Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Коралові рифи

У створенні цих велетенських формацій зазвичай беруть участь різні види коралів, а також представники інших типів безхребетних і водорості. Але основу рифу завжди складають мадрепорові корали.

Розрізняють три основні типи рифів: берегові, бар’єрні й атоли. Береговий риф розташовується безпосередньо біля берега, одним краєм примикаючи до нього. Бар’єрний теж тягнеться уздовж берегової лінії, але між ним і берегом залишається доволі широка протока. Найзагадковішим виглядає атол: посеред океану, часто далеко від будь-яких берегів височіє риф майже правильної кільцеподібної форми з мілководною лагуною всередині. Часто гребінь такого рифу піднімається над поверхнею моря, утворюючи низький і вузький острів-кільце з гропічною рослинністю. Надводна його частина складається з коралового піску — дрібних уламків скелетів коралів, а найвища частина острова покрита тонким шаром ґрунту.

Загадку виникнення різних типів коралових рифів розгадав Чарльз Дарвін. Він звернув увагу на те, що корали можуть жити лише у верхньому шарі океану (види, здатні до рифоутворення, рідко трапляються глибше 500 м; улюблені ж їх глибини — 30-60 м).

Дарвін міркував так: припустімо, з океанського дна піднявся вулканічний острів-гора, вершина якого трохи видніється над водою. Її підводні схили до відомої глибини одразу ж будуть заселені всюдисущими личинками коралів. Розростаючись, вони утворюють типовий береговий риф, безпосередньо з’єднаний з островом. Але що станеться, якщо дно в цьому місці буде опускатись або почне підніматись рівень моря? Корали будуть змушені надбудовувати свої колонії догори. Тим часом нижня частина рифу, опинившись на надто великій глибині, буде поступово відмирати. У невигідному становищі опиниться і внутрішня частина, що примикає до берега: адже їжу мешканцям рифу приносить океан і внутрішнім ділянках дістаються лише залишки зі столу зовнішніх. До того ж зовнішня сторона рифу розбиває прибійну хвилю, що погіршує постачання внутрішніх ділянок киснем. Поступово ця частина рифу стає місцем проживання менш вибагливих і повільніше зростаючих видів коралів. Зовнішня ж сторона рифу росте стрімко: у сприятливих умовах гіллясті корали можуть давати 20-30 см приросту на рік. У міру відставання зростання внутрішньої частини від зовнішньої риф ніби відсувається від нової берегової лінії, тим самим перетворюючись з берегового на бар’єрний. Нарешті, якщо опускання дна зайшло так далеко, що колишній острів зовсім зник під водою, «пам’ятником» йому залишається атол — кільцевий кораловий риф з мілководною лагуною всередині.

Зрозуміло, що весь цей процес у природі ніхто не спостерігав. Проте коли вчені отримали можливість пробурити свердловини на атолах, виявилось, що під ними лежать багато сотень метрів коралових вапняків — спресованих скелетів попередніх поколінь коралів. Лише на глибинах 600-1400 м (тобто далеко за межами придатних для коралів глибин) їх змінювали вулканічні породи.

Корали надзвичайно вимогливі не тільки до глибини. Більшість рифоутворюючих видів не живе там, де температура води хоча б іноді опускається нижче +20 °С. Правда, корали Аравійського та Червоного морів пристосувались переживати короткочасні зниження температури до +16 °С, але нижче за цю позначку гинуть і вони. Відомий лише один виняток — холодноводний корал лофохелія, який утворює великі рифи на шельфі Норвегії. Але лофохелія ніколи не трапляється в теплих морях. Проте і температуру води понад +29 °С корали переносять погано: вони хворіють і, якщо перегрів виявляється занадто тривалим або регулярним, гинуть.

Настільки ж чутливі корали до солоності води: найбільше їм підходить звичайна океанічна солоність — близько 3,5 %. Перевищення цієї величини поліпи ще можуть витримати (червономорські види постійно живуть у воді солоністю 3,8-4 %), але будь-яке, навіть короткочасне опріснення спричиняє негайну їх загибель. Ось чому коралові рифи ніколи не виникають поблизу гирла великої річки.

Види-рифоутворювачі можуть жити тільки в чистій воді. Види, які успішно живуть у замулених водах, утворюють лише окремі колонії і не зливаються в рифи.