Підручник по Всесвітній історії. Нові часи. 9 клас. Білоножко

§ 2. ПОЧАТОК РЕВОЛЮЦІЇ

1. Установчі збори

У другій половині 80-х рр. XVIII ст. Франція потерпала від стихійних лих: посухи (1785), сильного граду (липень 1788 р.), холодних зим (з 1788 по 1789 р.). Різко зросли ціни на продовольство. Англо-французька торговельна угода 1786 р. про зниження ввізного мита виявилася вбивчою для французького бавовняного і вовняного виробництва, яке не змогло конкурувати з дешевими англійськими товарами. Почало зростати безробіття. Уряд, що опинився на межі банкрутства, зважився провести реформи і спробував накласти податки на духівництво та дворянство. Щоб розв’язати це питання, було вирішено скликати на початку 1787 р. збори нотаблів - найзнатніших представників французького дворянства.

Нотаблі - принци, герцоги, маршали, єпископи, архієпископи та інші - були обурені спробою зазіхнути на їхні прибутки. Опора монархії - дворянство найперше виявило непокору королю, який змушений був скликати Генеральні штати (вищий орган станового представництва, який не скликався від 1614 р.). Засідання Генеральних штатів проходили за традицією постаново. Це означало, що представники кожного із трьох станів голосували окремо, прийняття подальшого загального рішення відбувалося за принципом: один стан - один голос.

Мірабо

5 травня 1789 р. король відкрив засідання Генеральних штатів. Депутати третього стану відмовились голосувати за станами, вважаючи це несправедливим, і 17 червня 1789 р. проголосили себе і ту частину дворян та духовенства, які приєдналися до них, Національними зборами. Це означало, що вони створювали однопалатний представницький орган і перебирали на себе право говорити і діяти від імені всього французького народу.

Засідання Генеральних штатів відбувалися у Версалі - так було зручно королю, та й від паризьких санкюлотів далеко. Депутати Національних зборів вирішили збиратись у залі для гри в м’яч, щоб не залежати від свавілля короля. Спроба Людовіка змусити депутатів розійтися і засідати постаново закінчилася дуже характерно. Один з депутатів заявив: «Ми тут перебуваємо з волі народу і залишимо наші місця, тільки поступаючись силі багнетів!» Виголосив цю історичну фразу блискучий оратор граф Мірабо, депутат від третього стану.

Клятва в залі для гри в м’яч. З картини Ж.Л. Давида

Мірабо Оноре-Габріель Рікеті (1749-1791), граф, походив із багатої аристократичної родини. В 1789 р. був обраний від третього стану до Генеральних штатів.

За наказом короля гвардійці спробували розігнати депутатів Національних зборів силою. Однак, вийнявши шпаги, шлях їм перепинили офіцери, дворяни-аристократи, які приєдналися до депутатів третього стану. Серед них був і маркіз Лафайєт, учасник війни за незалежність США, друг Д. Вашингтона. Депутати поклялися не розходитися, доки король не погодиться з їхніми вимогами. Коли королю доповіли про непокору депутатів, він махнув рукою. «Ну, якщо вони не бажають іти, біс із ними, нехай залишаються!» - заявив король, втім через кілька днів наказав увести війська в Париж. Це одразу ж загострило становище в столиці. Почалися зіткнення санкюлотів із військами.

9 липня 1789 р. Національні збори проголосили себе Установчими зборами на знак того, що вважають за головне своє завдання встановлення нового політичного ладу на основі конституції. Через три дні неспокій в Парижі переріс у збройне повстання.

2. Взяття Бастилії

Споруджена в 1382 р. фортеця Бастилія давно втратила своє військове значення. Вона правила за склад боєприпасів і була в’язницею. Її 30-метрові вежі здіймалися над паризьким передмістям. У ній побувало чимало в’язнів. Початок повстання супроводжувало захоплення санкюлотами складів зі зброєю. Комендантові Бастилії запропонували віддати повсталим зброю. Почалися переговори. Одну з депутацій обстріляли. Відтак почався штурм і фортецю було взято. Це сталося 14 липня 1789 р. Цей день вважається початком Великої французької революції.

Паризькі події стали за приклад для всіх міст країни. Скрізь революціонери брали владу в свої руки і створювали органи місцевого самоврядування - муніципалітети. Мером (міським головою) столиці став астроном Ж. Байї, дуже популярний серед парижан. Одночасно формувалася збройна сила нової влади - Національна гвардія. Вступити до її лав могли тільки заможні громадяни, оскільки гвардієць мусив придбати дорогий синій мундир і все спорядження власним коштом. Командувачем цієї гвардії став Лафайєт.

Лафайєт

Лафайєт (1757-1834) походив з багатої аристократичної родини, активний учасник боротьби американських колоній за незалежність, генерал американської армії. Депутат від дворянства в Генеральних штатах, після взяття Бастилії - командувач Національною гвардією. Під час революції захищав конституційну монархію.

Піднялися на боротьбу і селяни. Вони почали захоплювати дворянські замки, щоб знищити документи, в яких були зафіксовані їхні феодальні повинності. При цьому часто діставалося і сеньйору, а замки нерідко спалювали. Це породжувало, як тоді говорили, «великий страх». Чимало дворян втекло з країни. На всі питання, поставлені революцією, повинна була дати відповідь нова влада, яку тепер уособлювали Установчі збори. Упродовж 4-11 серпня 1789 р. Установчі збори ухвалили низку декретів, які скасовували деякі привілеї дворянства і церкви, але основні повинності селян підлягали викупу. Однак більшість зрозуміла ухвалу дослівно: «Національні збори повністю знищують феодальний лад». Селяни припинили вносити платежі й на спроби примусити їх відповідали повстаннями. Відтак були зроблені перші, хоч і половинчасті, поступки селянству. Декрети започаткували ліквідацію як феодальних відносин на селі, так і всієї соціальної та юридичної структури старого порядку в цілому.

Штурм Бастилії

За складом Установчі збори являли собою картину вельми строкату, але головною політичною партією в них були прибічники конституційної монархії на чолі з Мірабо. Промовляючи на Зборах, він усіх здивував своїм ораторським талантом, сміливим розвінчанням абсолютизму.

Особливу позицію посідала група молодих депутатів, які критикували всі реформи і постійно вели мову про «права народу». Спершу нікому не відомі, ці депутати швидко набули популярності в Парижі. Вони поклали початок партії монтаньярів - Гори, бо сиділи на горішніх лавах зборів. Серед них був і адвокат М. Робесп’єр.

Максиміліан Робесп’єр (1758-1794) народився в м. Аррасі, в родині адвоката. Навчався в колежі Людовіка Великого в Парижі та на юридичному факультеті Паризького університету. 1781 року повернувся в Аррас і став адвокатом. У студентські роки на нього справили велике враження ідеї просвітителів, особливо Руссо, якого він мав за свого вчителя. 1789 р. Робесп’єра обрали депутатом Генеральних штатів від третього стану.

3. «Декларація прав людини і громадянина»

26 серпня 1789 р. Установчі збори прийняли «Декларацію прав людини і громадянина». Як вступ до майбутньої конституції, вона стала документом великого революційного значення. 17 статей декларації проголосили головними принципами революції ідеї Просвітительства.

«Люди народжуються і залишаються вільними і рівними в правах», - зазначалося в першій статті декларації.

Слідом за декларацією збори прийняли Закон про виборчу систему, відповідно до якого громадяни поділялися на «активних» і «пасивних». «Активні» - ті, хто мав певний рівень прибутків, - діставали право обирати й бути обраними. «Пасивні» - ті, хто не мав мінімуму прибутків, - позбавлялися права бути обраними.

Максиміліан Робесп’єр

Ухвалення аграрних декретів, декларації та виборчого закону засвідчувало остаточне утвердження влади партії конституціоналістів-монархістів, які були впевнені, що зможуть зберегти конституційну монархію. Конституціоналісти-монархісти намагалися переконати короля підписати документи про встановлення нового державного устрою Франції.

Однак король не лише відмовлявся підписати ухвалені зборами документи, але й під впливом найближчого оточення, особливо королеви Марії-Антуанетти, почав думати, як розігнати Установчі збори. Він наказав перекинути у Версаль два полки регулярної армії. Про це стало відомо в Парижі. Радикальний публіцист Жан-Поль Марат, який незадовго до цього почав видавати газету «Друг народу», закликав парижан до походу на Версаль.

Марат (1743-1793) народився в м. Будрі (Швейцарія) в небагатій вчительській сім’ї. У 16-річному віці виїхав до Франції; в 1762-1765 рр. опановував природничі науки та філософію; ідейно вплинули на нього просвітителі, особливо Руссо та Монтеск’є. 1766 р. Марат відбув до Англії, вивчав там медицину та фізику, одночасно займався політикою. 1774 р. в Лондоні було надруковано твір Марата «Ланцюги рабства», в якому порушувалися питання боротьби з абсолютизмом і розглядалися можливості застосування в цій боротьбі терористичних методів. 1776 р. Марат повернувся до Парижа. Коли почалася революція, він повністю присвятив себе політиці. Почав власним коштом видавати газету «Друг народу» і на її шпальтах повів боротьбу проти конституціоналістів-монархістів (Мірабо, Сійєс, Лафайєт та ін.).

У ці ж дні виступав і адвокат Ж. Дантон, який закликав поставити перед королем вимогу вивести війська з Версалю.

Жан-Поль Марат

Жорж-Жак Дантон

Жорж-Жак Дантон (1759-1794) народився в м. Арсі-сюр-Об у родині прокурора; одержав юридичну освіту; від 1780 р. мав адвокатську практику в Парижі.

З перших днів революції погляди Дантона, його ораторський талант стали широковідомі. Дантон також перейняв ідеї просвітників, але віддавав перевагу Дідро з його вдумливим і практичним підходом до різноманітних проблем суспільного розвитку.

5 жовтня 1789 р. величезний людський потік (головним чином - жінки) рушив із Парижа до Версалю. Королівський палац був оточений, до нього увірвалися маніфестанти-санкюлоти. Король був вимушений не тільки затвердити всі ухвали Установчих зборів, але й переїхати з родиною до Парижа. До столиці відбули й Установчі збори. Новий (після взяття Бастилії) виступ санкюлотів зірвав наміри двору і не дав розігнати Установчі збори. Абсолютизму було завдано ще одного удару. Збори дістали змогу працювати безперешкодно.

4. Економічні, соціальні та адміністративні зміни у державі і суспільстві

Щоб перебороти фінансову кризу і зламати владу церкви, яка була могутньою опорою абсолютизму, Установчі збори постановили конфіскувати церковні землі, оголосивши їх «національним майном», і почали продаж цього майна. Одночасно випускалися асигнати - державні грошові зобов’язання, чию вартість забезпечували прибутки від продажу церковної землі. Дуже швидко асигнати перетворилися на звичайні паперові гроші. У травні 1790 р. був запроваджений порядок продажу «національного майна», але його умови влаштовували тільки заможних селян. Не задовольняли багатьох селян і умови викупу феодальних повинностей. Почалися заворушення.

У 1789-1791 рр. Установчі збори провели деякі інші реформи, які утверджували у Франції основи нового, демократичного суспільного ладу:

- скасовано поділ на стани та успадковування дворянських титулів;

- церкву та її служителів поставили під контроль держави;

- замість колишнього, украй складного, адміністративного устрою запроваджувався поділ Франції на 83 департаменти;

- ліквідовувалися цехи, скасовувалася урядова регламентація виробництва;

- знищувалися внутрішні мита, інші обмеження, які гальмували розвиток промисловості та торгівлі.

СКЛАД УСТАНОВЧИХ ЗБОРІВ (9.VII. 1789 - 1.Х.1791)

СКЛАД ЗАКОНОДАВЧИХ ЗБОРІВ (l.X.1791 - 20.ХІ.1792)

Висновки

Скликання Генеральних штатів свідчило про те, що абсолютизм вичерпав свої можливості й подальше існування його залежало від підтримки різних станів, насамперед третього. Це дало можливість Генеральним штатам проголосити себе Національними, а потім - Установчими зборами. Однак мирні методи роботи зборів супроводжувались активними насильницькими методами боротьби санкюлотів. Ухвалення «Декларації прав людини і громадянина», аграрних декретів поклало початок розробці конституції і зруйнуванню старої суспільно-політичної системи. Діставши у жовтні 1789 р. підтримку народу, Установчі збори почали проводити реформи, які створювали умови для прискорення демократичного розвитку суспільства і нових ринкових, капіталістичних економічних відносин. Діяльність Установчих зборів рішуче підтримали селяни, які боролися за перетворення своїх «держань» на особисту, приватну земельну власність.

Запитання і завдання

1. Які події зумовили початок революції у Франції?

2. Чому Людовік XVI був змушений скликати Генеральні штати?

3. Яке значення для розвитку революції мав штурм Бастилії?

4. Яка партія зайняла панівне становище в Установчих зборах?

5. У чому полягало історичне значення «Декларації прав людини і громадянина»?

6. Розкажіть про законодавство Установчих зборів.

7. Визначте поняття: Генеральні штати, Національні збори, Установчі збори, монтаньяри, Національна гвардія, муніципалітет.

Документи та матеріали

З «Декларації прав людини і громадянина»

«...Національні збори визнають і оголошують перед лицем і заступництвом Верховної істоти такі права людини і громадянина.

1. Люди народжуються вільними і рівними в правах...

2. Метою будь-якого політичного союзу є збереження природних і невід’ємних прав людини...

3. Джерело всієї верховної влади завжди знаходиться в нації...

4. Свобода полягає в праві робити все, що не шкодить іншому...

5. Закон може забороняти лише дії, шкідливі для суспільства...

7. Ніхто не може бути звинувачений, затриманий або заарештований інакше, ніж у випадках, визначених законом...

8. Закон повинен установлювати тільки вочевидь необхідні покарання...

9. ...Людина вважається невинною до того часу, доки її не оголосять винною...

10. Ніхто не повинен бути скривдженим за свої переконання...

11. Вільний обмін думками і переконаннями є одним із найдорогоцінніших прав людини...

13. ...Податки мають бути розподілені рівномірно між громадянами відповідно до їхніх коштів.

17. Оскільки власність є непорушним і священним правом, то ніхто не може бути позбавленим її, окрім тих випадків, коли того явно потребує суспільна необхідність...»

Новая история в документах и материалах. - М., 1934. - Вып. І. - С. 119-121.

1. Проти яких порядків спрямована «Декларація»?

2. Які положення «Декларації» скасовували станові привілеї у Франції?

3. Хто, за «Декларацією», є джерелом верховної влади?

4. Які положення «Декларації» захищають недоторканність особи?

5. Які положення «Декларації» захищають принцип свободи слова і переконань?

Запам’ятайте дати

1789 р., 5 травня - скликання Генеральних штатів

1789 р., 17 квітня - депутати третього стану проголошують себе Національними зборами

1789 р., 14 липня - штурм Бастилії, початок Великої французької революції

1789 р., серпень - ухвалення Установчими зборами «Декларації прав людини і громадянина»