Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Полянський
Розділ ІІ. Облаштування повоєнного світу
§ 5. Паризька мирна конференція та мирні договори
1. «14 пунктів» В. Вілсона
Як зазначалося в п. 1 § 3, завершальний рік війни розпочався важливою подією: у січні 1918 р. президент США Т. В. Вілсон оприлюднив свою програму повоєнного облаштування світу — «14 пунктів», основною метою якої було сформулювати стратегію закінчення війни. На думку В. Вілсона, оскільки Сполучені Штати воюють у Європі, де американські солдати втрачають свої життя, то країна повинна визначити, за що вона воює і яким вона хоче бачити післявоєнний світ.
Зміст «14 пунктів» В. Вілсона
1. Надалі жодних таємних угод між країнами; дипломатія має бути відкритою для світу.
2. Моря повинні бути відкритими для вільного судноплавства як у мирний час, так і під час війни.
3. Між країнами має бути забезпечено вільну торгівлю.
4. Скорочення озброєнь та армій усіх країн.
5. Урегулювання колоніальних вимог, справедливе вирішення колоніальних суперечок з урахуванням інтересів населення.
6. Росії буде дозволено визначати власну форму правління; німецькі війська мають бути виведені.
7. Німецькі війська мають бути виведені з Бельгії.
8. Франції повертаються всі її території, зайняті німецькими військами, включно зі спірною територією Ельзас-Лотарингія.
9. Кордони Італії буде встановлено так, що всі італійці перебуватимуть у межах Італії.
10. Народам Австро-Угорщини буде надано широку автономію.
11. Центральні держави виведуть свої війська із Сербії, Чорногорії та Румунії, які стануть незалежними країнами.
12. Турецький народ Османської імперії створить власну національну державу, а іншим націям буде гарантовано безпеку. Протока Дарданелли має бути відкрита для кораблів усіх держав.
13. Польща буде незалежною країною в межах території, населеної переважно поляками, і матиме вихід до моря.
14. Буде утворено всесвітню організацію, яка захищатиме всі країни, незалежно від їхнього розміру.
(War and Peace: Presidential Messsages, Addresses, and Public Papers (1917-1924) by Woodrow Wilson. — New York : Harper & Brothers, 1927. — Vol. 1. — P. 158-162).
Лідери інших союзних держав, зокрема британський прем’єр-міністр Д. Ллойд Джордж і французький — Ж. Клемансо вважали, що Вудро Вілсон був занадто ідеалістичним. Вони скептично ставилися до того, що вілсонівські пункти можна втілити в реальному світі. Наприклад, Ж. Клемансо не погоджувався з планом В. Вільсона щодо «миру без вини» для Німеччини. Він домагався покарання для неї у вигляді обтяжливих репарацій, контрибуцій і всіляких обмежень.
2. Паризька мирна конференція
Війна закінчилася. Для облаштування повоєнного світу переможці скликали в Парижі всесвітню мирну конференцію, якій судилося стати найзапеклішою дипломатичною битвою між учорашніми союзниками.
На відкритті Паризької мирної конференції, яке відбулося 18 січня 1919 р., були присутні делегати із 27 країн. Найважливіші питання вирішували на засіданнях Ради десяти, до якої входили по два представники від Великої Британії, Франції, США, Італії та Японії. Невдовзі засідання Ради десяти змінилися засіданнями четвірки в особі президента США й прем’єр-міністрів Франції, Великої Британії та Італії.
Зліва направо: Ж. Клемансо, Д. Ллойд Джордж, В. Вілсон. Фото. 1919 р.
Словник
Репарації (від латин. reparatio — відновлення) — відшкодування переможеною державою завданих нею під час воєнних дій збитків.
Контрибуція (від латин. contributio — усезагальний внесок) — примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, що зазнала поразки у війні, державам-переможницям.
Війна закінчилася швидше, ніж очікували союзники. На підготовку мирних договорів та узгодження позицій залишалося обмаль часу. Виявилося, що переможці по-різному дивляться на майбутнє повоєнного світу.
Велика Британія сподівалася, що конференція сприятиме відновленню її могутності. Добре обізнані із «14 пунктами» В. Вілсона, Д. Ллойд Джордж і Ж. Клемансо не хотіли бачити американського президента в Парижі, оскільки обидва політики вважали, що через його участь у конференції німці маневруватимуть на переговорах і будуть менш поступливими.
Франція на конференції діяла суголосно з позицією Британії і прагнула якнайбільшого покарання для Німеччини.
США не приховували, що їхня мета — політичний вплив на Європу. Для Сполучених Штатів головним було встановлення рівноваги між Британією та Німеччиною завдяки заснуванню міжнародної організації — Ліги Націй.
Під час конференції було підготовлено проєкти окремих мирних договорів із п’ятьма переможеними країнами: Німеччиною, Австрією, Болгарією, Туреччиною та Угорщиною.
• Перегляньте документальні кадри про Паризьку конференцію 1919-1920 рр. Чому, на вашу думку, у кулуарах конференції панувала піднесена урочиста атмосфера?
3. Українське питання на Паризькій конференції
22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві було урочисто проголошено Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Українська делегація (понад 80 осіб) прибула до Парижа без офіційного запрошення. Українці сподівалися домогтися визнання на конференції незалежності України, виведення з її території іноземних військ (Антанти, Польщі та Румунії), надання допомоги в обороні від Росії, а також припинення війни Польщі проти ЗУНР.
Делегація проводила роботу у форматі неофіційних зустрічей із представниками країн-учасниць. Українське питання належного розгляду на міжнародному форумі не отримало. Його обговорювали побіжно під час визначення кордонів між Польщею, Румунією, Чехословаччиною та Росією. До того ж чимало країн підтримувало ідею збереження «єдиної і неподільної» небільшовицької Росії, вони з пересторогою ставилися до національних прагнень народів, що раніше входили до складу Російської імперії.
Прихильно до українського питання поставилися тільки британці, однак це не мало позитивних наслідків. Тим більше, що невдачі українських армій на російсько-українському фронті в 1919 р. послабили й без того хистку позицію української делегації в Парижі.
Свідчення
• Як ви вважаєте, чи могла українська делегація виконати свою місію в описаній атмосфері? Обґрунтуйте висновок.
«З перших днів мого перебування в Парижі я помітив, що про Українську Народну Республіку ніхто нічого докладно не знає, не тільки в широких масах, а й у дипломатичних колах не знають про... домагання українського народу та його уряду. Тому вороги республіки вільно поширювали всілякі брехні й інсинуації про нас, улаштовували провокації. В основному наголошували на тому, що ми є більшовики й германофіли».
Григорій Сидоренко (Додатки і документи // Ісаак Мазепа. Україна в огні й бурі революції. 1917-1921. — К., 2003. — С. 539)
У грудні 1919 р. Паризька конференція ухвалила декларацію про тимчасовий східний кордон Польщі. Згідно з декларацією, Польщі було передано як території з переважно польським населенням, так і території, де більшість становили українці: Лемківщина, Посяння, Підляшшя та Холмщина.
Польща також отримала дозвіл на включення до свого складу й запровадження польського управління в Галичині за умови забезпечення прав і свобод національних меншин.
Після розпаду Австро-Угорської імперії Закарпаття спочатку увійшло до складу Угорщини. Однак на Паризькій мирній конференції держави-переможниці ухвалили рішення передати її Чехословаччині, частиною якої вона стала восени 1919 р. Автономний статус краю у складі Чехословаччини було закріплено в конституції.
У столиці Франції обговорювали й долю Північної Буковини та Бессарабії, які, зрештою, були передані Румунії.
Отже, на Паризькій конференції українцям було відмовлено в реалізації права на самовизначення. Відсутність інтересу до появи незалежної української держави була зумовлена кількома обставинами. По-перше, в Україні змінювалися уряди, що створювало образ нестабільної держави; по-друге, для Європи й США Україна була «заплямована» більшовизмом.
4. Версальський договір
Після запеклих дискусій, які часом загрожували зривом конференції, 28 червня 1919 р. політики підписали Версальський мирний договір. Після цього лідери країн, яких привітали шаленими вигуками, приєдналися до натовпу, що зібрався біля Версальського палацу.
Свідчення
• Пригадайте з 9 класу, яка важлива подія сталася під Аустерліцем. Як ви вважаєте, на чому хотів наголосити Ж.Клемансо, згадавши про «сонце Аустерліца» та «сонце Марни»? Чи мав, на вашу думку, французький прем’єр-міністр підстави для таких історичних паралелей?
«Пробило три години. До зали ввійшов дуже блідий, одягнений у старий чорний сюртук новий німецький міністр закордонних справ Г. Мюллер. Несподівано визирнуло сонце... Клемансо стиха промовив: “О сонце, супутник переможців! Сонце Аустерліца... Сонце Марни, не зраджуй нам! Завжди зігрівай наші серця і землю Франції!” ...О третій п’ятдесят підписання договору завершилося».
Женев’єва Табуї, французька історикиня і журналістка (Genevieve Tabouis. 20 ans de suspense diplomatique. —Mayenne, 1958. — C. 38)
Обмеження, накладені на Німеччину Версальським договором
Політичні обмеження
• Країну проголосили єдиною призвідницею війни;
• заборонили в майбутньому об’єднання (аншлюс) з Австрією;
• зобов’язали видати військових злочинців.
Територіальні обмеження
• Німеччина визнала суверенітет Австрії, Польші та Чехословаччини;
• Франції відійшли Ельзас і Лотарингія;
• територію на лівому березі Рейну поділили на три зони, які мали бути звільнені переможцями через 5, 10 і 15 років;
• міста Данциг (нині Гданськ, Польща), Мемель (нині Клайпеда, Литва), а також район Саар переходили під управління Ліги Націй. Згодом долю цих регіонів мали вирішити на референдумі (плебісциті);
• Східну Пруссію відокремлювали від Німеччини так званим «польським коридором»;
• Німеччина втратила всі землі, зайняті її військами на сході внаслідок поразки Росії: Україну, Білорусь, Польщу, Естонію, Латвію, Литву;
• усі німецькі колонії переходили під мандат Ліги Націй (у більшості з них мандатом скористалася Велика Британія).
Військові обмеження
• Армія — не більше 100 тис. вояків;
• установили термін служби в армії: для солдатів — 12, для офіцерів — 25 років;
• генеральний штаб ліквідували;
• заборонили мати важку артилерію та танки, авіаносці й підводні човни, військову та морську авіацію;
• усі фортеці на відстані майже 50 км на схід від Рейну мали бути знищені.
Економічні обмеження
• призначили великі репарації (переважно на користь Франції), суму яких невдовзі визначила спеціальна комісія (269 млрд золотих марок упродовж 42 років);
• вугільні шахти Саару передали Франції на 16 років.
Члени делегацій спостерігають за підписанням Версальського договору. Фото. 1919 р.
Свідчення
• Порівняйте висловлення Д. Ллойд Джорджа, В.Черчилля та Й. Феста. Як ви вважаєте, чому оцінки Версальського договору, дані двома видатними британськими політиками й німецьким істориком, збігаються?
«Ви можете позбавити Німеччину її колоній, зменшити її армію до розмірів поліції... Це, зрештою, не важливо: якщо вона вважатиме мирний договір 1919 р. несправедливим, то зуміє помститися переможцям...»
З меморандуму Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо та Вудро Вілсона від25 березня 1919 р. («Документ із Фонтенбло») (Lloyd George D. The Truth about the Peace Treaties. — London, 1938. — Vol. 1. — P. 405)
«Територіальні статті Версальського договору зробили Німеччину фактично недоторканною. Маршал Ф. Фош... дуже правильно сказав: “Це не мир. Це перемир’я на двадцять років”. Економічні статті договору були настільки злими й дурними, що перетворилися на безглузді».
Вінстон Черчилль (Churchill Winston S. The Second World War: The Gathering Storm (volume 1). — Houghton Mifflin Company: Boston, 1948)
«Навряд хоч одна з проблем, що стали предметом протиборства в 1914 р., була вирішена в цьому трактаті-договорі, який, вочевидь, ігнорував думку, що метою будь-якого договору є мир».
Йоахим Фест,німецький історик(Joachim Fest. Hitler — https://www.scribd.com/book/363350568/Hitler)
• Перегляньте відеосюжет про ухвали Паризької мирної конференції. Якою була головна мета конференції? Чи було цієї мети досягнуто?
• Як ви вважаєте, що мали на увазі автори відеосюжету, називаючи Версальський договір «міною сповільненої дії»?
5. Створення Ліги Націй
Перші із чотирьох сотень статей Версальського договору становили статут Ліги Націй — міжнародної організації, попередниці сучасної Організації Об’єднаних Націй (ООН). Журналісти образно назвали Статут Ліги Націй «Євангелієм XX століття». Його підписали понад 40 держав, які відтоді вважають засновниками Ліги Націй.
Структура організації Ліги Націй
Ж. Клемансо наполягав на створенні армії Ліги Націй, однак проти цього рішуче виступили американська й британська делегації. Натомість США мусили відмовитися від ідеї міжнародних арбітражу й суду.
Ліга Націй не мала офіційного прапора й емблеми. У 1939-1940 рр. використовували неофіційну емблему — п’ятикутник як символ п’яти континентів, офіційні мови — англійську, французьку й іспанську (з 1920 р.). Штаб-квартира організації розташовувалась у м. Женеві (Швейцарія). Формально Ліга Націй існувала до 1946 р., хоча фактично припинила діяльність у 1939 р., напередодні Другої світової війни.
• Розгляньте карикатуру з британського журналу «Punch» (липень 1920 р.). На яких, на вашу думку, особливостях Ліги Націй наголосив художник, зобразивши її в образі кролика? Якою на малюнку постає поведінка кролика перед пітоном (міжнародні суперечки)? Що означає фраза кролика в контексті надій, що покладалися на Лігу Націй як на силу, що зможе запобігти новій війні? Яких додаткових повноважень, на вашу думку, потребувала Ліга Націй?
Карикатура «Моральні переконання». 1920 р.
(Унизу напис: Кролик: «У мене немає ні сил, ні можливостей опиратися загрозі. Єдине, що залишається, — загіпнотизувати змію поглядом»).
В. Вілсон вважав створення Ліги Націй основним завданням конференції, однак конгрес США, де переважали республіканці, відмовився ратифікувати Версальський договір. Отже, США, які доклали найбільше зусиль для створення Ліги Націй, так і не стали її членом.
Створення Ліги Націй одні країни сприйняли з надією, що вона не допустить нової війни, інші скептично вважали її свідченням ідеалізму її творців, насамперед В. Вілсона. Існування організації із самого початку було проблематичним. Зокрема, чимало неєвропейських учасників конференції були незадоволені тим, що в Раді Ліги Націй домінували європейські країни — Велика Британія, Франція та Італія. На першому ж засіданні асамблеї неєвропейці піддали організацію жорсткій критиці, назвавши її «європейським клубом». Вони вважали, що Раду мають обирати всі країни, однак цю пропозицію було відхилено.
Свідчення
«Ми довіряємо європейським державним керівникам. Та ми не можемо заплющувати очі на європейське честолюбство, що залило світ кров’ю, від якого ми досі страждаємо й страждатимуть прийдешні покоління».
З виступу Ньютона Ровелла (Канада) на першому засіданні асамблеї Ліги Націй (McAleave Т. Modern World History. — Cambridge University Press, 1996. — P. 30)
6. Мирні договори із союзниками Німеччини
Паризька мирна конференція не тільки обговорювала долю Німеччини, а й ухвалила важливі рішення щодо майбутнього складових Австро-Угорщини, яка розпалася, а також Болгарії та Османської імперії. Долю їхніх кордонів було вирішено укладенням упродовж 1919-1923 рр. низки договорів. Переможені держави насамперед мали виплатити репарації переможцям.
Основні положення Сен-Жерменського мирного договору з Австрією (1919)
Політичні обмеження
• Договір підтверджував умови Версальського миру щодо заборони аншлюсу (приєднання) Австрії до Німеччини;
• Австрія визнавала кордони створених на її теренах самостійних держав: Угорщини, Чехословаччини, Королівства сербів, хорватів і словенців, ЗУНР.
Економічні обмеження
• Австрію зобов’язали виплатити репарації;
• переможці отримали австрійський торговельний і риболовний флот.
Територіальні обмеження
• Австрія передавала: Італії — Південний Тіроль; Королівству сербів, хорватів і словенців — території на півдні Австрії; Румунії — Буковину; Чехословаччині — Богемію та Моравію.
Військові обмеження
• Обмеження чисельності армії;
• заборона мати військово-морський флот і військову авіацію.
Основні положення Нейїського мирного договору з Болгарією (1919)
Економічні обмеження
• Болгарія мала виплатити значні репарації (становили чверть її національного багатства);
• економіку та фінанси країни контролювала міжнародна комісія.
Територіальні обмеження
• Територія Болгарії значно зменшувалася на користь Греції, Румунії та Королівства сербів, хорватів і словенців. Як наслідок, Болгарія була відрізана від Егейського моря;
• країна втратила десяту частину території і сьому — населення.
Військові обмеження
• Скорочувалися чисельність армії та поліції, а також озброєння.
Тим часом у Будапешті владу захопили комуністи. Через це підписання мирного договору було відкладено. Після повалення комуністичного уряду новий угорський уряд у березні 1920 р. підписав у Тріанонському палаці Версаля мирний договір.
Основні положення Тріанонського мирного договору з Угорщиною (1920)
Територіальні обмеження
• Дві третини території колишньої Австро-Угорської імперії переходили Королівству сербів, хорватів і словенців, Румунії та Чехословаччині; Підкарпатська Русь (Закарпаття) увійшла до складу Чехословаччини з правом автономії;
• загалом територія скоротилася втричі, а чисельність населення — більше ніж удвічі.
Економічні обмеження
• Країну позбавили морських портів, майже всіх природних ресурсів, промисловості, залізниць та іншої інфраструктури.
Військові обмеження
• Обмежено чисельність армії;
• заборонено мати військову авіацію, танки, важку артилерію; Угорщина мала передати військові кораблі союзникам.
Договір із переможеною Османською імперією був підписаний у 1920 р. в м. Севрі поблизу Парижа.
Основні положення Севрського мирного договору з Османською імперією (1920)
Політичні обмеження
• Держави-переможниці отримали право втручатись у внутрішні справи Османської імперії;
• протоки Босфор і Дарданелли підлягали повному роззброєнню та переходили під контроль міжнародної комісії;
• Османську імперію позбавили виходу до Середземного моря.
Територіальні обмеження
• Значні османські володіння переходили до Італії та Греції; від Османської імперії відділявся Курдистан; османи визнавали незалежність Вірменії;
• країни на Близькому Сході й о. Кіпр переходили під контроль Великої Британії та Франції;
• загалом османи втратили понад 1 млн км2 території з населенням понад 10 млн осіб.
Військові обмеження
• Було суттєво скорочено чисельність армії та військово-морського флоту.
Більшість турків була обурена Севрським договором. Ці настрої поділяв і лідер турецької революції Мустафа Кемаль Ататюрк. Сповнена рішучості протистояти іноземній окупації, турецька армія після кількох років відчайдушних боїв вигнала іноземні війська, які забезпечували виконання умов договору. У результаті нові кордони Туреччини були офіційно встановлені в 1923 р. в Лозаннському договорі.
Лозаннський договір із Туреччиною (1923)
Політичні положення
• Режим капітуляції, економічні й політичні привілеї іноземців, міжнародний фінансовий контроль над країною скасовувалися.
Економічні положення
• Туреччина погодилася виплатити частину зовнішнього боргу вже неіснуючої Османської імперії.
Територіальні положення
• Було встановлено більш справедливі щодо турків кордони Туреччини.
Лозанна стала частиною національного міфу Туреччини. Певний час існувало навіть спеціальне свято — День Лозанни. Після підписання Лозаннського договору головною зовнішньополітичною метою Туреччини було збереження її територіальної цілісності.
Основні події
1919-1920 рр. — Паризька мирна конференція.
Червень 1919 р. — підписання Версальського мирного договору.
1919 р. — заснування Ліги Націй.
1919 р. — підписання Сен-Жерменського та Нейїського мирних договорів.
1920 — підписання Тріанонського та Севрського мирних договорів.
1923 р. — підписання Лозаннського мирного договору з Туреччиною.
Запитання та завдання
1. Розкрийте зміст історичних понять «контрибуція» і «репарації».
2. Як ви вважаєте, «14 пунктів» В. Вілсона були спрямовані на якнайшвидше завершення війни чи на облаштування повоєнного світу? (Для аргументації вашого висновку див. «Зміст “14 пунктів” В. Вілсона», с. 44-45).
3. Проаналізуйте політичну карту форзаца 1, на якій зображена Європа після Першої світової війни. Які територіальні зміни зафіксовано у Версальському, Сен-Жерменському, Нейїському, Тріанонському, Севрському й Лозаннському мирних договорах? Покажіть на карті кордони нових незалежних держав у Європі.
4. Охарактеризуйте виклики, які постали перед світом на час скликання Паризької мирної конференції.
5. Що, на вашу думку, ставили собі за мету країни-переможниці в період підготовки й проведення Паризької конференції?
6. Назвіть основні положення Версальського мирного договору.
7. У чому полягало українське питання на Паризькій конференції, чи було воно вирішене? Охарактеризуйте, як були налаштовані щодо України основні учасники конференції.
8. Назвіть головні положення мирних договорів з Австрією, Угорщиною, Болгарією та Туреччиною.
9. Використовуючи текст п. 5 (с. 50-51) і схему на с. 50, розкрийте обставини створення, сильні й слабкі сторони Ліги Націй.
10. Вважають, що рішення американського конгресу про неприєднання США до Ліги Націй стало тяжким ударом для цієї організації. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Аргументуйте вашу точку зору.
