Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Полянський

Узагальнення до розділу І «Передумови Першої світової війни. Війна та революції»

Перша світова війна мала глобальний характер. Її особливістю було те, що в бойових діях брали участь неєвропейські держави, зокрема Японія, Османська імперія, США. До того ж Велика Британія та Франція мобілізували економічні й військові ресурси колоній.

У Першій світовій війні жертвами атак були не тільки військові, а й цивільне населення. Людські втрати виявилися приголомшливими. Економіка Європи була зруйнована, минули роки, поки вона досягла довоєнних показників.

У роки війни жінки нарівні із чоловіками брали участь у боях, працювали на військових заводах і на фермах, а також у шпиталях, зробивши вагомий внесок у модернізацію тендерних ролей у суспільстві.

Війна не оминула й дітей. З одного боку, підлітки активно допомагали дорослим у боротьбі, чимало з них отримало бойові нагороди. З іншого боку — загибель на фронті батьків, злидні й голод забрали в дітей безтурботне дитинство, змусили їх передчасно вступити в доросле життя.

Перша світова була також економічною війною. Держави Четверного блоку були значною мірою відрізані від світових ринків морською блокадою, організованою державами Антанти, а згодом і США. Вони мусили перебудувати економіку, посиливши роль держави в господарському житті, фінансах і торгівлі.

У 1915 р. стало зрозуміло, що приватні підприємства неспроможні задовольнити військові потреби. У всіх державах уряди дедалі активніше втручалися в економіку: на тих чи тих підприємствах розміщували військові замовлення, установлювали жорсткі терміни їхнього виконання. Державне регулювання, яке подеколи застосовували в мирний час, у роки війни стало нормою життя.

Прискорився розвиток військової стратегії та техніки внаслідок війни. На початку війни на фронті було обмаль автомобілів, підкріплення рухалося повільно.

Значних успіхів досягла медицина.

Війна й революції зруйнували імперії: Австро-Угорську, Німецьку, Російську й Османську. Лише Британська імперія проіснувала ще певний час.

Утвердилася ідея про право народів на самовизначення, закріплена в «14 пунктах» В. Вілсона. Її підтримали поневолені та пригнічені нації. У колоніях вирували визвольні рухи, унаслідок «Великої війни» на політичній карті світу з’явилися нові незалежні держави. Стала незалежною значна частина Ірландії, уперше гучно заявили про себе як про націю австралійці, новозеландці, канадці. Здобули незалежність Польща, Чехословаччина, Угорщина, Фінляндія, Естонія, Латвія та Литва.

Наслідками «Великої війни» стали також прихід до влади в деяких країнах носіїв радикальних ідеологій: комунізму (Росія), фашизму (Італія) і націонал-соціалізму (Німеччина).

За подіями на фронтах війни уважно спостерігали за межами Європи, зокрема в США, Японії та країнах Латинської Америки.

Отже, світ, яким він був до 1914 р., відійшов у минуле. Війна принесла стільки горя і втрат, виснажила ресурси країн-учасниць, що людство зітхнуло з полегкістю, коли вона нарешті закінчилася. Однак вона посіяла між переможцями й переможеними ненависть, гіркоту й підозру, що стало однією з причин Другої світової війни, яка вибухнула через два десятиліття після завершення Першої.

• Перегляньте відеосюжет «Українці в Першій світовій війні». Чому українські землі стали об’єктом зазіхань Російської та Австро-Угорської імперій та якими були їхні наміри щодо України?

• Як розділилася прихильність діячів українського національного руху до цих імперій?

• Якою була доля українських вояків, зокрема військовополонених, під час Першої світової війни?