Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)

Морфологія. Орфографія

§ 6. Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми слова

37. Порівняйте подані парами слова. До яких частин мови вони належать? Яка між ними різниця в значенні, у змінюванні?

Переписувати — переписування, сподіватися — сподівання, розмовляти — розмова, гуркотіти — гуркіт, мовчати — мовчазний, кричати — крикливий, синіти — синій, зм’якнути — м’який, потроїти — три, засвоїти — свій.

Дієслово називає дію або стан і відповідає на питання що робити? що зробити?

38. Розгляньте таблицю і дайте відповіді на подані після неї запитання.

Форми дієслова

Форма дієслова	На яке питання відповідає	Як змінюється	Яким членом речення виступає
Неозначена	що робити? що зробити?	незмінна форма	будь-яким членом речення
Особова	що роблю? що робив? що буду робити? що робив би? що роби? і под.	за способами, часами, особами, родами, числами	присудком
Дієприкметник	який?	за родами, відмінками й числами	означенням, присудком
Форма на -но, -то	що зроблено?	незмінна форма	присудком
Дієприслівник	що роблячи? що зробивши?	незмінна форма	обставиною

• 1. Які є основні форми дієслова?
• 2. Які форми дієслова незмінні?
• 3. Які форми дієслова можуть змінюватися за часами й особами?
• 4. Які форми дієслова можуть виступати присудками?
• 5. Які форми дієслова вживають тільки в ролі присудка?

***

1. Дієслово має п’ять основних форм: неозначену, особову, дієприкметник, форму на -но, -то і дієприслівник.

2. Неозначена форма, форма на -но, -то і дієприслівник незмінні.

3. Лише особова форма може змінюватися за часами й особами.

4. Усі форми дієслова, крім дієприслівника, можуть виступати присудками.

5. Тільки як присудки вживають особову форму й форму на -но, -то.

39. І. Випишіть підряд у колонку всі форми дієслова в такому порядку: 1) неозначена; 2) особові; 3) дієприкметники; 4) форми на -но, -то; 5) дієприслівники.

Яснішати, триваючи, налаштований, бачено, електрифікований, їжджу, інкрустовано, експериментуючи, молотий, ходимо, ліплено, бризнувши, кликати, адресований, екзаменуючи, явлено.

II. З перших букв кожного слова складіть закінчення вислову давньогрецького філософа Фалеса: “Про друзів слід пам’ятати не тільки тоді, коли вони з тобою, а й тоді, ...”.

40. Прочитайте прислів’я, знайдіть у них дієслова й визначте їхню форму. Якими членами речення вони виступають?

1. Узявшись за плуга, не оглядайся назад. 2. Сказане слово — срібло, а мовчання — золото. 3. Птиця створена для польоту, а чоловік — для роботи. 4. Не на слова дивися, а на роботу. 5. По роботі пізнати майстра. 6. Або розумне казати, або зовсім мовчати. 7. Сказано на глум, а ти бери на ум.

41. Переробіть текст так, щоб уникнути іменників на -ння, замінивши їх дієсловами (наприклад: Закінчили копання картоплі. — Закінчили копати картоплю).

Уявіть собі, як було б, якби люди не дбали про природу. Станеться забруднення повітря, стане важким дихання. Люди почнуть хворіти. Річки, озера зазнають обміління. Відбудеться руйнування верхнього родючого шару ґрунту. І неможливе буде вирощування хліба.

Ось чому всі ми повинні виявляти дбайливе ставлення до природи, до її багатств.

42. Прочитайте уривок. З’ясуйте, за допомогою яких дієслів автор змальовує шаленство бурі. Знайдіть дієслова, які передають: 1) переміщення в просторі; 2) дії, спрямовані на інші предмети; 3) звуки; 4) стан.

Нагло безшелесна тиша луснула, мов надутий пухир. Грюкіт перекотився лісом, наче повінь. Вітер зірвався, мов кінь з припону, заіржав хрускотом ламаного галуззя, гупнув копитом у піскові галяви й підняв непроглядні тумани куряви, потряс буйною гривою хмар. Зубами хватав сосни, наче стеблини трави, й трощив їх. Хвостом, немов помелом, змітав бовдури хвої. Стрінувши тверду стіну гущі, ставав дуба, підносився вгору й падав своїми грудьми на густе верховіття, що пригиналося, мов під ударом молота. Задніми ногами рив яруги, розпорпував верству чатиння** та листя, що обтулювали пні дерев, роздирав одежу моху, що вкривала чорне тіло землі, й сипав високі кучугури. Вихор казився. Ревів, вигукував, свистів, гоготав, голосив, сміявся, грюкав, брязкав, деренчав, виляскував, порскав, пирхав, мугикав, рипів, рюмсав, рокотав. Наче волосся з голови, видирав з дубових чубів гілля, крутив ним, креслив у повітрі химерні колеса й жбурляв у далекі багнюки... (Б.-І. Антонич).

43. І. Прочитайте уривок, звертаючи увагу на те, як передано гуркіт грому. Приготуйтеся до усного переказу уривка: уявіть послідовність подій, запам’ятайте окремі слова та речення.

Щось насувало грізне.

Потемніло, завітрило, закрутила курява.

Гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст деревину, загуркотіло й покотилось у небі.

Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило й луною розкочувавсь гук над хмарами по широких небесних просторах.

А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба, як із-під каміння у млині борошно на кіш, дрібний, як роса, холодний дощ (С. Васильченко).

II. Складіть і запишіть три-чотири речення, використовуючи дієслова з тексту. Постарайтеся, щоб це був зв’язний текст.

44. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Жити і Бога хвалити (бути повністю задоволеним життям); жити своїм розумом (дотримуватися власних поглядів); жити на свою руку (бути незалежним); жити не хлібом єдиним (крім матеріальних, мати й духовні інтереси); жити заднім розумом (правильно міркувати після вчинків); ряст топтати (жити); розкидати розумом (зосереджено думати).