Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)
§ 8. Культурно-освітнє життя та книговидання на українських землях у XVI ст.
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Які події, винаходи, люди та історичні процеси пов’язують зображення? Чому одним з перших українських стародруків став «Буквар»? Підтвердіть словами з джерела, що в тогочасному суспільстві усвідомлювали значення розвитку освіти. Які відомі вам історичні факти підтверджують цей висновок?
Початкова сторінка «Букваря». 1574 р.
Остання сторінка «Букваря» з гербом Львова та друкарським знаком Івана Федорова
Друкарський верстат часів Івана Федорова
Однією з перших книг, надрукованих в Україні, став «Буквар». «Всесильною правицею Всевишнього Бога, задумом і старанням благочестивого князя Костянтина Костянтиновича Острозького, воєводи київського, маршалка землі волинської, старости володимирського, який звелів влаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для навчання дітей у своєму родовому славному місті Острозі, що у землі волинській. І вибравши знавців Божественного Писання, грецької, латинської і руської мов, поставив їх навчати дітей. Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання, по-грецьки алфавіту, а по-руськи азбуки, многогрішним Іоанном Федоровичем», - так першодрукар пояснив обставини появи цієї книги.
1. Чим уславилась Острозька академія?
Як ви знаєте з уроків історії України в 7-му класі, на українських землях освітою опікувалися ще від часів Руси. У ранньомодерну добу школи, як і раніше, діяли при церквах і монастирях. Тут дітей навчали письма церковнослов’янською мовою, основ арифметики, молитов, співу. Спочатку такі школи існували в найбільших містах, згодом їх кількість зростала: у другій половині XVI ст. вони діяли у Львові, Стрию, Рівному, Кременці, Заблудові, Володимирі на Волині.
Поширення ідей Реформації зумовило появу протестантських шкіл. Вони, зокрема, були засновані в Гощі, Белзі, Львові, Берестечку, Хмільнику. Створювали свої школи та колегіуми і єзуїти. Розгортання мережі єзуїтських колегіумів спонукало українців до оновлення власної системи освіти, що знайшло втілення в діяльності братських шкіл.
Про масштаби змін у культурно-освітній царині свідчить діяльність острозького культурно-освітнього осередку. Його було створено з ініціативи князя В.-К. Острозького. Основним інструментом реалізації задумів князя мала слугувати школа, яку було створено в Острозі 1576 р.
В Острозькій школі ґрунтовно вивчали церковнослов’янську, грецьку та латинську мови, а також «сім вільних наук», про які довідалися в параграфі про братські школи. Шкільна програма, за якою навчали в Острозькій школі, передбачала початкову й середню освіту з елементами вищої. Саме тому сучасники називали Острозьку школу і колегіумом, і академією. Це була перша вища слов’яно-греко-латинська школа в Україні та у східнослов’янських землях.
1. Заставка з Острозької Біблії. 1581 р.; 2. Сторінка Острозької Біблії; 3. Титульний аркуш Острозької Біблії
Ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький - знавець літератури, поет, письменник. На запрошення В.-К. Острозького він прибув до Острога та очолив гурток учених, які готували до друку Острозьку Біблію. Г. Смотрицький був головним перекладачем і упорядником цього видання.
Серед вихованців Острозької академії було багато видатних особистостей: Йов Борецький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Максим і Степан Смотрицькі, сини Герасима Смотрицького. Максим (Мелетій) став знаним ученим, письменником, церковним діячем, Степан залишився священником в Острозі, працював на ниві освіти. Про інших вихованців Острозької академії дізнаєтеся на наступних уроках, адже багато хто з них був активним учасником подій української історії. Славетний навчальний заклад відродили в незалежній Україні: сьогодні це Національний університет «Острозька академія».
• Якою була роль Острозької академії в історії української культури? Хто ініціював створення цього навчального закладу? На підставі тексту підручника та додаткових джерел інформації складіть хронологічну задачу про долю Острозької академії та її славетних випускників.
• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/4evN56Uq або кодом, прослухайте відеолекцію про становлення та діяльність Острозької академії. Перед переглядом оберіть одне з запитань, відповіддю на яке поділіться в загальному колі. 1. За чиєї фінансової підтримки було створено академію та як забезпечувалася діяльність викладачів та життя й побут студентів? 2. Хто міг навчатися в академії, з якого віку та скільки тривав повний курс навчання? 3. Яке місце в навчальному курсі академії належало різним мовам та які перспективи отримували випускники, опанувавши їх? 4. Які прийоми навчання в Острозькій академії знайшли продовження в сучасному шкільництві? 5. Чим відомі викладачі академії? 6. Яка доля спіткала академійну бібліотеку? 7. На підставі яких джерел дослідники докладно довідалися про процес навчання в академії?
Центральний корпус Національного університету «Острозька академія». Сучасна світлина
• Попрацюйте з історичною картою на с. 23. 1. Назвіть міста - осередки шкільництва та книгодрукування на українських землях у другій половині XVI - на початку XVII ст. 2. Вкажіть напрямки, за якими на українські землі з європейських країн поширювалися культурні та просвітницькі ідеї. 3. Пригадавши матеріал попередніх уроків, назвіть міста, де мав особливу потужність братський рух. 4. Знайдіть міста, у яких активно впроваджували нову регулярну систему забудови. Зробіть висновок про зв’язок різних проявів культурного розвитку із європейськими ідеями, що визначили початок нового часу.
2. Як книжні пам’ятки відбивають стан розвитку української мови?
Позитивні зміни в царині освіти безпосередньо пов’язані з книговиданням. За тієї доби разом із навчальними закладами створювали й друкарні - так було і в Острозі, і у Львові, і в Києві.
Появі книговидання в Україні сприяла діяльність Івана Федорова (Федоровича). Зазнавши переслідувань у Московії, він на початку 70-х років XVI ст. прибув до Львова. У створеній друкарні 1574 р. Іван Федоров надрукував «Апостол». Книга вийшла накладом близько 1000 примірників, з яких збереглося 90. У Львові, у друкарні І. Федорова, 1574 р. вийшов перший український друкований підручник для навчання грамоти - «Буквар». Збереглося два примірники львівського «Букваря»: у бібліотеці Гарвардського університету (США) і у Британській бібліотеці в Лондоні. Іван Федоров надрукував іще один «Буквар» 1578 р., під час перебування в Острозі, куди його запросив князь В.-К. Острозький. Незабаром в Острозі видав Новий Завіт (1580) і справжній шедевр з-поміж стародруків - Острозьку Біблію (1581). Вона була першим повним друкованим виданням Біблії церковнослов’янською мовою.
З-поміж перших друкованих українських книжок були граматики - підручники для вивчення мов. Приміром, «Адельфотес» - це підручник граматики грецької мови для слов’ян. Слава автора першої граматики церковнослов’янської мови у східнослов’янських землях належить українському вченому Лаврентію Зизанію. Книжку «Граматика словенська» він видрукував у Вільно 1596 р. Л. Зизаній був також автором «Лексиса» - першого українського друкованого словника, де понад тисячу церковнослов’янських слів перекладено староукраїнською літературною мовою.
Фронтиспис (сторінка із малюнком, уміщена на початку книги) із зображенням євангеліста Луки та сторінка із заставкою з львівського «Апостола». 1574 р.
Друкарська марка Івана Федорова з «Апостола». 1574 р.
Протягом XVI ст. відбулися важливі зрушення в розвитку української мови. Вони стосувалися насамперед мови літературної. Окрім церковнослов’янської мови, застосовували книжну (літературну) староукраїнську (у другій половині XVI ст. її називали простою мовою). Проста мова була наближена до мови розмовної. Використовували її надзвичайно широко в судових та урядових документах, полемічних та ораторсько-проповідницьких творах, поезії, літописах. Церковні книги й надалі писали церковнослов’янською мовою, яка залишалася незрозумілою народові. Саме тому для потреб церкви почали застосовувати просту мову. Тож від другої половини XVI ст. почали з’являтися переклади простою мовою церковних текстів. Першою відомою книгою Святого Письма, перекладеною староукраїнською мовою, є Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 рр. У пам’ятці засвідчено фонетичні, граматичні, лексичні й синтаксичні особливості живої української мови XVI ст. Перекладач не лише замінював церковні слова тогочасними розмовними, зрозумілими українцям, а й вдавався до тлумачень, добирав синоніми. Цій меті слугували так звані глоси, які писалися дрібним письмом.
Сторінка з глосами з Пересопницького Євангелія
• Як книговидання вплинуло на розвиток культури? Що дізналися про перші українські книгодруки? Якою мовою в XVI ст. користувалися на українських землях для написання різноманітних судових та урядових документів, літературних творів, літописів, а якою - для написання церковних книжок? Чим вони відрізнялися? Чому переклади Святого Письма староукраїнською мовою визначають як важливий етап в історії української мови?
• Прочитайте уривок з джерела. Про яку подію йдеться, коли вона відбулася? Хто є автором наведених рядків? Поділіться припущеннями, якими були мотиви доброчинців, про яких згадано в уривкові. До яких суспільних груп вони належали і чи випадково автор не згадує про високих достойників?
Ось розповідь про те, звідки почалася і як було створено цю друкарню: «Коли я оселився в славетнім місті Львові, обходив я багато разів багатих і благородних у світі, прохаючи від них допомоги... І це не раз, не двічі, а багато разів я робив... Знайшлися деякі невисокого священницького чину, а також незнатні з мирян, що подали допомогу. Не думаю, що робили це з достатку».
• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/refeKsUW або кодом, ознайомтеся із сайтом Музею книги і друкарства України. Оберіть один з розділів та, ознайомившись із інформацією в ньому, підготуйте коротке повідомлення для однокласників та однокласниць. Зайдіть у розділ «Колекція», далі - «Колекція онлайн» та знайдіть Острозьку Біблію. Погортайте сторінки видання та поділіться роздумами про побачене в невеликому есе «Можливості цифрової ери для збереження історичної та культурної пам’яті», у якому висловіть пропозиції щодо цікавої для вас віртуальної програми з теми уроку.
• Узагальніть матеріал параграфа у вислові-гаслі, що передає важливу для вас ідею уроку. Обговоріть найбільш влучні гасла в загальному колі.
- 1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) заснування у Львові братської школи; б) створення Пересопницького Євангелія; в) заснування князем В.-К. Острозьким друкарні та школи, виникнення острозького культурно-освітнього осередку.
- 2. Які з перелічених пам’яток є стародруками, що побачили світ у другій половині XVI ст.: а) львівський «Апостол»; б) Пересопницьке Євангеліє; в) Острозька Біблія; г) Остромирове Євангеліє; ґ) «Буквар»; д) «Граматика словенська» Л. Зизанія; е) «Повість минулих літ»?
- 3. Які історико-географічні об’єкти пов’язані з розвитком освіти та книговидання?
- 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/wedDaKkn або кодом та виконайте завдання онлайн.
