Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)
§ 9. Вид дієслова (доконаний, недоконаний)
Дієслова бувають доконаного або недоконаного виду.
59. Простежте, чим відрізняються питання, на які відповідають дієслова доконаного виду, від питань, на які відповідають дієслова недоконаного виду, і зробіть висновок, як визначити вид дієслова.
Доконаний вид: збудувати, подумаю, приїхав, забезпечено, перепишіть, розповівши.
Недоконаний вид: будувати, думатиму, приїжджав, переписуйте, розповідаючи.
60. З’ясуйте, дієслова якого виду вказують на початок, кінець або одноразовість дії, а якого виду — не вказують ні на початок, ні на кінець дії.
Доконаний вид: засвітитися, вийшов, прийде, дочекаємося, зайдіть, стукнути, відвідавши.
Недоконаний вид: світитися, йшов, приходитиме, чекатимемо, заходьте, стукати, відвідуючи.
61. Розгляньте пари дієслів, з яких перше — недоконаного виду, друге — доконаного, і з’ясуйте, якими значущими частинами вони різняться.
1. Слухати — вислухати, орати — зорати, косити — скосити, садити — посадити, володіти — заволодіти. 2. Гукати — гукнути, передавати — передати, споруджувати — спорудити.
1. Дієслова доконаного виду відповідають на питання, які починаються на з: що зробити? що зроблю? що зробив? що зроблено? що зробивши? Дієслова недоконаного виду відповідають на питання без з: що робити? що роблю? що робив? що робитиму? що роблячи?
2. Дієслова доконаного виду вказують на початок, кінець або одноразовість дії. Дієслова недоконаного виду не вказують ні на початок, ні на кінець дії.
3. Дієслова доконаного і недоконаного виду різняться між собою префіксами й суфіксами.
62. Прочитайте вірш, знайдіть дієслова й визначте їхній вид.
Приїхав день на вороному коні,
не питається, де стати.
Став собі проти вікна та й заступив світло,
думає, що він скляний.
А може, він зовсім нічого не думає.
Приїхав же! На коні ж! На вороному!
Це ж не те, що на білому.
Д. Чередниченко
63. І. Запишіть дієслова у дві колонки: 1) доконаного виду; 2) недоконаного виду.
Здобути, сумістити, посилати, ухвалити, освоювати, стругати, торкнутися, зволожити, просити, торкатися, зникнути, світити, дихати, дістати.
II. З других букв кожного слова складіть закінчення вислову В. Симоненка: “В океані рідного народу відкривай...!”
64. Перепишіть, замінюючи прикметники дієсловами. Чи змінився від цього текст? Визначте вид дієслів.
Угорі сине небо. На ньому де-не-де білі хмаринки. Внизу зелений луг. Поряд сріблистий струмок. А далі за ним темний ліс.
65. Перепишіть фразеологізми, замінивши дієслова недоконаного виду дієсловами доконаного виду.
Попадати в халепу, потрапляти на очі, повертатися спиною, передавати куті меду, перевертати з ніг на голову, переводити подих, підставляти плече, підсипати жару, піднімати на ноги, припадати до смаку.
66. Прочитайте народну усмішку. Знайдіть дієслова і визначте їхній вид.
Учитель розповідає про щастя:
— Кожен із вас повинен зробити щось таке, що робить людей щасливими. Можливо, хтось із вас може навести приклад?
— Вчора я був у гостях у бабусі. Вона була дуже щаслива, коли я пішов, — похвалився Миколка.
67. Складіть декілька речень із фразеологізмами, які містять дієслова доконаного і недоконаного виду.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
IV. Роздум про ідеал
Люди живуть не лише сьогоднішнім днем, а й намагаються заглянути в майбутнє, влаштувати його відповідно до своїх уподобань. Оця найвища мета, до якої прагнуть люди і яка керує їхньою діяльністю, і називається ідеалом. Ідеал у тексті можна передати по-різному — прямо й опосередковано.
• Прочитайте три наступні тексти й проаналізуйте, як у них висловлено те, що ми називаємо ідеалом або мрією. Спробуйте помріяти й ви.
68. І. Прочитайте уривок із жартівливої народної пісні. Випишіть дієслова в умовному способі.
Коли б я був полтавський соцький,
Багато б дечого зробив,
Зробив би так, щоби жилося
Всім людям добре, напримір:
Поставив би я скрізь дерева
З медових пряників самих.
І ніжки з холодцю, свинячі,
Щоб з часником росли на них.
Замість лози — росли б ковбаси,
А листя все було б — млинці,
Земля була б з самої каші
Та з добрих свіжих потрухів.
II. Спробуйте скласти свою пісню на тему “Коли б я був полтавський соцький”. Якщо ж пісня не вийде, то опишіть у прозі ті неймовірні дива, які б ви могли вчинити.
69. І. Прочитайте уривок. Знайдіть дієслова в наказовому способі, поясніть їхнє значення.
Виступати мали на світанні.
Ще звечора поклали в судна всі потрібні припаси: їжу, одяг, набої, порох. Тільки зброя була при козаках.
Отже, на світанні загримлять бубни, оживе Січ. Кільканадцять тисяч козаків займуть свої місця в трьохстах чайках — і вдарять міцні дубові весла по тільки-но скреслому Дніпру.
Яремко бігав то до Петра Скрипника, то до Карпа Недайборща:
— Візьміть мене з собою!
У відповідь чув одне:
— Сиди тут. Малий ще.
— Ну, візьміть мене! Я вам буду там потрібен. Робитиму все, що накажете. Я сильний. Візьміть мене...
— Не візьмемо... Похід — то не прогулянка. Там стріляють. Можуть убити.
— А чого то мене треба берегти?
— Наймолодший. Якщо, скажімо, зі мною щось станеться, то не так страшно. Я прожив уже сорок літ. А ти? Ти й п’ятнадцяти не маєш. У тебе все ще попереду... (С. Тельнюк).
II. Уявіть, що ви хочете податися з козаками в похід. Передайте вашу розмову, як ви її собі уявляєте. Можете вжити, крім тих, що є в тексті, дієслова допоможіть, попросіть, підсоблю, допомагатиму, відчепися, не заважай, не плутайся під ногами, послухай, ходімо тощо. Свою розповідь запишіть.
Альманах
Твір четвертий (Олесів)
НАША УКРАЇНА
Понад нами небо синє,
Перед нами жовте поле.
В рабство наша Україна
Не повернеться ніколи.
Нам у небі сонце сяє,
І Дніпро в степу синіє.
Долю кращу в ріднім краї
Збудувати ми зумієм.
Станем як одна родина,
Будем чесно працювати,
Буде й в нашій Україні
Щастя, радість і достаток.
70. Прочитайте Олесів вірш. Проаналізуйте, як у ньому чергуються наголошені й ненаголошені склади, як римуються рядки, які зорові образи використано. Що б ви могли сказати про свої почуття до України?
