Євразія

• Найбільший материк, займає 1/3 всього суходолу (разом з островами).

• Об’єднує дві частини світу — Європу й Азію, умовна межа між ними проходить уздовж Уральських гір і північного узбережжя Каспійського моря.

• Разом з островами розташована в усіх чотирьох півкулях.

• На континенті представлені майже всі типи клімату, рослинності й ґрунтів, що існують на Землі.

• Довжина материка з півночі на південь близько 16000 км

Географічне положення

Площа

54 млн км² (4/5 — Азія, а решта — Європа)

Омивається

На заході — Атлантичний океан (далеко врізається в суходіл).

На сході — Тихий океан (окраїнні моря відділені від материка гігантськими острівними дугами). На півночі — Північний Льодовитий океан.

На півдні — Індійський океан

Течії

Північно-Атлантична течія (продовження Гольфстріму, тепла). З півдня вздовж берегів Азії в Тихому океані проходить течія Куросіо (тепла). З півночі несе свої води холодна Курило-Камчатська течія

Найбільше озеро світу

Каспійське море — 371 000 км²

Найглибше озеро

Комо — 410 м

Найвища точка

г. Ельбрус — 5 642 м

Найнижча точка

Каспійське море — -27 м

Найдовша річка

Волга — 3 531 км

Найбільший річковий басейн

Басейн Волги — 1 360 км²

Найбільший острів

Великобританія — 229,9 тис. км²

Найбільший півострів

Скандинавський — 800 тис. км²

Найдовший автодорожний тунель

Сен-Готард — 16 320 м, Західні Альпи

Найдовший залізничний тунель

Симплонський II — 16 825 м, Західні Альпи

Найдовший підводний залізничний тунель

Під протокою Па-де-Кале — загальна довжина 52,5 км, у т. ч. 38 км під дном протоки

Площа (включаючи острови)

10 523 000 км²

Площа островів

750 000 км²

Довжина берегової лінії

37 900 км

Середня висота суходолу над рівнем океану

340 м

Протяжність Європи

З півночі на південь — 4 050 км

Із заходу на схід — 4 530 км

Річки

Назва

Довжина, км

Площа басейну, тис. км²

Волга

3 531

1360

Дунай

2 850

817

Назва

Довжина, км

Площа басейну, тис. км²

Урал

2428

231

Дніпро

2201

504

Дон

1870

422

Рейн

1330

224

Ельба (Лаба)

1150

148

Вісла

1090

198

Луара

1020

120

Ебро

930

83

Маас

920

49

Тежу (Тахо)

910

81

Одра

900

119

Рона

810

99

Сена

780

79

По

650

70

Темза

340

15

Вершини

Вершина

Гірська система

Висота над рівнем моря, м

Ельбрус

Кавказ

5 642

Казбек

Кавказ

5 033

Монблан

Західні Альпи

4 807

Монте-Роза

Західні Альпи

4 634

Юнгфрау

Західні Альпи

4 158

Арагац

Кавказ

4 090

Берніна

Західні Альпи

4 049

Гросглокнер

Східні Альпи

3 797

Муласен

Сьєрра-Невада

3 478

Пік Ането

Піренеї

3 404

Мусала

Ріла

2 925

Корно

Центральні Апеніни

2 914

Олімп

Греція

2 911

Герлаховський Штит

Західні Карпати

2 655

Долдов’яну

Південні Карпати

2 543

Гальхепігген

Скандинавські гори

2 469

Ботев

Стара-Планина(Балкани)

2 376

Водоспади

Назва

Країна

На річці

Висота падіння, м

Гаварні

Франція

Гав-де-Гаварні

422

Крімль

Австрія

Кріклер-Ахе

380

Серіо

Італія

Серіо

315

Гісбах

Швейцарія

Гісбах

300

Штауббах

Швейцарія

Вейсе-Лючине

298

Рюканфос

Норвегія

Монельв

271

Веттіс

Норвегія

Утла

260

Ла-Марморе

Італія

Веліно

165

Тіволі

Італія

Анієне

160

Верінгсфос

Норвегія

Ісдола

147

Рейхенбах

Швейцарія

Рейхенбах

91

Харспронгет

Швеція

Лулеельв

74

Трольхьоттан

Швеція

Гьота-Ельв

33

Рейнський

Швейцарія

Рейн

20

Іматра

Фінляндія

Вуокса

18

Кивач

Росія

Суна

11

Озера

Назва

Площа, км²

Висота над рівнем моря, м

Найбільша глибина, м

Каспійське море

371 000

-28

1025

Ладозьке

18 400

5

225

Онезьке

9 610

33

110

Венерн

5 550

44

100

Чудське + Псковське

3 550

30

14

Веттерн

1 900

89

119

Сайма

1 800

76

58

Інарі

1 330

114

60

Меларен

1 140

0

64

Балатон

591

105

11

Женевське

581

372

310

Боденське

538

395

252

Гарда

370

65

346

Скадарське

356

5

12

Преспа

288

853

23

Острови

Назва

Площа, км²

Назва

Площа, км²

Велика Британія

200 000

Зеландія

7 020

Ісландія

103 000

Колгуєв

5 250

Ірландія

84 400

Евбея

3 770

Нова Земля, о-ви

82 600

Мальорка

3 410

Шпіцберген, о-ви

62 100

Вайгач

3 383

Сицилія

25 400

Готланд

3 000

Сардинія

23 800

Азорські о-ви

2 390

Земля Франца-Йосифа, о-ви

16 090

Еланд

1 340

Корсика

8 720

Корфу

638

Крит

8200

Мальта

246

Вулкани

Назва

Місце розміщення

Висота над рівнем моря, м

Етна

Сицилія

3 340

Хваннадальсхнукур

Ісландія

2 119

Гекла

Ісландія

1 491

Везувій

Італія

1 277

Стромболі

Ліпарські о-ви

926

Вулькано

Ліпарські о-ви

499

Льодовики

Назва

Місце розміщення

Довжина, км

Площа, км²

Ватнайокудль

о. Ісландія

142

8 390

Йостедальсбре

Норвегія

70

600

Свартис

Норвегія

32

450

Великий Алечський

Бернські Альпи

27

115

Ельбрус

Кавказ

16

145

Фішер

Бернські Альпи

16

41

Нижній Аарський

Бернські Альпи

16

39

Горнер

Пеннінські Альпи

15

67

Мер-де-Гляс

Західні Альпи

15

55

Дих-Су

Кавказ

14

47

Пастерце

Східні Альпи

10

25

Найвища гора світу

г. Джомолунгма (Еверест) — 8 848 м

Найнижча точка

Мертве море — -408 м

Найдовша річка

Янцзи — 6 300 км

Найбільший річковий басейн

Об — 2 990 тис. км²

Найглибше озеро

Байкал — 1 637 м

Найбільший острів

Калімантан — 734 тис. км²

Найбільший півострів

Аравійський — 2 730 тис. км²

Найдовший автодорожний тунель

Канетцу — 10 885 м, Японія

Найдовший підводний залізничний тунель

Під протокою Цугару, Сейкан — загальна довжина 53,8 км, у т. ч. 23,3 км. під дном протоки

Площа (включно з островами)

44 475 000 км²

Площа острівів

2 700 000 км²

Довжина берегової лінії

69 900 км

Середня висота суходолу над рівнем океану

950 м

Протяжність Азії

з півночі на південь — 8 000 км

із заходу на схід — 10 000 км

Річки

Назва

Довжина, км

Площа басейну, тис. км²

Янцзи

5 800

1800

Об (з Іртишем)

5410

2 975

Хуанхе

4 845

745

Меконг

4 500

810

Амур (з Шилкою й Ононом)

4 440

1 855

Лена

4 400

2 490

Єнісей (з Бій-Хемом)

4 092

2 580

Інд

3 180

960

Брахмапутра

2 900

670

Салуїн

2 820

325

Євфрат (з Муратом)

3 065

765

Ганг

2 700

1060

Іраваді

2 300

410

Сіцзян

2 010

400

Тарим

2 000

446

Тигр

1 850

375

Годаварі

1 500

290

Ялуцзян

1 500

—

Крішна

1 290

256

Кизил-Ірмак

1 150

—

Гільменд

1 110

—

Хуайхе

900

220

Вершини

Вершина

Гірська система

Висота над рівнем моря, м

Джомолунгма

Гімалаї

8 848

Чогорі

Каракорум

8 611

Канченджанга

Гімалаї

8 585

Дхаулагірі

Гімалаї

8 221

Нангапарбат

Гімалаї

8 126

Улугмузтаг

Куньлунь

7 723

Тірічмір

Гіндукуш

7 690

Гунгашань

Хребет Дасюешань

7 590

Кулагангрі

Гімалаї

7 554

Пік Комунізму

Памір

7 495

Пік Перемоги

Тянь-Шань

7 439

Н’єнчен-Тангла

Хребет Н’єнчен-Тангла

7 088

Басудан-Ула

Хребет Тангла

6 096

Демавенд

Гори Ельбурс

5 604

Арарат

Вірменське нагір’я

5 165

Зердкух

Загрос

4 548

Белуха

Алтай

4 506

Качкар

Східно-Понтійські гори

3 937

Демірказик

Центральний Тавр

3 726

Водоспади

Назва

Країна

На річці

Висота падіння, м

Герсоппа

Індія

Шараваті

252

Ілля Муромець

Росія

Струмок на о. Ітуруп

141

Кіленц

Північна Корея

Куренксон

100

Озера

Назва

Площа км²

Висота над рівнем моря, м

Найбільша глибина, м

Каспійське море

371 000

-28

1 025

Аральське море

66 500

53

68

Байкал

31 500

455

1 620

Балхаш

18 200

342

26

Іссик-Куль

6 280

1 609

702

Резайє (Урмія)

4 700

1 275

—

Кукунор

4 200

3 205

38

Дунтінху

3 910

—

—

Ван

3 760

1 720

25

Хубсугул

3 400

1 624

238

Поянху

2 780

—

—

Намцо (Тенгрі-Нур)

2 460

4 627

—

Тайху

2 210

—

—

Туз

1 620

899

2

Мертве море

980

-408

356

Острови

Назва

Площа, км²

Назва

Площа, км²

Калімантан

734 000

Хайнань

34 000

Суматра

434 000

Тимор

33 000

Хонсю

226 000

Хальмахера

18 000

Сулавесі

179 000

Сікоку

17 800

Ява

126 000

Серам

17100

Лусон

106 000

Флорес

15 200

Мінданао

94 600

Сумбава

13 280

Хоккайдо

77 900

Палаван

11 800

Сахалін

76 400

Кіпр

9 250

Цейлон

65 600

Окінава

1 260

Тайвань

36 000

Сінгапур

581

Кюсю

35 000

Сянган

83

Вулкани

Назва

Місце розташування

Висота над рівнем моря, м

Ключевська Сопка

п-ів Камчатка

4 750

Керенгі

о. Суматра

3 800

Фудзіяма

о. Хонсю (Хондо)

3 776

Семеру

о. Ява

3 676

Сламет

о. Ява

3 428

Раунг

о. Ява

3 332

Демпо

о. Суматра

3 159

Агунг

о. Балі

3 142

Апо

о. Мінданао

2 965

Майон

о. Лусон

2 421

Асо

о. Кюсю

1 592

Кракатау

Зондська протока

813

Тектонічна структура

Форма рельєфу

Корисні копалини

Платформи

Рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська. Плоскогір’я: Середньосибірське, Декан. Нагір’я: Іранське, Алданське

Буре вугілля, боксити, нафта, газ, залізна руда (КМА), мідні, залізні, поліметалеві руди, золото

Пояси складчастості

Альпійсько-Гімалайський пояс: гори Альпи, Кавказькі, Памір, Гімалаї — активна сейсмічна зона, найвища вершина на Землі — г. Джомолунгма (Еверест) 8 848 м, діючі вулкани (Етна, Везувій тощо).

Тихоокеанський пояс: гори й хребти, океанські западини уздовж східної окраїни материка, взаємодія Євразійської й Тихоокеанської літосферних плит, активна сейсмічна зона, землетруси й діючі вулкани (Ключевська Сопка)

Мідні, залізні, поліметалеві, олов’яні руди, руди кольорових металів; олов’яно-вольфрамовий пояс простягнувся вздовж східної частини Євразії

Відроджені гори

Давні Скандинавські гори, Уральські гори

Нікелеві, залізні, мідні руди, дорогоцінне каміння

На більшій частині північної території материка позначилася діяльність льодовика

Кліматичні пояси

• Відсутність гірських пасом у широтному напрямку й нахил території до півночі зумовлюють панування арктичних повітряних мас над більшою частиною материка.

• Вплив атлантичних повітряних мас.

Вплив повітряних мас Тихого й Індійського океанів обмежується південними та східними окраїнами континенту.

• Завдяки великій довжині з півночі на південь на континенті представлені всі кліматичні пояси північної півкулі

Назва

Повітряні маси

Температура, °С

Опади

Улітку

Узимку

Січень

Липень

мм/рік

Сезон випадання

Екваторіальний (п-ів Малакка, Малайський архіпелаг)

Екваторіальні

Екваторіальні

+25...+28

+25...+28

1500-2500

Рівномірно протягом року

Субекваторіальний

Екваторіальні

Тропічні

+16

+24

3 000

Улітку

Тропічний

Тропічні

Тропічні

+ 18...+24

+35

50-100

Рідко

Субтропічний.

Області:

Тропічні

Помірні

• середземноморського клімату;

+16;

+32;

до 500;

Узимку;

• континентального клімату

до 0;

+24;

100;

рідко;

• мусонного клімату

+8

+16

3000

улітку

Помірний.

Області:

Помірні

Помірні

• морського клімату;

+5;

+18;

1000;

Рівномірно

• помірно-континентального клімату;

-7;

+18;

до 500;

протягом року;

• континентального клімату;

-30;

+32;

до 300;

більше влітку;

• мусонного клімату

-5

+20

до 2000

улітку

Субарктичний

Помірні

Арктичні

-32

+12

300

Більше влітку

Арктичний

Арктичні

Арктичні

-32

+5

100

Рівномірно

Річки

Озера

Басейн Північного Льодовитого океану:

• Єнісей — найбільш повноводна річка Росії.

• Лена — найдовша річка Росії.

• Об (з Іртишем)

Басейн Атлантичного океану:

• Рейн — найбільша річка Європи.

• Дунай — найважливіший транспортний шлях Європи.

• Нева — при довжині 74 км несе стільки води, скільки Дон і Дніпро разом. Басейн Тихого океану:

• Амур розливається під час літнього мусону.

• Хуанхе перетинає осадову суглинну породу жовтого кольору.

• Янцзи — найбільша річка Євразії, довжина 5530 км.

Басейн Індійського океану:

• Ганг при впадінні в Бенгальську затоку утворює величезну дельту.

• Інд у посушливі сезони не досягає Аравійського моря.

Внутрішній замкнутий басейн Каспійського моря:

• Волга починається з маленького струмочка на Валдайській височині, стік повністю зрегульований

• Байкал — найглибше озеро світу (1620 м) тектонічного походження.

• Ладозьке й Онезьке — система європейських озер льодовиково-тектонічного походження.

• Каспійське й Аральське — названі морями через їхній значний розмір.

• Мертве море — одне з найбільш солоних озер світу (27 %о).

• Женевське, Севан і ін. — мальовничі гірські озера Європи.

На Камчатці — озера вулканічного походження

У межах Євразії розташовані всі типи природних зон, в основному всі зони витягнуті у широтному напрямку із заходу на схід. У горах добре проявляється висотна поясність

Природна зона

Ґрунти

Рослинність

Тваринний світ

Арктичні пустелі (узбережжя Північного Льодовитого океану)

Слабко виражені

Мохи й лишайник, полярний мак

Білий ведмідь, птахи, тюлень

Тундра й лісотундра

Тундрово-глейові, мерзлотні

Чагарники: чорниця, морошка, ягель, карликова береза й верба

Лемінг, песець, північний олень, полярна сова

Тайга

Підзолисті, мерзлотно-тайгові

Сосна, ялина, модрина.

В азійській частині — кедр, ялиця

Лось, бурий ведмідь, рись, вовк, червона лисиця, росомаха, колонок, горностай, бурундук, білка, рябчик, тетерук, сова, дятел, кедрівка

Змішані широколистяні ліси (від Атлантики до меридіана 95°)

Дерново-підзолисті, сірі лісові

Дуб, бук, граб, берест, липа, клен, береза, вільха, осика

Лось, кабан, білка, лисиця, вовк, олень, заєць, бобер, куниця, соболь, дрібні гризуни

Лісостеп і степ (від меридіана 28°)

Чорноземи, каштанові

Практично повністю розорані; ковила, полин, перекотиполе, осока

Гризуни, сагайдак, вовк, заєць-русак, жайворонок, ластівка, куріпка, дрохва, перепел, орел, стрепет, сокіл

Напівпустелі, пустелі помірного пояса

Бурі й сіро-бурі

Полин, саксаул

Двогорбий верблюд, джейран, лисиця корсак, тушканчик; змії: ефа, гюрза; сірий варан

Субтропічні ліси й чагарники

Коричневі

Вічнозелений дуб, кипарис, маслина, лавр, суничне дерево, виноград, залізне дерево, каштан, кримська сосна, рододендрон, платан, самшит, магнолія, ялівець, цитрусові

Дикий кролик, дика коза, дикий баран, куниця, шакал, ящірки, змії, хамелеон, блакитна сорока, іспанський горобець, качка, гусак, гриф, орел

Природна зона

Ґрунти

Рослинність

Тваринний світ

Субтропічні та тропічні пустелі й напівпустелі (Аравія)

Сіроземи, пустельні тропічні

Джузгун, селін. В оазисах розвивається багатий рослинний покрив

Гризуни, змії (ефа, гадюка, аспидові), ящірки

Мусонні ліси (на сході материка)

Червоноземи й жовтоземи

Магнолія, камелія, камфорний лавр, ліани, кам’яна, залізна і японська берези, амурський виноград, чорна ялиця, корковий дуб, корейський кедр

Панда, чорний гімалайський ведмідь, куниця харза, лісовий кіт, чорна білка, сніжний барс, усурійський тигр, амурська антилопа, леопард, шкіряста черепаха, макака, гібон, фазан, папуга, качка-мандаринка

Твердолистяні ліси Середземномор’я

Коричневі

Дуб, маслина, кипарис

Гризуни, дикий кіт

Субекваторіальні, екваторіальні ліси

Червоні й червоно-жовті фералітні, чорні й сірі змиті

Пальма, бамбук

Носороги, орангутанги, слони, тигри, мавпи, тупаї, довгоп’яти, лорі, папуги, павичі, дикі кури, пітони й крокодили