Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Спадкова мінливість: комбінативна і мутаційна

Спадкова (генотипова) мінливість має дві форми: комбінативну та мутаційну.

Комбінативна, або гібридна, мінливість виникає унаслідок комбінування хромосом у мейозі шляхом незалежного розходження гомологічних хромосом бівалента в різні дочірні клітини; у результаті рекомбіногенезу (внаслідок кросинговеру); унаслідок злиття різних гамет (чоловічої і жіночої) під час запліднення.

Комбінативна мінливість забезпечує нащадкам індивідуальність. Широко використовують у селекційній практиці як джерело вихідного матеріалу; відіграє важливу роль у розвитку організмів.

Мутаційна мінливість пов’язана зі зміною генотипу в результаті структурних змін генів, хромосом або кількості хромосом у геномі.

Основи вчення про мутації заклав голландський ботанік Г. де Фріз. Мутацією дослідник називав стрибкоподібну зміну спадкової ознаки. Він же сформулював мутаційну теорію в праці «Мутації і періоди мутацій при походженні видів» (1901 р.).

Мутації — раптові стійкі спадкові зміни ознак і властивостей організму, зумовлені змінами в генетичному апараті й не пов’язані з рекомбінаціями.

Мутації виникають в усіх живих організмів — від вірусів й мікроорганізмів до вищих рослин, тварин і людини.

Мутант — організм, у якого сталася мутація. Мутації виникають у процесі мутагенезу. Мутагенез буває спонтанним та індукованим.

Спонтанний (природний) мутагенез відбувається в природі під впливом мутагенних чинників середовища без втручання людини.

Індукований (штучний, експериментальний) мутагенез — одержання мутації людиною в результаті застосування мутагенних факторів.