§ 10. Спілкування з дорослими

• КОЛА ПІДТРИМКИ • ГАРЯЧА ЛІНІЯ

• ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР

• ПОДОЛАННЯ НЕВПЕВНЕНОСТІ

У цьому параграфі ви:

створите кола підтримки від дорослих, яким довіряєте;
змоделюєте, як звертатися по допомогу за телефонами довіри;
дізнаєтеся більше про своїх учителів/учительок;
навчитеся визначати особистий простір;
потренуєтеся долати невпевненість під час спілкування;
розвиватимете уміння ефективно спілкуватися.

ДОРОСЛІ, ЯКИМ МИ ДОВІРЯЄМО

Завжди важливо знати, від кого можна отримати пораду чи допомогу в різних життєвих ситуаціях. Звісно, дитина радше звернеться до батьків чи опікунів. Та що робити, коли їх немає поруч? У такому разі зверніться до того, кому довіряєте. Це може бути старший брат або старша сестра, тітка, дядько, бабуся чи дідусь. Може, у вас склалися довірчі стосунки з учителем, шкільним психологом або тренером, а може — з батьками вашого друга.

Мал. 27. Кола підтримки Даринки

• Розгляньте мал. 27. З'ясуйте, до кого Даринка може звернутися по допомогу в родині, у школі, у спортивній секції.

• Поміркуйте, до кого з дорослих ви можете звернутися по допомогу. Створіть своє «Коло підтримки».

• Об'єднайтеся в пари та змоделюйте звернення до батьків/опікунів, учителів, психологів.

КОЛИ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ ПО ДОПОМОГУ

Якщо хтось вас ображає, лякає, змушує почуватися некомфортно, необхідно звернутися до дорослих, яким ви довіряєте. Їм можна розповісти або написати про все, що вас хвилює. Якщо хочете, можете взяти із собою для підтримки друга чи подругу.

Якщо ж вам загрожує небезпека, з вами жорстоко поводяться, ви маєте звернутися до поліції чи зателефонувати на національну гарячу лінію (мал. 28).

Мал. 28. Національна гаряча лінія для дітей та молоді

• Розгляньте мал. 28 і дайте відповіді на запитання.

За яким номером можна безкоштовно телефонувати з мобільного телефону? Зі стаціонарного?
У які дні та години працює гаряча лінія?
З яких питань зверталися найчастіше?
Які питання цікаві особисто вам?
Хто найчастіше звертався по допомогу?

• У парах змоделюйте звернення за телефонами довіри.

СПІЛКУВАННЯ З УЧИТЕЛЯМИ

Інколи дітям здається, що вони мають забагато обов’язків: щодня ходити до школи, вчити уроки, відповідати біля дошки, писати контрольні тощо.

Дехто думає, що вчителі занадто вимогливі. Наприклад, задають багато домашніх завдань, змушують надолужувати пропущене.

А чи замислювалися ви над тим, що потрібно, щоб стати вчителем/вчителькою? І скільки зусиль вони докладають, щоб підготувати вас до дорослого життя?

• Обговоріть, яким було б суспільство без учителів.

• Запросіть на урок кількох учителів за їхньою згодою. Об'єднайтесь у групи та візьміть інтерв'ю в кожного вчителя за таким планом:

Де ви навчалися?
Скільки років довелося вчитися, щоб здобути професію вчителя?
Скільки часу ви витрачаєте на підготовку до уроків, перевірку зошитів, іншу роботу?
Чого ви очікуєте від нас — ваших учнів?
Чим ми можемо вам допомогти?
Чим ви цікавитеся поза основною роботою?

Завантаженість учителів не означає, що ви не можете звертатися до них у разі потреби. Навпаки, їм буде приємно, що ви стараєтеся і цікавитеся їхнім предметом.

• Об'єднайтеся в пари та розкажіть про випадки, коли ви посоромилися чи полінувалися звернутися до вчителя/вчительки й мали через це проблеми. Обговоріть, як можна було вчинити інакше.

ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР

Уявіть, що навколо кожного з нас є невидима оболонка — особистий простір, у якому під час спілкування ми почуваємося комфортно. Щоб не порушувати особистий простір співрозмовника, бажано стояти приблизно на відстані витягнутої руки (мал. 29).

Мал. 29. Кола особистого простору

• Перейдіть за QR-кодом і завантажте бланк завдання. Перевірте, чи дотримуєтеся ви особистих кордонів інших людей.

• Об'єднайтеся у групи й визначте, в яких ситуаціях за QR-кодом порушено особистий простір. Обговоріть, за якими ознаками це можна зрозуміти.

Під час спілкування завжди тримайте дистанцію на відстані витягнутої руки!

ЯК ПОДОЛАТИ НЕВПЕВНЕНІСТЬ

Дехто соромиться зайвий раз перепитати. Невпевнені у собі люди багато втрачають. Їм важко знайомитися, знаходити нових друзів, попросити про допомогу. Та що вдієш, коли хтось сором’язливий за своєю вдачею? На щастя, це можна виправити. Найкраще виходить тоді, коли невпевнена у собі людина спробує уявити, що вона впевнена — тобто зіграти роль як актор/акторка.

Наприклад, якщо не наважуєтеся купувати щось у магазині, треба уявити, що ви граєте впевнену людину, для якої покупки — звична річ.

Мал. 30. Відпрацювання навички подолання невпевненості

• Продумайте короткий сценарій спілкування з продавцем та слова, які для цього потрібні.

Спочатку спробуйте самі зіграти таку сценку перед дзеркалом (мал. 30). Потім зробіть те саме разом із мамою чи другом/подругою. Нехай хтось грає роль продавця, а ви — покупця.

Кілька репетицій — і ви готові вийти на сцену. От побачите, усе буде добре! Тільки не зупиняйтеся. Щоразу ускладнюйте ситуації, і за якийсь час помітите, що почуваєтеся набагато впевненіше.

• Об'єднайтеся у пари. Розподіліть між собою ситуації на мал. 31.

Підготуйте сценки про впевнену поведінку в наведених ситуаціях. Продемонструйте їх у класі.