Хімія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

2.2. Нукліди, ізотопи

Будь-який вид атомів називають нуклідом. Нині кількість відомих нуклідів елементів становить понад 2300.

Для того щоб розрахувати кількість нейтронів у ядрі атома, потрібно від значення нуклонного числа відняти число протонів: N = А - Z. Нукліди різних елементів можуть мати однакове нуклонне число, наприклад ⁴⁰Аr, ⁴⁰К, ⁴⁰Са. Такі нукліди називають ізобарами¹.

¹ Ізобари — «такі, що мають однакову вагу», тобто мають однакове масове число.

Атомні ядра тих самих елементів (з однаковою кількістю протонів) можуть містити різну кількість нейтронів, що визначає їхню належність до одного з ізотопів¹ цього елемента. Ізотопи — це нукліди одного елемента. Очевидно, що вони мають однакові хімічні властивості.

¹ Ізотопи — «ті, що займають одне місце», тобто містяться в одній комірці таблиці елементів.

Є два способи позначення ізотопів:

• 1) записують символ елемента і верхнім індексом (ліворуч від символу елемента) зазначають нуклонне число: ³⁵Сl, ³⁷Сl; або повне позначення: ³⁵₁₇Сl, ³⁷₁₇Сl, де нижній індекс вказує на значення числа протонів.
• 2) записують назву елемента і через дефіс вказують нуклонне число (Хлор-35, Хлор-37).

У природі різні елементи мають різну кількість ізотопів.

Атомна маса елемента, наведена в періодичній таблиці, є усередненим значенням маси ізотопів цього елемента, які трапляються у природі. Розрахунок проводять відповідно до поширеності (масових часток) ізотопу в природі. Ось чому значення атомних мас, зазначених у періодичній таблиці хімічних елементів Д. І. Менделєєва, відрізняється від цілих значень.

Ядра не всіх ізотопів однаково стабільні. Деякі з них мають схильність до розпаду.