Українська мова. 5 клас. Заболотний

§ 24. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних

Про те, як один звук впливає на інший, як правильно написати слово з приголосним, який звучить невиразно, а також про правильну вимову

ПРИГАДАЙМО. Чим дзвінкі приголосні відрізняються від глухих?

241. А. Прочитайте чітко слова вголос, звертаючи увагу на глухі приголосні, позначені виділеними буквами.

Б. У яких словах ці звуки звучать чітко, виразно? А в яких - як парні їм дзвінкі приголосні?

В. Зробіть висновок про особливості вимови глухих приголосних перед голосними та перед дзвінкими приголосними.

Уподібнення

Приголосні звуки, що стоять поруч, можуть впливати один на одного.

Наближення у звучанні одного приголосного звука до іншого називають уподібненням. НАПРИКЛАД: пишемо футбол, а вимовляємо [фудбо́л], бо глухий [т] перед дзвінким [б] уподібнився до нього за дзвінкістю.

Уподібнення приголосних звуків
Глухі перед дзвінкими уподібнюємо до парних дзвінких	боротьба [бород'ба́]
У словах нігті, кігті, легко, вогко, дьогтю дзвінкий [г] перед глухими оглушуємо; його вимовляємо як [х]	легко [ле́хко]
Префікс з- перед [с] вимовляємо як [с]	зсунути [с:у́нути]
Кінцевий приголосний у префіксах роз-, без- перед глухим вимовляємо дзвінко (у повільному темпі мовлення) або глухо (у швидкому темпі)	розписав [розпиеса́в] і [роспиеса́в]
Тверді приголосні перед м’якими уподібнюємо до парних м’яких	пісня [п’і́с'н'а]
Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] змінюємо на шиплячі	зжати [ж:а́ти] зшити [ш:и́ти] занісши [заніш':и]
Шиплячі [ж], [ч], [ш] перед [з'], [ц'], [с'] змінюємо відповідно на [з'], [ц'], [с']	книжці [кнйз'ц'і] білочці [б’ілоц':і]
Сполучення -ться вимовляємо як [ц':а], а -шся вимовляємо як [с':а]	пишуться [пи́шуц':а] дивишся [ди́виес':а]

Зверніть увагу!

Дзвінкі переважно не оглушуємо. НАПРИКЛАД: казка [ка́зка], гриб [гриб], важко [ва́жко]. Дзвінкі оглушуємо лише в наведених вище випадках.

242. Прочитайте правильно слова, користуючись транскрипцією. Поясніть вимову звуків, позначених виділеними буквами.

Вишгород [ви́жгород]

баскетбол [баске^идбо́л]

вокзал [воґза́л]

берізка [бе^ир'ізка]

легкий [ле"хки́й]

на флешці [фле́с'ц'і]

на доріжці [дор'із'ц'і]

на квіточці [кв’ітоц':і]

зсадити [с:ади́ти]

зжитися [ж:и́тис'а]

радість [ра́д'іс'т']

243. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Зверніть увагу, що уподібнюємо лише звуки, позначені виділеними буквами.

Мотузка, рюкзак, швидкий, боротьба, саджанці, легко, просьба, зшити, важко, Марічці, здається, умиваєшся.

244. Випишіть слова, під час вимови яких відбувається уподібнення приголосних. Вимовте ці слова відповідно до норм орфоепії та запишіть фонетичною транскрипцією. Скористайтеся орфоепічним словником.

ЗРАЗОК. Слід [с'л'ід].

1. У лузі пахне вогкою травою (О. Гончар). 2. З туману тихо, мов русалки, ідуть берізки до води (Д. Іванов). 3. Чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе (Петроній). 4. А небо засніжене ніжно так ніжиться (О. Лященко). 5. Солодкий мед духмяно пахне в ніч (Г. Овсієнко). 6. Життя, кажуть, зжити - не поле перейти (Панас Мирний). 7. Ген-ген поміж кущів малини переповз по стежці вуж (Є. Гуцало). 8. Тепле слово і кішці приємне (Нар. творчість).

Пишемо	Вимовляємо
-ться -шся -жці -чці -шці	[ц':а] [с':а] [з'ц'і] [ц':і] [с'ц'і]

245. ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому в усному мовленні можна сплутати подані нижче слова.

1. Мишці - (у) мисці. 2. Казці - (у) касці.

246. Прочитайте речення спершу так, щоб кінцевий звук у префіксах виділених слів вимовлявся як [с], а потім - як [з]. Від чого це залежить?

ЗРАЗОК. Безпечний - [бе^изпе́чний] і [бе^испе́чний].

1. Та раптом пісня з закутків нічних розсипалась, як бісер, край дороги (Ю. Вавринюк). 2. Вербова гілка на столі у мене розцвіла... (М. Рильський). 3. Безтурботний і від води товстіє (Нар. творчість).

247. Прочитайте речення, дотримуючись правил орфоепії. Визначте, у якому з виділених слів префікс з вимовляємо як [ж], у якому - як [с], а в якому - як [з]. Від чого це залежить?

1. Зерно до зерна треба зжати сповна. 2. Із чужого воза і посеред дороги зсадять. 3. Хто знання має, той мур зламає (Нар. творчість).

248. Знайдіть помилки у фонетичному записі та запишіть правильно.

Боротьба́ [борот'ба́], ходьба [ход'ба́], вокза́л [вокза́л], ле́гко [ле́гко], грядка [гр'а́тка], баскетбол [баске^итбо́л], ду́жка [ду́шка], швидки́й [шви^етки́й], бли́зько [бли́с'ко], зшива́ти [зши^ева́ти], відхилити [в’ітхи^ели́ти].

249. СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вчитель фізкультури попросив вас повідомити (усно) про проведення шкільних олімпійських ігор. Прочитайте вголос оголошення, правильно вимовляючи назви видів спорту. У яких назвах уподібнюємо приголосні?

У наступну суботу на стадіоні відбудеться відкриття шкільних олімпійських ігор.

До програми змагань включено такі види спорту:

легка атлетика,

важка атлетика,

вільна боротьба,

стрибки на батуті,

футбол,

гандбол.

250. Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Швидко, отже, молотьба, баскетбол, кігтик, злегка, сережка, сніданок, книжці, донечці, зсунути, дивуєшся, віднімається.

Сумнівний приголосний

Щоб правильно написати слово із сумнівним приголосним, потрібно так змінити слово чи дібрати до нього спільнокореневе, щоб після цього приголосного був голосний. НАПРИКЛАД: кігті, бо кіготь; ложка, бо ложечка.

Написання деяких слів не можна перевірити за допомогою правила. НАПРИКЛАД: вокзал, футбол та ін.

ОРФОГРАМА

Буква, що позначає сумнівний приголосний звук

251. І. Прочитайте слова, вимовляючи дзвінко звуки, які позначено виділеними буквами. Поясніть написання цих слів. Для цього усно змініть слово або доберіть спільнокореневе так, щоб після сумнівного приголосного був голосний звук.

ЗРАЗОК. Вудка - вудочка.

Грядка, солодкий, редька, берег, гребти, рибка, близько, везти, гризти, мотузка, ніжка, дужка, мажте.

II. Запишіть фонетичною транскрипцією два слова (на вибір).

252. І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Поряд запишіть перевірне слово (де це можливо). Написання слів, до яких не можна дібрати перевірне слово, перевірте за словником.

Лю(д,т)ський, фу(д,т)больний, боро(д,т)ьба, перемо(г,х)ти, ски(б,п)ка, ва(ж,ш)ко, ни(з,с)ько, ні(г,х)тик, бри(з,с)ки, кі(х,г)ті, при(з,с)ьба, моло(д,т)ьба, сте(ж,ш)ка, у ді(ж,з)ці, дьо(г,х)тьовий, во(ґ,к)зал, у ло(ж,з)ці, ган(д,т)бол.

II. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

253. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Розподіліть між собою групи слів. Продиктуйте одне одному слова, дотримуючись норм вимови глухих і дзвінких приголосних. Перевірте написане.

1. Легкий, просьба, дочці, розвідка, підказка, довідка, ходьба, ліжко.

2. Вогкий, кігті, боротьба, подружці, солодкий, смужка, рідко, берізка.

254. Спишіть слова, розкриваючи дужки.

У боро(д,т)ьбі, сте(ж,ш)ка, фу(д,т)боліст, розві(д,т)ка, поле(г,х)кість, ни(з,с)ько, підка(з,с)ка, ві(д,т)сипати, біг(г,х)ти, кі(г,х)тистий, хо(д,т)ьба, поле(г,х)шення, мере(г,х)тіти, о(д,т)же, мабу(д,т)ь.

255. Використовуючи технічні засоби, запишіть аудіопривітання. Послухайте свій запис і перевірте, чи дотримано правил орфоепії.

Культура мовлення

Орфоепічний тренажер

Вимовте чітко слова, дотримуючись поданої інструкції.

Звуки [б], [д], [з], [ж] вимовляйте дзвінко, не допускаючи їх оглушення.

Дуб, горб, лісоруб, будка, обпікся, обсипати, швидко, кладка, хід, розвідка, прудко, відпочити, берізка, чорногуз, гарбуз, верболіз, казка, боягуз, в’язка, стежка, доріжка.