Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 9. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Спираючись на фото та уривок з джерела, схарактеризуйте нову систему міської забудови, яку почали застосовувати в XVI ст. На які деталі в облаштуванні міського простору звернув увагу автор джерела? Що його особливо вразило в тогочасному Львові? Зверніть увагу, що історичний центр Львова навколо площі Ринок у 1998 р. включено до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Поміркуйте, чому історична забудова міст перебуває під захистом. Чому такі місця приваблюють туристів?

Панорамний вигляд житлових будинків (кам’яниць) на площі Ринок у Львові. Сучасна світлина

Автор найдавнішого докладного опису Львова Мартин Груневег із Гданська, який перебував у місті в 1582-1602 рр., згадував: «Загалом Львів - гарно вимуроване місто, на всіх вулицях багато мурованих кам’яниць, прикрашених різьбленням і малюванням. Проте всі будинки вкриті тільки ґонтом (своєрідна «дерев’яна черепиця»). Найкраща забудова на Ринку й Вірменській вулиці... Навколо Ринку перед будинками прокладено тротуар, рівно вимощений тесаним камінням. Він такий широкий, що на ньому можуть розійтися чотири особи, або дві пари назустріч одна одній... Посередині Ринку гарна велика ратуша, укрита жовтою та зеленою полив’яною черепицею».

1. Якими були особливості містобудування XVI ст.?

З поширенням магдебурзького права в українських містах дедалі частіше стали застосовувати елементи регулярної забудови, яка передбачала чітке, відповідно до геометричної сітки, розташування основних будівель та ансамблів - головної площі, кварталів, вулиць. Центральною частиною міста, з якої й починалося будівництво, була площа з ратушею посередині - прямокутна або квадратна за формою ринкова площа, або площа Ринок. Від кожного її рогу відходило по дві вулиці. Кілька вулиць прокладали паралельно кожній зі сторін площі. Найважливіші вулиці перетинали все місто. Місто обносили мурами, захисту слугували також рів і вал. На мурах зводили оборонні вежі. Вони мали по кілька в’їзних брам (у Львові, наприклад, їх було дві). Захисні споруди обмежували територію міста, тому його внутрішня забудова була надзвичайно щільною. Житла будували на невеличких ділянках землі, вони були кількаповерховими, розташованими впритул. На вулицю виходив тільки вузенький фасад із порталом і двома вікнами поруч, а на другому й третьому поверхах - по троє вікон. Приміщення на першому поверсі таких споруд використовували для господарських потреб: як крамниці, склади, різні контори. Другий та третій поверхи були житловими. Будинки споруджали з каменю, тому їх називали кам’яницями (проте не були рідкістю й дерев’яні оселі або дерев’яні прибудови до кам’яниць). Кожну кам’яницю оздоблювали лише їй притаманним різьбленням. У старих містах нова забудова зазвичай поєднувалася із традиційною. Такі міста, як Київ, Володимир, Чернігів, Новгород-Сіверський, зберігали давнє планування, в основу якого було покладено особливості рельєфу. Житлова забудова цих міст лишалася майже всуціль дерев’яною.

Фасад - передній бік споруди в архітектурі.

Портал - архітектурно оформлений вхід до споруди.

Каплиця - невеличка споруда без вівтаря для відправ і молитов.

Аркада - ряд однакових за формою й розмірами арок, що спираються на стовпи або колони.

Містобудування тієї доби, передусім на західних українських землях, зазнавало відчутного впливу мистецького стилю ренесанс. Найвідомішою пам’яткою ренесансного будівництва Львова є ансамбль Успенського братства, який складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта).

Утім, у церковному будівництві на українських землях, як і раніше, частіше використовували дерево. Проте вціліло споруд з дерева небагато. До сьогодні збереглася Церква Зішестя Святого Духа в с. Потеличі на Львівщині.

Церква Зішестя Святого Духа в с. Потеличі

Упродовж XVI ст. набуло розмаху будівництво оборонних споруд. Усталену в попередню епоху баштову систему укріплень, коли основу фортифікацій складали високі й товсті мури, на яких розміщували вежі, українські архітектори застосовували до кінця XVII ст. Однак міські укріплення будували переважно з дерева. Дерев’яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров’я та Лівобережжя.

На початку століття було відновлено Київський замок. Нових обрисів набув один з найпотужніших приватних замків Волині - Острозький, розбудова якого припадає на кінець XIV - XVI ст. Комплекс споруд Острозького замку було об’єднано в єдину фортифікаційну систему. Цей ансамбль складався з «Вежі Мурованої» - найстарішої частини замку, північної стіни Богоявленської церкви, а також спорудженої наприкінці XVI ст. Круглої, або Нової, вежі, прикрашеної зверху ренесансною короною.

«Вежа Мурована» Острозького замку. Сучасна світлина

Кругла, або Нова вежа Острозького замку. Сучасна світлина

• Чим зумовлені зміни в міській забудові на початку ранньомодерної доби? Що було характерним для будівництва оборонних споруд? Де розташовано найвідоміші архітектурні пам’ятки доби?

• Роздивіться ілюстрації та прочитайте замітку на с. 51. На підставі тексту і зображень визначте ознаки ренесансного стилю в архітектурі. Витлумачте назви пам’яток, про які довідалися.

Чорна кам’яниця

Будинок Корнякта

Внутрішній двір будинку Корнякта

Унікальною пам’яткою ренесансної архітектури є ансамбль споруд центру Львова - площа Ринок. Найпомітнішою будівлею в цьому ансамблі є Чорна кам’яниця. Таку назву пам’ятка отримала в середині XIX ст., коли її фасад пофарбували в чорний колір. Будинок споруджено в 1588-1589 рр. За свою тривалу історію кам’яниця зазнала багатьох змін, проте не втратила ренесансного вигляду. Вікна й нині прикрашає білокам’яне різьблення з мотивами листя аканта й виноградної лози.

Будинок на площі Ринок, який носить ім’я Корнякта, - найошатніша житлова будівля в місті за тих часів, а також найвидатніша пам’ятка ренесансного будівництва у Львові. Будинок Корнякта - єдина тогочасна споруда в житловій забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін. Тому пам’ятку ще називають палацом Корнякта. Будинок звів у 1580 р. архітектор Петро Барбон за участю Павла Римлянина.

• На підставі ілюстрації і коментаря до неї поясніть, що являли собою замки-палаци. Поділіться припущеннями, чому такий тип споруд почав набувати поширення в XVI ст. Чим ці споруди відрізняються від давніших фортець, а чим подібні до них?

Меджибізький замок. Сучасна світлина

Замок у смт Меджибіж у Хмельницькій області, докорінно перебудований у середині XVI ст., був однією з найпотужніших фортець у регіоні. Ця споруда, так само як і Кам’янець-Подільська фортеця, не мала правильної форми, оскільки під час будівництва архітектори прагнули враховувати особливості рельєфу. Замок спорудили на високому мисі, де зливаються річки Південний Буг і Бужок. Пам’ятка є прикладом замку перехідного типу - від споруд з оборонними стінами і вежами до замків-палаців.

2. У чому своєрідність образотворчого мистецтва доби?

Нові риси в архітектурі зумовили розвиток мистецтва скульптури, адже саме скульптурними зображеннями оздоблювали ренесансні споруди. Зокрема, скульптурними рельєфами та пишним різьбленням прикрашені львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох Святителів, Успенської церкви тощо.

Набув поширення і скульптурний портрет, що виконував роль надгробного пам’ятника. Приміром, 1579 р. в Успенській церкві Києво-Печерської лаври було встановлено надгробок Костянтина Острозького: одягнений у лицарський обладунок князь відпочиває на ложі. Така композиція скульптури цілком відповідала ренесансним традиціям, за якими небіжчика нерідко зображали ніби уві сні.

Надгробний пам’ятник Костянтину Острозькому. 1579 р.

Від другої половини XVI ст. починає розвиватися декоративне різьблення, яким оздоблювали рамки ікон. Іконостаси, виготовлені з дерева, прикрашали різьбленими рослинними орнаментами, обов’язково вкритими фарбою чи золотом і сріблом.

Скульптура - різновид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємність, тривимірність і виконуються з твердих або пластичних матеріалів. Має два основні різновиди - круглу (статуя, бюст тощо) та рельєф (об’ємне зображення на площині).

Гравюра (від франц. graver - вирізати) - вид мистецтва графіки, що охоплює різноманітні способи ручного оброблення дощок чи металевих пластин і друкування з них відбитків.

Упродовж XVI ст. розвивався іконопис - найпопулярніший і найпоширеніший різновид малярства. Потужним осередком українського релігійного малярства до середини століття був Перемишль. Більшість українських ікон того часу належить до спадщини малярів саме цього міста. Працював там і автор перших в історії українського мистецтва ікон з авторським підписом - «Успіння Богородиці» із церкви Архангела Михаїла в Смільнику (1547 р.) - Олексій Горошкович. Традиції перемишльської школи розвивали в кількох провінційних осередках, серед яких провідне місце належало Самбірському, де працювали кілька митців на чолі з Федуском - автором храмового «Благовіщення» 1579 р. із церкви в Іваничах поблизу Володимира на Волині. Від другої чверті століття зросла роль львівського осередку іконопису.

Ікона Успіння Богородиці. Художник О. Горошковий. 1547 р.

Ікона Благовіщення. Художник Федуско. 1579 р.

Наприкінці століття виник світський портретний живопис. Найдавнішим зразком цього жанру є портрет польського короля Стефана Баторія, створений для львівської ратуші Войцехом Стефановським (1576 р.). Проте з оригінальних пам’яток зберігся лише портрет сяноцького каштеляна й перемишльського старости Яна Гербурта. У пізніших копіях відомі портрети членів родини князів Острозьких.

На XVI ст. припадає злет книжкового малярства. Яскравим прикладом використання орнаментів, характерних для європейського Відродження, є мініатюри Пересопницького Євангелія. Рукопис прикрашають чотири мініатюри: зображення євангелістів за роботою.

Поява першодруків Івана Федорова поклала початок розвиткові в Україні книжкової гравюри. Першими взірцями нового мистецького явища стали зображення євангеліста Луки з фронтисписа та друкарська марка Івана Федорова, якими оздоблено «Апостол» (1574 р.).

Портрет Стефана Баторія. Художник В. Стефановський. 1576 р.

Портрет Яна Гербурта. Після 1577 р.

Портрет Беати Острозької. Невідомий художник. XVII ст.

• Простежте зв’язок між ідеями Високого Відродження та Реформації в розвиткові скульптури, образотворчого та книжкового мистецтва. Як у XVI ст. розвивався іконопис? Чому появу гравюри пов’язують з початками книговидання? Скільки років тому на наших землях було створено першу книжкову гравюру?

• Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрації. На підставі матеріалів параграфа напишіть запрошення до віртуальної екскурсії пам’ятками ренесансної архітектури Львова, поділившись цікавими подробицями, що справили на вас найбільше враження.

Цікавою є доля Успенської церкви у Львові. Та споруда, що збереглася донині та якій притаманні виразні ренесансні риси, є, власне, четвертою Успенською церквою. Автором проєкту і керівником будівельних робіт був італієць Павло Римлянин - з ним Успенське братство у 1591 р. уклало договір про будівництво. Доки відбудована церква не почала діяти, за неї правила каплиця Трьох Святителів. Її прибудовано до церкви з північного боку (будівництво тривало впродовж 1578-1590 рр.). Поряд з Успенською церквою та каплицею Трьох Святителів височіє 65-метрова вежа Корнякта - будівля, що одразу стала символом Львова. Вежу будував у 1572-1578 рр. архітектор Петро Барбон на кошти Костянтина Корнякта.

Успенська церква з вежею Корнякта

Каплиця Трьох Святителів

Портрет Костянтина Корнякта. Невідомий художник. Кінець XVI - початок XVII ст.

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/8evMwkda або кодом, роздивіться відеореконструкцію ранньомодерного Львова. Які архітектурні пам’ятки, відомі вам з матеріалів уроку, побачили на макеті? Які деталі міської забудови збагатили ваші уявлення про розвиток містобудування та архітектури за того періоду? Розіграйте в парах діалог під час пішохідної екскурсії Львовом, поділившись враженнями від побаченого.

• Укладіть схему «Культурне життя на українських землях у XVI - на початку XVII ст.» у формі дерева життя. Усно прокоментуйте, яким історичним процесам, явищам, фактам надали символічного значення коренів, гілок, паростків. Спрогнозуйте, які культурні досягнення доби мали продовження в наступні епохи, а які стали надбанням історії.

• 1. Витлумачте поняття та терміни: кам’яниця; каплиця; скульптура; гравюра.
• 2. Які особливості містобудування та архітектури стали прикметою XVI ст.?
• 3. Які нові види та жанри образотворчого мистецтва з’явилися у ранньомодерну добу? Із чим це було пов’язане?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/fefrujMJ або кодом та виконайте завдання онлайн.