Біологія. Повторне видання. 8 клас. Задорожний (2025)

§ 25. Групи крові (система AB0), резус фактор і правила переливання крові. Зсідання крові

БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Ідея про переливання крові від однієї людини до іншої у випадку значної крововтрати існувала ще здавна. Такі спроби лікарі робили неодноразово. Іноді навіть успішно. Чому ця практика набула поширення тільки на початку XX століття?

ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. На сьогодні відомо про існування понад сорока систем груп крові. Проте в більшості випадків під час переливання крові контролюють дві системи — АВ0 і резус-фактор. Чому?

2. Наприкінці XX століття набула поширення псевдонаукова теорія про харчування за групами крові. Її прибічники вважали, що першою у давніх мисливців виникла І група крові, другою (у давніх землеробів) — II група, згодом у давніх кочівників — III група. Отже, і харчуватися треба за групами. Більше споживати м’яса, зерна чи молочних продуктів, залежно від номера групи крові. Проте навіть елементарних знань із біології людини достатньо, щоб зрозуміти, що з наукового погляду це повна нісенітниця. Поясни, чому ця теорія хибна.

РОБОТА З ІНФОРМАЦІЄЮ

Кровоносна система людини є замкненою. Відповідно, кров не може безпосередньо виходити із неушкоджених судин у порожнини тіла або з організму назовні. Крізь стінки тонких судин може просочуватися плазма крові, утворюючи тканинну рідину. Лейкоцити можуть виходити крізь стінки капілярів, бо це необхідно для виконання функції захисту організму. Проте еритроцити і тромбоцити завжди повинні залишатися всередині судин. Ушкодження цілісності судин небезпечне для людини, бо зменшення кількості крові в кровоносній системі не дасть їй змоги виконувати свої функції.

Для запобігання тяжким наслідкам існує спеціальний механізм гемостазу (припинення кровотечі), у процесі якого спочатку відбувається звуження кровоносних судин біля місця кровотечі для зменшення втрат крові. Тоді тромбоцити реагують на ушкодження стінок кровоносних судин і скупчуються у місці ушкодження, утворюючи тимчасовий згусток. Одночасно запускається механізм зсідання крові. Суть його полягає в тому, щоб під впливом великої кількості речовин (факторів зсідання крові) перетворити молекули білка плазми фібриногену у нерозчинний фібрин. У нитках фібрину затримуються тромбоцити та еритроцити, що завершує формування тромба. Тромб надійно перекриває місце ушкодження і зупиняє крововтрату.

Мал. 25.1. Утворення тромбу

Великий набір факторів зсідання крові потрібен для надійного контролю процесу. Адже утворення тромбів всередині судин може перекрити кровоток і спричинити смерть людини. На жаль, утворення тромбів тривалий час перешкоджало застосуванню практики переливання крові. Люди давно розуміли, що великі крововтрати можна компенсувати завдяки крові іншої людини. Проте спроби переливання закінчувалися загибеллю пацієнтів.

Розібратися в цьому питанні вдалося на початку XX століття. У 1901 році Карл Ландштейнер відкрив групи крові, а пізніше Ян Янський зробив це відкриття повторно і незалежно від нього. Після цього стає зрозумілим, що переливати кров можна лише згідно відповідних правил.

Поділ на групи крові відбувається за наявності на мембранах еритроцитів антигенів (зазвичай особливих білків), що спричиняють реакцію імунної системи організму. Ця реакція відбувається через наявність у плазмі крові інших специфічних молекул — антитіл, які взаємодіють з антигенами і викликають реакцію злипання еритроцитів — аглютинацію. Якщо на еритроцитах людини наявні певні антигени, то в її плазмі крові немає відповідних антитіл. А якщо таких антигенів немає, то антитіла зазвичай є. Відповідно, при переливанні крові іншої групи відбувається аглютинація (склеювання еритроцитів), що врешті може призвести і до тромбоутворення і спричинити смерть.

Наявність антигенів визначається спадково. Вони кодуються певними генами (ділянками ДНК). Кожен ген може бути представлений кількома варіантами (алелями). Кожен алель може кодувати лише один антиген. Встановлено кілька варіантів поділу на групи крові за генетичними ознаками. Найбільше практичне значення мають два варіанти: система АB0 та резус-система.

Карл Ландштейнер і Ян Янський відкрили саме систему АB0. Ген цієї системи існує в трьох варіантах. Перший із них кодує антиген А (аглютиноген А), другий — антиген В (аглютиноген В), а третій ніякого антигену не кодує (так званий нульовий алель). Відповідні до них антитіла іноді називають аглютинінами α і β.

Кожна людина отримує два алелі кожного гена (по одному від батька і від матері). Поєднання алелей дає чотири групи крові у системі АB0 (мал. 25.2). Група крові А (II група) має лише антиген А й антитіла до В. Група крові В (III) — антиген В і антитіла до А. Група АВ (IV) має антигени А і В, а група 0 (І) не містить антигенів на еритроцитах, а лише антитіла у плазмі.

Мал. 25.2. Розташування аглютиногенів на поверхні еритроцитів для різних груп крові системи АВ0

Резус-систему груп крові відкрили пізніше, у 1937 році. Вона визначається наявністю на поверхні еритроцитів особливого антигену, що має назву резус-фактор (Rh). Якщо такий фактор у людини є, то вона вважається резус-позитивною, а її група позначається як Rh-. Людям з Rh- кров’ю не можна вливати кров Rh+, бо у відповідь на антиген Rh виробляться антитіла, що при повторному потраплянні Rh+ крові спричинить аглютинацію. Поєднання резус-фактора із системою АВ0 дає вісім можливих комбінацій груп крові (мал. 25.3).

Мал. 25.3. Системи груп крові Rh та АВ0

Переливання крові широко застосовують у сучасній медицині. Людей, у яких беруть кров, називають донорами, а тих, кому кров переливають, — реципієнтами. Без шкоди для здоров’я донори можуть одноразово здавати до 400 мл крові. Сучасні правила переливання крові віддають перевагу переливанню тієї крові, яка збігається за обома цими системами. У такому випадку ризик негативної реакції імунної системи буде найменшим. Часто для переливання використовують тільки певні компоненти крові (плазму, еритроцити тощо).

• Виконай в е-додатку завдання 25.1.

ЦЕ ГОЛОВНЕ В ПАРАГРАФІ

Зсідання крові забезпечує перекриття витоку крові у випадку ушкодження кровоносних судин. У його процесі утворюється тромб, який перекриває місце ушкодження. Наявність на еритроцитах молекул-антигенів є причиною поділу крові на різні групи. Найбільш значимими для людини є дві системи груп крові — АB0 і резус-система. Під час переливання крові слід відстежувати, щоб донор і реципієнт мали однакові групи крові.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чому здатність крові до зсідання має важливе значення для людини?

2. Які наслідки для людини під час поранень може мати надто низький вміст тромбоцитів у крові?

3. Система груп крові АB0 існує не тільки в людини, а й у людиноподібних мавп. Чи спостерігатиметься реакція імунної системи за цією системою груп крові, якщо перелити кров людини мавпі шимпанзе, за умови, що групи крові донора і реципієнта будуть однаковими?

4. На еритроцитах людей з групою крові 0 аглютиногенів немає. Тому імунна система людини з іншою групою крові на них реагувати не буде. Водночас якщо перелити значну кількість такої крові, то конфлікт може виникнути. Чому?

5. Підготуй повідомлення про причини і наслідки резус-конфлікту матері і плода.

6. Ознайомся з інформацією про донорство в e-додатку (завдання 25.2). Поясни, чому донорство є важливвим, а міфи про нього — небезпечними.

СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

Виконай завдання (див. с. 9).