Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)
§ 15. Способи дієслова (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного й наказового способів
Дієслова мають дійсний, умовний і наказовий способи.
Дійсний спосіб виражає реальну дію, тобто дію, яка відбувається, відбувалася чи відбуватиметься. Дієслова в дійсному способі відповідають на питання що роблю? що зробив? що робитимемо? і под.: вчу, вчив, вивчили, вивчимо, вчитимемо.
Умовний спосіб виражає бажану або можливу за певних умов дію. Дієслова в умовному способі відповідають на питання що робив би? що робила б? що зробили б? і под.: вчив би, вчила б, вивчили б.
Наказовий спосіб виражає наказ, прохання або пораду. Дієслова в наказовому способі відповідають на питання що роби? що зроби? що робімо? і под.: вчи, вчімо, вивчіть.
128. Заповніть таблицю, відповідаючи на поставлені запитання.
Способи дієслова
|
Спосіб |
Яку дію виражає? |
На які питання відповідає? |
Дієслова за часами змінюються тільки в дійсному способі. Дієслова в дійсному способі можуть позначати три часи і мають шість часових форм.
Дієслова в умовному й наказовому способах за часами не змінюються.
129. Розгляньте таблицю і дайте відповіді на запитання, що під таблицею.
Характеристика способових форм дієслова
|
Цифровий код |
Спосіб |
Час |
Рід |
Особа |
Число |
Дієвідміна |
|
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
0 |
— |
немає |
немає |
немає |
— |
— |
|
1 |
дійсний |
теперішній |
чоловічий |
1-а |
однина |
перша |
|
2 |
умовний |
минулий |
жіночий |
2-а |
множина |
друга |
|
3 |
наказовий |
майбутній простий |
||||
|
4 |
майбутній складний |
|||||
|
5 |
майбутній складений |
130. Дослідіть, у якому способі дієслова змінюються за часами. Скільки є часів дієслова і часових форм?
131. Прочитайте три тексти і з’ясуйте, чи описувані в них дії однаково реальні. У яких способах стоять дієслова в цих текстах?
І. Влітку ми часто ходимо в ліс. Там збираємо малину, гриби, дихаємо свіжим, чистим повітрям і просто милуємося природою.
II. Влітку частіше ходіть у ліс. Там збирайте малину, гриби, дихайте свіжим, чистим повітрям і просто милуйтеся природою.
III. Скоріше б літо прийшло. Ми б ходили в ліс. Там би збирали малину, гриби, дихали б свіжим, чистим повітрям і просто милувалися б природою.
132. Прочитайте уривок. Знайдіть у ньому особові форми дієслова й визначте їхній спосіб.
Змій кокетує і хитає головою то в той бік, то в другий, наче комусь шепче щось на вухо то з одного боку, то з другого. Цілий день би стояв, та держав, та дивився вгору. Небо високе-високе, синє та холодне. А змій у ньому білий-білий, хилитається, хвостом злегка водить, наче пава...
Але тут усі разом чують крик і переводять очі з змія на землю. Іде Федько. Іде і кричить. Він міг би підійти тихенько, так, що й не почув би ніхто, але Федько того не любив. Він ще здалеку кричить:
— Ану, гей там, давай сюди змія!
Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. Але тікати й не пробуй, Федько усяку собаку випередить (В. Винниченко).

133. І. Подані дієслова запишіть у три колонки: 1) у дійсному; 2) у наказовому; 3) в умовному способі.
Зустріньмо, плекаємо, вступився б, скажіть, люблять, зберегли, пробачте, нагадаймо, світало б, в’їжджай, дістався, стихне, розповіла б, любили б, вникніть, рушай, тьмяніють.
II. З других букв кожного слова складіть пропущені три слова у вислові В. Сосюри: “Всім серцем..., — і вічні ми будемо з нею”.
134. Прочитайте прислів’я. Випишіть з них дієслова й схарактеризуйте їх, користуючись цифровими кодами таблиці “Характеристика дієслова в цілому” та колонки “Спосіб” з таблиці “Характеристика способових форм дієслова”, наприклад: засяє — 21.1 (тобто: способова форма, доконаний вид, дійсний спосіб).
1. Після дощу і сонце засяє. 2. Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Сади деревину — будеш їсти садовину. 5. Якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила. 6. Роби, небоже, то й Бог поможе. 7. Якби нові черевики, то пішов би й на музики.
135. І. Прочитайте текст і випишіть з нього дієслова, що означають дії, пов’язані з павутинням. Зверніть увагу на порівняння, які стосуються павутиння.
Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине, а справдішнє літо. Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. Все сине небо було ніби засноване білим, як пух, легким, як шовкові нитки, павутинням. Проти сонця павутиння лисніло, наче легка літня біла хмара порвалася на небі, розпалась на нитки, на тонкі пасма та й полетіла на землю. Павутиння летіло пучками, нитками, ніби клубочками, починками**, то гнулося великими дугами, то місцями стояло просто, рівними, як очерет, стеблами. Воно обснувало тополі, верби, стіжки, тини; маяло на вершечках садків, метлялось коло хрестів та бань на церкві й знов летіло та летіло; хто його зна, де воно й бралося (І. Нечуй-Левицький).

II. Придивіться, якого кольору осіннє небо, як гріє сонце, яке повітря і як пливуть у ньому павутинки, як вони обсновують усе. Побачене й відчуте опишіть. У своєму описі можете використати мовний матеріал з прочитаного вами тексту і малюнок.
136. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.
Бабине літо (теплі, сонячні дні на початку осені; павутиння, що літає в цю пору в повітрі); триматися на павутинці (перебувати в загрозливому становищі); на краплинку (трохи); крапля в мові (мізерна частина чогось); дмухни — і розсиплеться (тендітний, нетривкий); радий небо прихилити (хтось готовий усе зробити заради когось); з роси та з води (побажання щастя й достатку).