Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали

РОЗДІЛ IV. СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

ВИТЯГ ІЗ «РУХУ ЗА ПРАВА ЛЮДИНИ...»

...Людство увійшло в нову епоху суспільних відносин і проблем. У центрі уваги й надалі залишились державні інтереси, але фактором міжнародної політики, міжнародних відносин стали права людини. Гельсінський прикінцевий акт став для Радянського Союзу болючою скалкою. <...>

Уперше за багато десятиріч у СРСР конкретно сформувалася моральна опозиція, виникли групи сприянь виконанню Гельсінського прикінцевого акту на Україні, в Росії, Литві, Грузії, Вірменії. Саме вони заманіфестували думки і прагнення людей доброї волі, людей непересічних, талановитих, людей чистих, ентузіастів, які загальнонародні інтереси поставили вище власних і свідомо принесли себе в жертву. <...>

Проте в Радянському Союзі при галасливості заяв, декларацій уряду і його пропаганди маємо такий стан речей, що за два роки існування Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод із десяти її членів-засновників шість арештовано і засуджено до максимальних термінів ув’язнення, а інші зазнають нечуваного цькування.

За ув’язненими не було жодних злочинів, вони діяли в межах радянської конституції і за кожним із них єдиний злочин — статті правозахисного порядку, або лише участь у групі. <...> Радянський уряд показав, що в СРСР конституція не має жодної сили, закони служать інтересам партії, а людина не має найелементарніших прав... [7, с. 152]

1) Що вам відомо про Українську Гельсінську групу?

2) Хто такі дисиденти?

3) За які права вони боролися?

4) Як ставилася до них влада?

5) Чому вони не могли залучити на свій бік широкі маси населення?

ЗІ СТАТТІ А. САХАРОВА «НЕМИНУЧІСТЬ ПЕРЕБУДОВИ»

...Наше суспільство виявилося <...> дуже хворим. Симптоми хвороби — остання стадія якої одержала назву «епоха застою» — відомі. У першу чергу це відсутність плюралізму в структурі влади, в економіці (за винятком непу), в ідеології. Із цим тісно пов’язана бюрократизація всього життя країни. Усі нитки управління концентруються в руках людей, що мають владу в силу посади у державно-господарському або партійному апараті та утворюють особливий соціальний «бюрократичний прошарок».

...Бюрократія <...> з особливою силою протистоїть усім ініціативам, спрямованим на посилення самостійності нижчих ланок господарського механізму й реальну матеріальну зацікавленість людей у кінцевому результаті їхньої праці. <...> Інша сторона епохи влади бюрократії, тісно пов’язана з економічними вадами, є не менш трагічною, — моральна деградація суспільства. <...> Багаторазово обмануті гарними словами люди вже не вірять їм, суспільство охоплює загальна байдужність. Особливо важко ці пресуючі психологічні обставини позначаються на молоді, псуючи й розбещуючи її. <...> Соціальний портрет епохи буде неповним, якщо не відзначити колосальний розвиток різних форм корупції; виникають мафіозні групи, зрощені з місцевим державним і партійним апаратом. <...> Такою є загальна картина глухого кута, застою, яка вимальовувалася до середини 80-х рр. На щастя, у СРСР знайшлися здорові сили, які усвідомили, що далі так тривати не може. Гасла перебудови, її ідеологія відомі. Це економічна реформа, гласність, демократизація, нові принципи висування керівників, соціальна справедливість, нове політичне мислення, що проголошує пріоритет загальнолюдських цінностей, цілей виживання і загальносвітового розвитку над усіма державними, класовими, національними, відомчими й приватними інтересами. <...> Про що ж я думаю, чого чекаю від перебудови? Насамперед — про гласність. Саме гласність повинна створити у країні новий моральний клімат! Люди <...> повинні знати правду й мати можливість без перешкод висловлювати свої думки. Розбещуюча неправда, замовчування й лицемірство мають піти назавжди з нашого життя. Тільки внутрішньо вільна людина може бути ініціативною, як це необхідно суспільству. <...> Перебудова повинна сприяти «відкритості суспільства» як одній з умов морального та економічного здоров’я країни, міжнародної довіри і безпеки. Поняття відкритості містить у собі контроль громадськості за прийняттям ключових рішень <...>, свободу переконань, свободу одержання й поширення інформації, свободу вибору країни проживання й місця проживання у країні. [54, с. 239—251]

1) У якому становищі перебувала економіка СРСР на середину 80-х рр.?

2) Дайте визначення поняття «перебудова».

3) Що таке «політика гласності»?

4) Які основні етапи «перебудови» ви б могли виділити?

5) Назвіть основні цілі «перебудови».

6) Визначте значення «перебудови» для СРСР.