Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Полянський

§ 24. Перелом у Другій світовій війні

1. Події на Східному фронті

Остаточно хід війни в Європі змінився на користь сил антигітлерівської коаліції після кількох серйозних поразок Німеччини на Східному фронті. Насамперед це Сталінградська битва, що тривала з літа 1942 р. до початку 1943 р. й стала однією з найзапекліших у війні. Командувач 6-ї німецької армії отримав від Гітлера наказ узяти Сталінград і після цього прорватися до нафтових родовищ на Кавказі. У битві також брали участь італійські, румунські й угорські війська.

Навіть захопивши 9/10 території міста, загарбники все ж не зуміли взяти його повністю. Виснаживши німецькі частини в оборонних боях, у листопаді 1942 р. совєтські війська завдали контрудару. Майже 300-тисячне німецьке угруповання опинилося в оточенні. Гітлер наказав оточеним військам боротися до останнього солдата.

Проте вже наприкінці січня 1943 р. вибір в оточених був невеликий: або померти від морозів і голоду, або здатись у полон. Ті з них, хто залишився живим, обрали полон і склали зброю.

Під час оборони міста загинуло понад мільйон совєтських солдатів і десятки тисяч мирних жителів. Загальні втрати серед німців, румунів, італійців та угорців становили також майже мільйон вояків. У Німеччині в день капітуляції залишків 6-ї армії оголосили жалобу.

На початку лютого 1943 р., розвиваючи наступ після Сталінграда, совєтські війська відвоювали в німців Курськ і Бєлгород, а в середині місяця — Харків. Проте контратаки німців змусили Червону армію відступити та знову здати Харків і Бєлгород. Наприкінці березня на Східному фронті завдовжки понад 2 тис. км запанувала тиша.

Вона була перервана на початку липня 1943 р. Курською битвою між совєтськими й німецькими військами під містами Курськ та Орел. Німецька атака дала змогу на початковій стадії наступу суттєво наблизитись до Курська, проте після танкового бою в середині липня напруження бойових дій почало стихати, а німецькі війська закріпилися на своїх позиціях.

Після десяти днів наступу в середині липня Гітлер видав наказ про припинення наступу, а в другій половині серпня бої припинилися. За сучасними оцінками, загальні втрати з обох сторін у цій битві становили близько 1 млн вояків, причому совєтські втрати вчетверо перевищили німецькі.

• Розгляньте фотографії, зроблені під час Курської битви. Визначте, у початковий чи завершальний період битви зроблено кожну з них.

Після Курської битви совєтські війська продовжили наступ. Однак командування вирішило пригальмувати й спрямувати війська 1-го Українського фронту на взяття столиці України. Штурм німецької оборони на Дніпрі розпочався на початку листопада 1943 р. Сталін вимагав взяти Київ до 7 листопада — річниці більшовицького перевороту 1917 р.

Помилки, допущені командуванням у плануванні операції, і зневага до життя солдатів призвели до невиправданих втрат людей та бойової техніки. Лише 6 листопада 1943 р. після запеклих боїв совєтські війська ввійшли в Київ. Через тиждень німці під час контрнаступу знову захопили Житомир і до грудня повторно загрожували Києву. Київська військова операція призвела до загибелі понад 400 тис. червоноармійців, значну частину яких становила «чорна піхота» («чорнопіджачники», «чорносвитники») — непідготовлені й беззбройні чоловіки та юнаки, яких совєтські командири мобілізували на території, залишеній німцями, і посилали в бій на неминучу загибель.

Загалом літньо-осінню кампанію 1943 р. на Східному фронті вермахт програв. Під час наступу совєтські війська просунулися на захід на пів тисячі кілометрів і зайняли майже дві третини окупованих раніше німцями територій: західні області Росії, Лівобережну Україну; Червона армія вступила в Східну Білорусь. Вермахт утратив на Сході половину своєї армії. Втрати совєтських військ також були величезними — понад 700 тис. убитих і поранених.

У 1944 р. наступ Червоної армії продовжився. Наприкінці січня вона відтіснила німецькі й фінські війська від Ленінграда, але остаточно розгромити супротивників і прорватися до Балтики тоді не вдалося.

В Україні в середині лютого 1944 р. в районі Корсуня-Шевченківського (Черкаська область) склало зброю 30-тисячне угруповання німецьких військ. Невдовзі совєтські війська вийшли до кордону України. Наприкінці квітня 2-й та 3-й Українські фронти, які наступали в напрямку Румунії, прорвалися до Чорного моря, а війська 4-го Українського фронту до середини травня зайняли Севастополь і весь Кримський півострів.

2. Бойові дії на Західному фронті

Критична для Гітлера ситуація на Східному фронті була посилена кризою на Західному фронті. Ще в липні 1943 р. союзні війська висадилися на острові Сицилії та в середині серпня зайняли. Навесні наступного року капітулювало 240-тисячне німецько-італійське військо в Тунісі, на півночі Африки.

Наслідком цих подій стало падіння фашистського режиму Б. Муссоліні. Король відправив його у відставку й ув’язнив. За кілька тижнів новий керівник італійського уряду попросив про перемир’я. Гітлер направив до Італії німецькі війська, аби зупинити наступ союзників із півдня, який розпочався у вересні. Спеціальна група німецьких парашутистів звільнила Б. Муссоліні, після чого він створив на півночі Італії уряд у м. Сало (звідси назва — «Республіка Сало»). Наприкінці війни Б. Муссоліні схопили й розстріляли італійські партизани.

3. Тегеранська конференція

Питання про відкриття союзниками Другого фронту в Європі постійно порушував Совєтський Союз на всіх переговорах із США та Великою Британією. У листопаді 1943 р. в іранській столиці м. Тегерані відбулася конференція за участю «Великої трійки». На конференції обговорювали військову стратегію на завершальному етапі війни й облаштування післявоєнного світу.

Головні рішення Тегеранської конференції та їхні результати

У Тегерані Сталін пообіцяв, що майже одночасно з відкриттям Другого фронту в Європі Червона армія розпочне наступ на совєтсько німецькому фронті.

4. Події на Тихому океані

У зоні Тихого океану в 1943-1944 рр. Японія відчайдушно обороняла від американських та австралійських військ численні острови, на яких були розташовані її гарнізони. Війська союзників зазнавали значних втрат, бо добре захищені острови доводилося штурмувати лобовими атаками. У Китаї японців продовжували стримувати війська Чан Кайші.

Словник

«Велика трійка» — образна збірна назва керівників трьох провідних країн антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни: Ф. Рузвельта, В. Черчилля та Й. Сталіна.

Війна на Тихому океані (1941-1945)

На початку 1944 р. американські війська захопили оборонні пункти японців на Маршаллових островах, а влітку — Маріанські острови, звідки здійснювали авіанальоти на Японію. Проте в цьому їм суттєво заважав японський гарнізон на о. Іодзіма з його авіаційною базою та радарною станцією, що завчасно сповіщала про наближення американських бомбардувальників до Японських островів.

Битва за о. Іодзіму тривала в лютому—березні 1945 р. й була однією з найзапекліших у Другій світовій війні. З підземних бункерів, тунелів і печер японці чинили несамовитий опір і лише завдяки застосуванню вогнеметів американцям вдавалося діставати їх під землею. Японські камікадзе (пілоти-смертники) жертовно атакували американські кораблі поблизу острова.

Усе ж у підсумку американці здобули перемогу. Під час битви за о. Іодзіму загинув майже весь 20-тисячний японський гарнізон і 28 тис. американців. Це була єдина операція японських збройних сил у війні на Тихому океані, у якій загальні втрати США перевищили втрати японців. Навіть після завершення боїв сотні японських солдатів, не знаючи про поразку, переховувались у підземних тунелях і продовжували чинити опір, а двоє з них здалися в полон тільки через кілька років після закінчення війни.

• Перегляньте відеосюжет про битву за о. Іодзіму. З якими труднощами зіткнулися американці, штурмуючи острів, і яку тактику вони застосовували для здобуття перемоги?

Навесні 1945 р. американці відновили контроль над Філіппінами. Разом із британцями вони розпочали регулярні бомбардування японських міст, зокрема й Токіо.

Важливою подією на Тихоокеанському фронті в 1945 р. стала битва за острів Окінаву — одна з останніх великих битв Другої світової війни. У ній брали участь тисячі кораблів і сотні тисяч військовослужбовців США. Бої тривали майже три місяці (квітень-червень). Американці висадили на острів десант і спочатку не зустріли опору. Японці хотіли заманити їх у глиб острова, де була створена потужна мережа підземних тунелів. Передбачалося, що з-під землі японці завдаватимуть несподіваних ударів по десанту. Проте ні ці заходи, ні атаки смертників були не здатні зупинити американців, і вони врешті-решт здобули перемогу. Втрати японців становили понад 100 тис. вояків. Ще десятки тисяч померли в печерах, де вони рятувалися від американських бомб, снарядів і вогнеметів. Загинула також чверть або й третина цивільного населення острова. Американці також зазнали великих втрат, хоча їх вважають увосьмеро меншими за японські.

• Ознайомтеся з американською листівкою. Чого, на вашу думку, у цій листівці більше: уболівання за долю цивільного населення Окінави чи спроби чинити психологічний тиск на гарнізон і мирних мешканців острова?

Звернення до цивільних біженців. Американська листівка, яку скидали на о. Окінаву з літаків. 1945 р.

(Написи (за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута): «Остерігайтеся літака!»; «Остерігайтеся дороги!»; «Не ходіть поблизу складів боєприпасів!»; «Остерігайтеся перебувати поблизу військових позицій!» Напис у центрі, під зображенням пораненого: «Якщо ви знехтуєте будь-яким із цих попереджень, па вас чекає сумна доля»).

Поразка Японії була питанням часу, проте вперта оборона островів засвідчила, що остаточне завоювання імперії з її 2-мільйонною дисциплінованою армією потребуватиме значних жертв від американців.

Підсумки третього етапу Другої світової війни

• Військова кампанія 1943 — весни 1944 р. розпочалася масштабною битвою під Сталінградом, успіх якої був закріплений у Курській битві, завершилася перенесенням бойових дій на територію Східної та Центральної Європи.

• Німеччина на Західному фронті та Японія в зоні Тихого океану остаточно втратили ініціативу й на всіх напрямках перейшли до вимушеної оборони. Неминучість поразки Німеччини та її союзників ставала дедалі очевиднішою.

Основні події

Липень 1942 р. — лютий 1943 р. — Сталінградська битва.

Липень 1943 р. — висадка союзниками десанту на о. Сицилії.

Липень — серпень 1943 р. — битва під Курськом та Орлом.

Листопад 1943 р. — битва за Київ.

Лютий-березень 1945 р. — битва за о. Іодзіму.

Квітень-червень 1945 р. — битва за о. Окінаву.

Запитання та завдання

1. Визначте за допомогою історичної карти місця основних битв на Східному і Західному фронтах, а також на Тихому океані в 1943-1944 рр.

2. Чому, на вашу думку, Німеччина в 1943 р. втратила стратегічну ініціативу на Східному фронті? Які події це спричинили?

3. Охарактеризуйте бойові дії на Західному фронті й на Тихому океані.

4. Як ви оцінюєте обставини битви за Київ?