Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали

РОЗДІЛ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК XXI ст.)

З ІНТЕРВ’Ю Й. СТАЛІНА ГАЗЕТІ «ПРАВДА» ЩОДО ПРОМОВИ В. ЧЕРЧІЛЛЯ У ФУЛТОНІ

...Сучасною демократичною Польщею керують видатні люди. Вони довели на ділі, що вміють захищати інтереси й гідність батьківщини так, як не вміли це робити їхні попередники. Яку має підставу пан Черчілль стверджувати, що керівники сучасної Польщі можуть допустити у своїй країні «панування» представників будь-яких іноземних держав? Чи не тому зводить наклеп тут пан Черчілль на росіян, що має намір посіяти насіння розбрату у відносинах між Польщею та Радянським Союзом?

Пан Черчілль незадоволений тим, що Польща здійснила поворот у своїй політиці в бік дружби і союзу з СРСР. Був час, коли у взаєминах між Польщею і СРСР переважали елементи конфліктів і суперечностей. Ця обставина давала можливість державним діячам на зразок пана Черчілля грати на цих суперечностях, забирати до рук Польщу під виглядом захисту від росіян, залякувати Росію примарою війни між нею і Польщею та зберігати за собою позицію арбітра. Але ці часи минули, бо ворожнеча між Польщею і Росією поступилася місцем дружбі між ними, а Польща, сучасна демократична Польща, не бажає більше бути гральним м’ячем у руках іноземців. Мені здається, що саме ця обставина дратує пана Черчілля і підштовхує його до грубих, нетактовних вигадок проти Польщі. Чи жарт сказати: йому не дають грати за чужий рахунок. <...>

Пан Черчілль блукає навколо правди, коли говорить про зростання впливу комуністичних партій у Східній Європі. Слід, проте, зазначити, що він не зовсім точний. Вплив комуністичних партій посилився не тільки у Східній Європі, але майже в усіх країнах Європи, де раніше панував фашизм (Італія, Німеччина, Угорщина, Болгарія, Фінляндія) або де була німецька, італійська чи угорська окупація. [39, с. 301—302]

1) Які країни опинилися під впливом СРСР після війни?

2) Чому Й. Сталін захищав уряд Польщі?

3) Що Й. Сталін зазначає про вплив комуністичних партій?

4) Чи згодні ви з його твердженням?

ЗАВЕРШЕННЯ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В РУМУНІЇ

Характерною рисою процесу соціалістичного перетворення сільського господарства був його поступовий, безперервний розвиток із переконанням селянства в перевагах переходу на шлях соціалістичного сільського господарства і створення необхідної матеріально-технічної бази.

Винятково важливу роль зіграли в нас сільськогосподарські товариства як проста проміжна форма соціалістичної виробничої кооперації в сільському господарстві. Сільськогосподарські товариства виявилися справжньою школою виховання селянських мас у дусі спільної праці, привчали їх до соціалістичної організації праці, полегшували їхній перехід до колективного господарства. <...>

Починаючи від 1952 р. було взято курс на створення сільськогосподарських товариств, які вже в перший рік охопили 84 тис. родин і відповідно 188 тис. га орної площі. <...>

У 1959 р. в сільськогосподарських товариствах налічувалося 1 млн 767 тис. родин із 2 млн 988 тис. га орної землі. <...> Того самого року почався масовий рух за перехід селянства до вищої форми сільської кооперації: до колективних господарств вступило більше родин, ніж за 10 років від початку колективізації. [78, с. 47]

1) Порівняйте колективізацію в СРСР в 30-ті рр. та колективізацію в Румунії в 50-х рр. Зробіть висновки.

2) Яку роль відігравали сільськогосподарські товариства?

3) Чому румунська влада пішла шляхом, який пройшов СРСР?

4) Визначте наслідки колективізації.

ІЗ ЗАКОНУ ПРО АГРАРНУ РЕФОРМУ ТА КОЛОНІЗАЦІЮ

(10 серпня 1945 р.)

Стаття 1

Із метою наділення землею безземельних і малоземельних хліборобів та виконання принципу «Земля належить тим, хто її обробляє» — на всій території Демократичної Федеративної Югославії проводиться аграрна реформа й колонізація.

Стаття 2

Передані земельні наділи переходять у приватну власність осіб, що одержують ці наділи, і підлягають негайній реєстрації в земельних книгах.

Стаття 3

Із метою створення земельного фонду, необхідного для наділення землею відповідно до статті 1, а також для створення або розширення великих державних зразкових і досвідчених сільськогосподарських маєтків, вилучаються у власників і передаються державі такі сільськогосподарські землеволодіння:

а) великі землеволодіння, тобто сільськогосподарські та лісові угіддя, загальна площа яких перевищує 45 га або які мають 26—36 га оброблюваної землі (рілля, луки, городи, виноградники), якщо для їхньої обробки застосовується наймана робоча сила або ці ділянки здаються в оренду;

б) землі, що є власністю банків, підприємств, акціонерних товариств і подібних приватних та інших юридичних осіб, зазначених у законі. <...>

в) земельні угіддя церков, монастирів, релігійних товариств, а також інші дарчі землі, передані релігійним організаціям і цивільним особам;

г) надлишок оброблюваної землі понад передбачений законом максимум;

д) надлишок понад 3—5 га оброблюваної землі, що перебуває у власності осіб, основним заняттям яких не є землеробство. [78, с. 74—75]

1) Чому після війни в Югославії гостро постало земельне питання?

2) Що мала на меті реформа?

3) У кого вилучалися земельні ділянки для створення земельного фонду?

4) Чи передбачалися компенсації за вилучені землі?

5) Визначте результати реформи.

ЗІ СПОГАДІВ О. ЧЕРНІКА «ЯК ЦЕ БУЛО»

Розвиток подій у Чехословаччині не був і не міг бути в той період ізольованою, внутрішньою справою чехословацьких комуністів і чехословацького народу. Цей процес стосувався й інтересів братерських комуністичних і робітничих партій країн соціалістичного табору. Ідеологічна схема періоду адміністративно-бюрократичного керівництва як важка спадщина сталінізму по-старому домінувала в усіх соціалістичних краї

нах Східної Європи. Вона була визначальною і слугувала вихідним принципом при реалізації практичної політики окремих комуністичних партій і всієї соціалістичної співдружності. Теоретична лінія оволоділа практикою будівництва соціалізму, далекі від життя принципи душили нові, нетрадиційні рішення. Кожна спроба дати нову програму, яка відповідає реаліям життя, і дозволила б розрядити напругу, що зростала в суспільстві, кожного разу наштовхувалася на тлумачення положення про керівну роль партії. Будь-яка спроба або ж просто пошук самостійних рішень ставала підозрілою, витлумачувалася як спроба ревізії принципів марксизму-ленінізму.

У військово-політичному аспекті, тобто з точки зору оборони й безпеки соціалістичних країн, підкреслювалося специфічне значення Чехословаччини — країни, що розташувалася в самому центрі Європи й була водночас кордоном соціалістичного світу. [61, с. 114]

1) Назвіть основні передумови подій у Чехословаччині в 1968 р.

2) Чому СРСР вороже поставився до реформ у Чехословаччині?

3) Визначте внутрішньополітичні наслідки «Празької весни».

4) Які події 1968 р. вплинули на міжнародні відносини між соціалістичним табором та країнами Заходу?

5) Дайте свою оцінку рішення радянського уряду ввести війська до Чехословаччини.

М. ХРУЩОВ ПРО ПОДІЇ В УГОРЩИНІ В 1956 Р.

...Правлячі кола деяких капіталістичних держав виділяють величезні кошти на підривну роботу в соціалістичних країнах, декларують відкрито ворожі плани — повалити встановлений у цих країнах народно-демократичний лад та реставрувати приватнокапіталістичні режими.

Такі підступні плани вони мали щодо Угорської Народної Республіки. Скориставшись помилками та перекрученнями, допущеними колишніми керівниками Угорщини, імперіалісти в жовтні — листопаді 1956 р. пустили в дію свою злочинну машину. Внутрішні реакційні сили Угорщини, що надихаються та організуються ззовні, підняли фашистський заколот. Вони користувалися всіма засобами обману народу.

Як чорне вороння, в Угорщину стали злітатися озлоблені покидьки розбитих експлуататорських класів. Із різноманітних щілин вилізли замасковані досі вороги народно-демократичного ладу. Кримінальні елементи, визволені з місць ув’язнення, приєдналися до ворожих сил.

Але угорський народ не пішов за жалюгідною купкою відщепенців. Сили змовників виявилися ізольованими від народу.

Жовтнево-листопадові події в Угорщині стали бойовою перевіркою міцності радянсько-угорської дружби.

Надавши угорському народу допомогу в придушенні контрреволюційного заколоту, ми тим самим завадили ворогу підірвати єдність всього соціалістичного табору, яка зазнала серйозного випробування у дні угорських подій. [39, с. 442—443]

1) Яким було соціальне становище Угорщини в середині 50-х рр.?

2) Хто, на думку Хрущова, був зацікавлений у повстанні в Угорщині?

3) Хто брав участь у повстанні?

4) Що мали на меті повстанці?

5) Чи мали вони реальні шанси на перемогу? Свою відповідь обґрунтуйте.

6) М. Хрущов називає події 1956 р. спробою підірвати єдність соціалістичного табору. Чи згодні ви з цим твердженням?