Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)
§ 10-11. Проєкт та узагальнення з теми «Українські землі у складі Речі Посполитої в XVI — першій половині XVII ст.»
Проєкт. Щоб систематизувати знання з історії України на початку ранньомодерної доби, виконайте проєктне завдання «Як змінилося життя на українських землях в XVI - на початку XVII ст.», у межах якого підготуйтеся і візьміть участь у дебатах «Виклики нового часу: чи відчували представники різних суспільних груп зміни на краще впродовж свого життя?».
Дебати (з франц. debats - суперечка; обмін думками) - обмін думками на зборах, засіданні. У сучасному житті дебати є важливою частиною судового процесу, формою політичного життя (наприклад, парламентські дебати, дебати під час виборчих кампаній тощо). Популярними є дебати як командна рольова гра. Як форма роботи на уроці дебати передбачають дискусію з приводу питання, на яке учасники мають протилежні відповіді (одні ствердну, інші - заперечну, можуть бути й ті, хто не погоджується з однозначною відповіддю). Під час дебатів на уроці історії важливо чітко формулювати аргументи, які обґрунтовують вашу позицію, наводити переконливі приклади, уважно слухати міркування інших та поглиблювати або спростовувати обговорювані думки, спираючись на історичні факти.
Перед початком роботи вам належить обрати суспільну роль та визначитися зі своєю позицією щодо проблеми, яку запропоновано обміркувати в загальному колі. Варто брати до уваги всі можливі аргументи, що ґрунтуються на опрацьованому матеріалі. Тож ваша відповідь на запитання, винесене на дебати, має спиратися на інформацію про історичні умови, які визначали становище представників певних станів, соціальних груп і прошарків населення. Щоб рівномірно розподілити ролі, підготуйте картки за кількістю учнів у вашому класі та надпишіть на них назви суспільних груп, імена реальних історичних постатей, про які довідалися на уроках. Написи на картках, наприклад, можуть бути такими: представник литовської знаті, великий князь литовський, польський король, представник польської знаті, представник руської знаті, польський шляхтич, литовський шляхтич, український шляхтич, православний священник, представник католицького духівництва, містянин, мешканець Львова, князь В.-К. Острозький, непохожий селянин, торговець шовком з Києва тощо. Проведіть жеребкування, скориставшись капелюхом або кошиком.
Отримавши для себе роль, пригадайте все, що довідалися про життя цієї суспільної групи або конкретної історичної особи, та узагальніть відомості в есе, у якому викладіть відомі вам факти за планом:
1. Яке місце в тогочасній суспільній структурі належало станові, верстві чи прошарку населення, які історичні факти підтверджують це місце?
2. Які права та обов’язки мали представники суспільної групи, про яку пишете, і що їх визначало?
3. Якою була участь представників цієї групи населення в тогочасному політичному, господарському чи культурному житті, які факти це підтверджують?
4. Що змінилося в становищі суспільної групи від часів середньовіччя (розширилися чи звузилися права, як змінилося повсякденне життя, якими були можливості для освіти, доступ до суспільних благ тощо) і які факти слугують підставою для ваших висновків?
На початку дебатів обміняйтеся в загальному колі думками про те, яку відповідь - ствердну чи заперечну - ви даєте на поставлене запитання і на підставі обговорення об’єднайтеся в три групи: 1) ті, хто вважає, що конкретна особа чи суспільна група, що випала за жеребом, відчували зміни на краще у своєму житті на українських землях на початку ранньомодерної доби; 2) ті, хто переконаний, що такі зміни не були відчутними; 3) ті, хто не може дати однозначної відповіді.
Правила проведення дебатів на уроці передбачають таку послідовність дій:
1) обговоріть у своїй групі аргументи на користь обраної позиції;
2) висловіть аргументи, надаючи слово якомога більшій кількості учасників та учасниць групи (стежте, щоб прозвучали докази з погляду представників різних верств, прошарків та груп населення);
3) вислухайте аргументи представників інших груп;
4) якщо під час обговорення ви змінили свою думку, перейдіть до іншої групи;
5) оберіть з кола учасників своєї групи людину, яка узагальнить позицію групи;
6) вислухайте контраргументи представників інших груп;
7) узагальніть позицію своєї групи кількома підсумковими твердженнями;
8) викладіть свою остаточну позицію за результатами обговорення в короткому звіті за схемою: а) які аргументи з почутих видалися вам найпереконливішими; б) що нового довідалися під час обговорення; в) чи змінили свою позицію під час дебатів; г) чи цікаво вам було працювати над проєктом; ґ) що найбільше сподобалося під час дебатів.
• Щоб пригадати та узагальнити матеріал теми, виконайте завдання.
1. Пригадайте дати подій та розташуйте їх на лінії часу: а) Берестейська унія; б) Кревська унія; в) Люблінська унія.
2. Визначте причини, сутність та наслідки кожної з указаних у попередньому завданні подій для українських теренів, заповнившитаблицю. Чому щодо означення всіх цих подій застосовують термін «унія»?
|
Причини |
Подія та її історична сутність |
Наслідки |
3. Розгляньте картосхему. 1. Якими літерами позначено території нових воєводств Речі Посполитої на українських землях після Люблінської унії? Назвіть їх. 2. Якими кольорами позначено території Московського царства, Османської імперії та її васалів? 3. Відповідно до цифр назвіть міста - центри воєводств Речі Посполитої.
4. Про що йдеться в уривках з історичних джерел? Дайте історичний коментар описаним подіям за схемою: 1) про яку подію свідчить уривок; 2) коли вона відбулася; 3) хто з відомих історичних постатей брав у ній участь; 4) хто і чому залишив свідчення про неї; 5) яке її значення в перебігові історичних подій.
А «Хочуть ... панове містяни львівські школу заснувати для навчання дітей християнських усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького і слов’янського, щоб не був їхній християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купили друкарню, потрібну для тієї школи».
Б «Ось розповідь про те, звідки почалася і як було створено цю друкарню: “Коли я оселився в славетнім місті Львові, обходив я багато разів багатих і благородних у світі, прохаючи від них допомоги... І це не раз, і не двічі, а багато разів я робив... Знайшлися деякі невисокого священницького чину, а також незнатні з мирян, що подали допомогу. Не думаю, що робили це з достатку”».
В «Згадані два єпископи прийшли в грецькому одязі, що його носять у їхніх країнах, уклякнувши в просторі поміж лавами, вони, за їхнім звичаєм, поцілували землю, а згодом те саме зробили посередині цього вільного простору, а третій раз - перед стопами Папи, і їх наприкінці з пошаною поцілували; а перший з них, що називався Іпатій, дав Папі листи... Тоді вчинили ісповідь віри, і то перший - який знав латинську мову - відчитав її латиною, а другий, Кирило, що не знав латинської мови, вчинив її по-грецьки чи руськи».
5. Підготуйте розповідь про князя В.-К. Острозького, використавши пам’ятку для характеристики історичної особистості.
Пам’ятка для характеристики історичної особистості
- 1. Установіть, коли та в якій країні жив історичний діяч. Укажіть історичні умови, на тлі яких він розгортав свою діяльність.
- 2. Опишіть зовнішність, характер цієї людини. Що, на вашу думку, вплинуло на її формування? Які її вчинки варто наслідувати, а які ви не схвалюєте?
- 3. Інтереси якої суспільної верстви обстоювала ця людина?
- 4. Назвіть історичні наслідки її діяльності.
- 5. Дайте загальну оцінку діяльності цієї людини. Як ви ставитеся до засобів, якими історична особа прагнула досягти мети?
6. Спираючись на подані ілюстрації, узагальніть досягнення культури на українських землях на початку ранньомодерної доби.
