Українська мова. Повторне видання. 8 клас. Заболотний (2025)

§ 16. Узагальнення вивченого з теми «Словосполучення і речення»

169. І. Прочитайте деформований текст онлайн-трансляції футбольного матчу. Запишіть букви, що позначають кожне речення, у такій послідовності, щоб відновити хронологію подій до, під час та після поєдинку.

А Українські футболісти почали грати активніше, але пролунав свисток арбітра на перерву.

Б Яремчук став автором вирішального голу України на 80-й хвилині.

В «Я зараз рекордсмен за матчами, коли ми пропускаемо, але перемагаємо», - сказав головний тренер збірної України Сергій Ребров.

Г Словаччина з перших хвилин намагається контролювати м’яч і відкриває рахунок¹ матчу.

Д Після поразки в першому таймі українська збірна змогла зрівняти рахунок.

Е Зустріч між Словаччиною та Україною стане вже восьмою в історії обох команд.

Є На 29-й хвилині забити гол у відповідь міг Андрій Ярмоленко.

З медіа

¹ Відкривати рахунок (стійкий вислів) - у спортивній грі: одержувати перше очко на свою користь.

II. Завдання за текстом.

1. Випишіть два прості та два складні словосполучення. Побудуйте схеми до кожного з них.

2. Випишіть з усіх речень граматичні основи. Укажіть тип присудків за будовою.

3. Знайдіть і зачитайте слова або стійкі вислови, характерні для професійного мовлення футболістів (професіоналізми).

4. Що означають подані нижче футбольні фразеологізми? Знайдіть одне речення, у якому можна замінити присудок одним із фразеологізмів.

сколихнути сітку воріт / розпечатати ворота / розписатись у воротах / покласти м’яч у ворота / запалити своє ім’я на табло

6. На основі інформації, отриманої з тексту онлайн-трансляції футбольного матчу, визначте, які ДВА зображення суперечать прочитаному.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Щоб не помилитися, визначаючи синтаксичну роль дієслова в неозначеній формі (у формі інфінітива), потрібно з’ясувати:

170. Прочитайте речення. Поміркуйте, у яких із них виділені дієслова є частиною складеного присудка.

1. Лікар заборонив хворому вставати з ліжка. 2. Лікарі зобов’язані піклуватися про здоров’я пацієнтів. 3. Я зателефонував сказати кілька слів. 4. Я намагався сказати кілька слів. 5. Ми хотіли помилуватися пам’яткою архітектури. 6. Ми зупинилися помилуватися пам’яткою архітектури. 7. Бабуся попросила онука принести окуляри. 8. Бабуся почала готувати сніданок. 9. Бабуся прийшла побажати всього доброго.

171. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи.

1. Дуби поважні а ясен клен і явір гордовиті (Леся Українка). 2. Говорити не горох молотити (Нар. творчість). 3. Дід любив спати під дубом (О. Довженко). 4. Густішали й ставали довші дні... (В. Шевчук). 5. Поезія це діло совісне... (А. Малишко). 6. Колишній замок був розкішний (М. Павленко).

II. Перебудуйте останнє речення (усно) на речення з пропущеним дієсловом-зв’язкою.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Специфікою української мови є широке використання в ній активних синтаксичних конструкцій і наявність конструкцій із дієслівними формами на -но, -то.

172. Відредагуйте усно речення. Поясніть суть допущених помилок.

1. Документи про закінчення школи видаються закладом освіти. 2. Позовна заява розглядається судом протягом місяця. 3. Учні переводяться на наступний рік навчання. 4. Результати глядацького голосування обробляються комп’ютером. 5. У нашій школі вивчається англійська мова. 6. На третій касі покупці не обслуговуються. 7. Протокол зборів підписано головою та секретарем. 8. Перелік пам’яток архітектури затверджується Верховною Радою.

173. Виконайте тестові завдання.

1. Лише словосполучення подано в рядку

А поспішати додому, будемо читати, бігти підстрибуючи
Б Південний Буг, усмішка Джоконди, кумедний какаду
В чистити взуття, прогулюватися Хрещатиком, бити байдики
Г розповідати казки, казка про добро, давно відремонтований

2. Підмет виражено двома словами в реченні

А З півночі насувала хмара.
Б Ніхто нічого не казав.
В Ударив грім із неба.
Г Зустрілися дві подруги.

3. Граматичну помилку допущено в словосполученні

А ігнорувати пораду
Б зрадити Батьківщині
В говорити українською
Г командувач армії

4. Прочитайте діалог (цифра позначає репліку). Спонукальні речення є в репліках

А 4 і 7
Б 4 і 2
В 1 і 6
Г 3 і 5

(1) - Ми маємо першу слухачку.

(2) - Привіт усім!

(3) - Кого будемо вітати?

(4) - Привітайте мою подругу Лізу.

(5) - Вітаємо!!! Яку пісню поставимо?

(6) - Вона любить український реп.

(7) - Гаразд. Насолоджуймося!!!

5. Складним є речення

А Ніч була ясна, я стежками біг (Д. Павличко).
Б І плакати - це також щастя (Олександр Олесь).
В Темної ночі й маленький вогник як сонце (Нар. творчість).
Г Зроблю собі човна із мрій і весла із пісень (М. Рильський).

6. Складений дієслівний присудок є в реченні

А Я сорочку з бабиної скрині привезла із рідного села (В. Ковалівська).
Б Усюди будуть зустрічати вас щирі, відкриті люди (О. Ірванець).
В Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран).
Г Тихі сутінки поволі почали спускатися з поблідлого неба (М. Старицький).

7. Складений іменний присудок є в реченні

А Футболісти збірної України продовжують активно грати.
Б Після фінального свистка стадіон оплесками проводжав футболістів.
В Михайло Мудрик упродовж усього матчу був активним на полі.
Г Після поразки головний тренер замінив стартовий склад команди.

8. Тире потрібно поставити в усіх реченнях, ОКРІМ

А Поезія це завжди неповторність (Л. Костенко).
Б Хвилину тому був я чародій (М. Вінграновський).
В Бджола відома трудівниця... (А. Пашківський).
Г У нього кожне слово це перлина (М. Рильський).

Культура мовлення

Граматичні синоніми

ПОНАД СТО

Українська мова має для вираження перевищення кількості кого-, чого-небудь сполуки з прийменником понад. Їх широко використовують письменники, журналісти, науковці. НАПРИКЛАД: Понад годину лунали постріли (З. Тулуб); Понад місяць минуло, перше ніж позбувся він своїх ран і поїхав на поправку додому, у рідні Павлівці (О. Довженко). Отже, уживаймо глибше вкорінену в ґрунт нашої мови сполуку понад сто осіб, а не більше ста осіб (І. Вихованець).

Розрізняймо

БУДЬ ЛАСКА, ВМИКАЙТЕ

Численні мовці, озброївшись суржиковою манерою висловлювання, кричать: «Включіть телевізор!!!» Українська мова має для цього випадку гарне слово вмикати (умикати, увімкнути, ввімкнути), яке позначає з’єднання з джерелом енергії та введення в дію різних пристроїв. НАПРИКЛАД: Ганна вмикає радіо. Юрій увімкнув світло.

Щиросердно прохаємо: не включайте телевізор та інші пристрої, а тільки вмикайте їх (І. Вихованець).

Антисуржик

У ШКОЛІ

Правильно

НЕправильно

черговий у їдальні

колишні випускники

змусив вивчити

трапляються помилки

правильна відповідь

довів теорему

написав два рядки

не заважай писати

перегорніть сторінку

розгорніть зошит

навчальний корпус

дєжурний у столовій

бувші випускники

заставив вивчити

зустрічаються помилки

вірна відповідь

доказав теорему

написав дві стрічки

не мішай писати

переверніть сторінку

розкрийте зошит

учбовий корпус

• Знайдіть помилки в рекламних текстах.

МОЯ СТОРІНКА

І таке буває

КОЛИ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ НЕ ПОТРІБНІ

Важко уявити текст без розділових знаків, які б чітко вказували, де закінчується одне речення та починається інше. Але, виявляється, у цьому не завжди є потреба. Нерідко поети навмисне уникають розділових знаків.

напувала

з криниці срібної

коня жовтого

коня білого

і зміїлися

гриви світляні

і на небо

лягали тінями

то волошками

то ожинами

хвилювалось

зелене озеро

на долонях

у вітру

погляди

зосенілих

очей ромашкових

О. Гаран

• Поміркуйте, чому в цій поезії немає розділових знаків.

Цікаво знати

ПУНКТУАЦІЯ

Наша пунктуація як система розділових знаків склалася до XVIII століття. У давньоруських пам’ятках розділові знаки (а їх було мало: крапка; три крапки, розміщені у вигляді трикутника; чотири крапки, розміщені у вигляді ромба) смислової функції не мали. Їх уживав писар, щоб зробити паузу й відпочити.

Розвиток пунктуації пов’язують із виникненням книгодрукування, і «винайшли» її працівники друкарні. Їм доводилося розділяти друкований текст на окремі частини, аби читач легше його сприймав. Відтак пунктуація взяла на себе роль виразника більш повної і точної передачі змісту написаного.

Сучасна пунктуація ґрунтується на трьох принципах - граматичному, смисловому, інтонаційному.

З глибин мовознавства

У словосполученні відбивається національна специфіка мови, мислення народу. В українській мові, наприклад, виробились й усталилися стандартні словосполучення на означення сприйняття чогось. Так, ми кажемо «дивитися виставу», але «слухати оперу»; «писати листа» й «писати картину». Поєднання слів у словосполучення може бути показником обізнаності людини в певній галузі. Наприклад, той, хто знайомий із військовою справою, до слова офіцер додасть означення кадровий, відставний, старший тощо. А от словосполучення дуже важливий офіцер свідчить про недостатню обізнаність мовця з армією.

Зміст