Хімія. 7 клас. Ярошенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 2. Хімічний кабінет. Правила поведінки та безпеки під час роботи в ньому. Ознайомлення з обладнанням та лабораторним посудом

Вивчення параграфа допоможе вам:

називати основне обладнання кабінету хімії і лабораторний посуд;
знати і розуміти правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті

Вивчаючи речовини та їх властивості, хіміки виконують різноманітні досліди. Це відбувається у спеціально обладнаних приміщеннях — хімічних лабораторіях (мал. 4).

Для вивчення хімії у школах облаштовують хімічні кабінети, або кабінети хімії. Вони містять необхідні для використання на уроках прилади, обладнання, речовини. Зокрема, там міститься все необхідне для проведення дослідів, описаних нижче.

Мал. 4. Сучасна хімічна лабораторія

Дослід 1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним розчином етанової кислоти).

Шпателем внесемо приблизно 5 г соди на дно хімічного стакана і доллємо 10 мл оцту (мал. 5. а). Будемо спостерігати за своєрідним «закипанням» рідини в стакані. Своєрідність полягає в тому, що нагрівання до температури кипіння води (100 С) в цьому разі не потрібне. За кімнатної температури із соди й оцту утворюється вуглекислий газ. Він малорозчинний у воді за атмосферного тиску, тому його пухирці виділяються назовні, створюючи враження «киплячої» рідини (мал. 5. б). Аби переконатися, що виділився вуглекислий газ, піднесемо до отвору стакана запалений сірник. Полум’я відразу гасне (мал. 5. в).

Мал. 5. Взаємодія харчової соди з оцтом

Запам’ятайте! Вуглекислий газ не підтримує горіння. Цю його властивість використовують у вогнегасниках.

Розглянутий дослід дає підстави вам пригадати з вивченого на уроках природознавства, що хімічні явища завжди приводять до утворення нових речовин.

Із метою виявлення деяких сполук хіміки користуються спеціальними речовинами — індикаторами (від лат. indicator — покажчик). Ви найчастіше використовуватимете органічну речовину метилоранж та універсальніш індикаторний папір (мал. б). За їх допомогою швидко і безпомилково визначають деякі речовини.

Дослід 2. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах.

У три пробірки наллємо по 5-7 мл дистильованої води (перша пробірка), оцту — водний розчин етанової кислоти — (друга пробірка) та розчину харчової соди (третя пробірка). До кожної з них додамо по 3-5 крапель розчину метилоранжу. Спостерігаємо, що в першій пробірці оранжевий колір зберігся. Хоча він менш яскравий, бо розчин метилоранжу розбавила вода. У другій пробірці відбулася зміна оранжевого кольору на червоний, а в третій — на жовтий. Це свідчить про перебіг хімічних явищ у пробірках 2 і 3 (мал. 6. а).

Мал. 6. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах

Зробіть висновки про те, однакового чи різного забарвлення набув метилоранж у другій і третій пробірках.

У місці нанесення краплини оцту універсальний індикаторний папір змінює свій колір на червоний, а краплини соди — на синій (мал. 6. б).

Для проведення обох розглянутих дослідів знадобився лабораторний посуд, а вчитель дотримувався прийнятих у хімії правил. Тепер і вам потрібно вивчити правила поведінки й безпеки під час роботи в хімічному кабінеті та ознайомитися з основним лабораторним посудом. Це стане запорукою успішного виконання кожним із вас хімічних дослідів на уроках хімії.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ХІМІЧНОМУ КАБІНЕТІ. Під час виконання хімічного експерименту вам необхідно неухильно дотримуватися правіш поведінки в хімічному кабінеті.

Основні правила поведінки в хімічному кабінеті такі. Тут забороняється вживати їжу і напої, бігати, шуміти. Потрібно стежити за тим, щоб не було нагромадження сумок, рюкзаків у проходах між партами. Перебувати в хімічному кабінеті можна тільки у присутності вчителя або лаборанта. Будь-яку роботу слід починати після вказівок учителя або після опрацювання відповідної інформації в підручнику чи інструктивній картці. Тобто, слід бути зібраним і дисциплінованим, завжди дотримуватися зазначених правіш поведінки.

ТИПОВИЙ ЛАБОРАТОРНИЙ ПОСУД. Сучасний лабораторний посуд дуже різноманітний. Ним користуються вчені, студенти, учні для виконання хімічного експерименту з науковою та навчальною метою; працівники різних лабораторій, перевіряючи якість води, чистоту повітря, склад продуктів харчування тощо. Його виготовляють із різних матеріалів — скла (звичайного чи термостійкого), порцеляни, пластмаси, металів.

За малюнками 7, 8, 9, 11 ознайомтеся зі скляним посудом хімічного кабінету.

СКЛЯНИЙ ПОСУД. Пробірки (мал. 7, а) призначені для проведення дослідів з невеликими кількостями речовин. Через своє заокруглене дно пробірки не можуть стояти на столі. Для цього користуються штативами для пробірок (мал. 14, с. 17).

Скляні палички (мал. 7. б) використовують для перемішування розчинів, обережного доливання рідини. Щоб не пошкодити тонкостінний скляний посуд, на кінець палички надягають невеликий відрізок гумової трубки.

Мал. 7. Пробірки (а) і скляні палички (б)

Колби (мал. 8) за формою можуть бути конічними, круглими, плоскодонними та круглодонними, мати відмітку з позначенням їх об’єму. Плоскодонні використовують для тимчасового зберігання речовин, приготування розчинів; круглодонні — для тривалого і сильного нагрівання. Колби бувають різних розмірів, їх отвори можна закрити пробкою.

Мал. 8. Колби

Мірний посуд — це мірні колби, циліндри, стакани та мензурки (мал. 9). Він має позначки із зазначенням певного об’єму.

Мал. 9. Мірний посуд (а — колби; б — циліндри; в — стакани; г — мензурки)

Розгляньте малюнок 9. навчіться розрізняти мірний посуд за формами.

Хімічні стакани (мал. 10) виготовляють зі скла та фарфору, застосовують для демонстрації дослідів, збирання фільтратів (див. мал. 40, с. 48), приготування розчинів тощо. Вони бувають різної місткості та обладнані носиком, щоб було зручно наливати рідину.

Мал. 10. Хімічний стакан

Лійки бувають: конічними з коротким широким носиком, що застосовують для пересипання сухих речовин; конічними з довгим вузьким носиком, що призначені для фільтрування та вливання рідин у посудини з вузьким отвором; крапельними — аби вливати рідини краплями; ділильними — проводять розділення рідин, що не змішуються між собою (мал. 11).

Мал. 11. Лійки

ПОРЦЕЛЯНОВИЙ ПОСУД. Із порцеляни виготовляють чашки для випарювання, ступки і товкачі для подрібнення й перетирання речовин, тиглі тощо (мал. 12). Порцелянові чашки витримують сильне нагрівання, і в них зручно проводити випарювання розчинів. Завдяки жаростійкості порцеляни тиглі застосовують для прожарювання речовин за високої температури. Товкачем зручно розтирати (подрібнювати) речовини у ступці. Порцелянова ступка має товсті стінки — від цього її маса більша за масу скляного посуду однакового з нею об’єму.

Мал. 12. Порцеляновий посуд: а — чашка; б — тигель; в — ступка з товкачем

З порцеляни або металу виготовляють шпателі, призначені для набирання сухих речовин (мал. 13).

Мал. 13. Шпателі

Для проведення хімічного експерименту також використовують обладнання з металу (рідше з дерева, пластмас). Зокрема, металевий або лабораторний штатив (мал. 14, б) призначений для закріплення в певному положенні пробірок, колб тощо під час проведення експерименту. Штатив для пробірок (мал. 14, а) використовують як підставку для пробірок.

Мал. 14. Штативи: а — для пробірок; б — лабораторний

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ В ХІМІЧНОМУ КАБІНЕТІ. Їх розміщено на другому форзаці підручника. Ознайомтеся з ними і щоразу при проведенні хімічного експерименту неухильно дотримуйтеся їх.

Розглянуті правила нескладні у виконанні. Дотримуючись їх, ви убезпечите себе і своїх однокласників від можливих негативних наслідків неправильного поводження з лабораторним посудом, речовинами та обладнанням.

• Щоб правильно виконувати хімічні досліди, необхідно розумітися на лабораторному посуді та обладнанні хімічного кабінету, знати прийоми поводження з ними, неухильно дотримуватися правил поведінки й безпеки під час роботи.

Скарбничка ерудита

Лабораторне приміщення шкільного хімічного кабінету

Зазвичай хімічний кабінет складається з двох кімнат — навчальної і лаборантської. У навчальній — проходять уроки хімії. На її стінах розміщені таблиці, якими постійно користуються у процесі вивчення хімії, є витяжна шафа.

Лабораторне приміщення по можливості також обладнують витяжною шафою. Часто вона розташована на межі двох кімнат і обслуговує обидві. Тут є шафи, на полицях яких містяться речовини, прилади та лабораторний посуд; є металевий сейф для збереження речовин, що мають попереджувальні знаки, рукомийник, стіл для підготовки дослідів, стіл для роботи вчителя і лаборанта, пристрої для сушіння помитого посуду, які монтуються на стіні.

Хімічний посуд зберігається в лабораторному приміщенні окремо, залежно від розміру, призначення і матеріалів (пластмаса, скло, метал), з яких він виготовлений.

Посуд для збереження речовин має етикетки з чітким і виразним написом їх назви.

У шкільному хімічному кабінеті обов’язково є аптечка першої невідкладної допомоги, засоби гасіння пожежі.

1. Назвіть, які речовини вчитель використав для демонстрування досліду 1 та газоподібну речовину, що утворилася. Як її виявляють?

2. Чим, на вашу думку, зручні пробірки для проведення дослідів?

3. Укажіть назву матеріалу, з якого виготовляють зазначений у переліку лабораторний посуд — пробірки, колби, мірні циліндри: а) картон; б) залізо; в) скло; г) гума.

4. Із яких матеріалів виготовляють тиглі, ступки, товкачі, чашки для випарювання? Яке їх призначення?

5. Запишіть у зошит, яке лабораторне обладнання та посуд необхідні для виконання описаних у тексті підручника демонстраційних дослідів 1 і 2.

6. За результатами досліду 2 складіть таблицю зміни кольору індикаторів у розчинах різних речовин.

Індикатор	Речовини
Індикатор	Вода	Етанова кислота	Харчова сода
Метилоранж
Універсальний індикаторний папір