Українська мова. 9 клас. Заболотний (2022)

§ 3. Розділові знаки в реченнях з відокремленими членами

ПРИГАДАЙМО. 1. Які є другорядні члени речення? У чому особливість прикладки? 2. Що таке дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти?

21. І. Прочитайте текст. З якою метою, на вашу думку, автор створив його?

КОРОЛЕВА АННА ЯРОСЛАВНА

До Генріха І, короля Франції, через далекі відстані долинула слава про незвичайну вроду й розум доньки київського князя Ярослава Мудрого - Анни. І король, окрилений високими почуттями, відправив у землю Руську своїх посланців, які просили в князя руки князівни. Згідно зі свідченнями зарубіжних істориків, першого разу Ярослав відмовив французькому правителеві. І лише згодом, 1048 року, дав дозвіл на шлюб Анни з Генріхом І. І ось у Парижі з’явилася кавалькада вершників, які супроводжували екіпаж Анни Ярославни. А згодом відбулося весілля. Донька Ярослава Мудрого, коронована в день весілля, стала королевою Франції.

Коли її чоловік помер, а син був ще малий, Анна, усвідомлюючи всю відповідальність, стала на чолі французької держави. Вона підписувала важливі папери, чітко виводячи на них кирилицею: «Мати короля». Останній підпис уже перед самою смертю: «Анна Королева». До речі, на багатьох документах, виданих у той час, поряд з її підписами стоять хрестики Генріхових чиновників і його самого - усі вони були неписьменними.

Сучасний пам’ятник Анні Ярославні у м. Санліс (Франція)

Анна привезла до Франції багато книг з бібліотеки свого батька. Читала їх сама, учила свого сина й французьких дітей. Ще й досі зберігаються деякі з тих книг, наприклад Реймське Євангеліє.

Є у Франції, поблизу Парижа, Санліський замок, у якому тривалий час жила донька київського князя. Там у 1060 році вона заснувала костел і жіночий монастир. У XVII столітті перед церквою монастиря поставили пам’ятник Анні Ярославні. Напис на пам’ятнику такий: «Анна Київська - королева Франції» (За М. Слабошпицьким).

II. Знайдіть речення, ускладнені відокремленими членами. Які це члени речення? Визначте з-поміж них уточнювальні.

22. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Кого ви запропонували би включити до списку «20 найвідоміших історичних діячів та діячок України» (запропонуйте одну-дві особи)? Поясніть свій вибір.

23. КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в першому реченні підкреслені означення відокремлюємо комами, а в другому - ні.

24. КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому в першому реченні підкреслену обставину відокремлюємо комою, а в другому - ні.

25. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

1. Тренер слухав свого учня не перепиняючи й словом (Н. Бічуя). 2. І тільки ворони не звиклі до тиші гуртом суперечки ведуть голосні (В. Скомаровський). 3. Притрушені інеєм лози твої замітають сліди (А. М’ястківський). 4. Мені назустріч над вечірнім морем примчався вітер пристрасний і хижий (М. Тарнавська). 5. Зрошувальний канал принесе степові життя але крім рослин чи несе він свіжість і душам людським (О. Гончар). 6. Мама Іллі Святослава плела маскувальні сітки для військових (З інтернет-видання).

II. Поясніть, чому не з виділеними словами пишемо окремо.

26. Перебудуйте подані речення на речення з відокремленими членами. Утворені речення запишіть.

1. За якусь хвилину всі розійшлися, і тільки сповнені радості очі прикипіли до вікна. 2. Нежарке весняне сонце вийшло з-за обрію. 3. Я виїхав на дорогу й побачив старі-престарі дуби. 4. Вітер змітав цілі кучугури снігу й підіймав їх догори. 5. Під пригорком тут невелика річка.

27. І. Уявіть, що ви вирішили створити в соціальній мережі допис на одну з поданих тем: «Яким я уявляю своє майбутнє», «Як усе встигнути зробити в ритмі сьогодення». Напишіть невеликий текст, використавши щонайменше одне речення з відокремленим членом речення.

II. Послухайте висловлення однокласників та однокласниць. Яке з них вам сподобалося найбільше?

28. Знайдіть помилки у вживанні зворотів та окремих слів. Відредагуйте усно речення. Скористайтеся рубрикою «Антисуржик» на с. 24.

1. Вирушивши в похід, нам усміхалося сонце. 2. Читаючи роман «Чорна рада», події стають усе напруженішими. 3. Відкривши очі, у вікно ллється яскраве сонячне проміння. 4. На протязі короткого часу новина обійшла все місто. 5. Ми зробимо свою справу при любих обставинах.

29. Складіть і запишіть по одному реченню з різними відокремленими членами речення: означенням, прикладкою, обставиною, додатком. Підкресліть ці члени речення.

30. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть головні члени речення.

1. Захвилювалась вода мов жито від вітру покотилась валами до берега наблизилась і вдарила в пісок розбиваючись на тисячі білих крапельок (М. Коцюбинський). 2. Сірий припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом; і стоять на ньому сторожові могили насипані може татарвою а може козацтвом (Гр. Тютюнник). 3. Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік (О. Довженко).

31. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть означення та обставини як члени речення.

1. І торкнувшись душею дна я у вись зірвалась злетіла (А. Дмитрук). 2. Звелась веселка над пшеничним полем явивши в барвах неповторний світ (В. Скомаровський). 3. Експозиція починається ось тут ліворуч хлопчику (Н. Бічуя). 4. Закоханий я зупинився посеред біло-рожево-блакитного дня (М. Стельмах). 5. Звичайна хмара сіра і осіння пропише раптом барви золоті (Л. Костенко). 6. Човна прибило до якогось півострова порослого очеретом (Гр. Тютюнник). 7. В Олександра Решетняка багаторазового чемпіона України є мрія - створити в Черкасах Академію карате (З інтернет-видання).

II. Визначте частини мови в першому реченні.

32. Спишіть, замінюючи, де треба, малу букву на велику.

Острів (х)ортиця, (д)ержавний (г)імн України, (д)ень (н)езалежності України, (в)ерховна (р)ада України, (н)аціональна (п)оліція України, (є)вропейський (с)оюз, (ф)едеративна (р)еспубліка (н)імеччина, (п)івденне (п)олісся, галактика (ч)умацький (ш)лях, (г)ордіїв вузол, (ш)евченкові слова.

ДЛЯ ВАС, ДОПИТЛИВІ

Чи знаєте ви, як потрібно називати мешканців міста Дніпра? На думку професора Олександра Пономарева, краще дніпряни, як кияни, львів’яни, лучани (в Луцьку), харків’яни, лисичани (в Лисичанську). Багато інших корисних порад відомого мовознавця ви можете знайти в інтернеті, указавши в пошуку слова «Блог професора Пономарева». В архіві блогу зберігаються дописи від 2009 року. Розкажіть однокласникам та однокласницям, які поради вас зацікавили найбільше.

Означення відокремлюємо, якщо:

• означення стосується особового займенника;
• означення відділене від означуваного слова іншими членами речення;
• поширене означення (дієприкметниковий чи прикметниковий зворот) стоїть після означуваного слова;
• означення має додаткове обставинне значення (умови, причини та ін.);
• два й більше одиничних означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є залежне від нього означення

Прикладку відокремлюємо, якщо:

• прикладка стосується особового займенника;
• прикладка поширена і стоїть після означуваного іменника;
• одинична прикладка стоїть після означуваного слова й має додаткове самостійне значення;
• прикладку приєднано до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), на ім’я, родом, так званий та ін.;
• прикладка приєднується до означуваного слова за допомогою сполучника як і має додатковий відтінок причини

Обставину відокремлюємо, якщо:

• обставина виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом (крім випадків, зазначених нижче);
• обставина виражена іменником з прийменниками незважаючи на, закінчуючи, починаючи з (з прийменниками у зв’язку з, згідно з, відповідно до, всупереч - за бажанням автора)

НАПРИКЛАД: І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину (Т. Шевченко).

Обставину НЕ відокремлюємо, якщо:

• обставина виражена одиничним дієприслівником, що означає спосіб дії;
• обставина виражена дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу;
• обставина виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й);
• обставина, виражена зворотом, поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною єднальним сполучником;
• обставина виражена дієприслівником зі словом який у складі частини складного речення

Додаток відокремлюємо, якщо:

• додаток виражено іменником з прийменниками крім, окрім, опріч, замість, за винятком, зокрема, особливо, на відміну від та ін.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

АНТИСУРЖИК

ПРАВИЛЬНО	НЕПРАВИЛЬНО
протягом дня за будь-яких обставин розплющувати очі зважаючи на викладене листуватися укладати угоду оновлення складу трапляються недоліки взяти до уваги рахунок у банку вважати за обов’язок недбале ставлення	на протязі дня при любих обставинах відкривати очі в виду викладеного вести переписку заключати угоду обновлення складу зустрічаються недоліки прийняти до уваги счьот у банку рахувати обов’язком халатне ставлення

РОЗРІЗНЯЙМО

Ароматизо́ваний - здобрений ароматичними речовинами (ароматизоване тісто, мило).

Аромати́чний - який надає пахощів, аромату (ароматична есенція, рослина, речовина).

Арома́тний - який має приємний запах (ароматна страва, ягода).

* * *

Бережли́вий - ощадливий, економний (бережливий господар, керівник).

Бе́режний - який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися із чим-небудь (бережне ставлення).

Бережли́во - у сполученні бережливо витрачати, збирати, використовувати щось.

Бе́режно - у сполученні бережно ставити, класти, брати, ставитися.

* * *

Економі́чний - який вигідний з господарського погляду (економічний літак, метод, режим, економічна технологія).

Еконо́мний - який ощадливо витрачає що-небудь, дотримується економії; стриманий у виявленні чогось (економний господар, засіб, метод).

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО

(Іменники)

боро́давка бюлете́нь ви́падок гороби́на гороши́на

гурто́житок ді́ти, з ді́тьми дові́дник добу́ток до́нька

дочка́ за́гадка жалюзі́ катало́г ко́лесо

ко́мин кропива́ ку́рятина листопа́д літо́пис