Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Полянський

§ 25. Завершальний період Другої світової війни. Поразка Німеччини та її союзників

1. Відкриття Другого фронту в Європі

Відповідно до попередніх домовленостей «Великої трійки», США та Британія ухвалили рішення про початок улітку 1944 р. операції «Оверлорд» («Повелитель») і відкриття Другого фронту в Європі. Відповідальним за операцію було призначено американського генерала Д. Ейзенгауера. Планували висадити 150 тис. війська на п’яти пляжах у Нормандії на північному заході Франції, а звідти просунутися в глиб Франції та вибити німців із країни.

Для введення противника в оману поширювали фальшиві документи й листи, радіопереговори союзницьких військових із зазначенням неправдивого місця планованого десанту. Тому німці, які й без того знали, що союзники планують десантну операцію, вважали, що вона відбудеться не в Нормандії, а в районі Кале — найближчого до Британії французького порту.

Операція потребувала секретності й ґрунтовної підготовки. У першій половині 1944 р. на півдні Англії був організований величезний військовий табір, у якому тренувалися війська союзників, що складалися переважно з американських, британських і канадських вояків. В операції також брали участь французькі (підпорядковані «Вільній Франції» генерала Ш. де Голля), польські, бельгійські, голландські, норвезькі, чехословацькі та грецькі підрозділи.

Зону майбутньої висадки десанту обороняли пів сотні німецьких дивізій під загальним командуванням «Лиса пустелі» Е. Роммеля. Сам він не вірив у цю операцію, тому вирушив додому в Німеччину, щоб подарувати своїй дружині пару нових туфель на її ювілей.

5 червня флот із понад 4 тис. військово-морських суден вийшов із портів Британії, прямуючи до Франції. Тієї ночі тисячі десантників були викинуті на парашутах у зону приземлення. Їхнім завданням було захопити важливі міста, дороги та мости в Нормандії, щоб сили вторгнення могли пробитися в глиб країни.

На світанку 6 червня 1944 р. (ця дата в плані операції була позначена як День Д) за несприятливої погоди флот кораблів, заповнений солдатами й танками, прибув до узбережжя Нормандії. П’ять пляжів, обраних як місця висадки десанту, були розкидані вздовж 50-кілометрової берегової лінії. Перш ніж перші солдати висадилися на пляжі, кораблі та літаки союзників обстріляли німецьку оборону. Вони сподівалися її знищити, але деякі форти були так добре побудовані, що німці перечекали в них обстріл і продовжили впертий опір. Усе ж до кінця дня всі п’ять пляжів були в руках союзників.

День Д: морський десант у Нормандії. Фото. 6 червня 1944 р.

Словник

Другий фронт — воєнні дії США, Великої Британії та їхніх союзників проти Німеччини в Західній Європі в 1944-1945 рр.

Воєнні дії в Європі (листопад 1942 р. — травень 1945 р.)

Наступними днями німці підтягнули війська, щоб зупинити вторгнення, однак союзникам вдалося поповнити сили й поволі просуватися в глиб Нормандії. Нарешті наприкінці червня американці прорвали німецьку оборону. Коли в липні союзники розпочали нову атаку, операцію «Кобра», німецькі солдати були виснажені й почали відступати, переслідувані британськими й американськими військами. Майже 200 тис. німців потрапили в оточення і були взяті в полон.

Операція «Оверлорд» обійшлася високою ціною: було вбито або поранено понад 200 тис. вояків союзників і стільки ж німецьких. На додаток до цього багато цивільних французів було вбито під час бомбардувань і боїв. Хоча війна триватиме ще рік, День Д став важливою подією на шляху до її завершення. Її вважають однією з найуспішніших операцій у військовій історії.

• Перегляньте відеосюжет «Найбільша в історії десантна операція “Оверлорд”» була рівноцінна самогубству — 24 канал». Які труднощі довелося долати союзникам під час підготовки та висадки десанту в Нормандії?

• Яке значення мало успішне здійснення операції «Оверлорд» для подальшого ведення війни й перемоги над Німеччиною?

2. Продовження наступу союзників у Європі

На початок весни 1944 р. і Червона армія, і вермахт були суттєво виснажені боями, проте військову перевагу мали совєтські війська. Вони й перейшли наприкінці червня у наступ у Білорусь, наслідком якого стало оточення двох німецьких угруповань.

На північному напрямку в червні 1944 р. Червона армія розгорнула наступ у Балтії, проте він не досяг мети. Також совєтські війська вдруге після «зимової» війни штурмували «лінію Маннергейма», і після втрати Виборга й Карельського перешийка в середині вересня Фінляндія підписала перемир’я.

Наприкінці серпня 1944 р. Червона армія підійшла до Варшави, де майже місяць тривало повстання, яке розпочала Армія Крайова за підтримки польського імміграційного уряду в Лондоні, і зупинилася. Повстання було військово спрямоване проти Німеччини, а політично — проти СССР. Це була відчайдушна спроба врятувати польський суверенітет перед загрозою насадження у країні Совєтським Союзом підпорядкованого йому комуністичного режиму. Повстанці, мужньо протримавшись понад два місяці, на початку жовтня змушені були припинити опір. Під час повстання загинуло від 150 до 200 тис. поляків.

У цей же період Червона армія перейшла в наступ на півдні, що спричинило в Румунії політичну кризу: генерала Йона Антонеску було заарештовано, а Румунія оголосила Німеччині війну.

У серпні сталися важливі події на Західному фронті: британсько-американські війська за підтримки французьких військ і партизанів, які підпорядковувалися Шарлю де Голлю, рухалися на Париж. У місті в середині серпня вибухнуло повстання, і французька бронетанкова дивізія з власної ініціативи вирушила на допомогу повстанцям. 25 серпня за участі американських піхотинців Париж було звільнено, і наступного дня Ш. де Голль провів на Єлисейських полях парад переможців. Невдовзі було звільнено всю територію Франції.

Особистості

Шарль де Голль (1890-1970) — французький військовий та державний діяч, президент Франції (1958-1969). Закінчив військову академію, воював як офіцер піхоти під час Першої світової війни. Коли Німеччина окупувала Францію, очолив у Лондоні рух «Вільна Франція», перейменований пізніше на «Франція, що бореться». Рух був визнаний членом антигітлерівської коаліції. У 1944 р. після відступу німців повернувся до Парижа як національний герой та очолив тимчасовий уряд країни.

На початку вересня на сторону антигітлерівської коаліції перейшла Болгарія, а наприкінці жовтня війська 2-го й 3-го Українських фронтів спільно з болгарськими та югославськими військами звільнили Белград.

На Західному фронті в 1944 р. німці застосували проти Англії нову зброю — крилаті ракети «Фау-1» з окупованої території Франції та «Фау-2» — з Нідерландів. Ракети поранили й убили багато цивільних англійців і завдали великої шкоди, але не вплинули на результат війни.

На схід від Рейну німці вперто чинили опір, щоб не допустити прориву союзників на територію Німеччини, однак у вересні ті все ж таки перетнули німецький кордон. Перш ніж перейти до остаточного наступу на Німеччину, західні союзники посилили авіабомбардування німецької території.

З настанням дощів і холодів просування союзників сповільнилося. За сприяння негоди в середині грудня 1944 р. німці розпочали проти англо-американських військ несподівану контратаку в Арденнах. Спочатку вона розвивалася для них успішно, та невдовзі закінчилася остаточною поразкою Німеччини в цьому регіоні. Рік закінчився тим, що союзницькі сили на заході та сході були готові до вирішальної битви задля розгрому нацистів.

Тим часом у Європі після розгрому німецьких та угорських військ у січні-лютому 1945 р. Угорщина підписала перемир’я з Об’єднаними Націями й оголосила війну Німеччині.

3. Кримська (Ялтинська) конференція та її рішення

У лютому 1945 р. в Україні, у ялтинському Лівадійському палаці, відбулася Кримська (Ялтинська) конференція «Великої трійки» за участю міністрів оборони й закордонних справ. Їй передувала зустріч Ф. Рузвельта та В. Черчилля у вересні 1944 р. в м. Квебеку (Канада). Два учасники «Великої трійки» домовилися про створення окупаційних зон союзників у переможеній Німеччині, роззброєння Німеччини, продовження допомоги США Великій Британії за лендлізом і про участь британського Королівського флоту у війні проти Японії. Також обговорили питання про атомне бомбардування, якщо буде необхідність, Японії.

«Велика трійка»: В. Черчилль, Ф. Рузвельт, Й. Сталін (зліва направо). Фото. Ялта, 1945 р.

У Ялті були ухвалені ще важливіші рішення. Вони не тільки вплинули на завершення війни, а й визначили на десятиріччя вперед світовий устрій.

Основні рішення Ялтинської (Кримської) конференції

Створення Організації Об’єднаних Націй	• Й. Сталін зняв своє попереднє наполягання на прийнятті в ООН усіх без винятку республік СССР, щоб мати перевагу в голосах. Було ухвалено компромісне рішення: крім СССР членами ООН та її засновниками будуть також Україна та Білорусь. • Постійні члени Ради Безпеки ООН отримали право вето з усіх питань, крім процедурних. • Статут ООН домовились ухвалити на конференції в м. Сан-Франциско (США) (26 квітня 1945 р.).
Порядок та умови окупації Німеччини після її беззастережної капітуляції	• Збройні сили СССР, США та Великої Британії відповідатимуть у своїх зонах окупації за денацифікацію, демілітаризацію і демократизацію (принцип трьох «д»). Франції запропонували зону окупації, а також участь у Міжсоюзницькій контрольній комісії. • Німеччина повинна максимально відшкодувати союзним державам завдані збитки (виплатити репарації).
Закінчення війни з Японією	• СССР вступить у війну з Японією через 2-3 місяці після закінчення війни в Європі. • Кордони й державний статус Монголії не змінюватимуться. • СССР передавали південну частину о. Сахалін; також він анексував Курильські острови. • Військово-морську базу Порт-Артур передавали Совєтському Союзу. • Китайські Східну та Південну залізниці передавали в управління китайсько-совєтської компанії. • Японія втрачала острови й архіпелаги в Тихому океані, якими вона управляла за рішенням Ліги Націй. • США та СССР домовилися визволити Корею від японської окупації та поділити її на дві зони: північну (совєтську) і південну (американську).
«Польське питання»: визначення кордонів Польщі та формат польського уряду	• Східний кордон Польщі по «лінії Керзона» з незначними змінами на користь Польщі. • Західноукраїнські й західнобілоруські землі залишалися у складі СССР. • Польща отримає від Німеччини територіальне відшкодування на заході й півночі. • У країні буде утворений уряд національної єдності за участю представників польської еміграції.
Загальні питання	• Конференція ухвалила Декларацію про визволену Європу, у якій союзники заявили про намір сприяти створенню в європейських країнах демократичних урядів шляхом проведення вільних виборів.

Свідчення

• Проаналізуйте, як історики оцінюють наслідки рішень Кримської конференції. Чому, на вашу думку, існують такі розбіжності стосовно російської позиції, в оцінках ухвал конференції? Якої думки із цієї проблеми дотримуєтеся ви? Аргументуйте вашу позицію.

«Кримська конференція ухвалила рішення історичного значення не тільки з військових питань, а й з питань повоєнного облаштування світу. ... Рішення конференції відповідали інтересам антигітлерівської коаліції».

(Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. — Крымская конференция руководителей трёх союзных держав — СССР, США и Великобритании (4-11 февраля 1945 г.): сб. документов. — Москва, 1984. — С. 5)

«Ялтинська конференція насправді була останнім Мюнхеном XX століття, де західні демократії поступилися половиною Європи московському тоталітарному режиму, прирікши народи країн Центральної та Південно-Східної Європи на 50-літню кабалу в совєтському ярмі».

Анатолій Трубайчук, український історик (Дипломатична історія Другої світової війни. — Київ, 2007. — С. 79)

«США необхідні були компроміси із СССР ... для забезпечення власних інтересів... Рішення ґрунтувалися на потребах великих держав у завершальний період війни, як їх розуміли головні учасники 60 років тому. У Ялті совєтську військову силу розглядали як загальний ресурс альянсу... Через шість місяців Червона армія стала швидше загрозою, ніж союзником».

Одд Арне Вестад, норвезький історик (Odd Arne Westad. The Yalta Conference and the emergence of the Cold War // Crossroards of European histories. Multiple outlooks on five key moments in the history of Europe. — Council of Europe Publishing, 2006. — P. 250)

Це була остання зустріч «Великої трійки» — невдовзі Ф. Рузвельт помер. Війна наближалася до завершення, і світові лідери, насамперед «Велика трійка», переймалися не тільки підготовкою воєнних операцій, а й тим, яким буде світ після перемоги над нацизмом.

Восени 1944 р. на міжнародній конференції у Вашингтоні союзники ухвалили рішення створити замість Ліги Націй Організацію Об'єднаних Націй (ООН). Було вирішено, що кожна країна — член ООН матиме один голос, законодавчим органом буде Генеральна Асамблея, а виконавчим — Рада Безпеки. Постійними членами Ради Безпеки ставали Велика Британія, СССР, США й Китай. Ці країни отримували право вето. Гостра дискусія розгорнулася щодо членства в ООН. Було вирішено обговорити це питання на наступній зустрічі.

4. Остаточний розгром і капітуляція Німеччини

Навесні 1945 р. Німеччина внаслідок шести років війни, яку вона розпочала, була знесилена: бракувало палива, їжі, боєприпасів, навчених солдатів. Вибивши німців з Арденнів, американці й англійці рушили в глиб Німеччини й до кінця березня зайняли половину країни. Німецький спротив також слабнув на інших фронтах: у лютому Червона армія взяла Будапешт, а наступного місяця — Відень. Наприкінці квітня здалися в полон німецькі війська в Італії.

Гітлер залишився у своєму підземному бункері в Берліні, сподіваючись на диво, що принесе порятунок. Як за рятівну соломину він схопився за звістку про смерть 12 квітня Ф. Рузвельта, але його надії були марними. Через тиждень совєтські війська розпочали штурм Берліна, і щоб уникнути полону, Гітлер разом зі своєю дружиною вночі 20 квітня покінчив життя самогубством. За наказом нацистського міністра пропаганди Й. Геббельса у берлінському бункері було вбито шестеро його дітей.

Сталін вимагав від військового командування взяти Берлін раніше, ніж це зроблять війська союзників. До 25 квітня совєтські війська повністю оточили місто й того ж дня з’єдналися з американцями на р. Ельбі. На початку травня німці капітулювали в Данії, Нідерландах і на північному заході Німеччини.

Вирішальний штурм совєтськими військами німецької столиці завершився падінням Берліна. 2 травня берлінське угруповання почало складати зброю, а 8 травня 1945 р. уповноважений німецький генерал у присутності совєтської, американської, британської та французької делегацій підписав Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Друга світова війна в Європі офіційно закінчилася.

На вимогу Сталіна в передмісті Берліна відбулася повторна церемонія підписання Німеччиною капітуляції. Уже після цього Червона армія здійснила танковий похід до Праги, щоб перешкодити німецьким військам, які там залишалися, прорватися на захід, аби здатися в полон американцям. Проте більш важливою, політичною метою рейду було взяття під контроль післявоєнної Чехословаччини.

Підсумки четвертого етапу Другої світової війни

• Важливою подією стало відкриття США та Великою Британією Другого фронту в Європі.

• Унаслідок наступальних операцій Червоної армії вермахт відступив із Білорусі й України; совєтські війська ввійшли на територію Німеччини, Румунії, Угорщини, Югославії, Болгарії, Польщі, Австрії та інших країн Центральної та Південно-Східної Європи.

• Війська США та Великої Британії в серпні 1944 р. висадилися на півдні Франції; 25 серпня було звільнено Париж.

• Успіхи держав антигітлерівської коаліції сприяли розпаду нацистського блоку.

• Важливими подіями були міжнародні конференції, зокрема Кримська та Берлінська.

• Узяттям Берліна й підписанням Німеччиною Акта про беззастережну капітуляцію завершилися бойові дії в Європі.

5. Берлінська (Потсдамська) конференція

17 липня — 2 серпня 1945 р. в передмісті Берліна Потсдамі відбулася остання під час війни конференція глав урядів США, Великої Британії та СССР за участю нового американського президента Гаррі Трумена,Вінстона Черчилля та Йосипа Сталіна. Оскільки вже під час конференції в Британії пройшли парламентські вибори, які В. Черчилль програв, то за кілька днів до завершення конференції його замінив новопризначений прем’єр-міністр лейборист Клемент Еттлі. «Велика трійка» остаточно розпалася.

У Потсдамі розглядали питання, пов’язані із закінченням війни й повоєнним урегулюванням. Керівники трьох держав визначили умови й економічні та політичні принципи, за якими Німеччина мала відповісти за агресію та воєнні злочини, а також узгодили спільні дії щодо розгрому Японії.

• Порівняйте рішення Берлінської та Ялтинської конференцій. Наскільки, на вашу думку, ці дві конференції були взаємопов’язані?

Основні рішення Берлінської (Потсдамської) конференції

• Загарбані й приєднані після 1937 р. Німеччиною землі повернуться до складу держав, яким вони належали.

• Австрія буде відокремлена від Німеччини. Німеччина й Австрія, а також м. Берлін і м. Відень будуть поділені на 4 зони окупації.

• У Німеччині буде проведено денацифікацію, демілітаризацію та роззброєння, її економіку буде переведено на випуск мирної продукції під жорстким контролем союзників.

• Німеччина мусить виплатити багатомільярдні репарації. Передбачалося вивезення в рахунок репарацій устаткування, промислових виробів, продукції сільського господарства, інших матеріальних цінностей.

• Увесь німецький флот буде поділений між союзниками.

• Німеччина втратить частину територій, які відійдуть до СССР і Польщі: а) СССР отримає м. Кенігсберг (нині Калінінград) із навколишньою територією; б) Польщі буде передано частину території Східної Пруссії та м. Гданськ. Західний кордон Польщі пройде по лінії річок Одер-Західна Нейсе.

• Нацистські воєнні злочинці постануть перед Міжнародним судом.

• До Німеччини будуть переселені німці, які проживають у Польщі, Чехословаччині й Угорщині.

• Ухвалено Потсдамську декларацію щодо умов капітуляції Японії.

• СССР зобов’язався вступити у війну проти Японії.

Основні події

6 червня 1944 р. — відкриття Другого фронту в Європі.

Лютий 1945 р. — Ялтинська (Кримська) конференція «Великої трійки».

8 травня 1945 р. — беззастережна капітуляція Німеччини. Завершення Другої світової війни в Європі.

Липень-серпень 1945 р. — Берлінська (Потсдамська) конференція.

Запитання та завдання

1. Військова операція, що передбачала вторгнення союзників у Нормандію, — це операція