Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Полянський

Розділ ІІІ. Провідні держави світу в міжвоєнний пероід

§ 7. Сполучені Штати Америки

Пригадайте

• Які події та обставини сприяли набуттю США статусу світового лідера?

1. Зростання ролі США на міжнародній арені

Спустошена війною Європа лежала в руїнах. Ні Велика Британія, ні Франція, а тим більше Німеччина не могли претендувати на лідерство у світі. Що б там не казали у Версалі Д. Ллойд Джордж чи Ж. Клемансо, але саме мільйонна американська армія в Європі вирішила долю війни. Відшкодуванням за життя і здоров’я майже 300 тис. загиблих американців став міжнародний авторитет США та чималі прибутки: за роки війни національне багатство Америки збільшилось у 2,5 раза.

• Проаналізуйте діаграму. Який висновок ви можете зробити про післявоєнний економічний потенціал Америки?

Частка США у світовій економіці (1920)

До «Великої війни» США були боржником Європи, а тепер стали світовим кредитором. Увесь світ перетворився на зону життєвих інтересів США. За рівнем озброєння Америка наздогнала Німеччину, Британію та Францію, а її військово-морський флот не поступався славетному британському. У свідомості американців утверджувалася ідея поширення американських цінностей на весь світ. Провідні європейські країни були знесилені війною та революціями, тож не могли конкурувати із США в боротьбі за світове лідерство.

Однак після війни США знову повернулися до політики ізоляціонізму. Сенат навіть відмовився ратифікувати Версальський мирний договір і підписати статут Ліги Націй, оскільки сенатори вважали, що США були ошукані Версальським миром і насправді заслуговують на більшу вдячність і винагороду за свій внесок у перемогу.

Сенат не вірив, що країна зможе однаково успішно контролювати Європу й зону Тихого океану. Мовляв, європейські проблеми — справа Європи, а США повинні опікуватися Західною півкулею. Така політика була суголосна настроям більшості американських виборців.

Свідчення

• Ознайомтеся з висловленням В. Черчилля. Чому він надавав великого значення участі США в європейських справах і роботі Ліги Націй?

«Щойно створеній Лізі Націй було завдано майже смертельного удару... Наступного ж дня після перемоги республіканців по той бік Атлантики запанували ізоляціоністські ідеї: нехай Європа “вариться у власному соку” і сплачує свої борги, як належить за законом».

Вінстон Черчилль, британський політик (Друга світова війна. Кн. 1. — //https://www.goodreads.com/book/show/25587.The_ Second_World_War)

Після війни американці переймалися не зовнішньополітичними, а внутрішніми проблемами: інфляція, невлаштованість 3 млн ветеранів війни, зростання безробіття. Складною була й психологічна ситуація в країні, породжена страхом перед більшовизмом.

2. Доба «проспериті» (1921-1929)

На чергових президентських виборах на початку листопада 1920 р. В. Вілсон закликав націю не відмовлятися від «морального лідерства» у світі, але виборців не влаштовувала економічна політика президента-демократа в умовах короткочасної економічної кризи 1920-1921 рр. На трьох поспіль виборах вони проголосували за республіканців: Воррена Гардінга, Калвіна Куліджа та Герберта Кларка Гувера. Важливу роль у перемозі республіканців відіграли жінки, яким уперше було надано виборчі права.

Словник

Ізоляціонізм — політична течія і напрям зовнішньої політики, що передбачає захист національних інтересів, невтручання в міжнародні справи, зокрема в збройні конфлікти. Ізоляціонізм США полягав у відмові від проведення активної політики поза межами Американського континенту.

Як послідовні протекціоністи, президенти-республіканці всередині країни дотримувалися принципів вільної торгівлі, заохочуючи американських споживачів купувати американські товари. Така політика гарантувала свободу підприємництва, сприяла економічному зростанню і зміцненню американського бізнесу.

Початок президентства Воррена Гардінга збігся в часі з початком економічного піднесення країни, яке тривало до 1929 р. В історію США 1920-ті роки ввійшли як період «проспериті» («процвітання»). У той час суттєво підвищився рівень життя всіх верств населення Америки, сформувалися економіка й світогляд споживання. В. Гардінг проголосив політику «твердого індивідуалізму», тобто самоусунення держави від регулювання економічного життя і взаємовідносин між роботодавцями та працівниками. Федеральні органи, які в роки війни наглядали за економікою, були ліквідовані. За сприятливих умов економіка успішно давала собі раду, тому відмова від державного регулювання на початку не шкодила країні.

Особливості

Воррен Гардінг (1865-1923) — президент США (1921-1923) від Республіканської партії. За його президентства було введено 8-годинний робочий день, зменшено податки. Установлення високих мит на імпорт спонукало населення купувати американські товари. Організатор продовольчої допомоги Україні в 1920-1922 рр.

Проте президентство В. Гардінга виявилося короткочасним. Сам він мав репутацію чесної людини, однак його оточення не гребувало дорогими «подарунками». До імпічменту не дійшло, бо в серпні 1923 р. В. Гардінг раптово помер. Відповідно до конституції повноваження президента перебрав віце-президент Калвін Кулідж, який того ж року переміг на дострокових виборах.

Особливості

Калвін Кулідж (1872-1933) — президент США (1923-1929). Сповідував принцип невтручання держави в економіку. Сформулював гасло політики республіканців: «Справа Америки — бізнес!» Вважав, що спочатку потрібно сприяти збагаченню мільярдерів, а потім вони збагатять решту американців. Підписав закон про визнання громадянами США всіх корінних американців.

Словник

«Проспериті» (від англ. prosperity — процвітання) — період нетривалого (1921-1929) і нестабільного піднесення економіки США після Першої світової війни.

Успіхи в промисловості не забарилися: за 1921-1929 рр. завдяки технічним нововведенням у США спостерігався справжній економічний бум. Щоб заохочувати продаж нових товарів, були запроваджені системи дешевих позик і кредитування. Уздовж автомобільних шляхів, на вокзалах, у газетах і журналах розміщували рекламу, з’явилися універмаги, стала модною купівля товарів за каталогами. Як результат, більшість американців дістала змогу купувати дорогі товари.

Сполучені Штати мали значні запаси природних ресурсів. У країні розвивалась електрифікація — до кінця 1920-х років більшість будинків у країні було електрифіковано. Запровадження нових технологій сприяло поширенню масового виробництва. Американці брали в банках кредити й купували товари на виплат. Завдяки побутовій техніці в них з’явилося більше вільного часу, у країні бурхливо розвивалася індустрія розваг: кіно, радіо, театри, різноманітні шоу. Здавалося, що Америку очікує безхмарне й безтурботне заможне майбутнє.

• Проаналізуйте подану схему. Стисло охарактеризуйте причини й передумови економічного буму в США.

Свідчення

«Час скромного існування минув, і настав час розкошування. Зростання попиту в країні й збільшення обсягу торгівлі за кордоном сприяють розширенню виробництва. Стан справ у країні радує, дає підстави з оптимізмом дивитися в її майбутнє».

З послання Калвіна Куліджа до конгресу (4 грудня 1928 р.) (Eric Hobsbawm. Age of Extremes. The Short Twentieth Century. 1914-1991. - Abacus, 2000. - P. 85)

Т. X. Бентон. Дозвілля в міському танцювальному залі в США в період «проспериті». 1930 р.

Яскравий приклад організації масового виробництва — автомобільна промисловість. Її символом став Генрі Форд з його втіленою на практиці ідеєю випуску доступних для американців автомобілів.

Особистості

Генрі Форд (1863-1947) — американський промисловець і конструктор, «батько» автомобільної промисловості. На початку XX ст. заснував компанію «Форд мотор», визначальним стало створення моделі «Форд-Т» — «автомобіля для всіх і для кожного». У роки війни заводи Г. Форда випускали військову техніку. У 1926 р. продав рекордні 15 млн моделей «Форд-Т». Згодом були створені інші моделі й установлені нові рекорди.

Новація Г. Форда полягала в складанні автомобілів на конвеєрі. Час складання автомобіля моделі «Форд-Т» скоротився в 9 разів і становив лише півтори години. До середини 1920-х років що десять секунд виробляли новий «форд». Ціна на них знизилась утричі, і нову автівку можна було придбати за 290 дол. США. Г. Форд вважав, що краще продавати більше автомобілів за невисоку ціну, щоб їх могли купити більше людей і, отже, вони швидше розпродувалися.

• Перегляньте відеосюжет про знаменитий атомобіль моделі «Форд-Т». Наскільки, на ваш погляд, зручним і комфортним виглядає автомобіль сторічної давнини?

• Чому, на вашу думку, свого часу такі автомобілі користувалися шаленим попитом і вмить розкуповувалися?

Автомобілі змінили Америку. Крім того, що робітники на заводах Г. Форда отримували високу зарплату, було створено тисячі нових робочих місць, побудовано дороги, автозаправні станції, готелі, ресторани. Розвивалися також нафтопереробна галузь (автомобілі споживали майже весь американський бензин), виробництво каучуку, скла.

Наступник К. Куліджа, Герберт Кларк Гувер, сподівався на продовження «нової ери». «Ми в Америці, — виголосив він, — найближчим часом здобудемо цілковиту й остаточну перемогу над бідністю». Америку назвали «бізнесовою цивілізацією», піднесення охопило всю промисловість країни.

Особистості

Герберт Кларк Гувер (1874-1964) — президент США (1929-1933). Вважав, що американці мають самі наполегливою працею вирішувати власні проблеми, а не сподіватися на допомогу уряду. Пожертвував президентську зарплату на благодійність. В умовах економічної кризи програв президентські вибори 1932 р.

3. Закінчення доби «проспериті»

В умовах «процвітання» мало хто зважав на наявність невирішених проблем. Хоча середній рівень життя був високим, значна частина населення, як і раніше, бідувала. Водночас зі стрімким розвитком промисловості сільське господарство занепадало. Після війни значно скоротився попит на пшеницю та кукурудзу. Покинуті державою напризволяще, фермери змушені були брати кредити під високі відсотки. До того ж у відповідь на прийняття США протекціоністських законів Європа закрила свої ринки для продукції американських фермерів. Як наслідок, у країні спостерігалася криза перевиробництва збіжжя, багато фермерів розорилося.

Робітники час від часу вступали в трудові суперечки з роботодавцями через тяжку працю і малу зарплату. Профспілки об’єднували лише кваліфікованих білих робітників, афроамериканці залишалися сам на сам зі своїми проблемами. Влада вважала страйки змовою і юридично переслідувала їхніх організаторів.

Багато американців були переконані, що причиною нестатків, падіння суспільної моралі й зростання злочинності був алкоголь. Після тривалих дебатів ще за президентства В. Вілсона було запроваджено «сухий закон»: на всій території країни заборонили виготовлення і продаж спиртних напоїв, а виявлені запаси знищували.

Заборона алкоголю розколола суспільство на прихильників і противників закону. Спиртні напої виробляли нелегально й завозили з Канади як контрабанду.

Небаченого розмаху набула злочинність. Рекетири взяли виробництво алкоголю під свій контроль і мали з того величезні прибутки, не сплачуючи податків. Гангстери, такі як Аль Капоне, почувалися господарями у великих містах, і поліція не завжди могла дати цьому раду. Зрештою в 1933 р. «сухий закон» скасували.

Захоплення влади більшовиками в Росії, вибух бомби в центрі Нью-Йорка й інші події зумовили «античервону» паніку. Очікування ліворадикальної революції спричинило переслідування і навіть ув’язнення представників лівих партій.

• Ознайомтеся зі схемою та висловте припущення, чому для багатьох американців «процвітання» так і не настало. Чим це загрожувало країні?

Частина американців виступила проти іммігрантів, які погоджувалися працювати за меншу платню. На цій хвилі активізувалися ку-клукс-клан та інші расистські організації. Як наслідок, у 1920-х роках було законодавчо обмежено прийом іммігрантів — не більше ніж 150 тис. осіб на рік.

Влада вчасно не звернула уваги на небезпечні прояви в економіці: припинився приріст продукції у вугільній промисловості через збільшення споживання газу й нафти; залізниця не витримувала конкуренції з автошляхами, літаками та швидкохідними кораблями і зазнавала збитків.

До внутрішніх проблем додалися зовнішні. Союзники й переможена Німеччина заборгували Америці значні суми, які не могли виплатити.

Причини раптового закінчення періоду «процвітання»

Довгострокові причини

• Перевиробництво в промисловості. До кінця 1920-х років у США було вироблено надлишок споживчих товарів. Пропозиція значно перевищувала попит.

• Перевиробництво в сільському господарстві. Завдяки вдосконаленню методів ведення сільського господарства фермери виробляли забагато харчових продуктів. Європейський продовольчий ринок був обмежений для США. Перевиробництво призвело до падіння цін. Тисячі фермерів стали безробітними.

• Торгівля. Після введення в США мита на імпорт Європа у відповідь увела податок на американські товари. Як наслідок, торгівля між Америкою та європейськими країнами майже припинилася.

• Ціни на нерухомість. Початок 1920-х років — період будівельного буму, ціни на житло дуже зросли. Проте після 1926 р. вони істотно знизилися, й американці усвідомили, що значно переплатили за свої будинки.

• Падіння попиту на товари. Оскільки незаможні американці купували товари на виплат і тепер не мали змоги повернути позики, багато банків, крамниць і підприємств опинилися на межі банкрутства.

• Надмірна кількість дрібних банків. В Америці не було великих банків, а дрібні не мали фінансових ресурсів, аби впоратися з коливанням курсу долара, коли вибухнула криза. Кілька банків луснули, і тисячі клієнтів утратили всі свої гроші.

Короткострокові причини

• Фондовий ринок. Упродовж 1920-х років вартість цінних паперів постійно збільшувалася. Люди купували акції, щоб отримувати великі прибутки. До 1929 р. понад 20 млн американців уклали свої гроші в акції.

• Спекуляції. Скориставшись легкістю кредитування, чимало американців на позичені гроші купували цінні папери, а коли їхня вартість збільшувалася, продавали їх із зиском. Вони сплачували початковий борг, а прибуток використовували на споживання чи придбання нових цінних паперів.

• Втрата стабільності курсу акцій та різке падіння цін на них призвели до краху всього фондового ринку.

Крах американського ринку акцій розпочався 24 жовтня 1929 р. Цього дня мільйони акцій змінили своїх власників. Через п’ять днів криза стала загальнонаціональною, а згодом поширилася на весь світ. Вкладники назвали 29 жовтня «чорним вівторком». Фондові біржі Нью-Йорка й усієї Америки посипались як картковий будинок.

Так закінчилася «нова ера». В Америці розпочалася криза перевиробництва, яка невдовзі перетворилася на світову економічну кризу.

4. «Велика депресія» (1929-1933)

Навесні 1931 р. в США знову почалася банківська паніка. У країні скоротився валовий національний продукт (ВНП), роботу втратила четверта частина працездатних американців. Ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися більше ніж наполовину; значно скоротилася світова торгівля Америки.

Словник

Фондова біржа — організаційно оформлений постійний ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Світова економічна криза («Велика депресія») — період глобального занепаду економіки, масштабне зниження рівня світового економічного розвитку, що супроводжувалося згортанням виробництва, банкрутствами, масовим безробіттям та іншими негативними економічними, соціальними й політичними наслідками.

1932-1933 рр. — найгірші для США роки «Великої депресії». Кілька тисяч банків розорилися, а мільйони вкладників утратили всі свої заощадження. У тих, кому пощастило зберегти роботу, зменшилася зарплата, долар знецінився на третину, кожна п’ята ферма розорилася. За проїзд у транспорті майже ніхто не платив, шкільні вчителі працювали, не отримуючи платні.

Рівень безробіття в США (% працездатного населення)

У містах спалахували «голодні бунти». Із зростанням безробіття посилювалась агресія до «чужинців» — іммігрантів, які нібито забирають роботу в «справжніх» американців.

• Перегляньте кінохроніку про багатотисячний голодний марш у Вашингтоні влітку 1932 р. так званої «Бонусної армії» — ветеранів Першої світової війни, їхніх сімей та небайдужих із вимогою виплатити належні їм ветеранські бонуси. Як ви оцінюєте реакцію федерального уряду США на акцію протесту ветеранів війни? Чи вважаєте ви дії поліції виправданими в тій ситуації?

У 1932 р. президент Г. Гувер розпорядився виділити кошти на громадські роботи, надати позики банкам, проте це не допомогло. На президентських виборах у листопаді 1932 р. переконливу перемогу здобув кандидат від Демократичної партії Франклін Делано Рузвельт.

Особистості

Франклін Делано Рузвельт (1882-1945) — президент США (1933-1945), якого чотири рази поспіль обирали на цю посаду. У 1910 р. був обраний до сенату штату Нью-Йорк. У 1913 р. став заступником міністра військово-морського флоту. У 1921 р. захворів на поліомієліт і решту життя провів в інвалідному візку. У 1928 р. був обраний губернатором Нью-Йорку від Демократичної партії. Його гасло: «Головне — пробувати що-небудь».

5. «Новий курс» Ф. Рузвельта (1933-1938)

Програма президента під гучною назвою «Новий курс» передбачала докорінне реформування економіки, спрямування ресурсів на відновлення купівельної спроможності американців, аби позбутися надлишку товарів. До планів Ф. Рузвельта також входило припинення марнотратного використання природних ресурсів.

«Новий курс» став важливою сторінкою американської історії. Він підтвердив, що в часи економічних потрясінь держава, яка утримується коштом платників податків, не повинна бути пасивним спостерігачем економічної чи соціальної кризи. Натомість вона зобов’язана здійснити вимушений тимчасовий перехід до державного регулювання ринкової економіки, допоки ситуація не нормалізується. І тоді держави знову має стати в економіці «менше».

Хоча «Новий курс» і не подолав депресію повністю, утім основні економічні показники поліпшилися. Як наслідок, на чергових виборах 1936 р. Ф. Д. Рузвельт здобув приголомшливу перемогу майже в усіх штатах країни й був переобраний на другий термін.

Складові й основні наслідки «Нового курсу» Ф. Рузвельта

Складові «Нового курсу» Ф. Рузвельта	Суттєве збільшення впливу держави на економіку та фінанси: визначення обсягів виробництва, регулювання цін на продукцію. Обмеження сваволі монополії.
	Закон про державне регулювання сільського господарства: надання фермерам кредитів, виплата винагород фермерам за скорочення посівів і поголів’я худоби, щоб зупинити кризу перевиробництва.
	Активне втручання держави в соціальні відносини. Ухвалено «Кодекси конкуренції», які регулювали розмір заробітної плати працівників, тривалості робочого дня, умови праці.
	Урядові гарантії та страхування вкладів американців; державний контроль над торгівлею акціями.
	Створення нових робочих місць: трудові табори (у них роботу отримали 4 млн американців), будівництво житла, доріг і мостів, лісонасадження.
	Прийняття загальноамериканської програми допомоги безробітним: страхування на випадок безробіття, виплата допомоги.
	Запровадження пенсій для літніх людей та людей з інвалідністю.
Основні наслідки	Зниження соціальної напруженості в суспільстві.
	Оздоровлення економіки та фінансів: зупинення кризи перевиробництва, укрупнення корпорацій, стабілізація курсу долара. Обрання Ф. Д. Рузвельта президентом на рекордні чотири терміни поспіль у 1932, 1936, 1940, 1944 роках.

Словник

Державне регулювання економіки — активне втручання держави в економічне життя для забезпечення розвитку господарства, стабільності грошей, обмеження наслідків стихійного розвитку ринку.

Основні події

1921-1929 рр. — доба «проспериті» («процвітання»).

1929-1933 рр. — світова економічна криза («Велика депресія»).

1933-1938 рр. — «Новий курс» Ф. Рузвельта.

Запитання та завдання

1. Розкрийте зміст історичних понять «ізоляціонізм», «проспериті», «світова економічна криза», «фондова біржа», «державне регулювання економіки».

2. Використовуючи діаграму на с. 70, охарактеризуйте економічне становище й місце США у світі після Першої світової війни.

3. Чим ви можете пояснити той факт, що після війни в Америці розпочалася доба «проспериті»?

4. Охарактеризуйте політику «твердого індивідуалізму», назвіть основні внутрішньополітичні події в США за президентів-республіканців В. Гардінга, К. Куліджа, Г. Гувера.

5. У чому, на вашу думку, крилися причини успіху Г. Форда? Кого ви можете назвати із сучасних лідерів інноваційних технологій у світі?

6. Розкрийте причини раптового закінчення періоду «процвітання» в США та наростання кризових явищ.

7. Охарактеризуйте особливості «Великої депресії».

8. Які, на ваш погляд, уроки «Великої депресії» доцільно врахувати урядам і громадянам сучасних країн?

9. Чи були серед заходів «Нового курсу» Ф. Рузвельта такі, які, на вашу думку, можна застосувати в процесі модернізації України?

10. Визначтеся із вашою особистою оцінкою політичної діяльності Ф. Рузвельта на посаді президента США. Чи був він, на вашу думку, успішним керівником держави в складні часи?