• Поглиблення кризових явищ

1987

Реформа Рижкова-Абалкіна за принципом «самостійність, самоокупність, самофінансування»:

— переведення підприємств на госпрозрахунок;

— залежність зарплати від результатів господарської діяльності;

— виникнення спільних з іноземцями, кооперативних підприємств;

— дозвіл індивідуальної трудової діяльності;

— 1988 р. — дозвіл оренди землі

• Створення посередницьких фірм при заводах, які збагачували директорів.

• Розгул корупції та організованої злочинності.

• Стрімке зростання цін і зарплат, інфляція, падіння ВВП.

• Поширення страйкового руху

1990

Програма переходу до регульованої ринкової економіки:

— запровадження елементів ринкових механізмів;

— збереження великого державного сектора

• Нежиттєздатність програми.

• Наростання економічної кризи

Рік

Зміст

1987

Розвиток гласності і демократизації суспільства:

— створення комісії з вивчення сталінських репресій;

— повна реабілітація жертв масового терору;

— публікація досі заборонених художніх та публіцистичних творів («Діти Арбату» А. Рибакова, «Життя і доля» В. Гроссмана тощо)

1988

XIX партконференція проголосила цілі політичної реформи:

— відновлення Рад народних депутатів як органів реальної влади;

— повернення самостійності громадським організаціям;

— перерозподіл влади за збереження керівної ролі КПРС

Рік

Зміст

1989

• І з’їзд народних депутатів СРСР, вибори до якого вперше проходили на альтернативній основі.

• Створення постійно діючого законодавчого органу — Верховної Ради СРСР.

• Формування Міжрегіональної депутатської групи, що виступала за демократичні реформи

1990

• Уведення посади Президента СРСР. Першого президента — М. Горбачова — обрав III з’їзд народних депутатів СРСР.

• Початок формування багатопартійної системи

Результати

Початок дискусії в пресі про шляхи розвитку СРСР

Політичні реформи випереджали економічні

Політична боротьба між консерваторами та реформістами в КПРС

Наростання опору реформам з боку консервативних кіл

Причини

• Нерівноправність народів СРСР.

• Невідповідність кордонів адміністративно-територіальних одиниць (республік, автономних областей, округів) фактичному розселенню народів.

• Економічна криза.

• Переміщення реальної влади з центру в республіки через руйнацію монополії КПРС на владу

Прояви

• Створення національних громадських організацій, метою яких проголошено вихід з СРСР: Народні фронти Естонії і Латвії, литовський «Саюдіс», Народний фронт Молдови тощо.

• Мітинги і демонстрації на підтримку державної незалежності.

• Проголошення державного суверенітету республік.

• Збройні конфлікти:

— 1988 р. — конфлікт між Азербайджаном і Вірменією за Нагірно-Карабаську автономну область;

— 1989 р. — розстріл мирної демонстрації у Тбілісі;

— 1989-1990 рр. — конфлікти у Фергані, Андижані (Узбекистан), Новому Узені (Казахстан), Душанбе (Таджикистан);

— 1990 р. — кровопролиття в Баку під час переходу влади до Народного фронту;

— 1991 р. — атака спецпідрозділами СРСР Вільнюського телецентру (Литва)

Передумови

• 17 березня 1991 р. — всесоюзний референдум з питання збереження СРСР; участь не брали Грузія, Вірменія, Молдавія, Латвія, Литва, Естонія.

• Підготовка підписання нового Союзного договору («новоогарьовський процес»), що надавав широких прав республікам і мав бути підписаний 20 серпня 1991 р.

Мета

• Відновлення авторитарного режиму.

• Збереження старого СРСР

Організатори

Віце-президент СРСР Г. Янаєв, прем’єр-міністр В. Павлов, голова КДБ В. Крючков, міністр оборони Д. Язов, міністр внутрішніх справ Б. Пуго тощо

Події

• 19 серпня заявлено про перехід влади до Державного комітету з надзвичайного стану у зв’язку з хворобою М. Горбачова.

• В окремих регіонах оголошено надзвичайний стан, заборонені мітинги, діяльність партій (крім КПРС), закриті деякі засоби масової інформації.

• Президент Росії Б. Єльцин закликав військовослужбовців не виконувати накази заколотників й очолив захист парламенту — «Білого дому».

• 21 серпня — припинення путчу ДКНС, змовників заарештовано

Результати

• Заборонено діяльність КПРС.

• Масове проголошення незалежності республіками СРСР.

• 8 грудня 1991 р. — президент Росії Б. Єльцин, президент України Л. Кравчук, голова Верховної Ради Білорусії С. Шушкевич прийняли рішення про припинення існування СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

• 21 грудня 1991 р. — до СНД приєдналися Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдавія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан; з 1993 р. — Грузія

• Неминучість розпаду СРСР як імперії.

• Відсутність реальної рівноправності республік.

• Політика русифікації і денаціоналізації.

• Зростання національної самосвідомості.

• Дискредитація КПРС і центральної влади.

• Глибока економічна криза

Роки

Характеристика

1945-1953

• Втручання у внутрішні справи капіталістичних країн шляхом фінансування місцевих компартій.

• Насадження сталінської моделі в країнах Центральної Європи.

• Сприяння розколу Німеччини (1949 р.).

• 1948 р. — розрив відносин з Югославією

1953-1964

• Визнання можливості мирного співіснування капіталістичних і соціалістичних держав.

• 1955-1960 рр. — скорочення збройних сил.

• 1955 р. — уперше після війни відбулася зустріч лідерів СРСР, США, Великої Британії та Франції.

• Встановлення дипломатичних відносин з Японією (1956), ФРН (1955).

• 1959 р. — обмін візитами з президентом США Р. Ніксоном.

• Нормалізація відносин з Югославією, напруження стосунків з Китаєм та Албанією, де не сприйнято критику культу Сталіна.

• Придушення антитоталітарних виступів у НДР (1953), Угорщині (1956).

• 1960 р. — погіршення відносин з США через захоплення американського розвідувального літака, пілотованого Г. Пауерсом.

• 1962 р. — мирне розв’язання Карибської кризи

1964-1985

• 1968 р. — придушення «Празької весни» у Чехословаччині.

• 1975 р. — СРСР став одним з ініціаторів Загальноєвропейської наради з питань міжнародного співробітництва і безпеки.

• Підтримка терористичних режимів С. Хусейна (Ірак), М. Каддафі (Лівія), постачання зброї лояльним режимам у В’єтнамі, Ефіопії, Кубі тощо.

• Розміщення ядерних ракет середньої дальності в європейській частині СРСР розцінений Заходом як порушення балансу сил.

• 1979 р. — втручання у громадянську війну в Афганістані з метою розширення сфери впливу.

• 1983 р. — знищення південнокорейського пасажирського літака у повітряному просторі СРСР

Роки

Характеристика

1985-1991

• Політика «нового мислення» — припинення конфронтації із Заходом.

• Виведення радянських військ з Афганістану.

• Закінчення «холодної війни».

• Переговори з США про скорочення стратегічних ядерних озброєнь.

• Згода на об’єднання Німеччини.

• Невтручання у внутрішні справи країн соцтабору, прийняття демократичних революцій

Зміст

Результати

• Лібералізація цін, зовнішньої торгівлі.

• Приватизація землі та промисловості.

• Дозвіл приватного фермерства.

• Створення стійкої конвертованої національної валюти.

• Подолання інфляції шляхом скорочення державних видатків

• Початок структурної перебудови економіки і формування ринку.

• Гіперінфляція, значний скачок цін.

• Соціальне розшарування, безробіття.

• Криза неплатежів.

• Кризовий стан бюджетної сфери, культури, науки, освіти.

• Падіння виробництва і життєвого рівня громадян.

• Криміналізація бізнесу, ухилення від оплати податків.

• Зростання соціальної напруженості

Передумови

• Протистояння виконавчої (президентської) та законодавчої (парламентської) гілок влади внаслідок розбіжностей поглядів на економічну політику.

• Обмеження парламентом повноважень президента й уряду

Події

• Вересень 1993 р. — президент РФ Б. Єльцин усупереч конституції видав указ про розпуск Верховної Ради РФ та формування нового парламенту. Верховна Рада РФ у відповідь прийняла також антиконституційне рішення про зняття Б. Єльцина з посади президента.

• 3-4 жовтня 1993 р. — придушення заколоту; обстріл будинку Верховної Ради. Керівники антиєльцинської опозиції А. Руцькой та Р. Хасбулатов заарештовані

Результати й наслідки

• Загибель кількох сотень людей.

• Грудень 1993 р. — референдум ухвалив нову конституцію РФ: встановлено президентське правління, проведені вибори до нового двопалатного парламенту — Державної Думи

Соціально-економічний розвиток

• РФ — головний експортер нафти й газу до Європи.

• Стабілізація економіки, з 1999 р. — зростання ВВП завдяки зростанню світових цін на енергоносії.

• Триває структурна перебудова економіки (залучення іноземних інвестицій, модернізація підприємств, приватизація).

• Підвищення добробуту населення у порівнянні з серединою 90-х років, проте понад половини населення РФ живе в бідності.

• Вимивання російських капіталів за кордон

Політичний розвиток

• Президенти:

— Б. Єльцин (1991-1999);

— В. Путін (2000-2008);

— Д. Медвєдєв (з 2008).

• Пріоритет виконавчої влади над законодавчою.

• Централізація управління; суб’єкти федерації мають різні права.

• Посилення ролі силових структур.

• Невирішеність чеченської проблеми.

• Переслідування преси за об’єктивне висвітлення певних тем.

• Відсутність сформованого громадянського суспільства

Роки

Події

1991-1993

• Автономні республіки масово проголошували свою незалежність.

• 1992 р. — підписання Федеративного договору.

• Перемога президента у політичному протистоянні призвела до посилення центру і контролю над автономіями

1994-1995

Договори між центром і суб’єктами федерації про розмежування повноважень

1994-1996

• Перша чеченська війна, спричинена проголошенням незалежності Чеченської республіки Ічкерія.

• Загибель цивільного населення.

• Політика РФ щодо Чечні засуджена Європарламентом, ОБСЄ, міжнародним правозахисними організаціями

1999

Друга чеченська війна напередодні парламентських і президентських виборів у РФ

2000

• РФ поділено на 7 федеральних округів під контролем представників президента.

• Збільшено відрахування на користь центру, зменшено економічну самостійність регіонів

2002-2007

• Серія терактів чеченських бойовиків (захоплення заручників у театральному центрі на Дубровці; школі в Беслані тощо).

• Формально у Чечні встановлено мир

Загальна характеристика

• Правонаступниця СРСР.

• Ядерна держава

Відносини з пострадянськими державами

• Ініціатор посилення інтеграційних процесів у рамках СНД.

• Військова присутність у Таджикистані.

• Втручання у міжнаціональні конфлікти (Придністров’я у Молдові, Абхазія та Північна Осетія у Грузії).

• Експлуатація теми «російськомовного населення», особливо в Прибалтиці

Відносини з великими державами

• Член «великої вісімки».

• Тісне співробітництво з НАТО.

• Противник розширення НАТО на схід.

• Засудження втручання НАТО в косівську проблему та бомбардування Югославії навесні 1999 р., війну в Іраку 2003 р.

• Складні стосунки з Японією через невирішеність проблеми Курильських островів.

• Укріплення контактів з Китаєм та Індією

Відносини з Україною

• Початок 90-х років — проблема поділу Чорноморського флоту і визнання статусу Криму, на територію якого претендували деякі російські політики.

• 1997 р. — Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між РФ та Україною та оренду баз Чорноморського флоту РФ до 2017 р.

• 2004 р. — втручання у перебіг президентських виборів в Україні

Політичний розвиток

Економічний розвиток

Країни Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія)

• Демократичні республіки.

• У Латвії та Естонії президент обирається парламентом, у Литві — всенародним голосуванням.

• 1994 р. — з території республік виведені російські війська.

• У Латвії, Естонії — проблема російськомовного населення, для якого введені особливі умови набуття громадянства (екзамен на знання державної мови, ценз осілості).

• Не входять до СНД.

• Члени НАТО, ЄС, Всесвітньої торговельної організації

• Країни зі зростаючою ринковою економікою.

• Підтримують взаємне економічне і політичне партнерство.

• Дотримання національно-державних пріоритетів розвитку.

• Власникам компенсовано втрачене

в перші роки радянської влади майно

Республіка Білорусь

• З 1994 р. — авторитарне правління президента О. Лукашенка.

• 1999 р. — договір з РФ про створення союзної держави.

• Обмеження демократичних прав і свобод.

• Денаціоналізація білорусів: друга мова — російська, практична відсутність шкіл з білоруською мовою навчання.

• Міжнародна ізоляція країни

• Збереження планово-централізованої економіки.

• Державний контроль над економікою.

• Інтеграція з РФ: значні дотації з Москви, наднизькі ціни на енергоносії, об’єднання грошових систем

Республіка Молдова

• 90-ті роки — курс на возз’єднання з етнічно близькою Румунією.

• 1992 р. — самопроголошення Придністровської республіки, воєнний конфлікт за участі РФ.

• Кишинів — за надання Придністров’ю автономії, Тирасполь — за федеративний устрій.

• Орієнтація на ЄС

• Втрата значної частини промислового потенціалу у Придністров’ї.

• Відсутні власні енергоресурси.

• Низький життєвий рівень, заробітчанство у країнах ЄС

Грузія

• 1991-1994 рр. — громадянська війна між прибічниками і противниками президента З. Гамсахурдіа; відсторонення і вбивство президента.

• Національно-територіальні конфлікти, спричинені відмовою національним меншинам у створенні федерації:

— 1989-1996 рр. — війна Південної Осетії за незалежність;

— 1995 р. — самопроголошення незалежної Абхазької республіки.

• 1990-1996 рр. — глибока економічна криза, підсилена війною.

• Від 1996 р. — економічна стабілізація.

Політичний розвиток

Економічний розвиток

Грузія

• 1995-2004 рр. — президентство Е. Шеварднадзе. Курс на вступ до НАТО.

• 2003 р. — «революція троянд», президентом обрано опозиціонера М. Саакашвілі.

• Погіршення взаємин з РФ, тісні стосунки з Україною та США.

• 2008 р. — воєнні дії РФ проти Грузії під приводом захисту Південної Осетії

• 2004 р. — початок успішної боротьби з корупцією

Вірменія

• 1992 р. — встановлення контролю над Нагірним Карабахом у війні з Азербайджаном.

• 1993 р. — блокада з боку Азербайджану.

• 1999 р. — розстріл президента і парламенту терористами у приміщенні Національних зборів.

• Значна допомога з боку вірменської діаспори.

• Відсутні дипломатичні відносини з Туреччиною через питання про геноцид вірмен у Туреччині (1912 р.)

• Середина 90-х років — економічна криза.

• Кінець 90-х років — стабілізація внаслідок підписання договорів з Іраном, Туркменістаном та США

Азербайджан

• 1990-1993 рр. — серія державних переворотів і заколотів.

• 1993 р. — захоплення влади Г. Алієвим, колишнім Першим секретарем компартії Азербайджану, встановлення режиму одноосібної влади.

• 2003 р. — на президентських виборах переміг син Г. Алієва І. Алієв, який продовжив політику батька.

• Конфлікт щодо Нагірного Карабаху вирішується дипломатичним шляхом, воєнні дії припинено

• Основа економіки — нафтовидобування у Каспійському морі.

• Проведення ринкових реформ.

• Зміцнено відносини Туреччиною, Іраном, країнами ЄС

Авторитарні, формально демократичні держави.

Об’єднані Організацією економічного співробітництва (1999 р.). Члени СНД

Узбекистан

• Президент — І. Карімов, веде активну боротьбу з кланами.

• Опозиція не впливає на прийняття рішень, чимало її лідерів емігрували.

• 2005 р. — придушення антиурядових виступів в Андижані

Киргизстан

• Орієнтація на західну модель розвитку.

• 2005 р. — відбулася «революція тюльпанів», унаслідок якої ліквідовано режим А. Акаєва, але реальної демократизації не відбулося.

• Президент — Б. Бакієв.

• Триває боротьба між кланами Півночі і Півдня.

• Одна з перших країн СНД — членів СОТ

Туркменістан

• Культ особи туркменбаші С. Ніязова — колишнього президента країни (помер у 2006 р.).

• Президент — Г. Бердимухамедов.

• Сировинне спрямування економіки (видобуток газу).

• Одна з найбідніших країн Євразії.

• Запроваджений візовий режим для громадян СНД

Таджикистан

• 1991-1997 рр. — збройне протистояння керівництва країни та ісламської опозиції, Півночі та Півдня, що завершилося за допомоги Росії, яка зберігає свою військову присутність у Таджикистані.

• 1995 р. — обрання президентом Е. Рахмонова.

• Має найнижчий рівень життя серед пострадянських країн

Казахстан

• Орієнтація на західну модель розвитку.

• Незмінний президент від 1990 р. — Н. Назарбаєв.

• Значні сировинні ресурси

Організація

Характеристика діяльності

Співдружність незалежних держав (СНД)

• Утворена 8 грудня 1991 р. з метою економічної і політичної співпраці.

• Різний ступінь інтеграції країн у структури СНД: Україна, країни Закавказзя не входять до наддержавних органів; РФ і Білорусь — за федеративний зв’язок

Ташкентський договір

Укладений 1992 р. з метою організації колективної безпеки та воєнного співробітництва) (Україна не входить)

Міжпарламентська асамблея

Утворена з метою уніфікації законодавства (Україна не входить)

Митний союз

Утворений 1995 р. Росією, Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном

Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова (ГУAM)

• Утворена 1996 р. з метою створення євразійського транспортного коридору.

• Економічне співробітництво в сфері видобутку каспійської нафти

• У пострадянських державах мешкає понад 4,7 млн українців, з них більша частина — в Росії; великі діаспори у Казахстані, Молдові, Білорусі, Узбекистані.

• Більшість українців — трудові мігранти, що виїхали ще у XIX — XX ст. або за радянських часів.

• Культурна і мовна асиміляція українців через відсутність законодавчого захисту культурних прав українців, передусім у Росії.

• Українські громадські об’єднання активізувалися з середини 90-х років